Рішення щодо речових доказів підлягає виконанню після набрання вироком (ухвалою) законної сили або після закінчення строку оскарження ухвали, постанови про закриття справи.

59. Якщо речові докази та інше майно знаходяться на спеціальному зберіганні, за місцем їх зберігання надсилається копія або виписка з вироку, ухвали, постанови, де вказується про подальшу долю цих об'єктів. Прийняте рішення є обов'язковим для керівників тих установ, де зберігаються речові докази.

60. Речові докази та інше майно, яке підлягає поверненню власникам, видається їм у натурі під розписку, яка долучається до кримінальної справи та нумерується наступним її аркушем. Про можливість отримання зацікавленими особами вилучених у них предметів та цінностей їм повідомляється письмово, копія повідомлення долучається до кримінальної справи. В розписці отримувач вказує дані свого паспорта або іншого документа, який засвідчує його особу та місце проживання. У разі неможливості особистої явки власника предметів і цінностей вони можуть бути отримані за його довіреністю іншою особою, розписка якої разом з довіреністю також приєднується до справи. Якщо власником є підприємство, установа, організація, предмети і цінності передаються їх представникам при наявності довіреності, документа, що засвідчує особу, і під розписку.

В окремих випадках орган дізнання, досудового слідства, суд може повернути власникам вилучені у них речі для зберігання і до прийняття рішення у справі, якщо буде визнано, що це не призведе до виникнення перешкод для успішного провадження у справі.

62. Особам, щодо яких провадження у справах закрито за реабілітуючими підставами на стадії досудового розслідування, повернення вилученого у них майна і цінностей проводиться у порядку, передбаченому Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", затвердженим наказами Міністерства юстиції України № 6/5, Генеральної прокуратури України № 3, Міністерства фінансів України № 41 від 04.03.1996 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 березня 1996 р. за №106/1131).

Про прийняте рішення особи, щодо яких винесено постанову про закриття справи, повідомляються невідкладно.

63. Передані до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України конфісковані дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння повертаються їх власнику відповідно до Порядку розпорядження валютними цінностями (крім цінних паперів), дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.1999 №11 та постановою Правління Національного банку України від 31.03.1999 №153.

Вилучені цінності (грошові кошти) власник може отримати під розписку протягом шести місяців з дня повідомлення йому про закриття справи та роз’яснення відповідної можливості.

Після закінчення цього строку цінності передаються на реалізацію, а кошти зараховуються у дохід державного бюджету.

Вилучені цінності (грошові кошти) повертаються власникові або уповноваженій ним особі, а в разі неможливості повернення відшкодовується вартість цінностей після терміну, зазначеного в абзаці першому цього пункту, за умови, що власник не мав реальної можливості звернутись з клопотанням про повернення цінностей.

Вилучені документи зберігаються після повідомлення особи, у якої вони вилучались, про закриття кримінальної справи та про можливість їх отримання, упродовж строку, відповідно до терміну зберігання таких документів за чинним законодавством. Якщо чинним законодавством такі терміни не встановлені, то після закінчення піврічного терміну після повідомлення особи про закриття кримінальної справи та про можливість отримання нею документів вони знищуються зі складанням відповідного акта.

65. Виконання рішень суду у частині конфіскації знарядь злочинів, які перебувають на зберіганні в установах, організаціях і т. ін., підлягають виконанню органами державної виконавчої служби у порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”.

66. Речові докази (знаряддя злочину і речі, вилучені з обігу), які згідно з судовим рішенням підлягають передачі у відповідні органи (МВС, прокуратуру і т. ін.), надсилаються туди фельд’єгерською поштою або нарочним. При перевезенні отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, зброї і т. п. повинні виконуватися правила, встановлені для їх транспортування.

Копія супровідного листа і документ про прийом установою речових доказів підшиваються до справи.

У журналі робиться відмітка про виконання і вказується номер аркуша, за яким підшито документ, що підтверджує передачу речових доказів.

