Радіонуклідна емісійна томографія

Застосовується для дослідження просторового розподілення індикатора в організмі. Прилад складається з двох сцинтиляційних детекторів, блоку фото помножувачів, схеми формування координатних і Z-сигналів /часових/, які захищені свинцевою оболонкою, що охороняє детектор від сторонніх випромінювань. Перед сцинтиляційним детектором встановлюється змінний коліматор.

Всі разом вони утворюють детектуючі голівки.

Детектуючі голівки закріплені на штативному пристрої, на якому вони обертаються навколо пацієнта в момент дослідження. Детектуючі голівки електрично пов'язані з пультом управління емісійного томографа, а також системою накопичення, обробки та видання даних.

За характером випромінювання, використованого радіонукліда всі емісійні томографи розподіляють на однофотонні і позитронні /двохфотонні/.

Вибір радіофармпрепаратів при однофотонній томографії здійснюється таким же чином, як і при звичайній сцинтіграфії. В процесі накопичення даних сцинтіграфії формується матриця зображення. Після чого ЕОМ використовує цю інформацію для побудови зображення на дисплеї. Після кожного вимірювання характеру розподілу радіонукліда в організмі детектор обертається на невеликий кут навколо повздовжньої осі об'єкту і далі ЕОМ відновлює двомірне розподілення індикатора в площині поперечного зрізу об'єкту. Якщо після цього зсунути об'єкт вздовж його повздовжньої вісі на деяку відстань і повторити все вимірювання, то буде одержане таке ж зображення для другого поперечного зрізу об'єкту. Набір зображень для різних зрізів дозволяє відновити об'ємне розподілення індикатора в досліджуваній частині тіла пацієнта або навіть в усьому тілі.

Іншим різновидом емісійних комп'ютерних томографів є прилади для дослідження просторового розподілу позитронних випромінювачів. До них належать короткоживучі радіонукліди: ¹¹С/Т_1/2 -період напіврозпаду -20,4 хв,/, ¹³ N/T_1/2 –10 хв./.¹⁵0/T_1/2 – 2,03хв./,¹⁸F/T_1/2 -110 хв./, які одержують на циклотроні. Випромінювані цими нуклідами позитрони анигілюють поблизу атомів з електронами. При анигіляції пара позитрон - електрон зникає, утворюючи два гама-кванти /з енергією 511 КЕВ/, розлітаючись в суворо протилежних напрямках. Ці два кванти реєструються двома протилежно розміщеними детекторами. Вони підключені до пристрою відбору співпадаючих сигналів.

Позитронна емісійна томографія /ПЕТ/ видає більш чітку інформацію про розподілення РФП ніж звичайна сцинтіграфія за допомогою гама - камери. Але просторове розрішення ПЕТ гірше, ніж на КТ і МРТ, в той час чутливість його дуже велика. При ПЕТ вдається констатувати зміни витрат глюкози, яка помічена ¹¹С в "очному центрі" головного мозку при відкриванні ока. В зв'язку з цим ПЕТ використовується при дослідженні найтонших метаболічних процесів в мозкові, майже до розумових. ПЕТ використовується для вивчення порушень фізіологічних, біохімічних і транспортних процесів при ранній діагностиці патологічних станів.

Але позитронно-активні радіонукліди дуже швидко розпадаються. До того ж вони всі циклотронного походження. Тому ПЕТ можлива тільки в радіологічному центрі, пов'язаному з циклотроном, там же повинна бути радіохімічна і радіофармацевтична лабораторії. Перераховані обставини роблять ПЕТ одним із найбільш дорогих методів дослідження. Але, не дивлячись на велику вартість обстеження і технічні труднощі ПЕТ, є перспективним методом дослідження для крупних науково-дослідних і лікувальних центрів, оскільки за допомогою нього можна вивчати метаболізм глюкози, жирів і білків в організмі, кінетику переносу речовин через кліткову мембрану, динаміку концентрації водневих іонів в клітинах, засвоюваність лікарських препаратів.

При використанні приладів для дослідження просторового розподілення індикатору в організмі виявляють такі синдроми.

1.Синдром "норма": для нього характерне анатомічно правильне положення органу, розміри відповідають віковим і конституційним особливостям, межі чіткі. Накопичення і структура відповідає нормальній його особливості.

2.Синдром дифузного ураження органу, наприклад, при гострому гепатиті, супроводжується рівномірним збільшенням розмірів органу. При переході в хронічний гепатит і далі в цироз починається зменшення розмірів печінки, деформація її, зниження накопичення РФП в органі і збільшення в селезінці і кістках.

3.Синдром вогнищевого ураження органу.

Характеризується ознаками деякого зниження або відсутності накопичення РФП, наприклад, при пухлинах, інфарктах і т.п., з утворенням так званих "холодних вузлів" при використанні РФП, які накопичують в нормальній тканині досліджуваного органу. При застосуванні туморотропних РФП в органі утворюються ділянки підвищеного накопичення радіонукліда, так звані "гарячі вузли".

