Раціональне використання та охорона природних умов і природних ресурсів. Мінерально-сировинні ресурси

Еколого-географічна ситуація в Україні тісно пов'язана зі станом природних умов і природних ресурсів, потребами в ресурсах, технологіями їх видобування, перероблювання, використання, утилізацією відходів та ін. Це стосується мінерально-сировинних, теплових та енергетичних, кліматичних, водних, земельних, біотичних (рослинних, тваринних, рекреаційних, природно-заповідних) ресурсів.

Мінерально-сировинні ресурси суттєво втинають на розпиток економіки, галузей господарства, культури, навколо них вирують політичні пристрасті, вони можуть бути причиною конфліктів і жорстоких воєн. Серед інших розвинених держав світу Україна характеризується як країна з потужною мінерально-сировинною базою. Адже займаючи лише 0,4 % території світу, маючи 0,8 % кількості населення, наша держава здатна добувати біля 5 % загальносвітових мінерально-сировинних ресурсів. А за показниками окремих ресурсів Україна значно випереджає багато держав. Так, вона видобуває 25 % марганцевих, 10 % залізних руд. 5 % світової мінеральної сиропний і продуктів їх перероблювання. Однак спою нинішню потребу в нафті Україна власними ресурсами задовольняє лише на 8 %, у газі — на 22 %.

Загальна кількість мінеральних ресурсів, їх різноманітність в Україні оцінюється у 8 балів за десятибальною шкалою. В її надрах геологи розвідали понад 200 видів корисних копалин, відкрили біля 20 тисяч їх родовищ і проявів. Дуже важливо, що 95 пилів мінерально-сировинних ресурс і н мають промислове значения, а експлуатується 61 вид корисних копаний. Це стосується н першу чергу родовищ залізних, марганцевих та уранових руд. вугілля, титану, циркону, сірки, каолінів, ртуті, графіту, нафти і газу, нерудної металургійної сировини, цементної сиропний, будівельних матеріалів, облицювального каміння, мінеральних вод, гіпсу, йоду та ін.

Українські геологи розвідують нові родовища нафти, газу, вугілля, урану, золота, алмазів, рідкісних і рідко земельних металів, мінеральної сільськогосподарської сировини. В Україні розвідано біля 300 родовищ, які є базою на нафтогазової промисловості. Найбільш перепекти ним за видобутком нафти и газу вважається тим Дніпровсько-Донецький регіон, де зосереджено до 85 % ресурсів вуглеводнів України. Відкриті газові родовища в Карпатському регіоні: Городецьке, Типінське. Розширюються пошуки нафти її Чорноморському шельфі.

В Україні продовжуються пошуки коксівного вугілля та антрациту, енергетичного вугілля в Донбасі. Львівсько-Волинському басейні. Східний гірничо-збагачувальний комбінат — єдиний, що веде підземний видобуток уранової руди — сиропний для виробництва падина атомним електростанціям.

В Україні відкрито сім родовищ золота в межах Українського шита, Донбасу. Закарпаття. Перспективні родонита на Українському докембрійському шиті: Клинцівське, Майське, Широка Балка, Сергіївське.

На території Кіровоградського ураново-рудного району геологи знайшли родоните алмазів, подібне до якутських чи південноафриканських (кімберлітову трубку). В Закарпатті розвідані родонита свинцю і цинку. Для забезпечення виробництва мінеральних добрив ведуться пошуки фосфоритів у Рівненській. Волинській, Сумській і Донецькій областях. Апатитові рули розвідуються у Житомирській області.

Використання мінерально-сировинних ресурсів супроводжується їх великими втратами внаслідок недосконалої технології видобування. Дуже прикро, але у надрах залишається (отже, втрачається) до 70 % нафти, 40 % вугілля, 25 % металевих руд, 50 % солі. Відходами гірничодобувної промисловості зайнято понад 50 тис. га сільськогосподарських угідь (Мінеральні ресурси України, 1994, №1). Це відходи, що випихають біля вугільних шахт і вуглезбагачуваних фабрик. Відомі нам "рукотворні гори" — терикони — поширені на території Донбасу, Кривбасу, Львівсько-Колимського басейну, Придніпров'я та ін. У підходах є сланці, мертелі, глина, пісковики, вапняки, а також шишки вугілля, що самозаймаються багато териконів горять, димлять, при ньому виділяються а ют. хлор, мстам. ртуть, сірка та ін.

При добуванні корисних копалин кар'єрним способом утворюються відвали з розкривних та вмішуючих порід. Їх багато біля залізорудних кар'єрів у Кривбасі. біля Кременчука і Керчі. Біля Нікополя — марганцеві відвали, на території Придніпров'я, Полісся рідкісних металів. Відпалів і нерудних порід багато біля кар'єрні, де видобувається сірка H калійні солі у Передкарпатті, каолінів — у Придніпров'ї га на Поділлі, в районах видобутку щебеню, глин, піску та ін.

