Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь та навиків

(заключний етап – 15 %)

Контрольні задачі

За даними задачі зробіть гігієнічний висновок щодо методики хлорування води за величиною хлорпотреби влітку та запропонуйте необхідні заходи:

 

Варіант
Час хлорування
Вміст вільного залишкового хлору; мг/дм^3	0,5	0,4	0,2	0,5	0,2	0,3	0,2	0,1	0,6	0,7	0,2	0,3	0,1	0,3	0,3

Тема 10. Методика гігієнічної оцінки ґрунту за даними санітарного обстеження ділянки та результатами лабораторного аналізу проб. Санітарна очистка населених місць. Загальна схема та споруди для очистки побутових стічних вод.

Актуальність теми

Грунт як складова біосфери відіграє одну з провідних ролей у формуванні санітарного благополуччя населення.

Фізичні, хімічні, мікробіологічні та інші властивості грунту суттєво впливають на стан здоров’я та санітарні умови проживання населення, що визначає необхідність організації та проведення гігієнічної оцінки якості грунту.

Використання гігієнічно обґрунтованих методів очищення населених місць та знешкодження рідких та твердих відходів являється однією із актуальних проблем сучасної гігієни.

Навчальні цілі

Знати показники гігієнічної оцінки якості грунту. Вміти відібрати пробу грунту для гігієнічного дослідження та оформити супровідну документацію, визначити механічний склад грунту, а також його фізичні властивості, зробити гігієнічне заключення про санітарний стан грунту.

Знати основні принципи очищення населених місць, етапність та методи очищення населених місць від твердих та рідких відходів при вивізній та каналізаційній системі очистки, влаштування локальної каналізації.

Базові знання, вміння та навики

Біологічне значення грунту (біологія).

Забруднення та самоочищення грунту, роль грунту в поширенні інфекційних захворювань та глистяних інвазій (біологія, мікробіологія та гігієна).

 

Зміст теми

Грунт, гігієнічне значення. Показники гігієнічної оцінки грунту. Методика відбору проб грунту для гігієнічного аналізу, правила консервування та транспортування проб. Механічний склад грунту. Класифікація грунтів за механічним складом. Пористість, значення. Фізичні властивості грунту: фільтраційна властивість грунту, вологоємність, гігроскопічність, капілярність. Оцінка стану грунту за комплексом показників.

Системи очищення населених місць, гігієнічна характеристика методів очищення від рідких відходів при вивізній системі видалення рідких відходів. Характеристика методів очищення сміття. Каналізація населених місць. Характеристика методів очищення стічних вод.

Рекомендована література

Основна

1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.210-224.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 205-230.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.; Здоров’я, 1999.- С. 220-248.

4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /Під ред. І.І. Даценко. – Львів; Світ, 2001. – С. 128-139.

Додаткова

1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – С. 98-131.

2. Даценко І.І., Денисюк О.Б., Долошицький С.Л. та ін. Сучасні проблеми гігієни навколишнього середовища. – Львів, 1997. – С. 90-92,109-112.

Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів

(підготовчий етап – 15 %)

Контрольні питання

1. Поняття «грунт», його визначення.

2. Правила відбору проб грунту для фізико-хімічного, бактеріологічного та гельмінтологічного аналізу.Транспортування, зберігання та підготовка проб грунту до аналізу.

3. Бактеріологічні, гельмінтологічні, ентомологічні показники забруднення грунту. Роль грунту в розповсюдженні інфекційних захворювань.

4. Процеси та показники самоочищення грунту. Санітарно-хімічні показники забруднення грунту. Санітарне число грунту.

5. Механічний склад грунту, методика визначення.

6. Класифікація грунтів за механічним складом.

7. Фізичні властивості грунту: пористість, фільтраційна здатність (водопроникність), капілярність, гігроскопічність, повітропроникність, вологоємність грунту, їх гігієнічне значення, методика визначення.

