Розрахунок індексу ліквідності

Таблиця 7.1

Платіжний баланс (календар), тис.грн.

 

А к т и в	П а с и в
Наявнi кошти для покриття заборгованости	На початок звiтного перiоду	На кiнець звiтного перiоду	Негайнi та iншi платежi	На початок звiтного перiоду	На кiнець звiтного перiоду
1. Грошові кошти та iх еквiваленти	2,0	7,2	1.Заборгованiсть по кредитах банку	510,3	420,8
2. Розрахунки з дебiторами	375,5	614,0	2.Заборгованiсть кредиторам	735,0	1011,2
Усього	377,5	621,2	Усього	1245,3	1432,0
Сальдо	867,8	810,8
Баланс	1245,3	1432,0	Баланс	1245,3	1432,0

 

Якщо сальдо в активі платіжного балансу, це означає неплатоспроможність підприємства. Відомо, що оцінка рівня платоспроможності дається за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх у готівку.

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої і комерційної діяльності. В той же час надійний фінансовий стан залежить також і від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому за умовами ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а і щоденний аналіз стану і використання господарських засобів.

Аналіз ліквідності балансу.

Аналіз ліквідності балансу є необхідним в умовах ринкових відносин через посилення конкурентної боротьби і необхідності визначення платоспроможності підприємства.

Ліквідність балансу – це ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші повинен відповідати терміну погашення зобов'язань.

Від ліквідності балансу варто відрізняти ліквідність активів. Рівень ліквідності активів позв'язаний iз часом, який необхідний для перетворення їх у гроші. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активу в гроші, тим вище його ліквідність. Ліквідність балансу залежить від співвідношення різних по ліквідності активів. Суттєвим при цьому є терміни відповідних зобов'язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів з активу, згрупованих за ступенем iх ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, що згруповані по термінах їх погашення.

Активи балансу по ступені ліквідності поділяються на наступні чотири групи.

Найбільш ліквідні активи (А₁). До них відносяться всі статті коштів і їх еквівалентів. Ці засоби використовуються для виконання поточних зобов'язань негайно.

А₁ = р.230 +р.240 ф.1

Швидко реалізовані (ліквідні) активи (А₂). До цієї групи відносяться активи, для перетворення яких у грошову форму потрібен більш тривалий час. Це поточні фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість, векселі, що одержані, інші оборотні активи і витрати майбутніх періодів. Ліквідність цих активів залежить від наступних факторів:

- кваліфікації фінансових працівників;

- оформлення банківських документів;

- швидкості документообігу в банках;

- взаємовідносин з покупцями і їхньої платоспроможності;

- видів форм розрахунків.

 

А_{2 =} р.150+р.160+р.170+р.180+р.190 + р.200+ р.210+р.220+р.250 +р.270 ф.1.

Активи, що реалізуються повільно (А₃). Для цієї групи активів, до якої відносяться запаси, витрати в незавершене виробництво, готова продукція, товари, потрібно набагато більший термін для перетворення в готову продукцію, потім у дебіторську заборгованість, а потім вже в кошти. На ліквідність цих активів впливають наступні фактори: своєчаснiсть відвантаження продукції, попит на продукцію і її конкурентноздатність.

 

А₃ =р.100 +р.110 +р.120 + р.130 + р.140 ф.1

Активи, що реалізуються важко (А₄). До цієї групи активів відносяться необоротні активи підприємства, вартість яких відображена в першому розділі активу балансу. Вони використовуються в господарській діяльності підприємства тривалий час.

А₄ =р.080 ф.1

Пасиви балансу групуються по ступенях терміновості їх оплати. З даних балансу одержати повну інформацію для проведення такого угруповання неможливо. Для проведення цієї процедури можна, при можливості, користуватися примітками до звітності. При проведенні внутрішнього аналізу, якщо є доступ до даних аналітичного обліку, таке угруповання можна зробити більш точно. Якщо ж у вас маються дані тільки балансу, то використовується стандартний підхід, тобто виробляється угруповання відповідно до передбачуваних(предполагаемий) термінів погашення і вона буде умовною, так як до кожного підприємства потрібен індивідуальний підхід.

Найбільш термінові зобов'язання (П₁). До них відносяться кредиторська заборгованість за придбані товари, роботу, послуги та поточні зобов'язання за розрахунками.

П₁ =р.620 – р.610 – р.500 – р.510 ф.1

Короткострокові пасиви (П₂). До цієї групи відносяться короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями та іншими поточними зобов'язаннями.

П₂ = р.500 + р.510 + р.610 + р.630 ф.1

Довгострокові пасиви (П₃). Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов'язаннями підприємства, а також статтями другого розділу пасиву балансу.