4.Синдром "ушкодження органу”. В цьому випадку є деформація органу, порушення цілісності меж, нерівномірність розподілення РФП /структури/ за рахунок зниження накопичення РФП в ділянці травми і гематоми /холодні вузли/. Цей синдром може поєднуватися з наступним.

 

5.Накопичення РФПза межами органу. Наприклад, крові при розриві капсули печінки.

6.Синдром порушення відтоку рідини, наприклад, жовчі із печінки.

3.3.Рекомендована література:

Основна.

1.Милько В. Й., Лазарь А.Ф., Н.И.Назимок. Медицинская радиология.-Киев,-"Вища школа".1980.-279 с.

2. Линденбратен Л.Д., Лясс Ї.М.Медицинская радиология.-2 изп.-М.:"Медицина ", 1979.-367 с.

3.Линденбратен Л.Д., Королюк И.П.Медицинская радиология й рентгенология, -М.: "Медицина", 1991.-556 с.

Променева діагностика.За ред.. Г.Ю.Коваль.-К.:”Орбіс”,т.1,2,1998.-527 і 639с.

Додаткова.

1.Руководство по ядерной медицине под редакцией Т.П.Сиваченко - Киев. "Вища школа", 1991. - 534 с.

2.Щербатенко М.К., Ишмухаметов А. Й., Береснева Э.А. й др. Неотложная рентгенорадионуклидная диагностика. /Руководство для врачсй/. – М:

"Медицина", 1997. - 336 с.

3.В.В.Трусов, А.А.Зеленин, С.А.Маризин. Радиоиммунологический анализ

в биологии и медицине. - Горький: ГМИ им.С.М.Кирова, 1987. - 96 с.

 

3.4.Орієнтована карта самостійної роботи студентів з літературою:

Основні завдання	Вказівки	Відповіді
Принципи радіонуклідної діагностики	Виучити принципи радіонуклідної диагностики і характер інформації, яку вони видают
Показання і протипоказання для застосування радіонуклідної діагностики	Виучити показання і протипоказання.
Радіофармацевичні препарати необхідні для проведення радіонуклідного дослідження in vivo,in vitro/	Виучити назву препаратів
Схема будови пристроїв для визначення величини індикатора /радіометрів в in vitro i in vi-vo/ i характер інформації, яку вони видають.	Виучити
Схема будови пристроїв для дослідження часових характеристик транспорту індикатора в організмі /радіограф і характер інформації, яку він видєт/.	Виучити
Схеми будови пристроїв для дослідження просторового розподілення індикатора в організмі / сканер, гама- -камера, емісійний томограф/ і характер інформації, яку вони видають.	Виучити
Радіоімунологічний аналіз; принципи, компоненти, які входять до складу набору, етапи аналізу, переваги методу.	Виучити принципи радіоімунологічного аналізу, компоненти, які входять до складу набору. Етапи аналізу.

 

 

Матеріали для самоконтролю.

А.Контрольні питання для самоконтролю.

1.В чому полягає принцип радіонуклідної діагностики?

2.Перерахуйте основні технічні вузли апаратів для радіонуклідної діагностики.

3.Назвіть показання для радіонуклідної діагностики.

4.Вкажіть протипоказання для радіонуклідної діагностики.

5.Перелічіть радіонукліди або мічені нимисполуки - індикатори, які

застосовуються для дослідження:

легень;

серцево-судинної системи;

шлунково-кишкового тракту;

головного мозку;

печінки;

нирок;

надниркових залоз;

щитовидної залози;

підшлункової залози;

кістково-суглобової системи;

м'яких тканин.

6.Які апарати відносяться до приладів для дослідження часових характеристик транспортування індикатора в організмі?

7.Які апарати відносяться до приладів дослідження просторового розподілу індикатора в організмі?

8.До якої групи приладів відноситься радіометр, схема його будови, характер інформації, якувін видає? Які різновидності ра­діометрів Ви знаєте?

9.До якої групи приладів відноситься радіограф, схема його будови, характер інформації, яку він видає?

10.До якої групи приладів відноситься сканер, схема його будови, характер інформації, яку він видає?

11.До якої групи приладів відноситься гама - камера, схема її будови, характер інформації, яку вона видає?

12.До якої групи приладів відноситься емісійний томограф?Які існують види емісійних томографів, схема будови, характер інформації, яку вони видають?

13.В чому полягає принцип радіоімунного аналізу?

14.Перелічіть компоненти, які входять до складу набору для радіоімунного аналізу.

І5.Назвіть етапирадіомунного аналізу.

І6.Назвіть основні переваги радіоімунного аналізу.

Б.Тести для самоконтролю.