67. Приймаючи кримінальну справу, у якій приєднані як речові докази цінності, перераховані в п. п. 25, 26, 27 цієї Інструкції, працівник апарату суду перевіряє наявність у справі квитанцій про здачу органом досудового слідства цих речових доказів на зберігання. В журналі обліку речових доказів робиться відмітка про них із зазначенням місця зберігання.

68. Цінності, перераховані в п. 26 цієї Інструкції, які були приєднані до справи судом, реєструються в журналі, упаковуються і здаються на тимчасове зберігання у фінансові підрозділи органу, який проводив дізнання або досудове слідство в кримінальній справі, разом з постановою судді або ухвалою суду та описом у двох примірниках.

Здачу судом вказаних цінностей повинно бути підтверджено фінансовим підрозділом органу, який проводив дізнання або досудове слідство. Документ про здачу речових доказів на зберігання долучається до справи, в журналі робиться відмітка про місце зберігання цінностей із зазначенням номера аркуша справи, за яким підшита квитанція.

69. Після набрання вироком законної сили гроші і цінності, перераховані в п.п. 25, 26, 27 цієї Інструкції, передаються у дохід держави. Копія вироку або виписка з нього і супровідний лист надсилається в триденний термін у фінансовий підрозділ органу внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, прокуратури або в установу банку (за місцем зберігання грошових коштів та цінностей). У супровідному листі вказується дата набрання вироком законної сили і дається розпорядження про передачу цінностей та перерахування грошових коштів у дохід держави.

Копія супровідного листа і документ, якій підтверджує виконання, долучається до справи. До надходження відповіді про виконання справа перебуває на контролі. Виконання відмічається у журналі.

70. Ощадні книжки, акредитиви і свідоцтва на облігації, інші платіжні документи та цінні папери реєструються із зазначенням номера, прізвища, імені та по батькові їх власника.

Для виконання рішення суду в частині конфіскації внесків та інших видів заощаджень, які знаходяться в банківських установах і підлягають зверненню у дохід держави, на адресу відповідного відділення банку надсилається виконавчий лист, у якому вказується номер справи, у якій може бути звернено стягнення. Якщо у виконавчому листі не вказано, що він виданий у зв'язку із кримінальною справою, справою про конфіскацію майна або цивільною справою, яка випливає із кримінальної справи, одночасно з виконавчим листом надається копія рішення суду, яке набрало законної сили, або виписка з нього.

Якщо грошові кошти або цінні папери, вилучені у громадян, знаходяться при кримінальній справі, вони також надсилаються до банківських установ.

71. Виконавчий лист передається державному виконавцю разом з ощадними книжками, цінними паперами, акредитивами, свідоцтвами (якщо вони знаходилися при кримінальній справі) за розпискою. У ній обов'язково зазначається: найменування і код банківської установи, яка видала документ, дата видачі документа, прізвище, ім'я та по батькові власника, сума, яка значиться в документі. Розписка підшивається до справи.

У журналі робиться відмітка про передачу державному виконавцю перерахованих цінностей із посиланням на номер аркуша справи, за яким підшито розписку. Виконавчий лист з відміткою державного виконавця про виконання або постанова про неможливість виконання підшивається до справи. У журналі робиться відмітка про виконання (або неможливість виконання).

72. За наявності вироку (ухвали) суду, що набрали законної сили, постанови, за якими вилучені цінності, валюта та інше майно, перелічене в п. 27 Інструкції, підлягає поверненню, повертаються власникові або за його довіреністю іншій особі протягом шести місяців з дня оголошення власникові про прийняте рішення.

Одночасно у відповідні уповноважені банки надсилається копія вироку (ухвали), постанови або виписки з них з поміткою про зняття арешту. При цьому у строки давності, встановлені для отримання вилучених цінностей і сум по акредитивах, не враховується строк перебування їх власника під вартою.

