Визначіть економічні наслідки Першої Північно-американської та Великої французької буржуазних революцій.

Коли розпочалася французька буржуазно-демократична революція, в Європі вже існували дві буржуазні держави — у Великобританії та Голландії, а на Американському континенті утворилася незалежна буржуазна республіка США. У Франції існувала багата і політичне сильна буржуазія, розвивалася мануфактурна промисловість, проводилася політика меркантилізму, панував торговий капітал.Революція у Франції декларувала скасування феодального режиму та ліквідувала дворянські привілеї. Знищувалися особисті примуси селян, встановлювалися умови викупу основних примусів. Всім громадянам гарантувалося право на будь-які посади і звання. В лютому 1791 p. спеціальні декрети Установчих зборів скасували державну регламентацію промислового виробництва, ліквідували цехи, проголосили свободу торгівлі. Французька революція (1789—1794 pp.) набула загальноєвропейського і світового характеру. Вона зумовила кінець перехідного періоду та перемогу індустріального суспільства.

У XVI ст. розпочалася колонізація європейцями Північної Америки. В цьому досягла успіху насамперед Англія, яка створила на Атлантичному узбережжі 13 колоній. Перед війною за незалежність в колоніях сформувалося ранньобуржуазне суспільство з пережитками європейського феодалізму і рабства. Проте Англія гальмувала розвиток колоній. Управляла ними англійська влада. Так, в англійському парламенті не було представників колоній, тому закони про колонії мало стосувалися місцевих жителів. Створювалися перешкоди для розвитку фермерського господарства. Кращі землі належали англійцям, підтримувалося дворянське землеволодіння. Англійський уряд прагнув затримати розвиток тих галузей, які створювали конкуренцію для англійської промисловості. Торгівля з іншими країнами дозволялася лише через англійських купців. Колонії були ринками збуту, джерелами сировини і грошових багатств для Англії. Це призвело до війни за незалежність, яка закінчилася перемогою. У 1776 p. було проголошено створення незалежної федеральної держави Сполучених Штатів Америки. Війна одночасно була і буржуазною революцією. Вона знищила маєтки феодального типу, "квіт-ренту" за оренду землі, конфіскувала і розподілила землі прихильників Великобританії (роялістів). Сформувався фонд державних земель на Заході, що створило сприятливі умови для розвитку фермерських господарств. Революція прискорила розвиток промисловості та торгівлі. До влади прийшла буржуазія разом з рабовласниками. Плантаційне господарство і рабство збереглися на півдні країни.

 

59. Поясніть, які особливості розвитку промисловості США сприяли економічному піднесенню країни?

Фінансовою основою великого промислового виробництва були прибутки промислової та торгової буржуазії, доходи від зовнішньої торгівлі, доходи фермерських господарств, надходження від спекулятивних угод щодо землі. Її зміцнювала економічна політика держави, що дало можливість переорієнтувати на початку XIX ст. інвестиції із сфери торгівлі і мореплавства в промисловість, а також запровадити протекціоністські тарифи. З 1816 р. на імпорт тканин встановили високі ввізні мита, які потім підвищували. Це захищало американське виробництво від зарубіжної конкуренції.

Зростання доходів фермерів сприяло підвищенню попиту на промислові вироби виробничого та споживчого призначення, а це стимулювало розвиток індустріального Північного Сходу. Разом з тим, фермерська колонізація Заходу загострила проблеми ринку робочої сили в країні.

Технічні передумови виникнення фабричної промисловості у США було в основному закладено промисловим переворотом в Англії. Разом з тим, у виробництві стимулювалося винахідництво. Країна мала своїх винахідників, яким за "Законом про патенти" (1790) надали 14-річну монополію на використання своїх винаходів.

Промисловому піднесенню в США сприяли також зовнішні чинники: ослаблення англійської конкуренції через розрив із метрополією в період Війни за незалежність, європейська війна (1792—1815), яка стимулювала зовнішню торгівлю США, її посередництво в торгівлі. Це був період, який дістав назву "золотого віку" для торговельного мореплавства північноамериканських штатів.