Відходами підприємств чорної та кольорової металургії, машинобудівних заводів є металургійні шлаки, що містять у собі такі токсичні елементи, як міль, свинець, сірку, кадмій, миш'як, якими забруднюються повітря, ґрунти, підземні поди. Металургійні шлаки с матеріалом для виготовлення щебеню, мінеральних добрив, засипання від'ємних форм рельєфу. Теплові електростанції супроводжуються золошлаками — продуктами, що залишаються після згорання кам'яною вугілля і містять ртуть, миш'як, селен, германій, свинець та ін. Ці елементи також розноситься далеко вітрами, ними забруднюються ґрунти, повітря, поли, що є причиною багатьох захворювань. Шлаки можна раціонально використовувати для виготовлення будівельних матеріалів, цементу, заповнення кар'єрів, шахт та ін.

Негативний пилин на довкілля мають шлакові відходи хімічних і гальванічних під при-с мсти, які потрапляють з промисловими стоками до поверхневих і підземних вод. Це стосується також дефекату цукрових і гальванічних хімічних заводів. Ці відходи використовуються для меліорації ґрунтів, виготовлення гіпсових виробів. Підприємства, що збагачують рудні та нерудні корисні копалини, утворюють своєрідні "хвостосховища", в породах яких міститься рідко земельні та дорогоцінні метали та ін. При кар'єрному видобуванні каміння, піску, глини накопичуються відходи, котрі займають значні площі. Їх доцільно використовувати у різних видах будівництва (шляхового, житлового, транспортного та ін.). За даними обліку, в Україні у промислових відвалах накопичено 6,0 млрд. м³золошлаків, порід вугледобутків, біля 2,0 млрд. м³ металургійних шлаків та ін. Раціональне використання промислових мінеральних відходів передбачає реєстрацію об'єктів видобування і переробки мінеральної сировини, повторну розвідку та оцінку запасів у них різних металів з метою їх переробки та отримання потрібних елементів народному господарству.

В Україні прийнятий Кодекс України про надра. В ньому зазначено, що надра — це частина земної кори, яка знаходиться під поверхнею суші і дном океану, водойм, простягається до глибин, які доступні для геологічного вивчення і господарського використання. Цим кодексом регулюється раціональне використання надр, їхня охорона, гарантується безпека людей при їх використанні. Підкреслимо, що надра — це виняткова власність народу і вони надаються тільки у користування. Користування надрами платне, окрім деяких випадків, їх вивчення здійснюється для отримання інформації про геологічну будову надр, оцінки корисних копалин, умов розробки їхніх родовищ; при цьому має забезпечуватися раціональне проведення робіт з вивчення надр, екологічно нормальний стан навколишнього природного середовища.

Кліматичні ресурси

До кліматичних ресурсів належать енергія сонячної радіації і вітру (енергетичні ресурси), сума температур з різними середніми їх періодами і кількістю опадів, які є визначальними для вирощування польових сільськогосподарських культур, садів, виноградників (агрокліматичні ресурси). Кліматичні умови впливають на особливості діяльності населення (біокліматичні ресурси) та відпочинку (рекреаційні ресурси).

Сонячна радіація — основне джерело енергії в географічній оболонці. Променева енергія Сонця взаємодіє з атмосферою, земною поверхнею і трансформується в теплову енергію. Величини сонячної радіації залежать від висоти Сонця, тривалості дня і сонячного сяйва, хмарності та ін. Згадаймо, що територія України розташована між 44° і 52° пн. ш. Найменша тривалість сонячного сяйва в північно-західній частині зони мішаних лісів і становить 1700-1800 год. за рік. У лісостеповій зоні вона зростає до 1900—2000 год за рік. У степовій зоні, на морських узбережжях досягає 2300—2400 гол за рік. Максимальне сонячне сяйво у Кримських горах — 2453 год за рік (Карабі-Яйла). Ресурсами сонячної радіації забезпечується нагрівання грунту і атмосфери, випаровування вологи рослинами. За участю сонячної радіації відбувається фотосинтез, в процесі якого рослини збільшують свою масу. Кліматичні енергетичні ресурси вважаються екологічно чистими. Про це свідчить досвід використання геоліо-енергетичних пристроїв, вітрових електростанцій. Ресурси сонячної енергії в Україні можна раціонально використовувати в теплий період. Сонячна експериментальна електростанція функціонує в Криму поблизу Керчі. Вітроенергетичні ресурси можуть бути ефективно використані взимку, коли швидкість вітру зростає. Це характерно для степових і приморських районів, вершин гір і гірських схилів, водосховищ, річкових долин, узбережжя Чорного моря, півдня степової зони, Кримських гір, Українських Карпат.