Функція формування середовища

 

76. Окремі види, або невеликі групи видів із комплексом ознак, характерних для вимерлих груп минулих епох, це:

ендеміки

космополіти

фонові види

Релікти

 

77. Теплий (жаркий) пояс Землі розташований:

між північною та південною річною ізотермами +20ºС

між річними ізотермами +20ºС та +10 ºС обох півкуль Землі

вище річної ізотерми+10 ºС північної півкулі та нижче ізотерми +10 ºС південної півкулі

розташований чітко по екватору

 

78. Помірні пояси Землі розташовані:

між північною та південною річною ізотермами +20ºС

між річними ізотермами +20ºС та +10 ºС обох півкуль Землі

вище річної ізотерми+10 ºС північної півкулі та нижче ізотерми +10 ºС південної півкулі

розташовані чітко по екватору

 

79. Холодні пояси Землі розташовані:

між північною та південною річною ізотермами +20ºС

між річними ізотермами +20ºС та +10 ºС обох півкуль Землі

вище річної ізотерми+10 ºС північної півкулі та нижче ізотерми +10 ºС південної півкулі

розташовані чітко по екватору

 

80. Антропоген – це одна із назв:

палеогену

неогену

Четвертинного періоду

кайнозойської ери

 

81. Яке поняття використовується у палеонтології замість поняття “вид”?

підвид;

надвид;

фратрія;

морфотип;

 

82. Розвиток групи всередині адаптивної зони із виникненням близьких форм, які відрізняються адаптаціями рівного масштабу, називається:

алогенез;

арогенез;

конвергенція

паралелізм;

 

83. Розвиток групи з суттєвим розширенням адаптивної зони і з виходом в інші природні зони під впливом надбання групою крупних пристосувань, називають:

алогенез;

арогенез;

конвергенція

паралелізм;

 

84. Методологічною основою всієї сучасної біології є:

генетика;

біохімія;

мікробіологія;

теорія еволюції;

 

85. Просторові та кількісні розміри популяцій постійно коливаються за рахунок:

тільки абіотичних факторів;

тільки біотичних факторів;

Абіотичних та біотичних факторів

дії температурного режиму.

 

86. Значення ізоляції полягає у:

створенні нових генотипів;

елімінації небезпечних для популяції мутацій;

концентруванні особин для забезпечення розмноження;

забезпеченні специфічного генофонду у форм, які дивергують;

 

87. Утворення органічних речовин з неорганічних доводить:

еволюційну гіпотезу Ж.-Б. Ламарка;

ідеї креаціонізму;

Хімічну єдність живої і неживої природи

ідеї сальтаціонізму

 

88. Вчення про біосферу створив:

К. Лінней;

Ж. Кюв’є;

Ж.-Б. Ламарк.

В.І. Вернадський

 

89. Розвитку науково обґрунтованих ідей про спільність походження всіх живих істот на Землі сприяло:

відкриття клітинної теорії;

виникнення креаціонізму;

вчення Вернадського

теорія Ч. Дарвіна

 

90. Вчений, який для пояснення послідовних змін певних флор і фаун у минулому Землі запропонував гіпотезу катастроф:

Ж. Кюв’є;

Ч. Дарвін;

Ж.-Б. Ламарк.

К. Лінней

 

91. Закономірності розповсюдження на земній кулі різних видів живих істот та їхніх угруповань вивчає наука:

систематика;

біоніка;

Біогеографія.

зоологія

 

92. Історична послідовність предкових форм певного сучасного виду:

філогенетичний ряд;

географічний критерій;

поліморфізм

геохронологія

 

93. Яка умова є необхідною для того, щоб популяція дала початок новому виду?

генетична гомогенність популяції;

відсутність природного добору;

панміксія;

Ізоляція.

 

94. Види дарвінських в’юрків, що мешкають на різних островах архіпелагу Галапагос, є прикладом:

екологічного видоутворення;

географічного видоутворення;

поліплоїдії

симпатрічного видоутворення.

 

95. Найменша ефективність використання енергії простежується:

на біоценотичному рівні;

на організмовому рівні;

на клітинному рівні;

на молекулярному рівні.

 

96. Види, з популяцій яких складаються стабільні біогеоценози і які є екологічно та еволюційно непластичними — це:

ксерофіти;

ценофоби;

Ценофіли

ксерофіли.

 

97. Малоспеціалізовані види, які відрізняються високою екологічною пластичністю і не зустрічаються в зрілих біогеоценозах — це:

ценофіли;

гідрофіти;

ценофоби.

ксерофіли

 

98. Наука про закономірності розповсюдження на земній кулі видів та вищих систематичних груп рослин, тварин, грибів і прокаріот та їхніх екологічних угруповань:

біоніка;

біогеографія;

систематика

біоенергетика

 

99. Вчення про швидкі, стрибкоподібні еволюційні зміни, що спричинюють виникнення нових систематичних груп (видів, родів і т.д.) — це:

неоламаркізм;

неокатастрофізм;

сальтаціонізм.

синтетична теорія еволюції

 

100. В стабільні періоди розвитку Землі темпи еволюції:

незначні;

значні;

відсутні взагалі

немає вірної відповіді.

 

101. Під час екологічних криз темпи еволюції:

різко зростають і видоутворення набуває швидкого, стрибкоподібного характеру;

незначні і видоутворення відбувається повільно;

відсутні взагалі

правильної відповіді немає.

 

102. Бурхлива адаптивна радіація, різкі зміни видового складу біосфери, заміна одних біогеоценозів іншими відбувається:

на початку геологічних періодів та епох;

всередині геологічних періодів та епох;

наприкінці геологічних періодів та епох;

не залежить від геологічних періодів та епох.

 

103. Більшу вірогідність вимирання внаслідок зміни умов існування мають види:

неспеціалізовані

Вузькоспеціалізовані

обидві відповіді вірні

немає вірної відповіді

 

104. В нижньому ярусі дощових тропічних лісів вологість:

Постійно висока

періодично висока

низька

всі відповіді вірні

 

105. Пристосування листя рослин дощових тропічних лісів для полегшення транспірації: