Кто-то поранил, а кто-то пропал,

A E

Кто-то остался, но главный ушел.

D E

Кто-то остался, но главный ушел.

F#m A

Жизнь без тебя не покажется раем.

E D E

Я знаю, мы знаем…

F#m A

Ливнем прольемся, снегом растаем –

E D E

Но это то, что мы выбираем.

Ты выбираешь…

Дни расставляешь.

Ты меня будто бы

Книгу листаешь.

И ненавидя вчерашний свой сон,

Ты засыпаешь спокойно опять.

Завтра ты вновь меня выставишь вон,

Но я сегодня успею обнять. (x2)

Жизнь без тебя не покажется раем.

Я знаю, мы знаем…

Ливнем прольемся, снегом растаем –

Но это то, что мы выбираем.

Если б я знал раньше,

Я бы тебе сказал,

Только вот я не знал.

Прости. Прости.

Если б имели уши

Стены кирпичных зданий,

Если бы сон свинцовый

Не отравлял виски.

Я не умел плакать. Плакать её слезами,

Думать о том, что с нами

Мир пошутил наверно.

Просто оставив перья

Вместо прекрасных крыльев…

Просто уже не верю…

Послушно и вдохновенно.

Я все прощу кому-то, тому, кто сумеет вырвать

Ржавые гвозди из сердца и залечить раны…

Но если уже не поздно, пусть лучше будет рано….

Чтобы твои вопросы

Душу мою не рвали…

Жизнь без тебя не покажется раем.

Я знаю, мы знаем…

Ливнем прольемся, снегом растаем –

Но это то, что мы выбираем.

ППР тежело и медлено

Hm G D
Жители пасмурных стран
C#
стран странные жизни
Hm G D
Рассвело - прочь из гнезда
C#
зда сдаться внаём
Hm G D
Замкнуто действие да
C#
да данного смысла
Hm G D
Вечером хочется спать
C#
спать спальный район
G Hm A
Тревожным дышит сном
D
Темно и ветренно
G Hm A
Проходит день за днём
A Hm G D
Тяжело и медленно
A Hm G D
Тяжело и медленно
G Hm C

 

Проходит день за днем

обожжёт уголки ран
ран раннее утро
побегу от кого сам
сам сам не решил
разлетятся мечты все
все в серую пудру
разотрёт по земле в пыль
пыль прессами шин

в остывшем сердце злом
темно и ветренно
проходит день за днём
тяжело и медленно

 

Картини

 

Художник малює свої картини,
Всі почуття незрозумілі.
Незрозуміле також намагання жити,
Коли сприймаєш день ти диким.
Бувають дні коли приходиться завмерти
І зачекати тільки радість смерті.
У голові твоїй проходить катастрофа
І ти руйнуєшся, як Європа.

Ти бачиш свої думки майбуття? (2)

Приспів:
Ти бачиш? Ти чуєш?
Словами малюєш,
Летять картини,
Перед тобою страх павутини! (весь куплет – 2)

Тиск піднімається, тебе рве на куски,
Твоє життя давиться. Будь,
Як можна уважним, дивись не поперхнись.
Будь уважним, дивись не поперхнись.
На склі намалюєш своє життя,
За рішенням твоє лезо ножа.
Зберися з думками, з тобою життя,
Вагатись не треба, рівняння нема.

Ти бачиш свої думки майбуття? (2)

Приспів

Крик заповняє мої думки,
Біль рівняє в душі малюнки.
Крик заповняє мої думки,
Біль рівняє в душі малюнки.
Крик заповняє мої думки,
Біль рівняє в душі малюнки.
Крик заповняє мої думки,
Біль рівняє в душі малюнки.
Крик заповняє мої думки,
Біль!

Приспів

 

Am
Твій біль нікого не їбе,
F
Пора вже к єтому прівикнуть,
C
Прокинься ж бо, відкрий всі вікна,
E
Дивись у нєбо голубе,

Летить по нєбі самольот,
У вирі облачних пампасів,
Пілот руліт своїм рульом,
Хоть путь так трудєн і опасєн

Дівчину він до хлопця везе,
Магната везе до контракту,
Він вчених везе до конгресу,
Араба везе до теракту,

Чаклун над зіллями чаклує,
Гребець до фінішу гребе,
Твій біль нікого не волнує,
Твій біль нікого не їбе.

Проигрыш:
Am F F#7 G#7
Am C F Bb D F#7 E

Твій біль никого не їбе,
Бо це, пардон, не біль країни,
Тому що в кожної людини
Є лічна рана, шо «зе бест»!

Коли ореш ти в мікрохвон,
Знаходять люди паралелі,
Ковбасить потім їх нєделю
От пари ріфм і трьох імьон!

