Принцип роботи радіопередавального пристрою

Під час роботи радіостанції автономно на передачу сигнал від кінцевої апаратури (телеграфний ключ, мікрофон) надходить через ПУР на вхід збуджувача. У разі роботи в системі вузлів зв’язку сигнал інформації від кінцевої апаратури кабелем ТТВК 5 2 або двопровідною лінією (кабель П-275) через лінійний вхід з елементами захисту надходить на ПУР. Через орган комутації ПУР сигнал надходить на вхід збуджувача, де формуються радіосигнали, напруга яких на виході збуджувача ВО-71 становить 1 В, а потужність – від 5 до 10 мВт. Для забезпечення необхідної дальності радіозв’язку потужність радіосигналу потрібно значно збільшити. Це завдання вирішує ПП передавача радіостанції, який забезпечує потужність радіосигналів не менше 1000 Вт у діапазоні 1,5 – 30 МГц за винятком ділянок 14,8 – 16,0 МГц та 28,8 – 30 МГц, де потужність може падати до 850 Вт.

Передавач працює в широкому діапазоні частот з використанням різних типів антен, тому для отримання високого коефіцієнта корисної дії передавача потрібно узгодити вихідний опір ПП зі вхідним опором антени. Оскільки у комплекті антен є симетричні антени, то треба забезпечити перехід від несиметричного виходу ПП до симетричного входу антен. Це досягається завдяки використанню УСП.

Узгоджувально-комутуючий пристрій потрібен для перемикання антени з приймання на передавання та навпаки при симплексному режимі роботи радіостанції, а також для додаткового узгодження передавача з АЗВ.

Комутатор передавальних антен підключає до передавача одну з розгорнутих антен.

Пульт управління радіостанцією забезпечує комутацію телеграфної та телефонної кінцевої апаратури й управління передавачем. З передньої панелі ПУР можна настроїти передавач на будь-яку з десяти завчасно підготовлених частот, вмикати та вимикати живлення передавача, вмикати та вимикати високу напругу, перемикати радіостанцію з передавання на приймання та навпаки, переводити передавач на телеграфний або телефонний види робіт.

Високочастотний перемикач у положенні «НАСТРОЙКА» підключає вихід ПП до еквіваленту антени, а в положенні «РАБОТА» – до УСП. У блоці ВЧП розміщено мостову вимірю-вальну схему, за допомогою якої відбувається настроювання УСП.

Збуджувач ВО-71

Збуджувач ВО-71 призначено для формування високо-стабільних робочих частот у діапазоні 1,5 – 29,9999 МГц, а також для формування усіх видів сигналів, які перераховано у підрозділі 1.1.

Конструктивно до складу збуджувача входять такі прилади:

– 1-0В – прилад опорних частот (рис. 1.3);

– В-2 – прилад формування діапазону робочих частот (рис. 1.4);

– В-3 – прилад формування сигналів різних видів роботи (рис. 1.5);

– В-4 – випрямляючий пристрій збуджувача (рис. 1.6).

 

 

Рис. 1.3. Загальний вигляд передньої панелі приладу 1-0В

 

Формування вихідної напруги робочого діапазону частот у збуджувачу відбувається у приладі В-2 за допомогою генератора плавного діапазону (ГПД) та високочастотних підставок.

Функціональну схему приладу В-2 показано на рис. 1.7.

 

Рис. 1.4. Загальний вигляд передньої панелі приладу В-2

 

 

 

Рис. 1.5. Загальний вигляд передньої панелі приладу В-3

 

 

Рис. 1.6. Загальний вигляд передньої панелі приладу В-4

Генератор плавного діапазону розміщено у блоці 2-4, а високочастотні підставки формуються в блоках 2-2, 2-3, 2-6. Вибір високочастотних підставок здійснюється перемикачем «ДЕСЯТКИ МГЦ».

У блоці формування робочої частоти (блок 2-7) проходить перетворення частоти ГПД та високочастотної підставки, а також виділення напруги різницевої частоти

ƒ_роб. = ƒ_ГПД – ƒ_ВЧП.

Принцип формування робочих частот показано на рис. 1.8.

Рис. 1.8. Принцип формування робочих частот

Генератор плавного діапазону може настроюватися на частоти 56,222 – 66,222 МГц, а блоки високочастотних підставок формують одне з трьох фіксованих значень високочастотних підставок: 56,222; 46,222 або 36,222 МГц. Перестроювання ГПД в межах діапазону забезпечує електронна система автопошуку та частотного автопідстроювання. Управляюча напруга перестроювання подається з блоку автопошуку 2-1. Управляє роботою блоку автопошуку прилад 1-0В. Високочастотні підставки формуються із високочастотного сигналу 6,222 МГц, сформованого в приладі В-3. Цей високочастотний сигнал несе у собі інформацію одного з видів роботи радіостанції.