П₃ = р.430 + р.480 ф.1

Постійні пасиви (П₄). Це статті першого розділу пасиву балансу.

П₄ = стор.380 ф.1

Для визначення ліквідності балансу треба зіставити підсумки по кожній групі активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли має місце наступна ситуація:

А₁ ³ П₁

А₂ ³ П₂

А₃ ³ П₃

А₄ £ П₄

 

Якщо на пiдприємствi виконуються першi три умови, тобто поточнi активи перевищують зовнiшнi зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується й остання умова. Четверта нерівність носить «балансуючий» характер і в той же час має глибокий економічний зміст: її виконання свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стійкості – наявності у підприємства власних оборотних засобів.

У випадку, коли одне або кілька нерівностей системи мають протилежний знак, ліквідність балансу абсолютної не вважається. При цьому нестача засобів по одній групі активів компенсується їхнім надлишком по іншій групі, хоча компенсація при цьому має місце лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити більш ліквідні.

Аналіз ліквідності передбачає два етапи:

- складання балансу ліквідності;

- розрахунок і аналіз основних показників ліквідності.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки по кожній групі активу і пасиву балансу. Для цього необхідно скласти наступну таблицю.

Таблиця 7.2.

Аналіз ліквідності балансу

Актив	початок звітного періоду	кінець звітного періоду	Пасив	початок звітного періоду	Кінець звітного періоду	Платіжний надлишок або нестача (+,-)
	å, тис. грн.	частка у ВБ	å, тис грн.	частка у ВБ		å, тис. грн.	частка у ВБ	å,тис .грн.	частка у ВБ	å,тис. грн.	å,тис.грн.
										11=2-7	12=4-9
А1	2,0	0,0003	7,2	0,0009	П1	653,3	0,09	910,2	0,12	-651,3	-903,0
А2	376,9	0,05	616,3	0,08	П2	592,0	0,08	521,8	0,07	-215,1	94,5
А3	967,9	0,13	1113,5	0,14	П3	-	-	-	-	967,9	1113,5
А4	5948,0	0,82	6042,2	0,78	П4	6049,5	0,83	6347,2	0,81	-101,5	-305,0
Баланс	7294,8	1,0	7779,2	1,0	Баланс	7294,8	1,0	7779,2	1,0	-	-

 

На підставі даної таблиці можна вважати, що баланс підприємства не є абсолютно ліквідним ні на початоку, ні при кінці звітного періоду.

На початок звітного періоду: На кінець звітного періоду:

А₁£ П₁ А₁ £ П₁

А₂£ П₂ А₂ ³ П₂

А₃ ³ П₃ А₃ ³ П₃

А₄ £ П₄ А₄ £ П₄

 

Хоча результати і покращилися, явним є недолік найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань, що на початок і кінець звітного періоду складає відповідно 651,3 і 903,0 тис.грн. Що стосується швидко реалізованих активів, то на кінець звітного періоду підприємство очікує надходження від дебіторів, що більше короткострокових пасивів на 94,5 тис.грн.

Повільно реалізовані активи більше довгострокових пасивів і на початок і на кінець звітного періоду (967,9 і 1113,5 тис.грн), однак даний платіжний надлишок у зв'язку з його низькою ліквідністю не може бути використаний для покриття короткострокових зобов'язань.

Таким чином, недостатня ліквідність балансу підтверджується раніше зробленими висновками про нестійкий фінансовий стан.

Згідно проведених розрахунків у табл.7.2 можна розрахувати узагальнюючий показник ліквідності на початок і кінець звітного періоду, що визначається за наступною формулю:

 

(7.1)

де – А₁, А₂, А₃ – активи по групах ліквідності; - частки цих груп активів у валюті балансу;

П₁, П₂, П₃ – пасиви за ступенями терміновості оплати; - частки цих груп пасивів у валюті балансу.

На початок звітного періоду даний показник дорівнює:

 

На кінець звітного періоду:

 

На звітний період узагальнений показник ліквідності збільшився на 0,5 пунктів (1,41-1,36). Це характеризує підприємство позитивно.

Як було сказано раніше, ліквідність – це здатність будь-яких активів трансформуватися в гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого таку трансформацію можна здійснити. Чим коротше цей період, тим вище ліквідність.

З цією метою визначається індекс ліквідності, що показує кількість днів, необхідних для перетворення поточних активів у готівку.

Таблиця 7.3.

Таблиця 7.4

Таблиця 7.4

Таблиця 7.1

Платіжний баланс (календар), тис.грн.

