Поступальним називається такий рух твердого тіла, при якому до-

вільна пряма, проведена в тілі, рухається залишаючись паралельною своє-

му початковому положенню.

Властивості поступального руху тіла визначаються такою теоремою:

при поступальному русі твердого тіла всі його точки описують одинакові

траєкторії і в кожний момент часу мають рівні між собою вектори

швидкостей і вектори прискорень.

15)

Обертальним називається такий рух твердого тіла, при якому всі

точки тіла, що лежать на деякій зв’язаній з тілом прямій лінії, залиша-

ються нерухомими під час руху тіла. Ця пряма називається віссю обертан-

ня.

Кутовою швидкістю називається фізична величина, що характеризує

бистроту зміни кута повороту j з часом.

Отже, кутова швидкість тіла при його обертанні навколо нерухомої

осі дорівнює першій похідній за часом від кута повороту:

Кутовим прискоренням називається фізична величина, яка характе-

ризує бистроту зміни з часом кутової швидкості тіла.

кутове прискорення тіла дорівнює першій похідній за часом від

кутової швидкості або другій похідній від кута повороту тіла

16)

Плоско-паралельним (або плоским) називається такий рух твердого

тіла, при якому всі точки тіла рухаються у площинах, паралельних одній

нерухомій площині.

теорема: проекції швидкостей двох точок твердого тіла на пряму, що

проходить через ці точки, рівні між собою.

17)

Миттєвим центром швидкостей (м.ц.ш.) називають зв’язану з пло-

скою фігурою точку, швидкість якої в даний момент часу дорівнює нулю.

швидкість будь-якої точки плоскої фігури дорівнює її швидко-

сті в обертальному русі плоскої фігури навколо миттєвого центра швид-

костей.

Кутова швидкість плоскої фігури в даний момент часу дорів-

нює відношенню швидкості однієї з її точок до довжини відрізка, що

з’єднує точку з м.ц.ш., а швидкості точок тіла пропорційні відстаням від

цих точок до м.ц.ш.

18)

Рух, при якому точка бере участь в двох і більше рухах, називається

складним рухом.

Рух точки М відносно нерухомої системи координат (O 1 x 1 y 1 z 1) нази-

вають абсолютним.

Рух точки М відносно рухомої системи відліку (Oxyz) називають від-

носним рухом

Переносним н азивають рух рухомої системи координат Oxyz і не-

змінно зв’язаного з нею тіла відносно нерухомої системи відліку O1x1y1z1.

 

Абсолютна швидкість точки при її складному русі дорівнює геомет-

ричній сумі переносної та відносної швидкостей.

Отже, маємо

a = ae + ar + ak.

Ця формула виражає теорему Коріоліса; згідно з якою абсолютне

прискорення точки при її складному русі дорівнює геометричній сумі

трьох прискорень: переносного, відносного і коріолісового.

 

19)

Динаміка (греч. δύναμις - Сила) - розділ механіки, в якому вивчаються причини виникнення механічного руху. Динаміка оперує такими поняттями, як маса, сила, імпульс, енергія.

Пряма задача динаміки: за заданим характером руху визначити рівнодіючу сил, що діють на тіло.

Зворотній завдання динаміки: за заданим силам визначити характер руху тіла.

Й: Існують такі системи відліку, щодо яких поступально рухається тіло зберігає свою швидкість постійною, якщо на нього не діють інші тіла

Й: В інерціальній системі відліку сума всіх сил, що діють на тіло, дорівнює добутку маси цього тіла на векторне прискорення цього ж тіла

Й: Тіла діють один на одного силами рівними за модулем і протилежними за напрямом.

20)

21) Механічною системою матеріальних точок або тіл називається така їх сукупність, в якій положення і рух кожної точки (тіла) залежить від положення і руху всіх інших.

22)Радіусом інерції тіла відносно даної осі називають відстань від осі до такої точки, в якій потрібно зосередити масу всього тіла

теоремою Гюйгенса:

момент інерції механічної системи (твердого тіла) відносно будь-якої осі дорівнює сумі момента інерції відносно осі, що проходить через центр мас цієї системи (тіла) паралельно даній, і добутку маси системи на квадрат відстані між цими осями.

23)

Сила інерції матеріальної точки за величиною дорівнює добутку маси точки на модуль її прискорення і має напрям, протилежний напряму прискорення (але не руху).

Таким чином, рівність (4.1) набуває вигляду:

.

(4.3)

Останнє рівняння і виражає принцип Даламбера:

для невільної матеріальної точки в кожний момент часу сума активних сил, що прикладені до точки, реакцій її в’язей і сили інерції дорівнює нулю.

главный вектор сил инерции системы материальных точек равен массе системы, умноженной на величину абсолютного ускорения центра масс, и направлен противоположно этому ускорению.

главный момент сил инерции системы относительно неподвижного центра O равен взятой со знаком минус производной по времени от момента количеств движения системы относительно того же центра.

24)