Особливості відбору в професійному велоспорті

Професійний велоспорт, як і переважна більшість інших видів професійного спорту, черпає свої резерви з олімпійського спорту. Професійні велосипедні клуби запрошують до своїх спортивних груп (команд) здебільшого провідних гонщиків-аматорів, що досягли 20-22- річного віку. Історії професійного велоспорту відомі випадки коли вже у 20 років гонщики досягали високих результатів: Корнет Х. (Франція) - переможець гонки "Тур де Франс" 1904 року; Коппі Ф. (Італія) - переможець гонки "Джіро Італія" 1994 року. Однак більшість видатних професійних велогонщиків за всю історію шосейних гонок у 19-20-річному віці тільки розпочинали професійну кар'єру (табл.8.3). Певно, що оптимальний вік початку професійної кар'єри у велоспорті був однією з важливих передумов їх блискучих виступів протягом 13-17 років.

При укладанні контрактів з гонщиками враховуються їхні попередні досягнення, рівень фізичних і функціональних можливостей організму і схильність до певного виду гонок. Тренери формують професійні спортивні групи з урахуванням спеціалізації гонщиків і в залежності від завдань наступного сезону. Як правило, у збалансованій спортивній групі 1-2 лідери, 1-2 фінішери і 1-2 гірські гонщики, а решта - просто спортсмени команди або як їх називають у професійному велоспорті - "грегарі", тобто ті, хто повинен забезпечити успішний виступ лідера. Однак, в залежності від фінансових можливостей спортивної групи і завдань майбутнього сезону це співвідношення може змінюватися. Наприклад, коли перед спортивною групою ставиться завдання виграти гонку "Вуельта Іспанії" і вона у цьому сезоні буде складатися здебільшого з гірських етапів, то без сумніву в команді повинно бути декілька сильних гірських гонщиків

 

Особливості відбору в автогонках

Автогонки. Більшість пілотів "Формули-1" розпочинали кар'єру автогонщика з гонок на картингах. Їх шлях до "Формули-1" був тривалим і складним. Прикладом послідовного вдосконалення майстерності пілота в гонках різного класу може бути спортивна кар’єра бронзового призера в гонках „Формула – 1” 2004 року Дженсона Баттона Він розпочав заняття автоспортом в дев’ятирічному віці. В 17 років став наймолодшим чемпіоном в картингових гонках класу „Супер А”. У вісімнадцятирічному віці виграв 14 чемпіонат Великобританії в класі гонок формула „Форд” і отримав традиційну премію „Кращий молодий гонщик” від команди „Макларен”, що бере участь у гонках „Формула -1”. Наступного року Д. Баттон завоював третє місце у гонках „Формула – 3”. У 2000 році вперше в історії гонок ”Формула – 1” власник команди „Вільямс BMV” Френк Вільямс уклав угоду з молодим пілотом, який не мав досвіду участі в гонках „Формула – 3000” і не помилився. Вже на другому етапі гонок „Формула – 1” сезону 2000 р. Д. Баттон завоював своє перше залікове очко і став наймолодшим англійцем, що завоював для своєї країни очки у найпрестижніших автоперегонах світу.

До гонок у формулі „ Кенінг” допускаються підлітки і юнаки до 16- річного віку, які мають досвід змагань на картах. Після успішного засвоєння техніки гонок у Формулі "Кєніг" юнакам надається право перейти до наступного класу гонок - Формула "Юніор". Кращі юніори можуть продовжити свою кар'єру в гонках Формули "Форд". Наступним кроком до вершини автоспорту є участь у гонках Формули "Рено" і Формули "Опель". Ці гонки фактично одного класу, однак з гонок Формули "Рено" дещо легше зробити крок до більш престижних гонок "Формула-3" і "Формула- 3000". Автомобілі "Формули-3000" за своїми технічними характеристиками близькі до автомобілів "Формули-1". Тому успішні виступи у гонках "Формула-3000" є стартовим плацдармом до участі в гонках "Формула-1".