8. Поняття про геохімічні провінції та геохімічні ендемічні захворювання.

9. Системи очищення населених місць.

10. Етапи очищення від рідких відходів при вивізній системі очистки.

11. Гігієнічні вимоги та правила улаштування дворових вбиралень.

12. Гігієнічна характеристика методів очищення від твердих відходів.

13. Гігієнічні вимоги до улаштування та експлуатації удосконалених звалищ.

14. Біотермічні методи знешкодження сміття.

15. Особливості знезараження промислових відходів.

16. Каналізація населених місць, її структура.

17. Класифікація методів очищення стічних вод.

18. Штучні методи очищення стічних вод.

19. Біологічне очищення стічних вод.

20. Природні методи очищення стічних вод.

21. Грунтові методи очищення стічних вод.

22. Третинне оброблення води.

23. Мала каналізація.

24. Структура очисних споруд стічних вод м.Львова.

 

Контрольні тести

1. З яких місць ділянки, як правило, відбирають проби грунту для фізико-хімічного аналізу:

а) довільно; б) з центру; в) по діагоналі; г) методом “конверту”;
д) по периметру.

2. Для фізико-хімічного аналізу проби грунту відбирають з ділянки площею, м²:

а) 5; б) 10; в) 25; г) 50; д) 100.

3. Для гельмінтологічного аналізу проби грунту відбирають з ділянки площею, м²:

а) 5; б) 10; в) 25; г) 50; д) 100.

4. Для фізико-хімічного аналізу, як правило, проби грунту відбирають з глибини не більше, см:

а) 2-3; б) 10; в) 15; г) 20; д) 25.

5. Для гельмінтологічного аналізу, як правило, проби грунту відбирають з глибини, не більше, см:

а) 2-3; б) 10; в) 15; г) 20; д) 25.

6. Маса проби грунту для гігієнічного дослідження повинна становити, кг:

а) 0,1-0,2; б) 0,5-0,6; в) 1; г) 4-5; д) 10.

7. Механічний склад грунту визначають за допомогою:

а) свердел Френкеля; б) сит Кнопа; в) циліндрів Геннера;
г) приладу Журавльова; д) батометра.

8. Для відбору проб грунту використовують:

а) свердла Френкеля; б) сита Кнопа; в) циліндри Геннера;
г) прилад Журавльова; д) батометр.

9. Капілярність грунту – це здатність грунту:

а) пропускати воду; б) утримувати воду; в) піднімати воду з глибини на поверхню; г) поглинати воду з повітря; д) пропускати повітря.

10. Водопроникність грунту – це здатність:

а) пропускати воду; б) утримувати воду; в) піднімати воду з глибини на поверхню; г) поглинати воду з повітря; д) пропускати повітря.

11. Гігроскопічність грунту – це здатність грунту:

а) пропускати воду; б) утримувати воду; в) піднімати воду з глибини на поверхню; г) поглинати воду з повітря; д) пропускати повітря.

12. Водоємність грунту – це здатність грунту:

а) пропускати воду; б) утримувати воду; в) піднімати воду з глибини на поверхню; г) поглинати воду з повітря; д) пропускати повітря.

13. Санітарне число характеризує:

а) самоочисну здатність грунту; б) забруднення грунту органічними речовинами; в) забруднення грунту сапрофітними мікроорганізмами; г) забруднення грунту патогенними мікроорганізмами; д) забруднення грунту бактеріями групи кишкових паличок.

14. Геохімічні провінції – це місцевості з:

а) кам’янистими грунтами; б) грунтами, забрудненими геогельмінтами; в) аномальним вмістом хімічних речовин;

г) заболоченими грунтами; д) певним вмістом хімічних речовин.

15. Межі ендемічної провінції визначаються:

а) адміністративним поділом; б) джерелом водопостачання; в) аномальним вмістом хімічних речовин в грунті; г) кліматичними умовами; д) механічним складом грунту.

