Політичні і правові вчення в суспільствах

Політичні і правові вчення в суспільствах

Стародавнього Сходу.

Загальна характеристика міфологічних та релігійних уявлень про політику, державу та право

Природа міфологічних та релігійних уявлень (синкретичність як методологія міфу; тотожність інформативного та нормативного в міфології; природа найдавніших заборон).

Міфологія про земний порядок як частину загальносвітового і космічного устрою. Присутність божественних засад у природі людських взаємовідносин. Плюралізм міфологічних версій у відображенні різних соціально-політичних впорядкувань. Природа впорядкування та регуляції відповідних суспільних відносин. Взаємозв’язок міфу та релігії у сфері політико-правових поглядів. Вплив міфів на наступну державно-правову ідеологію.

Загальна характеристика релігійно-міфологічних уявлень про політику, державу і право в країнах Стародавнього Сходу в II – I тис. до н.е.

Принципи божественної справедливості та природа поведінки людини і правителя у древньоєгипетських джерелах (" Повчення Птахотепа", "Книга мертвих ", "Повчення гераклеопольського царя свому сину ", " Речення Іпусера "); Принцип божої кари за порушення справедливості ("стезя Шамаша") в древньошумерської міфології та у Вавилоні (Закони Хаммурапі). Зорастрийські уявлення про природу та призначення держави.

3. Політико-правова ідеологія Стародавньої Індії / брахманізм, ранній буддизм, школа локаяти (чарвака) /

Джерела брахманізму (Веди, Упанішади). Поняття "дхарми" як божественного передвстановленого нормативу. Розвиток ідеології брахманізму в дхармасутрах і дхармашастрах, в " Манавадхармашастрі" ("Наставлення Ману о дхармі "). Критика брахманізму буддизмом. Інтерпретація буддизмом дхарми у "Дхаммападі" ("Стезя закону"). Моральні принципи раннього буддизму, уявлення про природу покарання и законність. Критика брахманізму школою локаяти (обґрунтування "природності моралі", що засновується "на суспільній згоді та корисності"). Політико-правовий принцип користі (артха) в "Артхашастре" Каутильи.

Політико-правова ідеологія в Стародавньому Китаї. Даосизм. Етико-політичні погляди Конфуція. Моїзм. Легізм.

Погляди Лао-цзи як засновникадаосизму (головне джерело "Дао де дзін "). Політико-правові аспекти трактування принципу "дао".

Вчення Конфуція (погляди, що викладені у книзі " Лунь юй ") про державу та право. Патріархально-патерналістський характер його концепції держави. Принцип доброчесності Конфуція. Моральні засади державного управління. Протиставлення правління "за допомогою закону та покарань" та правління "за допомогою доброчесності та ритуалу". Принцип "виправлення імен".

Політико-правові ідеї Мо-цзи. "Воля неба" як модель людських взаємовідносин ("єдиний зразок справедливості"). Теорія договірного походження держави. Соціальні аспекти ідеології моїзму.

Ідеологія легізму (Шан Ян, Хань Фей). Критика легістами (законниками) конфуціанства, традиційного морального праворозуміння. Розуміння легістами ролі законів у державі. Державна влада і народ. Принцип колективної відповідальності. Принципи “недіяння правителя” та мистецтва управління Хань Фея.

 

 

Політичні і правові вчення у Стародавній Греції.

 

1. Загальна характеристика політико-правової ідеології у Стародавній Греції.

Закономірності виникнення політико-правової ідеології у Стародавній Греції та її взаємозв’язок з державотворчими процесами. Проблема елліноцентризму. Загальні парадигми і специфіка теоретичних підходів (концепція природного права, договірного походження держави) до розуміння природи держави та права. Періодизація політико-правової думки.

Політико-правова думка раннього періоду (ІХ – VІ ст. до н.е.).

Трансформація міфологем як наслідок раціоналізації та розуміння етичного характеру держави та права.

Творчість Гомера ("Іліада" та "Одиссея"). Взаємозв’язок "дике"(справедливість) и "темісу" (звичай, звичаєве право) у Гомера.

