Український балет 30-50-х рр. ХХ ст.

Перші українські балетні твори було поставлено в сезоні 1930/1931 рр. на сценах оперних театрів Одеси та Харкова. Перші українські балетні твори: «Карманьйола» В. Фемеліді, «Пан Каньовський» М. Вериківського, «Ференджі» Б. Яновського, наближені до народної хореографічної драми.

В українському балеті др. пол. 30-х рр. ХХ ст. ствердився тип багатоактної сюжетної хореографічної п’єси з активним використанням образів світової літератури та посилення народно-тенцювальних елементів.

Прагнення до розширення жанрових меж балетної драматургії зумовило звернення українських митців (Б. Яновського) у 30-ті рр. ХХ ст. до використання засобів кіномистецтва (калейдоскопічна зміна кадрів, світлові проекції картин і титрів). Нові для українського балетного театру виражальні засоби (прозові діалоги, вигуки, хор) було введено в партитуру балету В. Фемеліді «Карманьйола».

Перший український комедійний балет на літературну темур –«Міщанин з Тоскани» В. Нахабіна (1936)

Балет «Лілея» К. Данькевича – етапний твір у даному жанрі в українській музиці першої половини ХХ ст. Лібрето балету створено за мотивами поезій Т. Шевченка («Княжна», Відьма», «Лілея»), присвячених образу жінки-кріпачки. Лейтмотивом головної героїні Лілеї стала лірична пісня «Ой, зійди, зійди, ти, зіронько вечірняя. Музика балету К. Данькевича пронизана інтонаціями народнопісенного мелосу

В балетній творчості українських митців 50-60-х рр. ХХ ст. зростає спрямування на героїзацію жанру, тяжіння до епічного типу драматургії та широке використання національного фольклору. Активне перетворення гуцульських пісенно-танцювальних фольклорних мотивів в романтичній стилістиці притаманне балетові В. Кирейка «Тіні забутих предків» (1960).

М. Скорульський є автором лірико-драматичного балету «Лісова пісня» на сюжет однойменної драми-феєрії Л. Українки.

Широко представлений в українській музично-драматичній творчості для дітей Жанр казково-фантастичного балету.Серед них балети «Лелеченя» Д. Клєбанова, «Снігова королева» Ж. Колодуб, «Північна казка» І. Ковача

Українська балетна творчість 60-80-х рр ХХ ст. позначена зближенням зі сферою драматичного симфонізму, залученням до виражальних засобів складних структурно-гармонічних і темброво-фонічних прийомів Основою для розвитку балетної музики в Україні служать інші музично-драматичні жанри (опера, оперета), а також концертно-естрадні видовища, хореографічні мініатюри, постановки ансамблю танцю ім. П. Вірського та ін. Розвитку національного балетного театру сприяла творчість харківських композиторів Б. Яровинського, І. Ковача, В. Золотухіна, Д. Клєбанова, В. Губаренко.

Українськими митцями в 1967 р. створено ряд одноактних балетних вистав. Серед них:«Досвятні вогні» Л. Дичко, «Каменярі» М. Скорика, «Жовтнева легенда» Л. Колодуба. Балет «Каменярі» М. Скорика побудований за типом одночастинної симфонічної поеми.

Балет «Камінний господар» В. Губаренка – важливий етап у розвитку жанрового різновиду хореографічної психологічної драми в українському мистецтві. Музиці балету «Камінний господар» властива підвищена експресія симфонічного вислову, гостро конфліктна атмосфера, розвинута лейтмотивна система. Масові епізоди в балеті основані на іспанських танцювальних мелодіях. В балеті «Камінний господар» процес симфонізації органічно поєднався з утвердженням специфіки балетного жанру – танцювальністю і театральною ефектністю. Важливим компонентом музичної характеристики донни Анни є використання іспанських жанрово-танцювальних форм – хабанери і сегидільї.

Твір «Дівчина і смерть» (1973) Г. Жуковського створений за мотивами однойменної поеми М. Горького, належить до творів узагальнено-символічного змісту, стиль яких позначений метафоричним характером образності, залученням принципів симфонізації.

Балет «Вогонь Еліди» В. Золотухіна був приурочений до відкриття і проведення Московської олімпіади 1980 р. Твірпозначений традиціями дивертисментності й ілюстративності.

Центральними ланками жанрової характеристики у масових сценах балету «Сонячний камінь» В. Кирейка є танцювальні номери, засновані на українських фольклорних мотивах: «Козачок», «Веснянка», «Хоровод».

Музична драматургія балету «Ольга» Є. Станковича побудована за законами симфонічного мислення і визначається за принципом музичного розгортання як балет-симфонія.Музика балету «Ольга» не має прямих фольклорних цитат. Музична концепція балету «Прометей» Є. Станковича позбавлена рис конфліктного симфонізму і втілена в одноактній будові.В музичну тканину балету вплетені інтонації революційних пісень, а також танцювальні жанри (романтичний вальс, полька, полонез), що стають мотивами-символами.