Конструкція GТ25000 і його основних елементів

 

Автоматизований газотурбінний двигун GТ25000 призначений для привода рушіїв суднової енергетичної установки.

До складу газотурбінного двигуна входить власне двигун, рама, теплозвукоізолюючий кожух, газовідвод, муфта, комплектуючи механізми, виконавчі пристрої й датчики локальної системи регулювання, захисту та блокування, датчики й засоби технічної діагностики, датчики системи контролю, одиночний комплект запасних частин.

Двигун (рис. 9. ) складається із двох осьових компресорів низького 4 та високого 6 тисків, що приводяться в обертання двома турбінами, відповідно, низького 9 та високого 8 тисків, трубчасто-кільцевої камери згоряння 7 петльового типу з віяловим розташуванням жарових труб і турбіни гвинта (турбіни силовий) 11. Двигун установлений на рамі 15 і закритий теплозвукоізолюючим кожухом. Кожух разом з рамою утворюють повітряні порожнини навколо двигуна й газовідводу, по яких проходить охолоджувальне повітря, необхідне для зниження температури силового корпуса й зменшення теплопритоку в машинне відділення. Компресори й турбіни, що приводять їх в обертання, утворюють два кінематично не зв'язаних контури: контур низького тиску й контур високого тиску, які мають різні частоти обертання на кожному режимі роботи ГТД. Приводи навішених агрегатів, а також привод стартерів для запуску ГТД, здійснюються за допомогою коробок приводів, кінематично пов'язаних з ротором компресора низького тиску. ГТД має пристрої, що забезпечують прокручування компресорів непрацюючого двигуна. Розкручування ГТД при пуску виробляється електростартерами 18 змінного струму.

Проточна частина двигуна починається із вхідного пристрою 1 і являє собою кільцевий канал із плавним входом.

Із вхідного пристрою повітря надходить послідовно в компресори низького 4 і високий тиску 6, де відбувається його стиск. Зі КВТ повітря надходить у камеру згоряння 7, у якій спалюється дизельне паливо, що подається шестеренним насосом через робочі паливні форсунки. Робочі паливні форсунки забезпечують можливість роботи у всьому діапазоні робочих режимів двигуна. Запалення палива при пуску ГТД здійснюється плазменими запалювачами. Надалі горіння в камері згоряння забезпечується безперервною подачею палива

Рисунок 9. Двигун GТ25000. Конструктивна схема.

1- вхідний пристрій; 2- повітрявіддільник статичний; 3 – передній корпус; 4 – компресор низького тиску; 5 - перехідник; 6 - компресор високого тиску; 7 – камера згоряння; 8 – турбіна високого тиску; 9 – 10 – опорний венець ТНТ; 11 – турбіна гвинта; 12 - опорний венець ТГ; 13 – муфта; 14 – задня опора двигуна; 15 – рама; 16 – фіксатор; 17- виносна коробка приводів; 18 – електростартер; 19 – передня опора двигуна; 20 - нижня коробка приводів.

 

й повітря. Регулювання подачі палива при пуску й роботі ГТД здійснюється за допомогою виконавчих пристроїв системи автоматичного регулювання, захисту й контролю.

Основною складовою частиною камери згоряння є жарові труби, у робочому об'ємі яких здійснюється горіння палива при постійному тиску й перемішування газу, що утворився, з повітрям.

Причому безпосередньо для спалювання палива використовується 25% повітря, а інші 75% розподіляються в такий спосіб: 20% йде на охолодження жарових труб і турбін ГТД, 55% - надходить у змішувачі жарових труб для зниження температури газу, що подається на послідовно розташовані турбіни високого 8 і низького 9 тисків.

Вихідний з турбіни низького тиску газ надходить у турбіну силову 11, а газ, що відробив у силовій турбіні, приділяється через газовідвід в атмосферу.

Потужність від силової турбіни передається гребному гвинту через редуктор, ресору, що приєднується до муфти 13 ГТД.

 

 

Висновки:

1. Використання ГТУ в енергетичних установках має значну перспективу на кораблях вітчизняного й закордонного флотів.

2. Найбільше поширення на кораблях Радянського Союзу та усіх пострадянських країн знайшли ГТД відкритого циклу з горінням при постійному тиску.

3. Застосування різних схем ГТУ дозволяє найбільш повно задовольнити вимогам економічності КЕУ при мінімальних масо-габарітних показниках.

4. Найбільш широке використання ГТУ знайшли на кораблях водотоннажністю 1500÷ 11000 тон та на кораблях на повітряної подушці.

 

 

Практичне заняття № 1