73. У випадках, коли поверненню власникам підлягають вилучені у них промтовари, вони повертаються за рішенням працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, суду. Особі, якій повертаються вилучені у неї промтовари, надсилається повідомлення, копія якого підшивається до кримінальної справи. Повернення речей проводиться під розписку, про що в журналі робиться відповідна відмітка.

У разі винесення вироку (ухвали) суду, постанови про закриття кримінальної справи, у якій вилучені товари, що швидко псуються, та продуктові товари, які потребували спеціальних умов зберігання, були реалізовані, їх власникам сплачується вартість вилученого за цінами, що існують на момент повернення.

74. У випадку звільнення з-під варти або закриття кримінальної справи, при винесенні виправдувального вироку власникам повертаються всі їх особисті документи.

75. Знищення речових доказів, які підлягають знищенню відповідно до чинного законодавства і цієї Інструкції, проводиться спеціальною комісією. В органах прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та податкової міліції комісії створюються у складі трьох осіб, у тому числі працівника органу дізнання або слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, співробітника канцелярії, фінансового підрозділу, в судах – у складі керівника апарату суду, відповідального працівника апарату суду, на якого покладено обов’язок щодо роботи з речовими доказами, та іншого працівника апарату суду, визначеного наказом керівника апарату суду.

Про знищення речових доказів складається акт, який приєднується до матеріалів справи. У книзі (журналі) робиться відповідна відмітка про виконання.

76. В окремих випадках, якщо це викликано особливими властивостями речових доказів, вони передаються для знищення спеціальним органам інших відомств (органам внутрішніх справ, охорони здоров’я, представникам військових частин і т. ін.). Разом з речовими доказами, які підлягають знищенню, надсилається копія постанови, вироку (ухвали) або виписка з неї та супровідний лист. Копія супровідного листа і документ, який підтверджує отримання відомством речового доказу, підшиваються до справи. В книзі (журналі) робиться відмітка про виконання.

77. Якщо речовий доказ, який підлягає видачі власникові, перебуває на зберіганні в органах внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, прокуратури, суд у триденний термін надсилає в ці органи копію вироку або виписку з нього. В супровідному листі вказується дата набрання вироком законної сили та пропонується повідомити суд про виконання. Копія супровідного листа та відповідь про виконання підшиваються до справи. В журналі робиться відмітка про виконання.

78. Речові докази, інші предмети і цінності, які підлягають поверненню їх власникам, зберігаються після набрання вироком (ухвалою) законної сили, закінчення строку оскарження постанови судді, прокурора, слідчого, працівника органу дізнання протягом шести місяців з дня повідомлення власника про можливість їх повернення. Якщо протягом цього строку клопотання про повернення вказаних об’єктів не надійшло, вони передаються спеціальній комісії, яка разом з фінансовими органами приймає рішення про проведення їх реалізації або знищення. Про знищення, яке відбулося, складається акт, який підшивається до справи. В книзі (журналі) обліку речових доказів робиться відповідна відмітка.

79. Співробітникам правоохоронних органів категорично забороняється брати участь у процесі оцінки і реалізації речових доказів та інших вилучених предметів і цінностей, у тому числі промтоварів і продуктів, а також у їх придбанні через торговельні організації, які проводять реалізацію, якщо їм заздалегідь відомо, що ці товари і продукти вилучені у зв’язку з кримінальною справою.

80. При винесенні постанови про зупинення дізнання або про зупинення досудового слідства у ній вказується місце зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна, вилученого у справі, яку зупинено. Зберігання цих об'єктів проводиться за місцем проведення дізнання або досудового слідства (якщо вони не підлягають передачі на спеціальне зберігання) протягом усього часу перебування зупиненої кримінальної справи в підрозділі, що здійснює дізнання чи досудове слідство, і вони передаються разом із справою до іншого підрозділу дізнання чи досудового слідства.