16. Геохімічні ендемії – це захворювання, що пов’язані з:

а) фекальним забрудненням води і грунту; б) забрудненням води і грунту рослинними залишками; в) фізичними властивостями грунту; г) надлишком або нестачею в грунті хімічних речовин.; д) забрудненням грунту геогельмінтами.

17. Прикарпатський геохімічний регіон характеризується:

а) надлишком йоду та фтору; б) надлишком йоду та нестачею фтору; в) надлишком фтору; г) нестачею йоду; д) нестачею фтору та йоду.

18. Відстань між дворовою вбиральнею і житловим будинком не повинна бути

меншою ніж (м):

а) 15; б) 30; в) 50; г)100; д)150.

19. Відстань між дворовою вбиральнею і колодязем не повинна бути меншою ніж

(м):

а) 15; б) 30; в) 50; г)100; д)150.

20. Який розчин хлорного вапна використовується для дезінфекції підлоги і стін

вбиральні:

а) 1%; б)3-5 %; в)10 %; г)15 -20 %; д)30 %.

21. Утилізація сміття - це процес його:

а)знезараження; б)спалювання; в)подрібнення; г)повторного використання; д) біотермічної обробки.

22. Які способи очистки стічних вод відносяться до штучних:

а) у відстійниках; б) у септиках; в) на полях зрошення; г) на полях фільтрації;

д)у біологічних ставках.

23. Які способи очистки стічних вод відносяться до природних:

а) у відстійниках; б) у септиках; в) на полях зрошення; г) на полях фільтрації; д)у біологічних ставках

Контрольні задачі

За умовами ситуаційної задачі дайте гігієнічну оцінку методики відбору проб грунту для гігієнічного дослідження:

1. Для фізико-хімічного аналізу з ділянки площею 25 м² способом “конверту” з глибини 25 см відібрали 5 проб грунту, загальною масою 3 кг.

2. Для гельмінтологічного дослідження з різних місць ділянки площею 50 м² з поверхневих шарів відібрали 3 проби грунту, масою 150 г кожна, після чого в найкоротший час проведено гельмінтологічне дослідження зразків грунту.

Навчальні практичні завдання

(основний етап завдання – 70 %)

1. Опанувати методики відбору проб грунту для санітарно-хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного та ентомологічного аналізу та правила оформлення супровідної документації.

2. Визначити механічний склад досліджуваного зразка грунту.

3. Визначити об’єм пор досліджуваного зразка грунту.

4. Визначити водопроникність досліджуваного зразка грунту.

5. Визначити капілярність досліджуваного зразка грунту.

6. Оцінити стан грунту за даними ситуаційної задачі.

7. Скласти графологічну структуру методів очищення населених місць.

8. Скласти графологічну структуру методів очищення стічних вод.

Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап – 15 %)

Контрольні завдання

Дайте оцінку санітарного стану грунту за комплексом показників.

Показники     Варіант	Санітарне число	Колі-титр	Титр анаеробів	Число яєць гельмінтів на 1 кг грунту	Число личинок і лялечок мух на 0,25 м^2 грунту
	0,65	0,0001	0,0001
	0,50	0,0001	0,0001
	0,48	0,001	0,0001
	0,73	0,01	0,001
	0,75	0,01	0,001
	0,80	0,01	0,001
	0,84	0,01	0,001
	0,87		0,01
	0,90		0,01
	0,92		0,1

 

 

Тема 11. Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб у харчових речовинах.

Актуальність теми

Харчування є одним із найважливіших факторів збереження здоров’я і працездатності людини. Воно повинно компенсувати добові енерговитрати людини з урахуванням віку, статі, стану здоров’я і забезпечувати нормальну життєдіяльність організму за рахунок надходження всіх харчових речовин в оптимальному фізіологічному співвідношенні.

