Методи бюджетного фінансування.

 

Успішне виконання бюджета по видатках визначається чітким додержанням своїх функцій всіма юридичними особами: фінансовими ор­ганами, банками і розпорядниками коштів.

Відомо 2 методи фінансування з бюджета:

- відкриття кредитів;

- перерахування коштів з поточного рахунку бюджета на поточні бюджетні рахунки розпорядників коштів.

Різні методи надання бюджетних коштів обумовлені особливостями виконання бюджетів в різних ланках бюджетної системи.

Метод відкриття кредитів полягає в тому, що фінансовий орган через спеціальні документи - видаткові розписи повідомляє відповідну установу банка про встановлені суми та терміни видачі коштів з рахунків бюджета головним розпорядникам кредитів.

У практичній діяльності використовуються три типи видаткових розписів:

1. Видатковий розпис для фінансування установ, які знаходяться на бюджеті.

2. Видатковий розпис для фінансування суб'єктів господарської діяльності.

3. План фінансування (для фінансування капітальних вкладень або геологорозвідувальних робіт).

При відкритті кредитів бюджетним організаціям у видатковому розпису наводиться розподіл кредитів в розрізі параграфів (що ха­рактеризують типи установ), а також по деяким статтям видатків (за­робітна плата, стипендії, придбання медикаментів, придбання обладнан­ня), у відповідності до бюджетної класифікації.

Для підприємств і господарських організацій кредити відкривають­ся окремо видатковим розписом по кожній статті видатків - цільовому призначенню коштів.

Відкриття кредитів не означає перерахування грошових коштів на видатки головним розпорядникам кредитів. Це дозвіл фінансового орга­на на видачу коштів, яка потім здійснюється установами банків в межах встановлених видатковим розписом асигнувань. Підставою для відкриття кредитів є річний розпис бюджета з квартальним розподілом, де вказується сума затверджених на даний квартал асигнувань.

Сума відкритих кредитів зараховується на рахунки головних розпорядників кредитів, що означає збільшення їх грошових коштів у бан­ку. При видачі коштів готівкою розпорядникам кредитів або оплаті їх видатків безготівковим шляхом зменшуються і грошові кошти на рахунках бюджета у банку.

На протязі строку, на який відкриті кредити, фінансовий орган може вносити відповідні зміни у встановлені суми фінансування, а при необхідності і закривати кредити.

Збільшення кредитів у кожному випадку проводиться тільки за рі­шенням відповідних органів влади або ж виходячи із бюджетних прав, представлених діючим законодавством України фінансовим органам і го­ловним розпорядникам кредитів (переміщення кредитів у встановлених сумах з квартала на квартал або з одного параграфа на другий). Уточ­нення необхідності в кредитах здійснюється з урахуванням ходу вико­нання плана по відповідним показникам при наявності бюджетних резер­вів і невикористаних кредитів, а також можливостей для мобілізації внутрішніх ресурсів. З урахуванням цих факторів визначається фактич­на необхідність в кредитах, які треба відкрити їх головним розпоряд­никам.

Фінансові органи мають право зменшувати відповідно до плану роз­міри кредитів, які мають відкрити у випадках: недокомплектованості чисельності робітників бюджетних установ у порівнянні з затвердженим штатом; невиконання плану по мережі, по контингентам бюджетних уста­нов, перевиконання плану надходження коштів батьків за перебування дітей в дитячих дошкільних закладах, наявності в бюджетних установах зверхнормативних запасів матеріальних цінностей на початок року та інш.

При здійсненні бюджетного фінансування допускається передвижка кредитів. Вона означає зміну цільового призначення бюджетних коштів шляхом збільшення асигнувань по одним видам видатків або розпоряд­никам кредитів за рахунок зменшення по іншим видам видатків або роз­порядникам кредитів. Правом передвижки кредитів наділяються розпо­рядники кредитів в межах, встановлених діючим законодавством України.