Прилад 1-0В виконує функцію синтезатора опорних частот і аналізатора частот. Як синтезатор прилад 1-0В формує високостабільні опорні частоти в діапазоні частот 56,128 – 66,128 МГц з дискретністю 100 Гц. Вибір опорної частоти здійснюється перемикачами встановлення робочої частоти. У разі встановлення всіх перемикачів у положення «0» опорна частота має мінімальне значення, а – в положення «9» – максимальне.

Як аналізатор прилад 1-0В визначає відповідність частот ГПД приладу В-2 та вибраної опорної частоти. Якщо різниця цих частот менше 94 кГц, то блок автопошуку приладу В-2 буде здійснювати перестроювання ГПД. Коли різниця частот досягне величини 94 кГц, перестроювання ГПД закінчиться. Спрощену схему перестроювання частоти збуджувача показано на рис. 1.9.

Рис. 1.9. Схема перестроювання частоти збуджувача

 

На рис. 1.10. показано функціональну схему приладу 1-0В. Формування опорних частот забезпечують блоки 1-5, 1-6, 1-1, 1-2,
1-3 та 1-4. У блоці 1-5 розміщено кварцовий опорний генератор (ОГ) «Гіацинт», у блоці 1-6 – дільники частот. У блоках 1-1, 1-2, 1-3 і 1-4 розміщено селектори частот.

Перший селектор (блок 1-1) забезпечує отримання десяти опірних частот з інтервалом 1 МГц у діапазоні частот від 49 до 58 МГц. Вибір частот цього селектора здійснюється перемикачем «Од. МГц».

Другий селектор (блок 1-2) забезпечує отримання десяти опірних частот з інтервалом 100 кГц у діапазоні частот 5,5 – 6,4 МГц. Вибір частот другого селектора здійснюється перемикачем «Сотні МГц».

Третій селектор (блок 1-3) забезпечує отримання десяти опірних частот з інтервалом 10 кГц у діапазоні 600 – 690 кГц. Вибір частот третього селектора здійснюється перемикачем «Дес. КГц».

Четвертий селектор забезпечує отримання коливань з еталонними частотами в діапазоні 28,0 – 37,9 кГц з інтервалом 100 Гц. Вибір частоти четвертого селектора здійснюється перемикачами «Од. КГц» та «Сотні Гц».

У блоці 1-7 приладу 1-0В частота вхідного сигналу (частоти ГПД) перетворюється в опорну частоту селектора. Напруга проміжної частоти із входу четвертого змішувача (ЗМ) надходить для аналізу в блок 1-8. Якщо напруга проміжної частоти (вона має становити 94 кГц) попадає у смугу пропускання фільтра блоку 1-8, то отримає живлення лампочка «Настроєний» і до приладу В-2 (на блок 2-1) надійде сигнал завершення перестроювання ГПД. Окрім перерахованих блоків до складу приладу 1-0В входить блок 1-9. Він має множник частоти, призначений для отримання напруги з частотою 128 кГц, та розподільний підсилювач, через який до приладу 1-0В може бути підключено зовнішній генератор опорної частоти замість внутрішнього генератора.

З приладу 1-0В до приладу В-3 надходять сигнали високостабільних частот 128 кГц, 1 МГц та напруга проміжної частоти 94 кГц. Їх наявність перевіряється індикаторним приладом. Сигнали всіх видів роботи формуються в приладі В-3. Функціональну схему приладу показано на рис. 1.11.

Для формування телефонних сигналів призначено блок 3-6, а для формування телеграфних сигналів – блоки 3-16, 3-15, 3-10
(в останніх модифікаціях – 3-17, 3-18).

За телефонної роботи на вхід блоку 3-6 від джерела інформації через апаратуру комутації подається напруга звукової частоти. Величина сигналу на вході блоку 3-6 регулюється потенціометрами ВБ, НБ, ЧМ (розташовані на передній панелі приладу В-3 під кришкою).

 

 

 

 

У блоці 3-6 телефонні односмугові сигнали формуються на частоті 128 кГц, а сигнали з ЧМ – 722 кГц. Наявність вихідних сигналів блоку 3-6 контролюється індикаторним приладом у разі встановлення перемикача «КОНТРОЛЬ» у положення «Блок 6 128 кГц», «Блок 6 722 кГц».