Визначення енерговитрат і фізіологічних потреб в основних харчових речовинах необхідне при складанні добового раціону харчування, адекватного потребам індивідуума і колективу, а також з метою виявлення причин захворювань, що пов’язані з недостатнім або надмірним надходженням харчових речовин.

Навчальні цілі

Знати рекомендовані норми потреби в харчових речовинах та енергії для населення України різних вікових груп.

Засвоїти методику визначення енерговитрат людини та потреб організму в харчових речовинах.

Вміти визначити і обгрунтувати індивідуальні енерговитрати, фізіологічні індивідуальні потреби в основних харчових речовинах.

Базові знання, вміння та навики

Обмін речовин і енергії. Значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів для організму (нормальна фізіологія, біохімія, загальна гігієна).

Зміст теми

Енергетичні витрати організму, складові сумарних добових витрат енергії людини, енергетичний баланс. Групи фізичної активності працездатного населення. Поняття про коефіцієнт фізичної активності. Рекомендовані величини потреб в енергії та харчових речовинах для різних груп населення України (1999). Методика визначення (розрахункові методи) середньодобових енерговитрат (ВООЗ, 1986) та індивідуальних потреб в основних харчових речовинах і енергії, особливості визначення добової потреби в енергії для дітей і людей похилого віку.

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.277-287.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 287-322.

3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів, Світ, 2001. – С. 140-157.

4. Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з загальної гігієни для студентів медичного факультету. Розділ гігієна харчування/ За ред. В.І.Федоренко. – Львів, 2005. – 77 с.

Додаткова:

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 310-393.

2. Гігієна харчування з основами нутриціології / За ред. В.І. Ципріяна. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 51-132.

Матеріали для самоконтролю і контролю домашньої самопідготовки студентів до практичного заняття

(підготовчий етап заняття – 15%)

контрольні питання

1.Групи працездатного населення в залежності від фізичної активності.

2.Поняття про коефіцієнт фізичної активності.

3.Складові сумарних добових енерговитрат людини.

4.Методика визначення основного обміну розрахунковими методами.

5.Методи визначення добових енерговитрат.

6.Методика складання добової хронограми всіх видів діяльності.

7.Методика визначення індивідуальних потреб в основних харчових речовинах і енергії для здорової дорослої людини.

8.Норми потреби в харчових речовинах та енергії різних груп населення

Контрольні тести

1. За якою групою показників можна розрахувати величину основного обміну людини?

а) маса тіла, вік, зріст; б) маса тіла, зріст, стать; в) вік, зріст, стать; г) маса тіла, вік, стать; д) маса тіла, вік, коефіцієнт фізичної активності; е) маса тіла, зріст, коефіцієнт фізичної активності.

2. Величина основного обміну за 1 годину на 1 кг маси тіла у середньому складає для чоловіків (ккал):

а) 0,1; б) 1; в) 5; г) 10; д) 100.

3. КФА – це величина, що характеризує співвідношення:

а) загальних добових енерговитрат (ккал) до величини основного обміну, вираженого у ккал/годину; б) основного обміну до величини специфічно-динамічної дії іжі; в) основного обміну до загальних (добових) енерговитрат; г) загальних добових енерговитрат (ккал) до основного обміну, вираженого у ккал/добу; д) добових енерговитрат до величини специфічно-динамічної дії іжі.

4. До якої групи фізичної активності належать жінки, котрі витрачають за добу 1800-2000 ккал: а) I; б) II; в) III; г) IV; д) V.

5. Специфічно-динамічна дія їжі є найвищою при споживанні:

а) вуглеводів; б) жирів; в) білків; г) харчових волокон; д) вітамінів; е) їжі рослинного і тваринного походження.

6. Специфічно-динамічна дія їжі у разі змішаного харчування складає від основного обміну (%): а) 1-2; б) 3-5; в)10-15; г)10-20; д) 30-40.

7. Споживання білків підвищує основний обмін на: а) 10-15%; б) 15-20%; в) 20-25%; г) 25-40%; д) 30-40%.

