Розмір інтервалів часткових коефіцієнтів

показник	r
Індекс обсягу сільського господарства	40,3
сальдо	-19709,2
Оборот внутрішньої торгівлі	1758,2
Індекс споживчих цін	10,7
Середньомісячна заробітна плата
Капітальні інвестиції	894,6

Крім визначення рівня конкурентоспроможності регіонів за інтервалами інтегрального коефіцієнта можна зустріти інший спосіб інтерпретації результатів оцінки - шляхом побудови матриць.

Згідно методики оцінки конкурентоспроможності регіону Л. І. Ушвицького, В. М. Парахіної результатом оцінки є не один інтегральний показник, а три:

- показники наявності та ефективності використання ресурсів регіону;

- показники життєвого рівня населення регіону;

- показники інвестиційної привабливості регіону.

Для характеристики конкурентного положення регіону автори пропонують побудову трьох матриць:

- „ рівень ефективності використання ресурсів - рівень життя ”;

- „ рівень інвестиційної привабливості - ефективності використання ресурсів ”;

- „ рівень інвестиційної привабливості - рівень життя ”.

При зведенні трьох інтегральних показників за рівнем оцінки (низька або висока) автори виділяють 8 груп можливого розвитку регіону залежно від поєднання використання ресурсів, життєвого рівня населення та інвестиційної привабливості регіону.

Використання матриць для інтерпретації результатів оцінки конкурентоспроможності регіонів доповнює оцінку на основі інтегрального показника і дає змогу детальніше описати реальний стан регіону та перспективи його розвитку. Метою оцінки конкурентоспроможності регіону є отримання даних для подальшого вибору політики підвищення конкурентоспроможності, що зумовлює необхідність комплексної оцінки конкурентоспроможності не лише за кожен рік, а й за довший період. Адже фактори і результати конкурентоспроможності мають довгострокову дію, яку неможливо обмежити одним роком.

Тому кінцевим етапом оцінки конкурентоспроможності регіону повинен бути її аналіз за період 3-5 років. З цією метою пропонуємо визначати два коефіцієнти:

- середнє арифметичне значення інтегральних коефіцієнтів кожного різновиду та конкурентоспроможності в цілому за 5 років;

- динаміка зміни інтегральних коефіцієнтів (різниця між значенням у першому та останньому роках аналізованого періоду).

Зазначені коефіцієнти необхідно розділити на три інтервали за формулою (6) - „високий”, „середній”, „низький” рівні конкурентоспроможності та „зростання”, „незначна зміна”, „зменшення” його динаміки.

Причому для показника зміни інтегральних коефіцієнтів повинні виконуватись умови:

- верхня межа інтервалу „незначна зміна” не може бути від’ємною;

- нижня межа інтервалу „незначна зміна” не може бути додатною.

У випадку невиконання вищевказаних вимог, відповідній межі інтервалу надається нульове значення.

Після розподілу інтегральних коефіцієнтів та показників їх зміни за групами будуємо матрицю для кожного різновиду та для конкурентоспроможності в цілому, результати відобразимо в таблиці 8.

Таблиця 8

Матриця аналізу конкурентоспроможності Чернігівського регіону

Рівень конкурентоспроможності	Характер зміни коефіцієнту
Зростання	Незначна зміна	Зменшення
Високий	894,6	10,7	40,3
Середній		-	-
Низький	10,7	-	-19709,2

Кожен регіон, залежно від значення інтегральних коефіцієнтів потрапляє у певне поле. Таким чином, запропонована матриця дає змогу згрупувати показники за рівнем конкурентоспроможності та перспективою його зміни, адже якщо рівень конкурентоспроможності за аналізований період зростав чи спадав, існує висока імовірність збереження цієї динаміки в майбутньому.

На наступному етапі будується таблиця, у яку вносяться квадранти кожного з показників за різновидами та конкурентоспроможністю в цілому (табл. 9).

Таблиця 9

Матриця показників за різновидами та конкурентоспроможністю в цілому.

 

Показники	Поле конкурентоспроможності
Різновиди конкурентоспроможності	Конкуренто­ спроможність
Соціальна	Товарна	Інвестиціна
Індекс обсягу с/г		х		0,84
сальдо		х		0,75
Оборот внутрішньої торгівлі		х		0,87
Індекс споживчих цін	х			0,95
Середньомісячна ЗП	х			0,86
Капітальні інвестиції			х	0,82

Табл.9. Матриця показників за різновидами та конкурентоспроможністю в цілому.

Таким чином, здійснивши аналіз інструментарію оцінки конкурентоспроможності регіонів, ми зробили наступні висновки, що за дана методика дає змогу згрупувати показники за рівнем конкурентоспроможності та перспективою їх зміни в майбутньому.