Санітарно-гігієнічна освіта учнів, формування здорового способу життя, самообслуговування

Одним із основних аспектів формування здорової особистості дитини шкільного віку є гігієнічне навчання і виховання.

Система гігієнічного виховання учнів загальноосвітніх шкіл включає наступні елементи:

- знайомство з основними гігієнічними вимогами та формування гігієнічних навичок відповідно до шкільної програми та в процесі позакласної роботи;

- гігієнічне виховання в сім’ї;

- формування в учнів необхідності розуміння щодо здійснення посильних для них заходів по збереженню власного здоров’я;

- контроль гігієнічних знань, навичок, умінь.

У гігієнічному вихованні слід виділити такі основні напрями роботи:

- оздоровче значення рухової активності, фізичної культури та загартовування;

- раціональний режим дня;

- гігієна розумової роботи школярів;

- гігієна трудового навчання;

- громадська і особиста гігієна;

- гігієна харчування;

- попередження інфекційних захворювань та отруєнь;

- профілактика травматизму;

- дотримання правил техніки безпеки;

- статеве виховання;

- запобігання формуванню шкідливих звичок та формування здорового способу життя.

Гігієнічне виховання учнів проводять вчителі, медичний персонал, батьки.

Самообслуговування повинно організовуватися у відповідності з віком, статтю, фізичними особливостями і станом здоров’я дітей, базуючись на гігієнічних вимогах та вимогах до охорони їх здоров’я. Робота із самообслуговування повинна проводитися за участю вчителів, класних керівників і медичних працівників.

Роботу із самообслуговування слід проводити з урахуванням двох напрямів:

- попередження забруднення земельної ділянки і навчально-побутових приміщень;

- очищення земельної ділянки та побутових приміщень від забруднення.

У процесі самообслуговування учні можуть виконувати прибирання класів, кабінетів, лабораторій:

- наприкінці кожного дня (учні 5–12 кл.);

- генеральне прибирання кожного тижня і місяця (учні 9–12 кл.).

Тривалість самообслуговування для учнів 2–4 класів у загальноосвітньому навчальному закладі не повинна перевищувати 1 години на тиждень, а для учнів 5–12 класів — 2 години на тиждень.

Одноразова тривалість роботи із самообслуговування не повинна перевищувати для учнів 2–4 класів 30 хвилин, 5–9 класів — 45 хвилин, 10–12 класів — 1,5 години. Роботу необхідно проводити у спеціальному одязі. Усі види прибирання здійснюються лише вологим методом з наступним провітрюванням приміщень. У навчальному приміщенні необхідно передбачити місце для зберігання прибирального інвентарю, спецодягу та мила. Миття підлоги дозволяється школярам з 10 років при обов’язковому використанні швабри.

Допускається участь учнів (чергові класи) в накриванні обідніх столів (при використанні санітарного одягу). Перебування учнів у виробничих приміщеннях харчоблоку забороняється.

Учні не допускаються до виконання робіт, що небезпечні для їх життя та здоров’я, створюють загрозу зараження інфекційними хворобами:

- робота із значним фізичним навантаженням (допустима вага вантажу п. 8.4);

- робота з електроприладами;

- миття вікон, очищення даху і проїжджих частин вулиць від снігу, льоду;

- очищення освітлювальної апаратури, вентобладнання та витяжних шаф;

- перенесення скла та виробів із нього;

- прибирання санвузлів, умивальних та кімнат гігієни, медичних та допоміжних приміщень, сходів, рекреаційних приміщень, майстерень, спортивних приміщень, актового залу, харчоблоку, роздаткової, буфету, обіднього залу;

- прання постільної білизни;

- винесення та вивезення відходів;

- догляд за дорослими і хворими тваринами, птахами;

- догляд за дітьми, хворими на інфекційні хвороби;

- робота з хімічними речовинами (крім уроків хімії);

- робота у котельнях;

- проведення нічних чергувань.

Учні 2–4 класів можуть брати участь у прибиранні території школи, доглядати за квітами, учні 5–12 класів — у генеральному та щодобовому поточному прибиранні ділянки (підмітати, очищувати від снігу, саджати дерева).

Усі приміщення та обладнання школи підлягають вологому прибиранню, у тому числі: підвіконня, підлога, опалювальні прилади, шафи, столи, парти, класні дошки. Прибирання здійснюють при відкритих вікнах або фрамугах, кватирках, не допускаючи протягів.

