Характеристика предметної області

 

У цій роботі мова йде про дослідження даних, що поступають старості групи і містять в собі інформацію про відвідування занять і причинами відсутності кожного студента та навчальної групи в цілому.

Така база даних згодом може бути використана і для створення звітів відвідування за місяць, семестр або рік.

Для створення такої інформаційної системи спочатку аналізується предметна область, тобто частина реального світу, яку ця інформаційна система відображає.

Питаннями обліку присутності студентів на заняттях с в коледжі займається староста та зав.відділеням цього коледжу. Метою обліку присутності студентів на заняттях є отримання даних про стан і аналіз відвідування студентів як в цілому, так і по кожному окремо. Багато навчальних закладів проводять такий аналіз відстеження рівня підготовки та виявлення можливих недоліків у освітньому процесі.

На кожного студента заводиться особова картка, в яку вносяться необхідні анкетні дані про студента та зміни, які відбуваються в його навчанні. При оформленні особової картки кожному студенту видається залікова книжка з присвоєнням номера. На основі цих карток складаються дані про склад і чисельність студентів в коледжі.

Для того, щоб провести облік відвідування студентів, викладач для кожної групи кожної дисципліни окремо веде журнал, який являє собою множину таблиць із зазначенням дати і найменуванням видів занять (практичні заняття, лабораторні, самостійні роботи, індивідуальні завдання і т.д.) – по горизонталі та списку студентів – по вертикалі. У журналі викладач зазначає неявки на заняття кожного студента окремо.

Навчальний рік ділиться на два семестри, а кожен семестр, в свою чергу, на тематичні роботи. В кінці кожного семестру підбиваються підсумки по окремо взятому студенту. Підраховують і показують загальний обсяг навчального часу, успішність, кількість неявок з різних причин.

Основними функціональними завданнями в описаній предметній області є:

- аналіз відвідування студентами занять за семестр;

- контроль за відвідуванням занять студентами;

- оперативне отримання актуальної інформації в реальному часі.

Перелік основних вхідних повідомлень

 

Для забезпечення функціонування БД по відвідуванню студентів коледжу застосовуються такі документи:

· журнал групи відвідування занять, що зберігається в старости

· документи що підтверджують поважну причину відсутності студента

· особова картка студента;

· графік навчального процесу

 

З журналу відвідування занять нам потрібні такі відомості:

Cпеціальність; курс; номер групи; прізвище, ім’я по батькові (ПІБ) студента; чисельник чи знаменник тижня; номер тижня; номер дня; номер пари;

З документу що підтверджують поважну причину відсутності студента нам потрібні такі відомості:

Дата пропуску; ім’я по батькові (ПІБ) студента; причина пропуску заннятя;

З особової картки студента нам потрібні такі відомості:

номер залікової книги; прізвище, ім’я по батькові (ПІБ) студента; назва форми навчання; рік вступу.

 

 

Опис результуючих повідомлень

Результуючими документами, які формуються в процесі використання БД та виконання основних завдань, є:

· заповнена відомість обліку відвідування студентів;

· відомість відвідування групи за певний семестр, місяць або рік;

Відомість про відвідування студентами за певний семестр використовується в дирекції для ведення статистики і складання рейтингу групи. Основні реквізити: номер групи, ПІБ студентів групи, кількість пропусків, кількість поважних та не поважних причин пропусків.

Моделі даних

 

Ієрархічна модель бази даних складається з об'єктів з покажчиками від батьківських об'єктів до нащадків, сполучаючи разом зв'язану інформацію. Ієрархічні бази даних можуть бути представлені як дерево, що складається з об'єктів різних рівнів. Верхній рівень займає один об'єкт, другий, — об'єкти другого рівня і так далі. Між об'єктами існують зв'язки, кожен об'єкт може включати декілька об'єктів нижчого рівня. Такі об'єкти знаходяться відносно предка (об'єкт більш близький до Кореню) до нащадка (об'єкт нижчого рівня), при цьому можлива ситуація, коли об'єкт-предок не має нащадків або має їх декілька, тоді як у об'єкту-нащадка обов'язково лише один предок. Об'єкти, що мають загального предка, називаються близнятами. Перші системи управління базами даних використовували ієрархічну модель даних, і в часі їх поява переганяє появі мережевої моделі.

Мережева модель. До основних понять мережевої моделі бази даних відносяться: рівень, елемент (вузол), зв'язок.

Вузол — це сукупність атрибутів даних, що описують деякий об'єкт. На схемі ієрархічного дерева вузли представляються вершинами графа. У мережевій структурі кожен елемент може бути пов'язаний з будь-яким іншим елементом. Мережеві бази даних подібні ієрархічним, за винятком того, що в них є покажчики в обох напрямах, які сполучають родинну інформацію.

Не дивлячись на те, що ця модель вирішує деякі проблеми, пов'язані з ієрархічною моделлю, виконання простих запитів залишається досить складним процесом. Також, оскільки логіка процедури вибірки даних залежить від фізичної організації цих даних, то ця модель не є повністю незалежною від додатка. Іншими словами, якщо необхідно змінити структуру даних, то потрібно змінити і додаток.

Мережева база даних відрізняється більшою гнучкістю, оскільки в ній існує можливість встановлювати додатково до вертикальних ієрархічних зв'язків горизонтальні зв'язки.

Реляційна модель певної предметної області є набором відношень, що змінюються в часі. Поняття реляційний (англ. relation — відношення) пов'язано з розробками відомого англійського фахівця в області систем баз даних Едгара Кодда (Edgar Codd). Ці моделі характеризуються простотою структури даних, зручною для користувача табличною виставою і можливістю використання формального апарату алгебри стосунків і реляційного числення для обробки даних.

РМД – взаємозв’язки моделі даних. Відношення між таблицями встановлює зв’язок між даними, щ знаходяться у різних таблицях. Зв’язки між таблицями встановлюються шляхом об’єднання співпадаючих значень ключових полів.

Реляційна модель орієнтована на організацію даних у вигляді двовимірних таблиць.

 

Базовими поняттями (елементами) реляційних СУБД є:

Атрибут	Заголовок стовпця
Відношення	Таблиця
Домен	Стовпець
Кортеж	Рядок
Первинний ключ	Один або кілька атрибутів
Сутність	Опис властивостей об’єкту
Схема відношення	Рядок заголовків таблиць
Тип даних	Тип значень елементів таблиць

 

 

Атрибут – поіменована характеристика сутності.

 

Відношення – є двовимірною таблицею, що містить деякі дані.

 

Сутність – містить деякі дані – це об’єкт будь-якої природи. Дані про сутність зберігаються в відношенні таблиці.

 

Первинний ключ – мінімальний набір атрибутів, за значенням яких можна знайти кожний екземпляр сутності.

Об’єктивно-орієнтовна модель - система управління обробляє дані як абстрактні об'єкти, наділені властивостями, у вигляді неструктурованих даних, і використовуючи методи взаємодії з іншими об'єктами навколишнього світу.

Таблиці баз даних, як правило, допускають роботу з набагато більшою кількістю різних типів даних.