Догляд за різдвяником (зигокактусом)

Місце розташування: різдвяник – світлолюбива рослина. Освітлення йому потрібно яскраве, але розсіяне. Вплив прямих сонячних променів небажане, тому кактус якщо буде потреба доводиться притіняти. Після появи бутонів рослину не можна переставляти і повертати, оскільки може спостерігатись скидання бутонів.

Температура: у весняно-літній період температура в приміщенні повинна підтримуватися на рівні 17-18°C, з настанням холодів її слід знизити до 14-15°C, а з появою бутонів знову трохи підвищити. При утримуванні рослини нижче +10°C бутони не розпускаються.

Полив: влітку і під час цвітіння поливати різдвяник потрібно рясно. Після цвітіння шлюмбергери переходять у фазу спокою і полив зменшують. Коли восени почнуть формуватися бутони, полив знову збільшують. Рослина не переносить надлишкової вологи і пересихання земляної грудки.

 

 

Вологість повітря: зигокактус вимагає частого обприскування. Через сухість повітря бутони обпадають, не розкриваючись повністю. Вода не повинна попадати на квітки – вони покриються плямами і обпадуть. Для підняття вологості повітря навколо рослини можна поставити горщик на гальку вище рівня води.

Підгодівля: крім періоду спокою, кожні 2 тижня вносять добрива для кактусів і сукулентів. Можна підгодовувати також квітковими добривами.

Пересадження: молоді рослини рекомендується пересаджувати щовесни, дорослі – кожний другий або третій рік у земляний ґрунт, що складається із суміші дернової і листової землі, перегною і піску.

Розмноження: зигокактус розмножується навесні і влітку черешками, які повинні складатись не менше ніж з 2-3 частинок. Використовуючи черешки, перед посадкою слід їх підсушити і присипати місця зрізів товченим вугіллям. Вкореняють у вологому піску. Також можна розмножувати щепленням, рідше насіннями.

Шкідники: шлюмбергера часто зазнає нападу щитівки, павутинного кліща і борошнистого червця. Найчастіше для боротьби зі шкідниками застосовується препарат під назвою «актелік». Вміст ампули звичайно розводиться на 2 л води, але при сильному ураженні досить буде 1 л рідини. Отриманим розчином слід відразу ж обприскати уражений кактус. Позбутися паразитів також допоможе каша з часнику і мила з додаванням води, якої час від часу треба протирати листочки.

Садівники-Аматори часто переживають через те, що обпадають квіткові бруньки. Причин може бути багато: протяги, неправильний полив, коливання температури або зміна кута падіння світла, звичайно пов'язане зі зміною місця розташування квітки.

Юка

 

Сімейство агавових. Батьківщина Північна Америка. Вічнозелена гарна рослина з лінійними колючим, загостреним листям. Листя зібрано в орнаментальну розетку на кінці стовбура. По зовнішньому вигляду юка дуже схожа на драцену із зеленими листками (але родичається з нею), також як і драцена витривала, не представляє ніяких проблем в розведенні.

 

Розповсюджені види юки:

Юка алоєлиста (Yucca aloifolia) - має густу розетку мечоподібних листів, до 55 см довжиною. У листів дуже гострі кінчики. Має виражений стовбур.

Юка слонова (Yucca elephantipes) - схожа на попередній вид, але кінчики її листів не гострі. Найпоширеніший вид, що є в продажі. Звичайно її продають як укорінений товстий деревоподібний стовбур, що має кілька розеток з листям. Росте повільно досягаючи у висоту близько 1,5 метрів.

У Криму юка зимує у відкритому ґрунті, але в центральних і північних областях вирощується, як кімнатний вазон. Колючі види не рекомендується вирощувати тим, у кого є маленькі діти. Юка добре підходить для прикраси вітальні або холу. Вирощування великої рослини вимагає часу, тому що юка це рослина, що росте повільно. Із середини травня і до кінця вересня її можна винести на балкон, терасу або в сад, на відкрите сонячне місце (попередньо підготовляють до сонячних променів, виставляючи спочатку в легкій тіні). Юки гарні тим, що несприйнятливі до клімату з сухим повітрям, а це, багато хто знають, не маловажливо.

Поради по догляду юки

Температура: Помірна, взимку прохолодна - переважно 16-18°C, але не нижче 8°C. Взимку при утримуванні юки у звичайних кімнатних умовах потрібно провітрювати приміщення, але уникати при цьому холодних протягів.

Освітлення: Світле, сонячне місце. Влітку юка віддає перевагу розміщенню на свіжому повітрі - на балконі, в саду й т.п. Узимку доведеться переставити юку якнайближче до вікна, тому що взимку ці рослини особливо страждають від нестачі світла - при цьому віяло листів не буде пишним і густим.

Полив: Рясний з весни до осені, але при цьому на піддоні не повинна залишатися вода, взимку полив помірний. Якщо взимку утримувати в прохолодних умовах, то поливати її потрібно зрідка, але не допускати пересушування земляної грудки. Юка погано переносить застій води в ґрунті - це може призвести до загнивання коріння і утворенню стеблової гнилі.