Та дівці не споєш в постєлі
І шефу вірша нє расскажеш,
Шо, мо, душа хворіє в тєле,
Шо, мо, с тобой конкрєтна лажа

В поетах образи цінують,
Реальність нафиг… по любе!
Твій біль нікого не волнує,
Твій біль нікого не їбе

З одним дівчиськом заціпився,
Вона у захваті від мене,
А я був п`яний, я напився
О, Україно, рідна нене!

Що вже, не можна раз напитись,
Шоб потім місяць розгрібати?!
То вже нікого не любити,
І вже нікого не їбати?!

Воно жеж звонить на телефон,
Воно ж чекає біля дома,
Воно мені єдва знакоме,
Таке файнЕ? Та явно леве!

Воно питає: Ну і?
Ну і?! Я, що, поклявсь любить тебе?!
Твій біль нікого не волнує,
Твій біль нікого не їбе…

Твій біль нікого не їбе,
Людей їбуть конкретні справи:
Чи лівий ти, чи, може, правий,
С квартірой, с тачкой…
Или бєз.

Ніхто до серця не допустить,
Не буде нянькатись с тобою,
Не відстьобне тобі капусти,
Та не поділиться любов`ю.

Тож ізогнись хоч інтегрлом,
Хоч встав собі у рота дуло.
Майбутнє на тебя насрало,
Бо ти просрав своє минуле.

Отож, ползі по жизні в корчах,
І не кажи, що заблудився:
Буває так, шо дєнь іспорчєн,
А ти не с той ноги родився!

Коли розпатланне безсоння
Зриває маски театральні,
В чиюсь жилєтку, чи в кальсони,
Але ревеш вже натурально

За всі проігранние матчі,
За заплутавшую взаiмность
Ви плачете? Я тоже плачу,
Но друг от друга нам протівно!

Коли ж своєю смерттю, чи чужею,
Та, врешті, здохнеш, як собака,
Це значить, Бога заїбав ти
Постійним стогіном, однако.

Як у вишньовому садочку
Звук заміраюшчій, пєчальний...
І всьо! Оркестр, могілка, точка,
Оградка, квітки, в нєбє чайка.

І ось, волають к Богу люди
І бьють ся в груди волохаті:
Зачєм забрав його отсюда?!
Його ми встигли покохати.

Зачем порвал струну тремтящщу,
Бач, товарисьтво все страдає,
Вєдь он такой бил настоящій!
А Господь їм відповідає:

Яка струна? Не рвав струну я
Вона сама случайно бем-м-м-м!
Ваш біль нікого не волнує,
Ваш біль нікого не ї…

 

 

ТВL

C
Тримай своє щастя в коробці
Em
Бо люди лихі створіння.
Am
Звинуватять тебе у підробці,
Em
Закидають у нього камінням.
G
Спантеличать лише і розгублять
Am
Просто так, немов ненароком
C
Через деякий час приголублять
Em
Лицемірячи знов крок за кроком.

Програш C Em C Em
Приспів
C
Заховай його десь у куточку
Em
Дивна тінь щоб його зберігала
Am
Та закутай у теплу сорочку
Em
Що її ніжно ніч цілувала
G
Щоб плекати мов білу ворону
Am
Серед тисячі поглядів диких
C
Зруйнувати б складну заборону
Em
Задля чутності митей великих

Програш C Em C Em
C
Ти не вір у їх трактування
Em
Дивних збігів життєвих обставин
Am
Вдай бажане для них здивування
Em
Бо для них це одна із цікавин
G
Та й забудь все зніми окуляри
Am
Ще начеплені ними за вчора
C
От такі то у нас екземпляри
Em
Спантелич їх - влаштуй непокору.

Slipknot

 

She seemed dressed in all of me
Stretched across my shame
All the torment and the pain
Leaked through and covered me
I'd do anything to have her to myself
Just to have her for myself

Now I don't know what to do
I don't know what to do
When she makes me sad

She is everything to me
The unrequited dream
A song that no one sings
The unattainable
She's a myth that I have to believe in
All I need to make it real is one more reason

I don't know what to do
I don't know what to do
When she makes me sad

But I won't let this build up inside of me
I won't let this build up inside of me
I won't let this build up inside of me
I won't let this build up inside of me

I catch in my throat
Choke
Torn into pieces
I won't - No
I don't want to be this

But I won't let this build up inside of me
(I won't let this build up inside of me)
I won't let this build up inside of me
(I won't let this build up inside of me)
I won't let this build up inside of me
(I won't let this build up inside of me)
I won't let this build up inside of me
(I won't let this build up inside of me)

Won't let this build up (Build up) inside of me (Inside of me)
Won't let this build up (Build up) inside of me (Inside of me)

She isn't real (I won't let this build up inside of me)
I can't make her real (I won't let this build up inside of me)

She isn't real (I won't let this build up inside of me)
I can't make her real (I won't let this build up inside of me)