Творчість Гесіода - поеми ("Теогонія" та "Турботи та дні "). Бог як уособлення морально-правового принципу. Призначення богині Евномії у Гесіода. Значення ідеї "золотого віку" у регресистській "зміні віків" Гесіода.

"Сім мудреців" (Фалес, Піттак, Періандр, Біант, Солон, Клєобул та Хілон). Ідея панування справедливих законів у суспільному житті поліса. Реформи Солона.

Піфагор та його школа (Архіт, Лізіс, Філолай та ін.). Зміст філософських основ при перетворенні політико-правових порядків. Зміст поняття "рівність" та визначення “справедливості”.

Проекти ідеального полісного устрою Фалея Халкедонського і неопіфагорейця Гіпподама.

Парадигма "арістократії" як політико-правового и морального принципу (піфагорійці, Геракліт. Феогнід Мегарський). Взаємодія політико-правових та філософських поглядів у Геракліта (проблема співвідношення "логосу" і "закону").

Розквіт давньогрецької політико-правової думки (V – перша половина IV ст. до н.е.).

Демокріт про співвідношення штучного і природного в еволюції суспільства. Проблема закону. Взаємозв’язок держави та загального блага.

Софісти (Протагор, Горгій, Гіппій, Антіфонт, Фразімах, Пол Агригентський. Каліклес, Лікофрон, Алкідам Елейський). Уявлення софістів про природне право. Протиставлення "законів поліса" та "законів природи". Фразімах про сутність політики. Лікофрон про договірне походження держави.

Сократ. Уявлення про єдність законного і справедливого. Розумне як основа політико-правових явищ.

Платон. Божественне та ідеальне як філософська засада політико – правової доктрини Платона. Природа держави та класифікація її форм. Проекти "ідеальної держави" у діалогах "Держава" і "Закони". Проблема справедливості у Платона.

Аристотель. Сутність держави та права. Політика як наука. Правильні та неправильні форми держави. "Політія" як найкраща форма правління. Поняття справедливості. Визначення природного права. Теорія закону. Відносини пана та раба. Ідеологія "середнього класу". Політико-правові аспекти критики Платона. Історичне значення поглядів Аристотеля на державу та право.

Політико-правова думка періоду еллінізму (друга половина IV – II ст.до н.е).

Епікур. Етичні передумови політичної ідеології Епікура. Природа та цілі держави. Трактування закону як наслідку суспільного договору. Епікур про співвідношення договору та справедливості.

Стоїки. Періодизація стоїцизму. Ідеї Зенона і Хрісіппа. Доля як "природний та загальний закон". Сутність держави. Космополітизм як політико-правовий принцип. Критика полісної організації.

Полібій. Розуміння природи розвитку політичних явищ. Циклічна зміна основних форм держави. Змішана форма держави.

5. Історичне значення античної політико-правової ідеології.

Особливе значення доктрини природного права, договірного походження держави, розрізнення форм державного правління у наступній еволюції політико-правової культури людства.

 

Мусульманська правова думка в ХVІІ-ХVІІІ ст.ст.

Історична доля мусульманської політико-правової доктрини у ХІХ – ХХ ст ст.

Джемаль ад-Дин аль Афгані як засновник ісламської реформації. Принципи влади. “Представницька консультативна форма” держави.

Мухаммед Абдо про природу “справедливої” ісламської влади. Шаріат як природне право мусульман.

Мусульманська теорія держави Мухаммеда Рашид Ріда у трактаті “Халіфат, або Великий імамат”.

“Іслам і основи влади” Алі Абдель Разека. Державні форми мусульманського правління.

 

 

Політичні і правові вчення європейського Просвітництва / кінець XVII - XVIII cт.

Західна політико-правова ідеологія ХХ сторіччя.

МКР

 

 

Розвиток української політичної і правової думки

В ХI - ХХ ст.

 

Політичні і правові вчення в суспільствах

Стародавнього Сходу.