Економічний аналіз у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства

ТЕМА 9. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ, РИЗИКИ ТА ЇХ СТРАХУВАННЯ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1. Економічний аналіз у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства

2. Комплексний аналіз та оцінка виконання зовнішньоекономічної діяльності підприємства

3. Сутність та класифікація ризиків зовнішньоекономічної діяльності

4. Методи страхування ризиків у зовнішньоекономічній діяльності

 

Аналіз виконання зобов'язань у зовнішньоторгових контрактах

Зобов'язання зовнішньоторгових контрактів при виконані експортно- імпортних операцій мають бути виконані за терміном поставки товарів, якістю та кількістю та іншими умовами, що передбачають ці контракти.

Аналіз виконання експортних та імпортних операцій включає:

· аналіз виконання контрактних умов, що стосуються вартості, фізичного обсягу та ціни експортованих (імпортованих) товарів;

· аналіз виконання зобов'язань за термінами їх поставок та якістю;

· визначення факторів та величин їх впливу на економічні показники;

· визначення причин невиконання зобов'язань за умовами контрактів.

Послідовність виконання аналізу виконання зобов'язань може бути такою:

· аналіз виконання зобов'язань за товарами та товарними групами;

· аналіз виконання зобов'язань за географічною структурою (країнами)

експорту-імпорту;

· узагальнення результатів аналізу.

За результатами аналізу готується аналітична інформація за такими напрямками:

· оцінка зовнішньоекономічної діяльності підприємства в цілому;

· оцінка зовнішньоекономічної діяльності підприємства за географічною структурою (за країнами виконання експортно-імпортних операцій);

· оцінка зовнішньоекономічної діяльності підприємства за товарною структурою.

В процесі виконання економічного аналізу виконання зобов'язань за зовнішньоторговими угодами визначається кількість та загальна сума укладених угод; кількість та сума виконаних угод; кількість, види та сума прострочених угод; причини невиконання умов контрактів.

Для більш повної характеристики роботи підприємства на зовнішньому ринку розраховується питома вага сум контрактів прострочених у звітному періоді та порівнюється цей показник з аналогічним показником минулого періоду.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ НА ТЕРИТОРІЇ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН

1. Визначення і мета створення спеціальної (вільної) економічної зони

2. Типи спеціальних (вільних) економічних зон

3. Створення та функціонування офшорних зон та офшорних юрисдикцій

ТЕМА 9. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ, РИЗИКИ ТА ЇХ СТРАХУВАННЯ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1. Економічний аналіз у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства

2. Комплексний аналіз та оцінка виконання зовнішньоекономічної діяльності підприємства

3. Сутність та класифікація ризиків зовнішньоекономічної діяльності

4. Методи страхування ризиків у зовнішньоекономічній діяльності

 

Економічний аналіз у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Для оцінювання ефективності виконання зовнішньоекономічної діяльності підприємств необхідно знати та володіти інструментарієм виконання економічного аналізу, метою якого оцінка стану та визначення резервів підвищення ефективності цієї діяльності на підприємстві.

Основні завданнями економічного аналізу у зовнішньоекономічній діяльності підприємств:

· аналіз динаміки виконання зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

· оцінка фінансових результатів виконання зовнішньоекономічної діяльності;

· оцінка ефективності використання коштів, що були залучені для виконання ЗЕД;

· оцінка рівня та якості виконання підприємствами зобов'язань по зовнішньоторгових контрактах;

· аналіз фінансового стану підприємств, що виконують зовнішньоекономічну діяльність;

· визначення резервів для розробки заходів по підвищенню ефективності виконання зовнішньоекономічної діяльності підприємства зокрема та фінансово-господарської діяльності в цілому.

Основні задачі економічного налізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства:

· оцінка ефективності та структури зовнішньоекономічних зв'язків підприємства з партнерами з інших країн;

· оцінка ступеня та якості виконання зобов'язань зовнішньоторгових контрактів;

· виявлення резервів та розробка заходів щодо покращення ЗЕД підприємства.

Інформаційною базою для виконання економічного аналізу є дані статистичної та податкової звітності підприємства:

«Баланс підприємства» (ф.№ 1);

«Звіт про фінансові результати» (ф. № 2);

«Звіт про рух грошових коштів» (ф. № 3);

«Звіт про власний капітал» (ф. № 4);

«Примітки до фінансової звітності» (ф. № 5);

«Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування»

(ф. № 5-ЗЕЗ);

«Звіт про експорт (імпорт) послуг» (ф.№ 9-ЗЕЗ);

«Звіт про іноземні інвестиції в Україну» (ф. № 10-ЗЕЗ);

«Звіт про інвестиції з України в економіку країн світу» (ф. № 13-ЗЕЗ);

«Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу» (ф. № 14-ЗЕЗ);

«Декларація про валютні цінності, доходи й майно, що належить резидентові України і знаходиться за її межами».

Економічне обґрунтування зовнішньоекономічної діяльності підприємств виконується на підставі аналізу показників ефективності, які поділяються на абсолютні (різниця між результатами зовнішньоекономічної діяльності та витратами на її здійснення (вартісна оцінка)) та відносні (співвідношення прибутку від зовнішньоекономічної діяльності підприємства до витрат на її здійснення (відсотки, частки одиниці)).

Розрахунок показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності базується на таких методичних положеннях:

· всебічний облік всіх складових елементів витрат та результатів зовнішньоекономічної діяльності у документах оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку;

· зведення витрат і результатів для зіставлення до однакових кількісних одиниць виміру та виключення дублювання даних;

· дисконтування різних за терміном витрат, доходів та результатів зовнішньоекономічної діяльності;

· зіставлення даних поточного періоду з даними базового періоду для оцінювання поточного стану зовнішньоекономічної діяльності суб'єкта господарювання та опрацювання пропозицій щодо поліпшення ситуації, яка склалася в періоді, що аналізується.

Організація роботи по виконанню економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства передбачає вибір мети та визначення задач економічного аналізу; визначення терміну, періоду та методики його проведення; визначення джерел інформації; визначення служб та конкретних осіб, що будуть виконувати аналіз; підведення підсумків проведеного аналізу та розробка пропозицій по удосконаленню зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

У залежності від часу проведення розрізняють попередній, поточний та підсумковий аналіз. Попередній аналіз здійснюється на етапі становлення зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві з метою підготовки даних для визначення перспектив розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства, розробки прогнозів кон'юнктури товарних ринків, нормативів, лімітів. Поточний (оперативний) аналіз застосовується в процесі виконання зовнішньоекономічної діяльності підприємства з метою підготовки даних для прийняття оперативних управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Нарешті, підсумковий аналіз спрямований на підведення підсумків по виконанню зовнішньоекономічної діяльності за певний період. Його мета – оцінка результатів виконання зовнішньоекономічної діяльності підприємства за період, виявлення причин допущення помилок та неефективних витрат, пошук резервів покращення зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

У залежності від ступеня охоплення виділяють комплексний та тематичний аналіз. При комплексному аналізі досліджуються в комплексі всі показники, що характеризують зовнішньоекономічної діяльності підприємства за всіма напрямками. При тематичному (локальному) аналізі – окремі показники або напрямки зовнішньоекономічної діяльності. Він застосовується, наприклад, для аналізу окремих ринків збуту товарів або процесів реалізації конкретного товару на різних ринках тощо.

Усі види аналізу зовнішньоекономічної діяльності взаємопов'язані й спрямовані на підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання та налагодження інтеграційних зв'язків із закордонними партнерами, що в кінцевому рахунку позитивно вплине на результативність діяльності їх в цілому.