Методика читання проектних матеріалів і їх експертна гігієнічна оцінка



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика читання проектних матеріалів і їх експертна гігієнічна оцінка



1. Вивчення текстової частини (пояснювальної записки) проекту:

ü вид проекту (типовий, індивідуальний), його призначення;

ü техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) будівництва;

ü санітарно-гігієнічна оцінка доцільності будівництва, його негативних впливів для оточуючих вже існуючих або проектованих об'єктів.

2. Експертиза і гігієнічна оцінка ситуативного плану (рис. 4.3):

ü визначення географічної довготи і широти місцевості, її рельєф, висота над рівнем моря, напрям і крутизна схилів;

ü напрям пануючих вітрів (троянда вітрів), з урахуванням відстані між ділянкою проектованого об'єкту та існуючими об'єктами (житловими, промисловими будівлями);

ü характер ландшафту (ліси, чагарники, трав'яний покрив, болота, піски, відкриті водоймища);

ü можливий негативний вплив проектованого об'єкту на навколишнє середовище, існуючі об'єкти або на проектований.

3. Експертиза та гігієнічна оцінка генерального плану (рис. 4.4):

ü форма (конфігурація), ширина, довжина, площа ділянки;

ü зонування території – зона забудови основними будівлями (житловими, лікарняними, виробничими і т.п.), господарська зона, зона озеленення, проїзди, проходи);

ü щільність забудови (відношення сумарної площі будівель до загальної площі ділянки у відсотках);

ü щільність озеленення, також у відсотках;

ü орієнтація фасадів будівель (по координатах троянди вітрів);

ü розриви між будівлями;

ü визначення часу інсоляції приміщень за допомогою контрольної інсоляційної лінійки (рис. 4.5 і інструкція по її застосуванню п. 4.4.7).

4. Експертиза та гігієнічна оцінка проектованих будівель і окремих приміщень:

ü вивчення фасадів, розрізів, планів поверхів, планів окремих приміщень, зіставлення висоти, площі, кубатури приміщень з гігієнічними нормативами, визначення показників природного освітлення приміщень, їх вентиляції, холодного і гарячого водопостачання, каналізації і т.п.

Рис. 4.3 Умовні позначення, використовувані на топографічних картах і проектах

 

 

 

Рис. 4.4 – Умовні позначення, які використовують на будівельних кресленнях фасадів, планах поверхів, розрізах приміщень (I) і генеральних планах (II)

 

 

4.4.7. Методика визначення часу інсоляції приміщень проектованих будівель за допомогою контрольної інсоляційної лінійки

Будова лінійки. Радіальними лініями вказаний годинник – від 6 годин ранку до 18 годин вечора (числівник) і градуса висоти стояння сонця над горизонтом для помірних широт – 55о північної широти (знаменник), протягом яких приміщення першого поверху проектованої будівлі (точка „С” на лінійці) освітлювала б сонцем за відсутності затінюючих об'єктів.

Лінійка розрахована для креслень ситуативного або генерального планів в масштабах 1:500 і 1:2000. Ліворуч і праворуч нанесені для кожного масштабу кількість поверхів і висота в метрах затінюючих будівель. Від цих поверхів і висот через всю лінійку проходять горизонтальні „лінії поверховості”.

Порядок визначення. Лінійку накладають на план так, щоб точка першого поверху фасаду будівлі, для якої визначають час інсоляції, збіглася з точкою „С” на лінійці. Стрілку над точкою „С” орієнтують на північ плану, визначають по радіальних лініях максимальний час інсоляції без наявності затінюючих об'єктів.

Визначають на кресленнях фасадів або розрізів висоту затінюючої будівлі або будівель і знаходять на лінійці відповідну „лінію поверховості”. Ті будівлі або частини будівель, які знаходитимуться вище за лінію поверховості, і затінюватимуть фасад будівлі, для якої визначається „час інсоляції”. Користуючись радіальними лініями, знаходять, від якої по котру годину падає тінь будівлі або її частини на фасад будівлі в точці «С».

