Аналіз показників ліквідності.

Другим етапом аналізу ліквідності є розрахунок основних показників ліквідності

Оцінюючи ліквідність балансу, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань (короткострокової дебіторської заборгованості).

Оцінюючи ліквідність, розраховують наступні коефіцієнти:

- коефіцієнт абсолютної ліквідності;

- коефіцієнт швидкої ліквідності;

- коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності;

- частка запасів і витрат у сумі поточних зобов'язань.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) є найбільш твердим критерієм ліквідності підприємства і показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена негайно:

 

(7.2)

Орієнтовне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути не менше 0,2-0,25. У вітчизняній практиці ці значення значно нижче – 0,09-0,2.

На сьогодні практично тільки деякі підприємства витримують установлений норматив коефіцієнту абсолютної ліквідності. З одного боку, подібну ситуацію можна розцінити як негативний момент, а з іншого боку – це означає, що підприємства не тримають кошти «замороженими», а активно їх використовують. У західній практиці даний коефіцієнт розраховується рідко. В країнах з перехідною економікою його оптимальне значення визнається на рівні 0,2 – 0,35. Значення вище 0,35 не завжди потрібно, так як надлишок коштів свідчить про неефективне їх використання.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (К_бл) (інша назва цього коефіцієнту – коефіцієнт «лакмусового папірця», проміжний коефіцієнт ліквідності або коефіцієнт термінової ліквідності) розраховується за формулою:

(7.3)

Даний коефіцієнт розраховується без обліку матеріальних запасів не стільки тому, що вони менш лiквiднi, а головне, тому, що кошти, якi можна одержати в разi вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути значно нижче витрат на їх закупівлю. В умовах ринкової економіки типовою є ситуація, коли при ліквідації підприємства одержують 40% і менше від облікової вартості запасів.

Бажано, щоб цей коефіцієнт був рівним 1,0-1,5. Однак в наших умовах достатнім визнається його значення рівне 0,7-0,8.

Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності (К_тл ) показує, на якому рівні наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує.

 

(7.4)

Відповідно до загальноприйнятих стандартів, вважається, що цей коефіцієнт повинен знаходитися в межах від 1,0 до 2,0. Нижня границя зумовлена тим, що поточних активів повинно бути, щонайменше, досить для погашення поточних зобов'язань, інакше підприємство під загрозою банкрутства. Перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями в два (три) рази вважається також небажаним, оскільки може свідчити про порушення структури капіталу.

Критичне значення даного показника прирівнюється до 1,0.

До показників групи ліквідності можна віднести також частку запасів і витрат в сумі поточних зобов'язань (Ч_зв):

(7.5)

Цим коефіцієнтом визначається, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена при реалізації матеріально-виробничих запасів (МВЗ). Кордони цього показника повинні бути в межах 0,5-1,0. Якщо буде спостерігатися тенденція до випередженого росту МВЗ, то можна зробити висновок про затоварення сировиною і готовою продукцією, що цілком можливо в сучасних умовах, коли підприємства не знаходять ринків збуту.

 

Таблиця 7.4