Вступаючи в машинну стадію розвитку суспільства в першому десятилітті XIX ст., США використали англійський технічний досвід. При цьому вони зробили свій власний значний внесок. Це дало змогу США здійснити промисловий переворот за порівняно короткий термін — 40—50 років. На початку 60-х років XIX ст. вже утвердився фабричний тип виробництва в провідних галузях господарства.

Основні особливості промислового піднесення США такі.

1. Активна роль американської інженерної думки. Було винайдено бавовноочисну машину, що підвищила продуктивність праці в 100 разів, швейну машину, машину для виготовлення взуття, фосфорні сірники, електромагнітний телеграф Морзе (1837), пістолет, пневматичне гальмо, паровий молот, верстати оригінальної конструкції. Це зумовило розвиток багатьох нових галузей промисловості.

2. Наявність великого числа річок, що сприяло ширшому використанню водної енергії, ніж енергії пари.

3. Величезні запаси деревини, яку тривалий час використовували як основний вид палива та для виготовлення деревного вугілля. Аж до 1860 р. на залізничному транспорті США використовували дрова.

4. Відсутність мануфактурного капіталізму. Мануфактури, які виникали в колоніальний період, не були стійкими, розвиток їх стримувала заборонна політика Англії. Тому правомірно стверджувати, що промисловий переворот у США відбувався в умовах недостатнього розвитку мануфактурного виробництва.

5. Крайня нерівномірність розміщення галузей по територіях. Північний Схід — більш промисловий, на Півдні майже не було фабрик і заводів, переважала первинна обробка культур, які тут вирощували, — бавовнику, тютюну, рису, цукрової тростини та ін. Машини обслуговували раби. Західні штати майже не знали мануфактурної стадії і спеціалізувалися на переробці харчової продукції, лісоматеріалів, на виробництві сільськогосподарської техніки.

6. Промисловий переворот викликав розвиток річкового транспорту, будівництво каналів, інтенсивне спорудження залізниць. Основними рушійними чинниками змін у розвитку транспорту стала експансія на Захід та його швидке господарське освоєння.

60. Розкрийте характерні особливості зародження капіталістичного укладу у Франції.

Розклад феодального господарства був пов'язаний з такими процесами, як розвиток товарного господарства; спеціалізація ремесла, що наближалася до рівня мануфактурного поділу праці; посилення майнової та соціальної диференціації; формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення. У сільському господарстві ці процеси відбувалися повільно. Феодальна земельна власність поступово стала об'єктом купівлі-продажу. Розорення дрібного і середнього дворянства набуло широких масштабів. У Франції воно поповнювалося за рахунок "людей мантії" (чиновників, буржуазії). Селянські цензиви еволюціонували у дрібну селянську власність, феодальна грошова рента і оренда — у капіталістичну ренту і оренду, використовувалася наймана робоча сила. Дворянство збідніло. Були вигідними ліквідація селянських наділів, перехід до фермерського господарства.

 

61. Визначіть основні ознаки капіталізму.

Капіталі́зм — суспільно-економічний лад, що ґрунтується на товарному виробництві, приватній власності на засоби виробництва та експлуатації найманої праці. Капіталізм протиставляється централізовано планованій економіці. Історично, капіталізм, як спосіб виробництва, прийшов на заміну феодалізму. капіталістичний лад охоплює такі інститути і принципи: 1) приватну власність, 2) свободу підприємництва і вибору, 3) особистий інтерес як головний мотив поводження, 4) конкуренцію, 5) спирання на систему цін, або ринкову систему, і 6) обмежену роль уряду.

62. Теологічне обгрунтування протестантизмом (Лютер, Кальвін) економічних змін у першій половині ХVІ ст.

Лютер Критикует религиозную и культурную жизнь эпохи возрождения. Отказывается от всех гуманистических ценностей и философских учений. Кальвин Основные идеи:

спасение возможно только через веру и слово божье. идеи проведения и предопределения (человеческая судьба предопределена Богом, человек от рождения приговорен либо к наказанию, либо к спасению, от человека ничего не зависит, Бог ведет его по жизни).

