Соціально економічна характеристика трудових ресурсів

Зміст

1. Соціально економічна характеристика трудових ресурсів….стр.2

2. Визначення додаткової потреби в працівниках………………стр.5

\

Соціально економічна характеристика трудових ресурсів

Трудові ресурси - це форма вираження людських ресурсів, що являють собою один із видів ресурсів економіки поряд із матеріаль­ними. Поняття “трудові ресурси” є ринковою категорією, має широ­ку інформативність і дає змогу використовувати її як ефекти­вний інструмент державного регулювання ринку праці.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необ­хідними для здійснення корисної діяльності.

Вихідною базою для визначення кількісних характеристик трудових ресурсів є чисельність населення.

Щоб зрозуміти сутність поняття “трудові ресурси”, треба зна­ти, що все населення залежно від віку поділяється на:

- осіб, молодших працездатного віку (від народження до 16 ро­ків включно);

- осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: жінки - від 16 до 54 років, чоловіки - від 16 до 59 років включно);

- осіб, старших працездатного віку, по досягненні якого встановлюється пенсія за віком (в Україні: жінки - з 55, чоло­віки - з 60 років).

Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і непрацездатних. Непрацездатні особи в працездатному віці - це інваліди 1 -ї та 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці - це підлітки і працюючі пенсіонери за віком.

До трудових ресурсів належать:

- населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалі­дів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і ви­ховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими і шкідливими умовами праці);

- працюючі особи пенсійного віку;

- працюючі особи віком до 16 років.

Відповідно до рекомендацій Міжнародної Організації Праці (МОП) і міжнародних конференцій статистиків праці все населення поділяється на економічно акти­вне й економічно неактивне.

Економічно активне населення - це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різно­манітних послуг. Кількісно ця група населення складається із за­йнятих і безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати.

До економічно активного населення належать особи у віці 15-70 років. Вони виконують роботу за винагороду, за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють інди­відуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві. До зазначеної категорії на­селення належать також безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському гос­подарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. За цією методи­кою зайнятими вважаються особи, які працювали протягом тиж­ня хоча б 1 год. (в особистому підсобному господарстві - не менше 30 год.) незалежно від того, чи була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота.

Економічно неактивне населення - це та частина населення, яка не входить до складу ресурсів праці. До нього належать:

- учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчаль­них закладах;

- особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах;
- особи, які одержують пенсію у зв'язку з інвалідністю;

- особи, зайняті веденням домашнього господарства, догля­дом за дітьми, хворими родичами;

- особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук,
вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працю­вати;

- інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу.

Використання трудових ресурсів у процесі праці передбачає їх відтворення, яке перебуває у взаємозв'язку із відтворенням сус­пільного продукту.

Екстенсивне відтворення означає збільшення чисельності трудових ресурсів в окремих регіонах та в країні загалом без змі­ни їхніх якісних характеристик.

Інтенсивне відтворення трудових ресурсів пов'язане зі змі­ною їхньої якості. Це зростання освітнього рівня працівників, їхньої кваліфікації, фізичних і розумових здібностей тощо. Екс­тенсивний та інтенсивний типи відтворення взаємно доповнюють один одного.

Важливе значення для раціонального формування і розподілу трудових ресурсів має розроблення системи їх балансів.

До системи балансів трудових ресурсів належать:

- зведений баланс робочих місць і трудових ресурсів (звітний
і плановий);

- баланс розрахунку додаткової потреби в робітниках, профе­сіоналах, фахівцях і технічних службовцях та джерел їх забезпе­чення;

- балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих
робітників;

- балансовий розрахунок залучення молоді до навчання і роз­поділ її після завершення навчання;

- балансові розрахунки потреби у професіоналах, фахівцях;
міжгалузевий баланс затрат праці;

- баланс робочого часу.

Система балансів і балансових розрахунків розробляється по окремих регіонах і в цілому по державі.

Баланс трудових ресурсів являє собою систему взаємозв'яза­них показників, які характеризують формування та розподіл тру­дових ресурсів.

Він складається з двох частин: ресурсної (трудові ресурси) і розподільної (розподіл трудових ресурсів).

Ефективність використання трудових ресурсів як ресурсу еко­номіки значною мірою залежить від складу трудових ресурсів за статтю, віком, освітою, професіоналізмом, станом здоров'я тощо. Трудові ресурси, які розглядаються з урахуванням таких параме­трів, являють собою трудовий потенціал.

Таким чином, трудовий потенціал - це сукупність кількісних і якісних характеристик, здібностей і можливостей активного населення, які реалізуються в межах і під впливом існуючої системи відносин. Природною основою цих характеристик тру­дового потенціалу є населення, яке оцінюється залежно від демо­графічного відтворення, життєвого потенціалу, здоров'я різних категорій і вікових груп, міграційних переміщень. Трудовий по­тенціал може скорочуватися або зростати під впливом демогра­фічних процесів.

Трудовий потенціал працівника - це його можлива трудова дієздатність, його ресурсні можливості у сфері праці. На окремому підприємстві трудовий потенціал являє собою сукупну трудову дієздатність його колек­тиву, ресурсні можливості у сфері праці всіх працівників підпри­ємства, виходячи з їхнього віку, фізичних можливостей, знань і професійно-кваліфікаційних навичок.

Можна виділити такі параметри трудового потенціалу колективу підприємства:

1) Параметри виробничих складових трудового потенціалу:

- чисельність персоналу;

- кількість робочого часу, який можливо відпрацювати за но­рмального рівня інтенсивності праці;

- професійно-кваліфікаційна структура;

- підвищення та оновлення професійного рівня;

- творча активність.

2)Параметри, що характеризують соціально-демографічні скла­дові трудового потенціалу:

- статево-вікова структура;

- рівень освіти;

- сімейна структура;

- стан здоров'я тощо.

Якісна характеристика передбачає оцінювання:

- фізичного і психологічного потенціалу працівників (здат­ність і схильність працівника до праці, стан здоров'я, фізичного розвитку тощо);

- обсягу загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, що обумовлюють здатність до праці певної якості (освіт­ній, кваліфікаційний рівні тощо);

- характеристики членів колективу як суб'єктів господарської діяльно­сті (відповідальність, причетність до економічної діяльності
підприємства тощо).

На підприємствах для характеристики трудового по­тенціалу найчастіше використовують спрощену систему показників.

Персонал підприємства, усього,

у тому числі:

- середня облікова чисельність промислово-виробничого персоналу (ПВП);

- непромисловий персонал.

Структура промислово-виробничого персоналу за статтю.

Віковий склад промислово-виробничого персоналу.

Розподіл промислово-виробничого персоналу за стажем роботи.

Освітній рівень промислово-виробничого персоналу.

Таблиця 3.1

Таблиця 3.2

Зміст

1. Соціально економічна характеристика трудових ресурсів….стр.2

2. Визначення додаткової потреби в працівниках………………стр.5

\

Соціально економічна характеристика трудових ресурсів

Трудові ресурси - це форма вираження людських ресурсів, що являють собою один із видів ресурсів економіки поряд із матеріаль­ними. Поняття “трудові ресурси” є ринковою категорією, має широ­ку інформативність і дає змогу використовувати її як ефекти­вний інструмент державного регулювання ринку праці.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необ­хідними для здійснення корисної діяльності.