8. Споживання вуглеводів підвищує основний обмін на: а) 2-3%; б) 4-7%; в) 7-10%; г) 10-15%; д) 15-20%; е) 20-30%; є) 30-40%.

9. Коефіцієнт фізичної активності для III групи інтенсивності праці складає:

а) 1,2; б) 1,4; в) 1,6; г) 1,7; д) 1,9; е) 2,2; є) 2,5.

10. Яку частку (%) енергоцінності добового раціону повинні складати білки:

а) 7-10; б) 10-11; в)11-13; г)13-16; д) 25-30.

11. Яку частку (%) енергоцінності добового раціону повинні складати жири:

а) 10-15; б) 25-30; в) 35-40; г) 45-50; д) 55-60.

12. У розрахунку на мегакалорію (або на 1000 ккал) тіаміну повинно надходити: а) 0,1 мг; б) 0,3 мг; в) 0,6 мг; г) 1 мг; д) 2 мг.

13. В організмі людини за умов достатнього надходження білків, вітамінів із 1,2 мг β-каротину утворюється..... мкг ретинолу: а) 50; б) 100; в) 200; г) 250;

д) 300.

14. Коефіцієнт фізичної активності для жінок ІV групи інтенсивності праці складає:

а) 1,6; б) 1,9; в) 2,2; г) 2,3; д) 2,5.

15. Яку частку (%) енергоцінності добового раціону для здорової дорослої людини повинні складати білки?

а) 7-10; б) 10-11; в) 11-13; г) 13-16; д) 25-30.

16. Яку частку (%) енергоцінності добового раціону для здорової дорослої людини повинні складати жири?

а) 10-15; б) 25-30; в) 35-40; г) 45-50; д) 55-60.

17. Енергетичний коефіцієнт для білків і вуглеводів становить (ккал/г):

а) 3,0; б) 3,1; в) 4,0; г) 4,1; д) 9,0; е) 9,3.

18. Енерговитрати організму поповнюються за рахунок надходження в організм:

а) білків; б) жирів; в) жиророзчинних вітамінів; г) водорозчинних вітамінів; д) простих вуглеводів; е) складних вуглеводів; є) мінеральних речовин.

19. Енергетичний баланс зумовлює:

а) надлишкову масу тіла і підвищену угодованість; б) надлишкову масу тіла і початкові ознаки ожиріння; в) недостатність маси тіла і знижену угодованість; г) недостатню масу тіла і знижену угодованість; д) нормальну масу тіла і нормальну угодованість.

20. Енергоцінність добового раціону харчування чоловіка 75 років у порівнянні з 30-річним повинна бути:

а) більшою на 10%; б) більшою на 30%; в) меншою на 10%; г) меншою на 30%; д) збігатися.

Контрольні задачі

Задача 1. Величина основного обміну медичної сестри складає 1300 ккал, робоча надбавка (професійна і самостійна активність) – 1400 ккал. Визначте добові енерговитрати медсестри.

Задача 2. На професійну і самостійну активність водій трамваю витрачає 1100 ккал. Специфічно-динамічна дія їжі складає 130 ккал. Визначте добові енерговитрати водія.

Задача 3. Енергоцінність добового раціону харчування студента складає 2200 ккал. Частка енергоцінності за рахунок білків становить 11%. Визначте кількість білка (г) у раціоні. До якої групи фізичної активності належить студент?

Задача 4. Енергоцінність раціону педагога складає 2500 ккал. До складу раціону входить 350 г вуглеводів. Визначте частку (%) енергоцінності раціону за рахунок вуглеводів.

Навчальні практичні завдання

(основний етап занаяття – 70%)

1. Визначити індивідуальні добові енерговитрати за методикою ВООЗ (кожний студент визначає свої добові енерговитрати):

а)визначити величину основного обміну розрахунковими методами за таблицями і рівнянням Гаріса-Бенедикта;

б) скласти особисту хронограму всіх видів діяльності за добу із зазначенням часу, витраченого на них і визначити енерговитрати на робочу надбавку;

в) розрахувати загальні добові енерговитрати.