 

А к т и в	П а с и в
Наявнi кошти для покриття заборгованости	На початок звiтного перiоду	На кiнець звiтного перiоду	Негайнi та iншi платежi	На початок звiтного перiоду	На кiнець звiтного перiоду
1. Грошові кошти та iх еквiваленти	2,0	7,2	1.Заборгованiсть по кредитах банку	510,3	420,8
2. Розрахунки з дебiторами	375,5	614,0	2.Заборгованiсть кредиторам	735,0	1011,2
Усього	377,5	621,2	Усього	1245,3	1432,0
Сальдо	867,8	810,8
Баланс	1245,3	1432,0	Баланс	1245,3	1432,0

 

Якщо сальдо в активі платіжного балансу, це означає неплатоспроможність підприємства. Відомо, що оцінка рівня платоспроможності дається за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх у готівку.

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої і комерційної діяльності. В той же час надійний фінансовий стан залежить також і від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому за умовами ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а і щоденний аналіз стану і використання господарських засобів.

Аналіз ліквідності балансу.

Аналіз ліквідності балансу є необхідним в умовах ринкових відносин через посилення конкурентної боротьби і необхідності визначення платоспроможності підприємства.

Ліквідність балансу – це ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші повинен відповідати терміну погашення зобов'язань.

Від ліквідності балансу варто відрізняти ліквідність активів. Рівень ліквідності активів позв'язаний iз часом, який необхідний для перетворення їх у гроші. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активу в гроші, тим вище його ліквідність. Ліквідність балансу залежить від співвідношення різних по ліквідності активів. Суттєвим при цьому є терміни відповідних зобов'язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів з активу, згрупованих за ступенем iх ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, що згруповані по термінах їх погашення.

Активи балансу по ступені ліквідності поділяються на наступні чотири групи.

Найбільш ліквідні активи (А₁). До них відносяться всі статті коштів і їх еквівалентів. Ці засоби використовуються для виконання поточних зобов'язань негайно.

А₁ = р.230 +р.240 ф.1

Швидко реалізовані (ліквідні) активи (А₂). До цієї групи відносяться активи, для перетворення яких у грошову форму потрібен більш тривалий час. Це поточні фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість, векселі, що одержані, інші оборотні активи і витрати майбутніх періодів. Ліквідність цих активів залежить від наступних факторів:

- кваліфікації фінансових працівників;

- оформлення банківських документів;

- швидкості документообігу в банках;

- взаємовідносин з покупцями і їхньої платоспроможності;

- видів форм розрахунків.

 

А_{2 =} р.150+р.160+р.170+р.180+р.190 + р.200+ р.210+р.220+р.250 +р.270 ф.1.

Активи, що реалізуються повільно (А₃). Для цієї групи активів, до якої відносяться запаси, витрати в незавершене виробництво, готова продукція, товари, потрібно набагато більший термін для перетворення в готову продукцію, потім у дебіторську заборгованість, а потім вже в кошти. На ліквідність цих активів впливають наступні фактори: своєчаснiсть відвантаження продукції, попит на продукцію і її конкурентноздатність.

 

А₃ =р.100 +р.110 +р.120 + р.130 + р.140 ф.1

Активи, що реалізуються важко (А₄). До цієї групи активів відносяться необоротні активи підприємства, вартість яких відображена в першому розділі активу балансу. Вони використовуються в господарській діяльності підприємства тривалий час.

А₄ =р.080 ф.1

Пасиви балансу групуються по ступенях терміновості їх оплати. З даних балансу одержати повну інформацію для проведення такого угруповання неможливо. Для проведення цієї процедури можна, при можливості, користуватися примітками до звітності. При проведенні внутрішнього аналізу, якщо є доступ до даних аналітичного обліку, таке угруповання можна зробити більш точно. Якщо ж у вас маються дані тільки балансу, то використовується стандартний підхід, тобто виробляється угруповання відповідно до передбачуваних(предполагаемий) термінів погашення і вона буде умовною, так як до кожного підприємства потрібен індивідуальний підхід.

Найбільш термінові зобов'язання (П₁). До них відносяться кредиторська заборгованість за придбані товари, роботу, послуги та поточні зобов'язання за розрахунками.

П₁ =р.620 – р.610 – р.500 – р.510 ф.1

Короткострокові пасиви (П₂). До цієї групи відносяться короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями та іншими поточними зобов'язаннями.

П₂ = р.500 + р.510 + р.610 + р.630 ф.1

Довгострокові пасиви (П₃). Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов'язаннями підприємства, а також статтями другого розділу пасиву балансу.

П₃ = р.430 + р.480 ф.1

Постійні пасиви (П₄). Це статті першого розділу пасиву балансу.