Вологість повітря: Не вимагає обприскування листів, але іноді треба влаштовувати обмивання, щоб рослина не запилилася й не втратила привабливість. Влітку на відкритому повітрі досить дощових омивань. Якщо взимку юка тримається в кімнаті із центральним опаленням, то обприскування бажано проводити хоча б раз у день.

Пересадження: Ґрунт повинен бути живильний. Для молодих рослин - 2 частина дернової землі, 2 частина листової землі, 1 частина перегнійної і 2 частини піску. Для дорослих і старих рослин - 3 частини дернової землі, 2 частини листової, 2 частини піску. Пересадження юки проводять кожні два роки навесні. Юку саджають у великий горщик або діжку. Гарний дренаж обов'язковий. Із квітня по серпень кожні два тижні проводять підгодівлю добривами, які значно прискорюють ріст.

 

Розмноження: Навесні укоріненням верхівки стебла, а також шматками стовбура (довжиною не менш 10 см). Можливе розмноження насіннями і паростками. При розмноженні юки паростками - з основного стовбура гострим ножем відрізається дочірня розетка, а місце зрізу на стовбурі присипається сіркою. Відрізану розетку вкоріняють в вологому піску, а після вкорінення саджають у горщик із землею, до якого додають шматочки деревного (наприклад, березового) вугілля. Зрізати дочірні розетки для розмноження бажано навесні або влітку, тому що в інші пори року вони не вкорінняться або будуть вкоренятися дуже довго, крім того це може пошкодити материнську рослину. При розмноженні юки насіннями, важливо щоб вони були свіжими. Насіння замочують на добу в теплій воді, потім висівають у суміш легкої листової землі та торфу, накривають склом або пакетом і провітрюють кілька разів у день. Зазвичай насіння проростає протягом місяця.

Якобінія (Юстиція)

Рід Якобінія (Jacobinia) нараховує близько 50 видів трав і чагарників сімейства акантових, дикі види розповсюджені у Бразилії, Мексиці і Болівії. Недавно цей рід був об'єднаний з родом Юстиція через малу кількість відмітнних ознаки.

Якобінія (Юстиція) являє собою багаторічний вічнозелений напівчагарник, що нерідко досягає висоти 1,5м. Стебла рослини прямі, напівдревесні, вздуті в вузлах, в неї червонувато-коричневі листочки, продовгувато-овальні, загострені зверху. Квітки трубчасті, дводольні, одиночні або зібрані в дуже декоративні великі колосоподібні суцвіття. Декоративність їм надають подовжені оцвітини різного забарвлення.

 

Якобінія м'ясо-червона (Jacobinia carnea) – гарноквітучий напівчагарник з ворсистими трубчастими квітками, зібраними в колосоподібні суцвіття довжиною до 12-15 см. Квітки яскраво-рожеві або малинові. Цвіте з весни до пізньої осені. Листя цільне, овальне, звужене до черешка, зверху соковито-зелене, знизу–червонувате. Рослина може досягати у відкритому ґрунті висоти до 2-ох м, у горщику – до 1 м. У довідниках так само зустрічається, як Юстиція м'ясо-червона (Justicia carnea).

 

 

Якобінія хризостефана (Jacobinia chrysostephana) – вид висотою до 1,5 м, з яйцеподібними загостреним листям, центральні жилки яких пофарбовані в червоний колір. Жовті або рожеві квітки, зібрані в щитки, розцвітають взимку. Відома так само, як Юстиція хризостефана (Justicia chrysostephana).

Якобінія яскраво-червона (Jacobinia coccinea) дуже схожа на якобінію м'ясо-червону, але червоні квітки, що розпускають із кінця зими, зібрані в більш короткі компактні колосся. Синонім: Юстиція яскраво-червона (Justicia coccinea).

Якобінія малоцвітна (Jacobinia pauciflora) – вид висотою до 50-70 см, зі звисаючими стеблами і одиночними довгими трубчастими квітками жовтогарячого кольору з жовтими кінчиками. Цвіте рясно і тривало. У вирощуванні невимоглива. Синонім: Юстиція малоцвітна (Justicia pauciflora).

Ніжні листки і помітні суцвіття рослини миттєво приковують погляд і пожвавлюють будь-яку кімнату. Усі ці достоїнства, а також простота утримування роблять якобінію бажаною в будь-якій колекції кімнатних рослин. В інтер'єрі використовується як гарно цвітучі так і декоративно-листяні рослини.

Догляд за якобінією

Місце розташування: для нормального розвитку якобінії необхідний яскраве, але розсіяне світло. Найкраще підходять вікна східної, південної і західної сторони. Улітку може знадобитися притінення від полуденного сонця. Взимку рослині потрібно кілька годин освітлення прямими сонячними променями. На свіжому повітрі рослину можна розміщати на відкритому сонці, переносячи його в тінь тільки в дуже жаркі дні. Добре росте при штучному освітленні.