2. Визначити індивідуальні потреби в основних харчових речовинах і енергії.

Матеріали для контролю засвоєння практичних знань і вмінь

(заключний етап заняття – 15%)

Контрольні завдання

За умовами ситуаційних задач визначити середньодобові енерговитрати (розрахувати величину основного обміну (ккал/добу) і використати КФА) та індивідуальні потреби в основних харчових речовинах (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни).

 

 

№ п/п	Стать	Група фізичної активності	Вік (роки)	Маса тіла (кг)	Зріст (м)
	чоловік	I			1,70
	чоловік	II			1,78
	жінка	I			1,60
	жінка	I			1,60
	чоловік	II			1,75
	жінка	II			1,58
	чоловік	III			1,75
	жінка	III			1,68
	чоловік	IV			1,75
	чоловік	IV			1,80

 

Тема 12. Оцінка адекватності харчування за меню-розкладкою.

Актуальність теми

Гігієнічний контроль за харчуванням організованих колективів та інди­ві­ду­­ума розрахунковим методом (за меню-розкладкою, анкетний) або ла­бо­ра­тор­ними ме­то­да­ми про­водиться з метою профілактики аліментарних і алі­мен­тар­но-за­лежних зах­во­рювань, а також для з’ясування причин виникнення сим­птомів, що пов’язані з недоліками у харчуванні та їх усунення шляхом раціональної корекції ра­ціону у відповідності до фізіологічних потреб організму. Добовий раціон хар­чування по­винен забезпечувати потреби організму людини в енергії і поживних ре­­чо­винах в залежності від інтенсивності праці, статі, віку, підтримувати здо­ров’я, пра­цездатність і сприяти профілактиці захворювань, прямо або опо­се­ред­ковано пов’язаних з харчуванням.

Навчальні цілі

Знати показники гігієнічної оцінки якості харчового раціону і основні гігіє­ніч­ні вимоги до його побудови.

Засвоїти методи вивчення та оцінки адекватності харчування індивідуума та організованих колективів.

Вміти розрахувати хімічний склад і енергоцінність ра­ціону за меню-розкладкою, оцінити добовий раціон харчування і адекватність харчування індивідуума і організованих колективів, внести раціональну ко­рек­цію до раціону.

Базові знання, вміння та навики

Знати значення білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів у хар­чуванні людини, рекомендовані величини потреб в енергії і харчових речовинах для різних груп населення, принципи раціонального харчування.

Вміти визначити індивідуальні енерговитрати людини та її потреби в ос­нов­них харчових речовинах (нормальна фізіологія, біохімія, загальна гігієна).

 

Зміст теми

Значення медичного контролю за харчуванням різних груп населення. Методика гігієнічної оцінки харчування у ко­лек­ти­вах роз­рахунковим методом за меню-розкладкою. Методика оцінки адек­ват­ності фактичного харчування індивідуума. Показники гігієнічної оцінки якості хар­чо­вого раціону, вимоги до харчового добового раціону, режиму харчування. Хі­міч­ний склад харчових продуктів і їх енергоцінність. Втрати харчових речовин при холодній і тепловій обробці харчових продуктів.

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.288-300.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з ос­новами екології.: Здоров’я, 2004. - С.287-322.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з ос­новами екології.: Здоров’я, 1999. - С.310-320.

4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І.Даценко. - Львів: Світ, 1992. - С.94-103.

5. Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з загальної гігієни для студентів медичного факультету. Розділ гігієна харчування/ За ред. В.І.Федоренко. – Львів, 2005. – 77 с.

Додаткова:

1. Гігієна харчування з основами нутриціології /За ред. В.І. Ципріяна - К., Здоров’я, 1999. - С.43-50; 472-474.

