Галузі права в Київській Русі

Майнове право

Спадкове право

Зобов’язальне право

Шлюбно-сімейне право

Право власності

Договір купівлі-продажу

Договір позики

Право володіння

Договір особистого найму

Спеціальний договір позики між купцями

Кримінальне право

Злочини проти церкви

Державні злочини

Майнові злочини

Церковна татьба

Порушення договору сюзеренітету-васалітету

Моління під овином, в гаях

Крадіжка

Розбій

Чаклування

Підпал гумна чи двору

Посягання на князівську владу

Святотатство

Незаконне користування чужим майном

Народні повстання

Злочини проти особи

Злочини проти сім'ї та моральності

Знищення чи пошкодження чужого майна

Вбивство

Нанесення каліцтва, ран та побоїв

Зґвалтування

Двоєжонсто

Прелюбство

Образливий вчинок

Співжиття з родичами

 

Судочинство в Київській Русі

Та в період феодальної роздробленості

 

Обвинувально-змагальний процес

Судові докази

Позивач

Відповідач

«Гоніння сліду» (гонитва за злодієм по залишеним ним слідах)

Зізнання відповідача Свідчення видоків та послухів Речові докази

«Заклич» (при продажі коня, одежі, холодної зброї)

Оголошення про продажу на торжищі

Судові клятви

Ордалії

Судовий поєдинок

Розшук речі та злодія протягом 3-х днів

«Звід» (при незаконному привласненні чужої речі)

Повернення речі, сплата злодієм штрафу

Відбувався, якщо річ знаходили до «заклича», відшкодовували до того як минули 3дні після «заклича», знайдена в чужому городі річ

Власник визнавався злодієм з усіма наслідками

Позивач та власник до попереднього власника

«Звід» до кордону держави або закінчувався відведенням обвинувачення від власника – 2 свідки чи митник

«Звід продовжувався, доки не був знайдений злодій»

«Звід» за межами міста, лише до 3-ої особи, яка після сплати вартості речі могла далі вести «звід»

Центральне управління в Галицько-Волинському князівстві

 

 

Державний лад

Литовсько-Руської держави та Речі Посполитої

(ІІ пол. XIV – I пол. XVII ст.)

 

ВИЩІ ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ

Король (великий князь Литовський)

Сенат (за часів Литовсько-Руської держави – Пани - Рада)

Вальний Сейм

Король

Сенат

Посольська ізба

Місцеві органи управління

Після Люблінські унії 1569 року

Уряд

(до ІІ пол. XV ст. – удільна система)

Маршалок земський Маршалок двірський Канцлер Підканцлер Земський підскарбій Двірський підскарбій Гетьман земський Гетьман двірський

3 Провінції

Велика Польща

Воєводства (воєводи)

Волосні і сільські органи (волосний староста)

Повіти (староста)

Литва

Центральний повіт воєводства

Мала Польща

Малі повітові шляхетські сейми

 

 

	СУДИ
	(1589) Луцький трибунал		(1578) Коронний трибунал

 

Джерела права Литовсько-Руської держави і Речі Посполитої (ІІ пол. XIV - I пол. XVII ст. ст.)

 

 

Галузі права в Литовсько-Руській державі (1)

 

 

Галузі права в Литовсько-Руській державі (2)

 

 

 

 

 

Види покарань в Литовсько-Руський державі

Організація влади на Запорожжі

(друга половина XVII – XVIII ст.)

 

Ознаки державності Запорізької Січі

№ п/п	Ознаки	Зміст
1.	Територія	Запорозька Січ займала територію, на якій нині розташовуються Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Миколаївська, Херсонська, частково Одеська та Кіровоградська області. Вся ця територія поділялась на вісім адміністративних районів, які називалися паланками
2.	Законодавча влада	Найвищою законодавчою владою була Січова Рада, а законодавчим місцевим органом – ради паланок, куренів, поселень, промислів.
3.	Виконавча влада	Ради обирали на один рік військову старшину Січі, паланкову старшину, курінного та громадських отаманів.
4.	Судова влада	Верховний суд Січі очолював військовий суддя. Суди в паланках складалися з представників місцевої адміністрації та козацької громади.
5.	Збройні сили	Збройні сили Січі складалися з 38 куренів. Частина козаків по черзі проживала в курені і становила регулярний гарнізон. Бойовий особовий склад куреня тримався в межах 400 – 600 козаків, допоміжний був удвоє – втроє більшим.