ТОП 10:

Взаємозв’язок між Конституцією України, Законом України “Про місцеве самоврядування” та Бюджетним Кодексом України



ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

 

ТЕМА 2. МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ У СКЛАДІ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

1. Взаємозв’язок між Конституцією України, Законом України “Про місцеве самоврядування” та Бюджетним Кодексом України……………………………………..

2. Склад місцевих бюджетів………………………………………………………………….

3. Доходи місцевих бюджетів: склад, структура та класифікація........................................

4. Бюджетний процес на місцевому рівні…………………………………………………...

5. Права й обов'язки органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади на етапах складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету.....................

6. Загальний та спеціальний фонди………………………………………………………….

7. Поточний бюджет. Бюджет розвитку…………………………………………………….

Склад місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, призна­чені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на ор­гани самоврядування. Місцеві бюджети — установлений нормами, затвердженими рішенням міської ради, план формування і використання загальноміського фонду коштів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади і місцевого самоврядування міста.

Місцевими бюджетами визнаються бюджет АР Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Схема 1. Склад місцевих бюджетів

Структура місцевих бюджетів складається відповідно до чинного Бюджетного кодексу України, де до місцевих бюджетів віднесено: республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети. Місцеві бюджети в Україні є найчисельнішою ланкою її бюджетної системи, їх кількість становить 11949, у тому числі республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, 24 обласні бюджети, міські бюджети міст Києва і Севастополя, 165 бюджетів міст обласного підпорядкування, 488 районних бюджетів, 277 бюджетів міст районного підпорядкування, 104 бюджети районів у містах, 787 селищних бюджетів і 10101 сільський бюджет.

Через місцеві бюджети складаються певні фінансові вза­ємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їхній тери­торії, і населенням даної території у зв'язку з мобілізацією й витрачанням коштів цих бюджетів. Між: місцевими бюдже­тами різних рівнів, а також; між: цими бюджетами і державним бюджетом виникають фінансові відносини з приводу перероз­поділу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного фу­нкціонування кожного бюджету.

Місцеві бюджети в кожній країні є найбільш численною ланкою бюджетної системи. Усього місцевих бюджетів в Україні понад 13 тисяч. Місцеві бюджети включають бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бю­джети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджети місцевого самоврядування - це бюджети територіаль­них громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Згідно з Бюджетним кодексом України встановлено, що, бюджет - це план утворення і використання фінансових ре­сурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються органами державної влади України, органами влади Автоно­мної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Коли мова йде про утворення фінансових ресурсів, то маються на увазі джерела формування бюджету, або інакше кажучи, дохідні статті. Аналогічно, використання ресурсів можна прослідкувати за витратними статтями бюджету. Та­ким чином, бюджет це - двостороння таблиця, в одній сторо­ні якої знаходяться статті доходів і їхній розмір, а в іншій -статті витрат і їхній розмір. Можна сказати, що бюджет є ні­чим іншим як річним балансом.

За структурою місцеві бюджети умовно поділяються на дві частини:

1. Доходи та видатки, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (тобто дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до бюджетів вищого рівня) - це так звані делеговані повноваження;

2. Доходи і видатки, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів - власні повноваження.

Доходами, що враховуються при визначенні обсягів між­бюджетних трансфертів, вважаються ті, які закріпленні дер­жавою за місцевим бюджетом для забезпечення фінансування видатків, що обраховуються за фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості. Якщо сума вказаних доходів мен­ша за суму видатків, що передані державі і обраховані за фо­рмулою то на різницю даному місцевому бюджету надається трансферт .

Доходами, що не враховуються за умови визначення обся­гів міжбюджетних трансфертів, вважаються такі, що повніс­тю залишаються в розпорядженні відповідного бюджету та не враховуються у розрахунках обсягів дотації вирівнювання або обсягів вилучення. Ці доходи призначено для забезпечення видатків, які в межах чинного законодавства повністю пере­дані на розгляд місцевих органів влади.

 

 

ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

 

ТЕМА 2. МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ У СКЛАДІ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

1. Взаємозв’язок між Конституцією України, Законом України “Про місцеве самоврядування” та Бюджетним Кодексом України……………………………………..

2. Склад місцевих бюджетів………………………………………………………………….

3. Доходи місцевих бюджетів: склад, структура та класифікація........................................

4. Бюджетний процес на місцевому рівні…………………………………………………...

5. Права й обов'язки органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади на етапах складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету.....................

6. Загальний та спеціальний фонди………………………………………………………….

7. Поточний бюджет. Бюджет розвитку…………………………………………………….

Взаємозв’язок між Конституцією України, Законом України “Про місцеве самоврядування” та Бюджетним Кодексом України

Для ефективної роботи системи міжбюджетних відносин необхідно, щоб були чітко визначені усі рівні влади та щоб наявні інституції сприяли прозорому, передбачуваному та відповідальному прийняттю рішень на кожному рівні. Також важливе значення має підзвітність на кожному рівні — без неї навряд чи матеріалізується користь від децентралізації.

Першочерговою потребою є визначення чіткого розподілу ролей та відповідальностей між органами, що представляють виконавчу владу на місцевому рівні, та законодавчими органами самоврядування. Важливим за­собом вирішення цього питання є визначення відповідальності.

Наріжним каменем правової бази децентралізації органів влади в Ук­раїні є Конституція, яка визначає територіальний поділ України, містить по­ложення щодо місцевих державних адміністрацій і місцевого самоврядуван­ня. Згідно зі статтею 140 Конституції місцеве самоврядування є "правом те­риторіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. У Конституції визначено, що: «Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого само­врядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи». І далі уточнено: «Районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст». Отож, у Конституції наголошується, що районні та обласні ради мож­на розглядати як органи місцевого самоврядування лише в тому разі, якщо вони представляють і служать спільним інтересам територіальних громад у селах, селищах і містах.