2. Химический состав пищевых прордуктов. Книга 1. Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности пищевых продуктов/Под ред. И.М. Скурихина и М.Н. Волгарева. - М. Агропромиздат, 1987. - С.224.

Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів

(підготовчий етап – 15%)

Контрольні питання

1. Поняття про раціональне харчуваня

2. Принципи раціонального харчування

3. Фізіолого-гігієнічна роль білків. Джерела білків.

4. Фізіолого-гігієнічна роль жирів. Джерела жирів.

5. Фізіолого-гігієнічна роль вуглеводів. Джерела вуглеводів.

6. Фізіолого-гігієнічна роль вітамінів. Джерела вітамінів.

7. Фізіолого-гігієнічна роль мінеральних речовин. Джерела мінеральних речовин.

8. Поняття про меню, меню-розкладку, добовий раціон харчування.

9. Основні гігієнічні вимоги до раціону харчування дорослого працездатного населення різних груп фізичної активності.

10. Гігієнічні вимоги до режиму харчування.

11. Вимоги до органолептичних властивостей страв, температура страв при їх вживанні.

12. Методика оцінки адекватності харчового раціону енерговитратам розрахунковими методами за меню-розкладкою та за результатами лаборатрного аналізу продуктів і готових страв.

13. Гігієнічні показники добового раціону харчування.

14. Правила вибірки меню-розкладки для вивчення харчування в колективах.

15. Принципи і методика складання меню-розкладки.

16. Поняття про картотеку дієтичних страв.

Контрольні тести

1. Які з перелічених методів вивчення харчування належать до соціально-гі­гієнічних:

а) бюджетний; б) анкетний; в) статистичний за меню-розкладками; г) ба­лан­совий; д) ваговий; е) лабораторний.

2. Назвіть основний метод контролю харчування організованих колективів:

а) анкетний; б) опитувально-ваговий; в) ваговий; г) балансовий; д) ста­тис­тич­ний за звітами; е) статистичний за меню-розкладками.

3. При вивченні харчування дітей, котрі відвідують дитячий садок, необхідно за 1 рік вивчити не менше..... меню-розкладок:

а) 30-40; б) 42-50; в) 50-72; г) 72-80; д) 80-92; е) 92-100.

4. Співвідношення між білками, жирами та вуглеводами для дітей 1-3 років повинно становити:

а) 1:0,8:4; б) 1:1,1:5,6; в) 1:1:4; г) 1:1,1:3,8; д) 1:1,2:5; е) 1:0,9:4,6.

5. Співвідношення між білками, жирами та вуглеводами для населення
I гру­пи фізичної активності повинно становити:

а) 1:0,8:4; б) 1:1:4; в) 1:1,1:3,8; г) 1:1:5,8; д) 1:1,2:5; е) 1:0,9:4,6.

6. Співвідношення між білками, жирами та вуглеводами для людей похилого віку повинно становити: а) 1:0,8:4; б) 1:1:4; в) 1:1,1:3,8; г) 1:1:5,8; д) 1:1,2:5;
е) 1:0,9:4,6; є) 1:0,8:3,5.

7. При надходженні в організм 50 г жиру людина отримує....... ккал енергії:

а) 50; б) 200; в) 350; г) 450; д) 500.

8. При надходженні в організм 100 г цукру людина отримує........ ккал енергії:

а) 400; б) 380; в) 520; г) 600; д) 750; е) 900.

9. При енерговитратах 2000 ккал енергетична цінність раціону за рахунок білків повинна становити не менше....... ккал:

а) 180; б) 200; в) 220; г) 260; д) 300.

10. При енерговитратах 4000 ккал енергетична цінність раціону за рахунок білків повинна становити не менше....... ккал:

а) 360; б) 400; в) 440; г) 480; д) 520.

