Наука «еп і ств»: предмет, завдання, методи вивчення дисципліни

Наука «ЕП і СТВ»: предмет, завдання, методи вивчення дисципліни

Економіка праці – це галузь економічно науки, яка вивчає закономірності і способи раціонального формування, використання, відтворення і розвитку головної виробничої сили суспільства, людини (людського ресурсу), організації та стимулювання ефективної трудової діяльності працюючих з метою максимального задоволення їх матеріальних і духовних потреб, тобто – це цілеспрямоване дослідження функціонування та результатів ринку у сфері праці.

Соціальні відносини – це система відносин між окремими людьми, соц..групами, що беруть неоднакову участь в економічному, політичному і духовному житті, мають відмінності у соц..статусі, способі життя, джерелах та рівнях доходів особистого споживання тощо.

Трудові відносини – закономірна складова виробничих відносин у системі праці. Вони виникають між учасниками трудового процесу на основі поділу та кооперації праці у зв’язку з необхідністю обміну діяльністю та її продуктами для досягнення кінцевої виробничої мети.

Предметами ЕП і СТВ:

- праця та її соц..-ек.роль; - класифікація праці; - специфічність праці у різних сферах виробництва; - сутність та механізм функціонування СТВ; - природний, механічний, соц. Та ек. Рух населення; - трудові ресурси та трудовий потенціал суспільства; - персонал підприємства; - продуктивність та ефективність праці; - ринок праці та його регулювання; - зайнятість населення та безробіття; - організація праці; - нормування праці; - мотивація та оплата праці; - тарифікація с/г праці; - вартість життя населення та його показники; - соц.партнерство та соц.політика; - міжнародний досвід регулювання СТВ; - діяльність МОП.

Завдання:

- вивчення основних категорій і термінів, що використовуються в ЕП; структури та порядку відтворення трудових ресурсів; особливостей формування зайнятості і ринку праці, механізму його дії; вирішення проблеми безробіття; - вивчення якісних та кількісних ознак персоналу підприємства та здобуття навичок визначити показники складу, руху та витрат на персонал; - здобуття навичок визначити показники продуктивності праці, розраховувати резерви зростання продуктивності праці на підприємстві; - вивчення порядку планування та аналізу трудових показників; - оволодіння методами вивчення витрат робочого часу, нормування; поділу й кооперації праці, організації робочих місць; раціоналізації трудового процесу; - вивчення порядку формування ФОП підприємств і забезпечення ефективності їх використання; ознайомлення із основними нормативними документами щодо організації та оплати праці; вміння визначити зп працівника за різних форм і систем оплати праці; - з’ясування механізму виявлення і використання передового досвіду щодо забезпечення зростання продуктивності праці та прогресивних методів організації зп у країні та за кордоном; - вивчення особливостей функціонування системи СТВ – соц.політики, партнерства та загальних засад соц.захисту населення в умовах ринкових відносин; - вивчення особливостей міжнародного регулювання ринку праці, зайнятості, безробіття та соц.партнерства.

Методи ЕП і СТВ:

- спостереження; - аналітичний; - статистико-економічний; - розрахунково-конструктивний; - соціологічний; - економіко-математичний; - факторний метод планування та аналізу; - абстрактно-логічний.

 

Види руху населення

Існують різні види руху населення: природний, просторовий (механічний, міграція), соціальний (соціальна мобільність), економічний.

Природний рух – це безперервний процес оновлення населення за рахунок появи одних життів та зникнення інших. Отже, об’єктом дослідження природного руху є чисельність народжуваних, померлих, число зареєстрованих шлюбів, а також чисельність усього населення.

 

Наука «ЕП і СТВ»: предмет, завдання, методи вивчення дисципліни

Економіка праці – це галузь економічно науки, яка вивчає закономірності і способи раціонального формування, використання, відтворення і розвитку головної виробничої сили суспільства, людини (людського ресурсу), організації та стимулювання ефективної трудової діяльності працюючих з метою максимального задоволення їх матеріальних і духовних потреб, тобто – це цілеспрямоване дослідження функціонування та результатів ринку у сфері праці.

Соціальні відносини – це система відносин між окремими людьми, соц..групами, що беруть неоднакову участь в економічному, політичному і духовному житті, мають відмінності у соц..статусі, способі життя, джерелах та рівнях доходів особистого споживання тощо.

Трудові відносини – закономірна складова виробничих відносин у системі праці. Вони виникають між учасниками трудового процесу на основі поділу та кооперації праці у зв’язку з необхідністю обміну діяльністю та її продуктами для досягнення кінцевої виробничої мети.

Предметами ЕП і СТВ:

- праця та її соц..-ек.роль; - класифікація праці; - специфічність праці у різних сферах виробництва; - сутність та механізм функціонування СТВ; - природний, механічний, соц. Та ек. Рух населення; - трудові ресурси та трудовий потенціал суспільства; - персонал підприємства; - продуктивність та ефективність праці; - ринок праці та його регулювання; - зайнятість населення та безробіття; - організація праці; - нормування праці; - мотивація та оплата праці; - тарифікація с/г праці; - вартість життя населення та його показники; - соц.партнерство та соц.політика; - міжнародний досвід регулювання СТВ; - діяльність МОП.

Завдання:

- вивчення основних категорій і термінів, що використовуються в ЕП; структури та порядку відтворення трудових ресурсів; особливостей формування зайнятості і ринку праці, механізму його дії; вирішення проблеми безробіття; - вивчення якісних та кількісних ознак персоналу підприємства та здобуття навичок визначити показники складу, руху та витрат на персонал; - здобуття навичок визначити показники продуктивності праці, розраховувати резерви зростання продуктивності праці на підприємстві; - вивчення порядку планування та аналізу трудових показників; - оволодіння методами вивчення витрат робочого часу, нормування; поділу й кооперації праці, організації робочих місць; раціоналізації трудового процесу; - вивчення порядку формування ФОП підприємств і забезпечення ефективності їх використання; ознайомлення із основними нормативними документами щодо організації та оплати праці; вміння визначити зп працівника за різних форм і систем оплати праці; - з’ясування механізму виявлення і використання передового досвіду щодо забезпечення зростання продуктивності праці та прогресивних методів організації зп у країні та за кордоном; - вивчення особливостей функціонування системи СТВ – соц.політики, партнерства та загальних засад соц.захисту населення в умовах ринкових відносин; - вивчення особливостей міжнародного регулювання ринку праці, зайнятості, безробіття та соц.партнерства.

Методи ЕП і СТВ:

- спостереження; - аналітичний; - статистико-економічний; - розрахунково-конструктивний; - соціологічний; - економіко-математичний; - факторний метод планування та аналізу; - абстрактно-логічний.