Стаття 214. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння

Ухилення від передбачених законом обов'язкової здачі на афінаж або обов'язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, а також ухилення від обов'язкової здачі на афінаж або для обов'язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, дорогоцінного ка-

міння, ювелірних чи побутових виробів з яих або лому таких виробів,-

карається штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

Примітка. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння визнається здійсненим у великому розмірі, якщо вартість вказаних у цій статті предметів, не зданих або не проданих, перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Об'єктом злочину є економічна система України в частині забезпечення обов'язкової здачі на афінаж або обов'язкового продажу дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння.

2. Предметом злочину закон визнає: 1) видобуті із надр, отримані із вторинної сировини, підняті чи знайдені дорогоцінні метали чи дорогоцінне каміння; 2) скуплені дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні чи побутові вироби з них; 3) скуплений лом ювелірних чи побутових виробів із дорогоцінних металів.

Дорогоцінними металами є: золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

Дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах): а) першого порядку - алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит; б) другого порядку - демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна; в) третього порядку - аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель; г) четвертого порядку - адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин.

Вирізняють також дорогоцінне каміння органогенного утворення. Ним є перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді.

Не є предметом цього злочину мінерали, які згідно з чинним законодавством визнаються не дорогоцінним, а напівдорогоцінним камінням.

Під піднятими чи. знайденими дорогоцінними металами чи дорогоцінним камінням слід розуміти, зокрема, золоті самородки або дорогоцінні камені, знайдені в надрах чи на поверхні під час видобування дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння.

У випадках, коли знайдені дорогоцінні метали чи дорогоцінне каміння є скарбом, вони не є предметом цього злочину. Привласнення скарбу, який повністю чи частково складається із дорогоцінних каменів або з предметів, вироблених із дорогоцінних металів, слід кваліфікувати за ст. 193.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає в ухиленні від обов'язкової здачі на афінаж або обов'язкового продажу державі предме-

тів злочину. Такі діяння можуть вважатись злочинними" лише у тому

разі, коли обов'язкова здача відповідних предметів на афінаж або їх обов'язковий продаж прямо передбачені законом. Афінаж дорогоцінних металів - це металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок. Під ухиленням від обов'язкової зда-

чі дорогоцінних металів на афінаж слід розуміти умисну нездачу їх для афінажу підприємствам, які його здійснюють, у випадках, коли законодавством передбачено обов'язковість такої здачі у певні терміни.

Законодавством України на даний час передбачено, що видобуті дорогоцінні метали з руд, пісків, шліхів та інші продукти збагачення передаються за договорами купівлі-продажу або на умовах давальницької сировини для афінажу підприємствам, які мають відповідну ліцензію, одержану в порядку, встановленому законодавством України, або можуть вивозитися відповідно до законодавства на умовах давальницької сировини за межі України для афінажу, виготовлення і реалізації виробів з використанням дорогоцінних металів.

Оскільки видобуток, переробка, скуповування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння може провадитися суб'єктами господарської діяльності лише на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), однією із умов надання відповідної ліцензії може бути обов'язкова здача всього обсягу або певної частини отриманих дорогоцінних металів певним підприємствам для їх афінажу.

Під ухиленням від обов'язкового продажу предметів даного злочину слід розуміти їх умисний непродаж належним суб'єктам у випадках, коли закон передбачає їх обов'язковий продаж. За загальним правилом, встановленим законом, афіновані дорогоцінні метали в установленому законодавством України порядку закуповуються, у т.ч. і за кордоном, в Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України за рахунок коштів державного бюджету і в Державну скарбницю - за рахунок коштів НБ.

Афіновані дорогоцінні метали у стандартному вигляді, а також видобуте з надр або рекупероване дорогоцінне каміння в розсортованому вигляді при продажу суб'єктами їх видобування і виробництва на умовах форвардного контракту першочергово пропонуються: а) МФ для поповнення Державного фонду дорогоцінних ме-

талів і дорогоцінного каміння України; б) НБ для поповнення золо-

того запасу України,

Обов'язковий продаж афінованих дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння може випливати із умов ліцензії, виданої суб'єкту, який здійснює їх видобування, переробку (у т.ч. афінаж) чи скуповування.

Ухилення від обов'язкової здачі на афінаж або обов'язкового продажу видобутих із надр, отриманих Із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння утворює склад злочину, передбаченого ст. 214, лише у разі вчинення цього діяння у великому розмірі, тобто якщо вартість вказаних предметів перевищує 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Видобування, переробка, скуповування дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння без ліцензії за наявності підстав кваліфікуються за ст. 202 і додаткової кваліфікації за ст. 214 не потребують.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли суб'єкт господарської діяльності повинен був здійснити обов'язкову здачу чи обов'язковий продаж наявних у нього предметів злочину і не здійснив їх.

4. Суб'єктом злочину можуть бути службова особа суб'єкта господарської діяльності, яка здійснює видобування, переробку (у т.ч. афінаж), скуповування дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, або індивідуальний підприємець.

5. З суб'єктивної сторони злочин характеризується виною у формі прямого умислу.

ЦК (ст. 138, 140).

Закон України "Про державне регулювала видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997р.