Сутність другого методу фінансування полягає в тому, що фінансовий орган здійснює перерахування грошових коштів з рахунку бюджета на рахунки головних розпорядників коштів. Перерахування грошо­вих коштів здійснюється тільки при наявності їх на даному рахунку в даний момент. Підставою для перерахування на рахунки головних розпорядників коштів º затверджені в бюджеті суми видатків - асиг­нування на даний квартал, передбачений в річному розпису бюджета.

Перерахування грошових коштів здійснюється не більше трьох ра­зів на місяць. У випадку необхідності фінансовий орган може вносити зміни в квартальний розподіл асигнувань: перераховувати кошти за ра­хунок асигнувань наступних кварталів або надавати право використову­вати перераховані кошти в наступному кварталі. Допускаються також деякі зміни у цільовому (по статтям) призначенні перерахованих коштів.

Фінансування капітальних вкладень здійснюється також на основі вище вказаних методів бюджетного фінансування. Перерахування провадиться у відповідності з обсягами робіт, що фінансуються, як правило, один раз на місяць.

 

55. Форми бюджетного фінансування:

-кошторисне ф-ня

-бюджетне інвестуванняє

-державні трансферти

Сутність кошторисного фінансування полягає у виділенні бюджетних асигнувань на підставі спеціального розрахункового документа-кошторису. Кошторис-це плановий документ, у якому визначають обсяг бюджетних асигнувань, їхній постатейний і поквартальний розподіл. СКладпють кошторис відповідно до економічної класифікації витрат.

Кошторисне фінансування є основною формою, за допомогою якої здійснюються видатки бюджету. Воно охоплює забезпечення виробничої та соціальної інфраструктури, оборони та управління. Обсяг бюджетного фінансування визначається на основі оперативно-сітьових показників, які характеризують масштаби діяльності підприємства, та встановлених (чи розрахованих) норм витрат. Норми витрат можуть бути постатейними та узагальненими, обов`язковими і факультативними. Норми витрат є основним елементом кошторисного фінансування, бо саме вони визначають обсяги видатків бюджету.

Бюджетне інвестування пов’язане з виділенням бюджетних коштів на інвестиційну чи інноваційну діяльність. Суть цієї форми полягає у тому, що держава, виходячи із своїх фінансових можливостей, здійснює конкурсний відбір найбільш необхідних та ефективних проектів. Проекти, що не пройшли конкурсний відбір, можуть фінансуватись за рахунок банківських кредитів та інших залучених коштів (наприклад, цільових інвестиційних позик). Обсяг видатків встановлюється на основі спеціальних кошторисів, в яких визначається вартість спорудження відповідних об`єктів. Бюджетні інвестиції можуть робити у вигляді фінансування державних капітальних вкладень, проектного фінансування конкретних інвестиційних проектів, придбання частки акцій чи прав участі в управлінні п-ством. У процесі ринкових перетворень цю форму потрібно використовувати передусім для структурної перебудови економіки, а також створення потужної матеріально-технічної бази для соціально-культурної сфери, оборони країни та управління.

Третя форма бюджетного фінансування полягає в наданні державних трансфертів за допомогою державного субсидіювання (держ субсидії, держ субвенції, держ дотації) та державної допомоги населенню. Державні субсидії являють собою форму надання державної фінансової допомоги юридичним та фізичним особам. Вони мають на меті підтримку певних сфер діяльності, галузей чи підприємств (наприклад, субсидії фермерам) і окремих верств населення (наприклад, житлові субсидії). Державні субвенції передбачають дольову участь суб`єктів підприємницької діяльності у фінансуванні окремих витрат чи проектів. Державні дотації – це надання коштів з бюджету на покриття збитків підприємств. В основному, вони стосуються державних підприємств. Недержавні підприємства можуть отримувати дотацію в тих випадках, коли їх збитки виникають внаслідок певної політики держави, наприклад, в сфері ціноутворення.