Перетворення сформованих односмугових сигналів за частотою відбувається у блоках 3-1 та 3-2. У блок 3-1 від приладу 1-0В надходять напруги частот 1 МГц та 94 кГц, а від блоку 3-6 – напруга з частотою 128 кГц F, де F – спектр частот в діапазоні 300 – 3400 Гц.
У наслідок перетворення та фільтрації на виході блоку утвориться сигнал з частотою 722 кГц F. Останнє перетворення односмугового сигналу відбувається у блоці 3-2, куди надходить напруга з частотами 722 кГц F, 500 кГц та 5 МГц. З виходу блоку
3-2 односмуговий сигнал із частотою 6,222 МГц F надходить на вихід приладу В-3 і далі на прилад В-2.

Сформований у блоці 3-6 частотно-модульований сигнал (ЧМС) перетворюється у сигнал частотою 6,222 МГц у блоці 3-2.

Частотно-маніпульований сигнал (ЧМнС) за частотної телеграфії (ЧТ) (F1) та двочастотної телеграфії (ДЧТ) (F6) формується у блоках 3-17, 3-18.З виходу блоку 3-17 напруга з частотою 128 кГц F подається на вхід блоку 3-1. Тут F – половина частотного зсуву.

Далі формування сигналу таке, як і за односмугової роботи. За амплітудної телеграфії (АТ) (А1) та роботи без обмеження спектру на вхід блоку 3-1 подається напруга з частотою 128 кГц від приладу 1-0В та напруга з частотою 1 МГц. Але напруга 1 МГц подається тільки у разі відкритого електронного ключа, роботою якого управляють телеграфні посилки постійного струму. За рахунок цього на виході приладу В-3 отримують сигнали, маніпульовані за амплітудою. Під час роботи з обмеженням спектру початкове формування АТ-сигналу відбувається в приладі В-2 на частоті 128 кГц, причому для обмеження спектру телеграфні сигнали подаються через фільтр нижніх частот.

Таким чином, у приладі В-3 формування сигналів різних видів роботи завершується на частоті 6,222 МГц F. З виходу приладу В-3 цей сигнал подається на вхід приладу В-2, де здійснюється його перенесення в область робочих частот.

Кожен із приладів збуджувача має вбудовану систему контролю справності роботи. На рис. 1.7, 1.10, 1.11 показано контрольні точки, де підключаються вимірювальні прилади за різних положень перемикачів.

Оцінюючи справність збуджувача під час роботи з односмуговими сигналами (ВБ, НБ 3%, 10%) треба пам’ятати, що напруга на виході збуджувача з’являється тільки за наявності модулювального сигналу, а у разі роботи в режимі АТ – тільки з натиснутим телеграфним ключем.

Підсилювач потужності

Блок ПП забезпечує підсилення потужності радіосигналів, що надходять з виходу збуджувача, до величини 1000 Вт. Функціонування двокаскадного підсилювача представлено на схемі (рис. 1.12).

Перший каскад побудовано на двох паралельно з’єднаних променевих тетродах 6Э5П. Вихідний каскад – це однотактний ПП, побудований на тетроді ГУ-43Б.

Плавне настроювання як першого, так і другого каскадів здійснюється за допомогою кульових варіометрів, ротори яких обертаються за допомогою ручок «НАСТРОЙКА Iк» та «НАСТРОЙКА IIк» відповідно. Перекриття всього діапазону від 1,5 до 30 МГц забезпечують різні з’єднання обмоток статора та ротора варіометра і зміна конденсаторів по піддіапазонах. Усього є п’ять піддіапазонів. Межі піддіапазону показано біля перемикача «ПОДДИАПАЗОНЫ» на передній панелі блоку ПП (рис. 1.13).

Для забезпечення симплексної роботи радіостанції лампа вихідного каскаду передавача ГУ-43Б під час приймання повинна бути закрита. Це сприяє зменшенню шумів, що створюються на вході приймального пристрою цією лампою у відкритому стані. Відкриття та закриття лампи відбувається за допомогою реле, через контакти якого на управляючу сітку лампи подається напруга зсуву 50 або 100 В.

Для запобігання пошкодженню елементів передавача у разі його неправильного настроювання в схемі ПП введено спеціальний прилад захисту. Прилад захисту вимикає високу напругу від передавача, коли високочастотний струм на виході підсилювача перевищує певну величину, що може бути у випадку неправильного настроювання ПП або УСП.

Рис. 1.13. Загальний вигляд передньої панелі блока ПП

Прилад захисту складається з двох датчиків, розміщених в ПП та УСП. У разі збільшення струму в кабелі, що з’єднує ПП та УСП, напруга від датчиків спричиняє спрацювання вузла індикації. При цьому вимикається висока напруга від ПП і вмикається індикаторна лампа «ПЕРЕГРУЗКА». Для зняття з блокування вузла захисту після усунення причин перевантаження використовують тумблер на передній панелі блоку ПП.