Цей час віднімають від максимально можливого теоретичного часу інсоляції і отримують кількість годин фактичної інсоляції фасаду в точці «С».

За гігієнічними нормативами в дні сонячного рівнодення (22 квітня і 22 вересня) час інсоляції житлових, учбових, лікарняних і подібних приміщень має бути не менше 3 годин.

 

Рис. 4.5 Контрольна інсоляційна лінійка

 


4.4.8. Визначення показників природного освітлення на проектах

1. Коефіцієнт глибини закладення приміщень визначають на розрізі цього приміщення діленням глибини приміщення на висоту верхнього краю вікна над підлогою. За гігієнічними нормами він має бути не більш 2-х.

2. Кут падіння визначають також на вертикальному розрізі приміщення: діленням висоти вікна на відстань від нього до внутрішньої стіни, знаходять тангенс цього кута, а в таблиці тангенсів знаходять кут падіння на рівні робочого місця. Кут падіння на підлозі (для житлових, дитячих приміщень): тангенс розраховують діленням висоти верхнього краю вікна над підлогою на відстань від вікна до внутрішньої стіни. Кут падіння має бути не менше 270 біля внутрішньої стіни.

3. Кут затінювання і кут отвору можна визначити, якщо в проектних матеріалах є дані про відстань і висоту існуючих або проектованих затінюючих об'єктів – будівель, дерев, гір.

4. Світловий коефіцієнт знаходять діленням площі заскленої частки вікон на площу підлоги. Для цього на розрізі знаходять висоту вікна, а на плані – суму ширини всіх вікон приміщення, множенням цих розмірів визначають сумарну площу вікон. Віднімають від неї 10-15% на рами і розраховують світловий коефіцієнт. Для житлових, лікарняних палат він має бути 1:4 – 1:6, для точної роботи – 1:2, для допоміжних приміщень – 1:8 – 1:12.

5. Коефіцієнт природного освітлення на проектах визначають за допомогою спеціальних графіків Данилюка – київського будівельника інженера, який розробив цей метод в 30-х роках ХХ століття.

Принцип методу полягає в тому, що весь небосхил сотень променів, що віялоподібно розміщені на половині круга в перпендикулярній вертикальній плоскості, розділений на 10000 (100 х 100) пучків. Завдання полягає у визначенні, скільки таких пучків освітлюватимуть найбільш віддалену від вікон точку приміщень (біля внутрішньої стіни). Для цього графік Данилюка №1
(з концентричними півколами накладають на вертикальний розріз приміщення (у масштабі 1:100) центральною крапкою біля внутрішньої стіни, віссю абсцис паралельно підлозі (на рівні підлоги, або на рівні висоти робочого місця) і підраховують, скільки „пучків” – проміжків між лініями графіка минає крізь вікно (n1). Визначають також номер півкола, яке проходить через середину вікна.

Після цього графік Данилюка №2 (з паралельними лініями) накладають на горизонтальний план того ж приміщення так, щоб паралельна лінія, яка по номеру збігається з номером півкола графіка №1, збіглася з лінією вікон, а вісь ординат графіка пройшла через крапку біля внутрішньої стіни, для якої розраховують КЕО. Підраховують кількість променів, які проходять через всі вікна (n2).