Лютер и Кальвин — два революционера, в начале 16 века предопределившие историю Европы на многие столетия вперед. Развитие Европы XVI века происходило в тесном переплетении светских и религиозных мотивов. Поэтому большое значение имеет 1517 год, когда 31 октября Мартин Лютер обнародовал на паперти Виттенбергского собора свои знаменитые 95 тезисов против папских индульгенций. С этого момента началась эпоха Реформации, которую трудно понять без Лютера — так же как невозможно воссоздать ее без вклада Жана Кальвина.

 

63. Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (В. Стаффорд, В. Петті, П. Буагільбер, економічна таблиця Ф. Кене).

Меркантилізм (від італ. merkante -- купець) -- економічне вчення епохи первісного нагромадження капіта-лу, що виникло в останній третині XV ст. і відображало інте-реси торгової буржуазії. Багатство ототожнювалося з гроши-ма, золотом, сріблом. Меркантилісти стверджували, що дже-релом збагачення є зовнішня торгівля, а тому дослідженню підлягає лише сфера обігу. Меркантилізм у своєму історичному розвиткові прой-шов два етапи. На ранньому етапі (XV -- початок XVI ст.) він виступав у вигляді монетаризму, для якого характер-ною була ідеалізація золота та срібла як єдиної форми ба-гатства. Його представники (У. Стаффорд в Англії, Г. Скаруффі в Італії, Ж. Боден у Франції, О. Ордін-Нащокін в Росії та ін.) висунули теорію «грошового балансу», згідно з якою заборонялося вивезення грошей, золота та срібла з країни, встановлювалися високі мита на ввезення товарів. З середини XVI ст., коли торгівля різко зросла, а контроль за нею став малоефективним, виявилася повна неспромож-ність монетаризму.Пізній (або зрілий) меркантилізм виник у другій половині XVI ст. і досяг розквіту в середині XVII ст. Його представни-ками були Т. Мен і С. Фортрей в Англії, А. Монкретьєн Антуан Монкретьєн сьєр де Ваттевіль (1575-1621 рр.) - фр. економіст, автор терміну «політична економія» і Ж. Кольбер у Франції, Б. Давантазі й А. Серра в Італії, І. По-сошков і В. Татищев у Росії, Ф. Прокопович в Україні.Пізні меркантилісти опрацювали теорію «торговельного балансу» і пропонували створити сприятливіші умови для розвитку торгівлі своїх країн з використанням переважно економічних чинників.У цілому ж меркантилізм був історично прогресивною теорією, яка сприяла розвиткові продуктивних сил, товарно-грошових відносин, та первісному нагромадженню капіталу.

Фізіократи (від грец. -- природа, влада, тобто влада природи) -- представники одного з напрямів класичної політичної економії, що виник у Франції в сере-дині XVIII ст. як реакція на меркантилізм. Засновник цього напряму -- Ф. Кене, видатні представники -- А.-Р.-Ж. Тюрго, П. С. Дюпон де Немур, В. Р. Мірабо. Крім Франції, теорію фізіократів розробляли також в Італії, Англії, Німеччині, Швеції, Польщі та інших країнах. Фізіократи критикували меркантилізм і вважали, що увага держави має бути зосереджена на створенні багатства із «утворів землі». Заслуга фізіок-ратів полягає у тому, що вони перенесли дослідження про походження прибутку зі сфери обігу в сферу виробництва. Однак вони обмежили виробництво тільки галуззю землероб-ства.Великим досягненням Ф. Кене було розроблення «Еко-номічної таблиці» - першої спроби кількісного макроекономічного аналізу натуральних і грошових потоків матері-альних цінностей у народному господарстві країни. В ціло-му вчення фізіократів було прогресивним для свого часу і відіграло значну роль у розвитку економічної науки. Деякі їхні ідеї зберігають своє значення і сьогодні: необхідність економічної свободи виробників і ринку, пріоритетна роль сільського господарства як основа економічного розвитку, секторний і галузевий аналізи суспільного продукту та його частин.