11. При енерговитратах 4000 ккал енергетична цінність раціону за рахунок жирів повинна становити........ ккал:

а) 1600; б) 1400; в) 1200; г) 1000; д) 800.

12. У добовому раціоні харчування дорослої людини повинно бути........... % білків тваринного походження від загальної кількості:

а) 25; б) 30; в) 40; г) 55; д) 65.

13. У добовому раціоні харчування дорослої людини повинно бути не менше......... % рослинних жирів від загальної кількості:

а) 25; б) 30; в) 40; г) 55; д) 65.

14. Енергоцінність раціону складає 2000 ккал, з них за рахунок білка – 10%. Яку кількість білка (г) отримає людина з раціоном:

а) 100; б) 90; в) 80; г) 70; д) 60; е) 50; є) 40.

15. Енергоцінність раціону складає 2000 ккал, із них за рахунок жирів – 540 ккал. Яку кількість жирів (г) отримає людина з раціоном?

а) 100; б) 90; в) 80; г) 70; д) 60; е) 50; є) 40.

16. Яка добова енергоцінність (ккал) раціону рекомендується для людей старших 75 років:

а) 2200-2400; б) 2000-2200; в) 1800-2000; г) 1600-1800; д) 1400-1600.

17. Для вагітних жінок рекомендується збільшувати протягом перших 3-х місяців вагітності добову енергетичну цінність їжі на...... ккал:

а) 50; б) 100; в) 150; г) 200; д) 250; е) 300; є) 350.

18. Для вагітних жінок рекомендується збільшувати протягом останніх міся­ців вагітності добову енергетичну цінність їжі на..... ккал:

а) 80; б) 100; в) 150; г) 200; д) 250; е) 300; є) 350.

19. Додаткові енергопотреби жінок, які годують дитину груддю до 6 місяців скла­дають..... ккал:

а) 200; б) 250; в) 300; г) 350; д) 400; е) 450; є) 500; ж) 550.

20. Які види жирів не рекомендується використовувати у харчуванні дітей дош­кільного віку:

а) кукурудзяну олію; б) вершкове масло; в) смалець; г) гусячий жир; д) вер­шко­вий маргарин; е) кухонні жири.

21. При 4-разовому харчуванні дорослої здорової людини виберіть пра­виль­ний порядок розподілу енергоцінності раціону на сніданок, другий сніданок, обід, вечерю:

а) 10%; 20%; 40%; 30%; б) 25%; 15%; 45%; 15%; в) 25%; 15%; 35%; 25%; г) 30%; 20%; 45%; 5%; д) 10%; 15%; 50%; 25%.

22. Втрати вітаміну С при тепловій обробці харчових продуктів у середньому становлять....... %:

а) 20; б) 40; в) 60; г) 80; д) 90.

23. Співвідношення між кальцієм і фосфором у добовому раціоні харчування чоловіків (I) і жінок (II) 18-59 років повинно становити:

а) 1:0,5; б) 1:0,7; в) 1:0,9; г) 1:1; д) 1:1,1; е) 1:1,2.

24. Енергоцінність 2 чайних ложок соняшникової олії становить....... ккал:

а) 40; б) 50; в) 60; г) 70; д) 80; е) 90; є) 100.

 

Контрольні задачі

Задача 1. З добовим раціоном харчування чоловік отримує 70 г білка. Спів­відношення між білками, жирами і вуглеводами складає 1:1:5. Скільки жирів (г) і вуглеводів (г) у раціоні чоловіка?

Задача 2. Енергоцінність раціону становить 3000 ккал, обід – 45% енерго­цінності раціону. Обчисліть енергоцінність обіду у ккал.

Задача 3. До складу добового раціону лікаря-хірурга віком 30 років входить 100 г білка, 90 г жирів, 500 г вуглеводів. Обчисліть енергоцінність раціону, виз­нач­те частку енергоцінності (%) за рахунок білків, жирів, вуглеводів. Зробіть вис­новки.