Коефіцієнт природного освітлення розраховують за формулою:

КЕО = n1 x n2 x 0,01 x К1 х К2 х К3

де n1 – кількість променів графіка №1, які проходять через вертикальний розріз вікна;

n2 – кількість променів графіка №2, які проходять через вікна на горизонтальному плані;

0,01 – перерахунок у відсотки (100% на 10000 ділянок небосхилу) або ціна ділення одного промінця;

К1 – коефіцієнт світлопропускання скла (одинарного К1 = 0,5; подвійного К1 = 0,35);

К2 – коефіцієнт віддзеркалення стелею, стінами (білими К2 = 2,5; кольоровими К2 = 2,0);

К3 – коефіцієнт затінювання зовнішніми об'єктами (будівлями, деревами, горами): це відношення відстані до них L до їх висоти H (L/H). При L/H = 0,5
К3 = 0,7; при L/H = 1,0 К3 = 0,8; при L/H = 1,5 К3 = 0,9; при L/H = 2,0 і більше К3 = 1,0.

За гігієнічними нормативами КЕО має бути: у житлових приміщеннях – 0,8-1,0%; навчальних – 1,25-1,5%; лікарняних (палати, кабінети) – 0,5-1,0%; приміщеннях для точних робіт (відповідні цехи, операційні) – 2,0-2,5%.

Рис. 4.6 – Схема користування графіками О.М. Данилюка для визначення коефіцієнта природного освітлення:

а – на вертикальному розрізі; б – на горизонтальному плані

 

4.5. Контрольні запитання:

 

1. У чому полягає попереджувальний санітарний нагляд? Його види.

2. Які три види проекцій застосовують у будівельних та технічних кресленнях? Види будівельних та технічних креслень.

3. Опишіть методику читання будівельних креслень.

4. Методика читання проектних матеріалів і їх експертна гігієнічна оцінка.

5. Опишіть методику визначення часу інсоляції приміщень проектованих будівель за допомогою контрольної інсоляційної лінійки.

6. Як визначаються показники природного освітлення на проектах?


СПИСОК ДЖЕРЕЛ

 

1. Руководство к лабораторным занятиям по коммунальной гигиене: Учебн. пособие / Е.И. Гончарук, Р.Д. Габович, С.И. Гаркавый и др.; Под ред. Е.И. Гончарука. – М.: Медицина, 1990. – 416 с.: ил.

2. СНиП 2.04.02-84*. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. – М.: Стройиздат, 1997. – 133 с.

3. СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения / Госстрой СССР. – М., Стройиздат, 1986.

4. Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

5. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения СанПиН 4630-88. – М., 1989.

6. ГОСТ 2761-84. Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання. Гігієнічні, технічні вимоги і правила вибору. – 1986.

7. Комунальная гигиена / Е. И. Гончарук, В. Г. Бардов, С. И. Гаркавий,
А. П. Яворовский и др.; под ред. Е. И. Гончарука. – К.: Здоров'я, 2006. – 792 с.

8. Гончарук О.В. Основи екології: Навчальний посібник для підготовки бакалаврів / Гончарук О.В., Маниліч М.І., Волощук К.О. – Чернівці: Видавництво „Книги XXI». – 2008. – 128 c.

 

 


Навчальне видання

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до практичних занять

з дисципліни

«САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ»

(для студентів 3, 4 курсів денної та заочної форм навчання

за напрямами підготовки 6.060103 «Гідротехніка (Водні ресурси)»,

6.060101 «Будівництво» спеціальностей «Раціональне використання і охорона водних ресурсів», «Водопостачання та водовідведення»)

 

Укладачі: КОВАЛЬОВА Олена Олександрівна

БУЛГАКОВА Олеся Вікторівна

 

 

Відповідальний за випуск С. С. Душкін

За авторською редакцією

 

Комп’ютерний набір О. О. Ковальова

Комп’ютерне верстання

 

 

План 2012, поз. 109М

  Підп. до друку 28.11.2012 Формат 60х84/16 Друк на ризографі. Ум. друк. арк. 3,0 Тираж 50 пр. Зам. №
 

 

Видавець і виготовлювач:

Харківська національна академія міського господарства,

вул. Революції, 12, Харків, 61002

Електронна адреса: rectorat@ksame.kharkov.ua

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи:

 
ДК № 4064 від 12.05.2011 р.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.231.61 (0.011 с.)