Прибирання класів, майстерень, навчальних кабінетів проводиться після закінчення останнього уроку, а спортивних залів — після кожного уроку і після закінчення уроків, занять секцій. Мати в спортивному залі чистять пилососом не рідше одного разу на тиждень, вологе протирання чохлів здійснюють щоденно.

Для очищення взуття від бруду перед входом у школу повинні бути встановлені скребачки, решітки, які необхідно протягом дня декілька разів очищати.

Змінне взуття у школярів є одним із ефективних засобів зниження кількості пилу в приміщеннях школи. У гардеробі слід передбачити спеціальне місце для зберігання взуття.

До спортивного залу допускаються учні тільки в спортивному одязі і взутті.

Для збору сміття необхідно встановити в навчальних приміщеннях корзини для сміття.

Туалетні приміщення прибираються після кожної перерви з використанням дезинфікуючих речовин (1 % освітленим розчином хлорного вапна). Надвірні туалети необхідно прибирати перед великою перервою, після неї, після закінчення занять у школі. При цьому дверні ручки слід протирати 2 % розчином хлораміну або освітленим розчином хлорного вапна. Дерев’яні частини в середині туалету (підлога) добре зрошують не менше двох разів на день 10–20 % хлорновапняним молоком після попереднього прибирання. Двері туалету повинні бути на пружині або блоках і завжди закритими. Дезинфекційні засоби, у тому числі розчини, повинні зберігатися без доступу світла, у недоступних для дітей місцях.

Техперсонал забезпечується спецодягом для прибирання.

Технічний інвентар для прибирання повинен бути промаркованим, закріпленим за кожним навчальним та допоміжним приміщенням і зберігатися окремо у спеціально виділених місцях разом із спецодягом.

Поточне прибирання навчальних майстерень проводить технічний персонал. Учні можуть прибирати пил на своїх робочих місцях за допомогою металевих і волосяних щіток.

Під час літніх канікул здійснюється поточний ремонт приміщень та обладнання загальноосвітнього навчального закладу з наступним генеральним прибиранням, пранням штор, в тому числі затемнюючих штор актових залів та кабінетів. Здійснюється ревізія та ремонт інженерних мереж.

Склад і площі зон земельних ділянок загальноосвітніх шкіл на одну паралель класів (м²)

Зона	Початкова школа	Основна (неповна середня)	Середня (старша)
1	2	3	4
1. Фізкультурно-спортивна.
В тому числі:	850	5450	5610
- шкільний стадіон	-	4200	4200
- бігова доріжка 250 м сумісно з прямою біговою доріжкою 110 м
- комбіноване поле для футболу 60 х 28
- майданчик ручного м’яча з двома секторами для стрибків у висоту та довжину
- майданчик для спортивної гри
- волейбольна 162 м
- баскетбольна 364 м	162	364	526
- майданчик для гімнастики (5–12 класи)	-	200	200
- майданчик для гімнастики (1–4 класи)	200	200	200
- майданчик комбінований для спортивної гри, метання м’яча і стрибків у довжину та висоту.	480	480	480
2. Початкової допризовної підготовки.
В тому числі:			1000
- навчальне містечко з тактичної підготовки та цивільної оборони			500
- лінія перетину з ділянкою для метання гранат	-	-	500
3. Відпочинку.	400	400	625
В тому числі майданчики:
- для активної гри учнів перших класів	100	100	100
- для активної гри 2–4 класів	300	300	300
- для активної гри 5–12 класів	-	-	125
- для тихого відпочинку 5–12 класів	-	-	160
4. Навчально-дослідна**.	240	2250	5050
В тому числі:
- для початкових класів	200	200	400
- для польових та овочевих культур	-	800	1200
- плодовий сад і розсадник квітково-декоративних рослин	40	100	400
- теплиця з зоомайданчиком	-	170	170
- метеорологічний і географічний майданчики	-	50	100
- класи для занять на повітрі (з накриттям)	-	20	30
- зоотваринна ділянка	-	100	100
- відділ колекції рослин	-	70	350
5. Господарська.

____________
Примітка: ** — Зона організовується, якщо програмою з біології передбачені заняття на земельній ділянці.

 

Додаток 2