Температура: навесні і влітку якобінії потрібний помірний температурний режим. Влітку добре буде себе почувати на балконі, терасі, в садку. У вересні її заносять у будинок, або вирощують як однолітню рослину. Узимку для більшості видів температура не повинна опускатися нижче 16°C. Для рослин з одиночними квітками (наприклад, якобінії малоцвітній) взимку в період цвітіння необхідно світле приміщення при температурі 10-12°C.

Полив: у весняно-літній період і особливо під час цвітіння рослину поливають рясно, але не допускають надлишок води в горщику. Взимку полив зменшують залежно від температури.

Вологість повітря: Якобінія віддає перевагу підвищеній вологості повітря, для цього необхідні регулярні обприскування лисття, горщики рекомендується ставити в широкі піддони, обкладені вологим мохами.

 

Підгодівля: у період активного росту рослину підгодовують мінеральними або органічними добривами кожні 10 днів. Головне не переборщити, бо рослина буде видавати великі листки і не буде цвісти.

 

Обрізка: на початку весни рослину обов'язкова підрізають, залишаючи на кожному пагоні по 2-3 міжвузля. Обрізка підсилює переутворення, що у свою чергу веде до посилення масовості цвітіння.

Пересадження: якобінію пересаджують щорічно навесні, використовуючи щораз горщик більшого розміру, ніж попередній. Росте майже в будь-якій землесуміші, але оптимальним є субстрат з дернової, листової, перегнійної землі та піску (2:1:1:1). Для того щоб, вода не застоювалася необхідний дренаж.

Розмноження: стеблевими черешками навесні, у міні-тепличці, без доступу повітря, з використанням фітогормонів і з донним підігрівом (25°C). Коріння з’являється через місяць. Молоді рослини щеплять для стимулювання розгалуження.

Шкідники: зазвичай ніяких. Але утримування при низькій вологості повітря, якобінія може ушкоджуватися червоним павутинним кліщем. Перша ознака появи кліща – пригнічені жовтіючі листочки, сріблисті павутинки на нижній поверхні листя. Слід часто обприскувати і обмивати рослину теплою водою. Вилучати уражене листя. При сильному зараженні обробити рослину актеліком (15-20 крапля на 1 л води).

Можливі труднощі при вирощуванні якобінії:

Найбільше часто проблеми при вирощуванні виникають через низьку температуру, що викликає пожовтіння і ушкодження ніжних частин рослини, а найчастіше і загибель. А від занадто пекучого сонця можуть з'явитися опіки на листах. Надлишок води в ґрунті провокує загнивання корінців. Запобігти цим неприємностям можна дотриманням правил догляду за якобінією.

Сімейство шовковичних (тутових). Батьківщина: Індія, Гімалаї, Шрі-Ланка, Західна африка. Фікус одна з найпоширеніших кімнатних рослин.

Не дивлячись на велике розмаїття форм, всі фікуси мають однакові вимоги до утримання:

необхідно берегти вазон від протягів;

надмірне зволоження ґрунту може привести до загнивання корінців і основи стовбуру;

необхідно захищати рослину від прямого сонця (деякі фікуси більш світлолюбиві і переносять пряме сонце, але мають потребу в легкому притіненні).

Фікуси дуже світлолюбні, особливо мають потребу у світлі рослина взимку, тому горщики з рослинами розміщюють ближче до вікна. При недоліку освітлення взимку можуть утворитися скривлені слабкі паростки і деформовані пелюстки.

 

 

Фікуси розмножуються черешками. З паростка можна одержати стільки черешків, скільки на ньому листків. Черешок для розмноження повинен складатися з одного листка з неушкодженим вічком і половини нижнього міжвузлля без вічка. Після зрізання черешка його опускають у теплу воду для припинення виділення молочного соку. Для кращого вкорінення внизу черешка роблять розріз або розщеп (у черешка із твердою деревиною хрестоподібно, у черешка з м'якою деревиною один надріз). Черешки краще вкорінювати із ґрунтовим підігрівом і вкривши черешок поліетиленовим пакетом.

 

Для всіх фікусів найкраще підійде така ґрунтова суміш - 2 частини листової, 1 частину торф'яної землі і 1 частину перегною. Фікуси не люблять коли їх саджають у посуд значно більший, ніж їхня коренева система, тому пересаджують їх тоді, коли приблизно коріння заповнять весь горщик або діжку. При цьому ростуть досить швидко, отже, ґрунт при пересадженні повинен бути живильний, крім того, навесні і влітку здійснюють удобрювальні підгодівлі (добре реагують на підгодівлю органічними добривами, добре підійде для цього перепрілий коров'ячий гній або магазинне добриво). Старі екземпляри великих фікусів пересаджують дуже рідко - через 5-6 років. Але щорічно можна заміняти верхній шар землі на новий. Так само варто замінити верхній шар землі, якщо на ньому з'явилася біла кориця- сольовий наліт.

Різновиди фікусів:

Фікус каучуконосний

Фікус священний

Фікус бенгальський