Класифікація систем розробки вугільних пластів

За способом виймання пласта по потужності усі системи розробки поділяють на два класи: одношарові (відробка ведеться зразу на усю потужність) і багатошарові (пласт поділяється на шари і відробка кожного шару ведеться окремо). В залежності від орієнтування шарів у пласті група багатошарових систем підрозділяється на підгрупи з вийманням похилими, горизонтальними та поперечно-похилими шарами.

За напрямом виймання пласта відносно елементів залягання системи розробки поділяють на види: з вийманням попростяганню, попадінню, поповстанню, подіагоналі.

По довжині очисного вибою усі системи розробки поділяють на два види: довговибійні (довжина вибою більше 20м) і коротковибійні (довжина вибою менш 20м).

Довговибійні системи розробки поділяють на три основних класи:

Суцільні системи розробки

Стовпові системи розробки

Комбіновані системи розробки

Відмітні ознаки цих класів наведені у таблиці 7.1.

Додатковими класифікаційними ознаками систем розробки є:

принцип розподілу поверху (ярусу, смуги) на виїмкові поля;

характер компонування очисних вибоїв у поверсі (ярусі, смузі);

напрямок транспортування вугілля у виїмковому полі;

порядок провітрювання виїмкової ділянки;

спосіб охорони виймальних виробок.

За допомогою цих ознак класи систем розробки підрозділяються на підкласи, види, підвиди, типи, підтипи, та модифікації.

 

Таблиця 7‑1 - Відмітні ознаки систем розробки

Ознаки систем розробки	Клас системи розробки
Суцільна	Стовпова	Комбінована
загальні	Порядок ведення очисних та підготовчих робіт у межах поверху, ярусу та у часі	Одночасно	Розрізнені у просторі та часі	Комбіновані
Вплив очисних робіт на виїмкові виробки та умови їх підтримання	Проводяться у зоні впливу очисних робіт, знаходяться у виробленому просторі	Підтримуються у масиві та гасяться по ходу просування очисного вибою	Підтримуються у масиві та у виробленому просторі
допоміжні	Напрям просування лінії очисного вибою та транспорту вугілля	Протилежно	Збігаються	Збігається або не збігається
Напрям просування лінії очисного вибою та напрямку вихідного струменю повітря	Протилежно	Збігаються	Збігається або не збігається

 

Суцільні системи розробки

Клас суцільних систем розробки характеризується тим, що очисні та підготовчі роботи у виїмковій ділянці ведуться одночасно, взаємопов'язані між собою та посуваються, як правило, у одному напрямку – від бремсберга, похилу або квершлагу до меж шахтного поля, панелі, блоку; виймальні виробки, які обслуговують очисний вибій, підтримуються у виробленому просторі, піддані інтенсивним проявам гірського тиску; транспортування вугілля відбувається у напрямку, протилежному напряму посування очисного вибою.

Розрізнюють наступні різновиди суцільних систем розробки:

при вийманні лавами по простяганню: лава-поверх (лава-ярус); лава-поверх (ярус) з середнім вентиляційним штреком; зі спареними лавами у поверсі (ярусі); з розподілом поверху (ярусу) на підповерхи (підяруси);

при вийманні лавами по повстанню (падінню): з вийманням одинарними лавами та з вийманням спареними лавами.

Загальними перевагами суцільних систем розробки є:

швидке введення очисних вибоїв у роботу;

невеликі первісні витрати на підготовку ділянки;

відсутність тупикових виробок великої довжини, що важливо для їх провітрювання, особливо на газоносних пластах;

можливість застосування різних способів охорони виймальних виробок при слабких бокових породах (особливо підошви).

Загальні недоліки суцільних систем розробки:

у загальному випадку погані умови підтримання виймальних виробок, які піддаються впливу очисних робіт, і у цьому зв'язку великі витрати на їх ремонт;

відсутність попередньої розвідки пласту підготовчими виробками, а звідси небезпека несподіваної зустрічі геологічних порушень, що не прогнозувались;

очисні та підготовчі роботи не розділені у просторі та часі, що призводе до взаємних організаційних перешкод;

обмеження навантаження на очисний вибій за газовим фактором (хоч воно у аналогічних умовах й більш ніж у стовпової системи розробки, однак нижче ніж у комбінованої системи розробки з розбавленням вихідного струменю повітря.