Геополітика та геоекономіка Франції

 

У Франції геополітика увійшла в моду протягом останніх 50 років. Нині термін "геополітика" використовується щораз, коли пояснюють - тобто намагаються пояснити - непояснене: геополітичним стає будь-яке заплутане питання, що виходить за рамки раціонального та стосується глобальних інтересів, тобто таких, що не піддаються чіткому визначенню

Розглядаючи взаємозв'язок геополітичних ідей із конкретними подіями та місцем Франції у світі на межі століть, з еволюцією нового світового геополітичного ладу, контури якого проступили після розпаду "соціалістичної системи", становлення та розвитку демократичної Росії, можна виявити співвідношення між "високою" та "низькою" геополітикою. До "високої" відносяться офіційні зовнішньополітичні документи й праці експертів, до "низької" - набір символів і соціальних імперативів про місце країни у світі, розповсюджуваний ЗМІ, офіційною пропагандою. Можна стверджувати, що відтепер геополітика все більше залежить від суспільної думки та міфів суспільної свідомості. Новизна ситуації полягає й у тому, що значно активніше в політичній сфері починає застосовуватися глобалізаційна аргументація. За сутністю, геополітика стає новою ідеологією.

Геополітичні інтереси Франції та інших держав є прагматичними, якщо не сказати егоїстичними.

Саме завдяки Шарлю де Голлю у Франції слово "геополітика" раптом вийшло за межі вузького кола фахівців та перетворилося на один із тих термінів, що застосовуються будь-коли.

Спираючись на досить вагомий методологічний доробок, геополітична стратегія Франції має чітко окреслені специфічні риси. Характерною рисою французької геополітики стала настанова про перевагу національних інтересів над політичними, ідеологічними, економічними та багатьма іншими. Ідея про перевагу національних інтересів у міжнародних відносинах стала теоретичною платформою політики активного зовнішньополітичного націоналізму Франції, але лише в рамках захисту специфічних національних інтересів. Національний фактор тісно пов'язаний із фактором сили, що виступає неодмінним атрибутом нації.

Наріжним каменем геополітики П'ятої Республіки стала концепція національної величі: "Франція лише в тому разі є Францією, коли вона знаходиться в перших рядах... Франція, позбавлена величі, перестає бути Францією". Звернений до глибин країни заклик до "національної величі" передбачав зусилля та витрати на користь прогресу: "Розквіт французів є засобом, а не метою. Мета - це Франція". Гасло "величі" закликало до досягнення Францією рангу великої світової держави.

Сучасна геополітична доктрина Франції базується на необхідності проведення курсу на виживання, який усунув би загрозу ядерного знищення країни та забезпечив мир, як єдину й істотну можливість розквіту Франції. Вирішення цього питання базувалося: по-перше, на традиційному "силовому вимірі". Ішлося про створення сучасного ядерного потенціалу та втілення стратегії "стримування", запобігання агресії проти Франції з будь-якого боку. По-друге, йшлося про незалучення Франції до конфліктів, які не торкаються її національних інтересів. Ця теза знайшла втілення у відомій формулі де Голля: "Якщо Франції доведеться брати участь у війні, необхідно щоб це була її війна". І, по-третє, у більш широкому розумінні йшлося про створення такого міжнародного клімату, який зменшив би та усунув можливість війни у першу чергу на європейському континенті.

Геополітична доктрина орієнтувала Францію на компенсацію фінансово-економічної слабкості за рахунок активізації зовнішньої політики шляхом маневрування на міжнародній арені, підсилення військового потенціалу і максимального використання політичних, моральних та інших резервів. Втілення в життя концептуальних настанов на незалежність і безпеку Франції нерозривно пов'язане із традицією французького політичного балансування та ідеєю міжнародної рівноваги, що в багатосторонніх відносинах стали найважливішими принципами і методами реалізації стратегії П'ятої Республіки. Геополітична доктрина пов'язувала досягнення світової рівноваги із забезпеченням миру шляхом розвитку багатосторонніх відносин з усіма важливими в політичному та військовому відношенні державами світу. Водночас, необхідно зазначити, що специфіка національного інформаційного середовища полягає в тому, що за винятком фахівців термін "геополітика" вживають у Франції на початку XXІ ст. як одне зі зручних слів, досить звучних і невизначених для характеристики деяких реалій нашої епохи.