Види правової відповідальності за порушення екологічного законодавства

Лекція 10. Правова відповідальність за порушення екологічного законодавства

 

Поняття правової відповідальності за екологічні правопорушення

Правова відповідальність за екологічні правопорушення – це застосування до фізичних та юридичних осіб, які їх вчинили, передбачених екологічним законодавством санкцій, виконання яких у необхідних випадках забезпечується силою державного примусу.

Екологічне правопорушення – це протиправне діяння або бездіяльність, що порушує встановлений екологічний правопорядок за вчинення якого законом передбачена правова відповідальність.

 

Функції правової відповідальності за екологічні правопорушення

Функція правової відповідальності за екологічні правопорушення – це та роль і значення, які виконує правова відповідальність у системі екологічного права. Функціями правової відповідальності за екологічні правопорушення є:

1. забезпечувальна – забезпечує охорону і збереження належного стану довкілля, окремих його компонентів;

2. запобіжна (превентивна) – проявляється в запобіганні новим правопорушенням, їх профілактиці;

3. компенсаційна – спрямована на поновлення порушеного стану довкілля, відшкодування шкоди, заподіяної екологічним правопорушенням;

4. стимулююча – стимулює виконання і додержання вимог екологічного законодавства всіма громадянами та юридичними особами незалежно від форм власності під страхом покарання;

5. виховна – є засобом виховання людей, підвищення їх екологічної культури, формує у громадян впевненість у стабільності існуючого правопорядку, в захищеності їх екологічних прав та інтересів, свідоме ставлення до виконання вимог екологічного законодавства;

6. каральна – полягає в обмеженні прав і свобод правопорушника або покладенні на нього додаткових обов’язків, настанні інших негативних наслідків.

 

Лекція 10. Правова відповідальність за порушення екологічного законодавства

 

Поняття правової відповідальності за екологічні правопорушення

Правова відповідальність за екологічні правопорушення – це застосування до фізичних та юридичних осіб, які їх вчинили, передбачених екологічним законодавством санкцій, виконання яких у необхідних випадках забезпечується силою державного примусу.

Екологічне правопорушення – це протиправне діяння або бездіяльність, що порушує встановлений екологічний правопорядок за вчинення якого законом передбачена правова відповідальність.

 

Функції правової відповідальності за екологічні правопорушення

Функція правової відповідальності за екологічні правопорушення – це та роль і значення, які виконує правова відповідальність у системі екологічного права. Функціями правової відповідальності за екологічні правопорушення є:

1. забезпечувальна – забезпечує охорону і збереження належного стану довкілля, окремих його компонентів;

2. запобіжна (превентивна) – проявляється в запобіганні новим правопорушенням, їх профілактиці;

3. компенсаційна – спрямована на поновлення порушеного стану довкілля, відшкодування шкоди, заподіяної екологічним правопорушенням;

4. стимулююча – стимулює виконання і додержання вимог екологічного законодавства всіма громадянами та юридичними особами незалежно від форм власності під страхом покарання;

5. виховна – є засобом виховання людей, підвищення їх екологічної культури, формує у громадян впевненість у стабільності існуючого правопорядку, в захищеності їх екологічних прав та інтересів, свідоме ставлення до виконання вимог екологічного законодавства;

6. каральна – полягає в обмеженні прав і свобод правопорушника або покладенні на нього додаткових обов’язків, настанні інших негативних наслідків.

 

Види правової відповідальності за порушення екологічного законодавства

За порушення екологічного законодавства, згідно зі ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року, встановлюються:

1. Карна відповідальність – регулюється Кримінальним кодексом України від 5 квітня 2001 року;

2. Адміністративна відповідальність – регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року та іншими законодавчими актами;

3. Цивільно-правова відповідальність – регулюється Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року, ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року та іншими нормативними актами;

4. Дисциплінарна відповідальність – передбачена Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 року.

Однак, це не вичерпний перелік видів правової відповідальності, що можуть наставати за порушення екологічного законодавства. Кодекс законів про працю України передбачає також: матеріальну відповідальність працівника за екологічну шкоду, заподіяну своєму підприємству.

Дискусійним є питання про еколого-правову відповідальність як окремий вид відповідальності. Однак рішення Конституційного Суду України від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб) розв’язало цю дискусію, розтлумачивши, що юридичні особи не можуть притягуватися до адміністративної відповідальності і що види відповідальності не зводяться до карної, адміністративної, цивільної і дисциплінарної: в Україні існують також конституційна, фінансова, податкова та інші види відповідальності.

Застосування таких санкцій, як припинення екологічно небезпечної діяльності, припинення права використання природних ресурсів чи відкликання екологічного дозволу (ліцензії), яке раніше традиційно відносилося до адміністративної відповідальності, у світлі вищезазначеного рішення Конституційного Суду України належить розглядати як еколого-правову відповідальність.