З прийняттям Конституції України, закону України «Про місцеве само­врядування в Україні» потрібно було привести у відповідність до діючого за­конодавства закони про бюджетну систему, про систему оподаткування, дек­рету про місцеві податки і збори. Міжбюджетні відносини на кожен наступний бюджетний рік, зокрема розподіл податкових надходжень та дотацій вирівню­вання, встановлювалися Законом про Державний бюджет України.Чинне за­конодавство не дає чіткого визначення ролей та обов'язків виконавчих органів місцевого самоврядування та державних адміністрацій. Крім цього, загальний характер окреслених обов'язків, а також їх часткове перекриття, породжують плутанину з функціями та формами взаємодії різних органів влади. Незро­зуміло, органи влади якого рівня які саме послуги надають у певній галузі; крім того, незрозуміло, які функції яка з гілок влади одного рівня (органи дер­жавної адміністрації чи місцевого самоврядування) має виконувати. Тому конче необхідно прийняти закон про територіальну громаду, внести зміни до законів про місцеве самоврядування та про місцеві державні адміністрації. Тим більше, Бюджетний кодекс поставив ряд питань, які потребують також врегулювання, зокрема: механізм делегування повноважень місцевими орга­нами влади іншим рівням влади, а також правила й процедури відкликання де­легованих повноважень; правила й процедури визначення обсягів фінансуван­ня, необхідного для реалізації делегованих повноважень після передачі їх від одного рівня влади до іншого, розмежування земель, надання послуг у разі відсутності мережі.

Чіткіше розмежування доходів і видатків місцевих бюджетів знайшло своє відображення в Бюджетному кодексі України.

Набуття Україною незалежності дало новий поштовх до розвитку інституту місцевого самоврядування та його фінансового забезпечення. Так, у Конституції України, прийнятій 28 червня 1996 року, відображені основні права органів місцевого самоврядування, пов’язані з їх фінансовим забезпеченням, а саме:

1. затвердження місцевих бюджетів;

2. контроль за виконанням місцевих бюджетів;

3. запровадження місцевих податків і зборів.

 

Склад місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, призна­чені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на ор­гани самоврядування. Місцеві бюджети — установлений нормами, затвердженими рішенням міської ради, план формування і використання загальноміського фонду коштів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади і місцевого самоврядування міста.

Місцевими бюджетами визнаються бюджет АР Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Схема 1. Склад місцевих бюджетів

Структура місцевих бюджетів складається відповідно до чинного Бюджетного кодексу України, де до місцевих бюджетів віднесено: республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети. Місцеві бюджети в Україні є найчисельнішою ланкою її бюджетної системи, їх кількість становить 11949, у тому числі республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, 24 обласні бюджети, міські бюджети міст Києва і Севастополя, 165 бюджетів міст обласного підпорядкування, 488 районних бюджетів, 277 бюджетів міст районного підпорядкування, 104 бюджети районів у містах, 787 селищних бюджетів і 10101 сільський бюджет.

Через місцеві бюджети складаються певні фінансові вза­ємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їхній тери­торії, і населенням даної території у зв'язку з мобілізацією й витрачанням коштів цих бюджетів. Між: місцевими бюдже­тами різних рівнів, а також; між: цими бюджетами і державним бюджетом виникають фінансові відносини з приводу перероз­поділу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного фу­нкціонування кожного бюджету.

Місцеві бюджети в кожній країні є найбільш численною ланкою бюджетної системи. Усього місцевих бюджетів в Україні понад 13 тисяч. Місцеві бюджети включають бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бю­джети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджети місцевого самоврядування - це бюджети територіаль­них громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Згідно з Бюджетним кодексом України встановлено, що, бюджет - це план утворення і використання фінансових ре­сурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються органами державної влади України, органами влади Автоно­мної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Коли мова йде про утворення фінансових ресурсів, то маються на увазі джерела формування бюджету, або інакше кажучи, дохідні статті. Аналогічно, використання ресурсів можна прослідкувати за витратними статтями бюджету. Та­ким чином, бюджет це - двостороння таблиця, в одній сторо­ні якої знаходяться статті доходів і їхній розмір, а в іншій -статті витрат і їхній розмір. Можна сказати, що бюджет є ні­чим іншим як річним балансом.

За структурою місцеві бюджети умовно поділяються на дві частини:

1. Доходи та видатки, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (тобто дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до бюджетів вищого рівня) - це так звані делеговані повноваження;

2. Доходи і видатки, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів - власні повноваження.

Доходами, що враховуються при визначенні обсягів між­бюджетних трансфертів, вважаються ті, які закріпленні дер­жавою за місцевим бюджетом для забезпечення фінансування видатків, що обраховуються за фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості. Якщо сума вказаних доходів мен­ша за суму видатків, що передані державі і обраховані за фо­рмулою то на різницю даному місцевому бюджету надається трансферт .

Доходами, що не враховуються за умови визначення обся­гів міжбюджетних трансфертів, вважаються такі, що повніс­тю залишаються в розпорядженні відповідного бюджету та не враховуються у розрахунках обсягів дотації вирівнювання або обсягів вилучення. Ці доходи призначено для забезпечення видатків, які в межах чинного законодавства повністю пере­дані на розгляд місцевих органів влади.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.173.47.43 (0.007 с.)