П₄ = стор.380 ф.1

Для визначення ліквідності балансу треба зіставити підсумки по кожній групі активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли має місце наступна ситуація:

А₁ ³ П₁

А₂ ³ П₂

А₃ ³ П₃

А₄ £ П₄

 

Якщо на пiдприємствi виконуються першi три умови, тобто поточнi активи перевищують зовнiшнi зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується й остання умова. Четверта нерівність носить «балансуючий» характер і в той же час має глибокий економічний зміст: її виконання свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стійкості – наявності у підприємства власних оборотних засобів.

У випадку, коли одне або кілька нерівностей системи мають протилежний знак, ліквідність балансу абсолютної не вважається. При цьому нестача засобів по одній групі активів компенсується їхнім надлишком по іншій групі, хоча компенсація при цьому має місце лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити більш ліквідні.

Аналіз ліквідності передбачає два етапи:

- складання балансу ліквідності;

- розрахунок і аналіз основних показників ліквідності.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки по кожній групі активу і пасиву балансу. Для цього необхідно скласти наступну таблицю.

Таблиця 7.2.

Аналіз ліквідності балансу

Актив	початок звітного періоду	кінець звітного періоду	Пасив	початок звітного періоду	Кінець звітного періоду	Платіжний надлишок або нестача (+,-)
	å, тис. грн.	частка у ВБ	å, тис грн.	частка у ВБ		å, тис. грн.	частка у ВБ	å,тис .грн.	частка у ВБ	å,тис. грн.	å,тис.грн.
										11=2-7	12=4-9
А1	2,0	0,0003	7,2	0,0009	П1	653,3	0,09	910,2	0,12	-651,3	-903,0
А2	376,9	0,05	616,3	0,08	П2	592,0	0,08	521,8	0,07	-215,1	94,5
А3	967,9	0,13	1113,5	0,14	П3	-	-	-	-	967,9	1113,5
А4	5948,0	0,82	6042,2	0,78	П4	6049,5	0,83	6347,2	0,81	-101,5	-305,0
Баланс	7294,8	1,0	7779,2	1,0	Баланс	7294,8	1,0	7779,2	1,0	-	-

 

На підставі даної таблиці можна вважати, що баланс підприємства не є абсолютно ліквідним ні на початоку, ні при кінці звітного періоду.

На початок звітного періоду: На кінець звітного періоду:

А₁£ П₁ А₁ £ П₁

А₂£ П₂ А₂ ³ П₂

А₃ ³ П₃ А₃ ³ П₃

А₄ £ П₄ А₄ £ П₄

 

Хоча результати і покращилися, явним є недолік найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань, що на початок і кінець звітного періоду складає відповідно 651,3 і 903,0 тис.грн. Що стосується швидко реалізованих активів, то на кінець звітного періоду підприємство очікує надходження від дебіторів, що більше короткострокових пасивів на 94,5 тис.грн.

Повільно реалізовані активи більше довгострокових пасивів і на початок і на кінець звітного періоду (967,9 і 1113,5 тис.грн), однак даний платіжний надлишок у зв'язку з його низькою ліквідністю не може бути використаний для покриття короткострокових зобов'язань.

Таким чином, недостатня ліквідність балансу підтверджується раніше зробленими висновками про нестійкий фінансовий стан.

Згідно проведених розрахунків у табл.7.2 можна розрахувати узагальнюючий показник ліквідності на початок і кінець звітного періоду, що визначається за наступною формулю:

 

(7.1)

де – А₁, А₂, А₃ – активи по групах ліквідності; - частки цих груп активів у валюті балансу;

П₁, П₂, П₃ – пасиви за ступенями терміновості оплати; - частки цих груп пасивів у валюті балансу.

На початок звітного періоду даний показник дорівнює:

 

На кінець звітного періоду:

 

На звітний період узагальнений показник ліквідності збільшився на 0,5 пунктів (1,41-1,36). Це характеризує підприємство позитивно.

Як було сказано раніше, ліквідність – це здатність будь-яких активів трансформуватися в гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого таку трансформацію можна здійснити. Чим коротше цей період, тим вище ліквідність.

З цією метою визначається індекс ліквідності, що показує кількість днів, необхідних для перетворення поточних активів у готівку.

Таблиця 7.3.

Розрахунок індексу ліквідності

Показник	Сума, тис.грн.	Кількість днів, необхідних для перетворення активів у готівку	Усього (гр.1 х гр.2)
А
1.Готівка	40 000
2. Дебіторська заборгованість	90 000		2 250 000
3 Товарні запаси	120 000		3 600 000
Усього	250 000		5 850 000

 

За даними таблиці 7.3 індекс ліквідності дорівнює: 5850000/250000 = = 23, 4 дні. Таким чином, даному підприємству необхідно 23,4 дні для перетворення поточних активів у готівку.