Пристатейні бібліографічні списки

4.9.1 Бібліографічний опис у пристатейних бібліографічних списках
складають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, заголовок бібліографічного
запису — згідно з ДСТУ ГОСТ 7.80:2007.

У назві пристатейного бібліографічного списку використовують слово «Список» (наприклад, «Список рекомендованої літератури», «Бібліографічний список...» тощо). Не дозволено використовувати в назві пристатейного бібліографічного списку слово «Бібліографія».

Бібліографічні записи в пристатейних бібліографічних списках мають бути пронумеровані.

4.9.2 Пристатейні бібліографічні списки до статей, доповідей і
повідомлень, стислих наукових повідомлень і рецензій розміщують
безпосередньо після тексту публікації. В рецензіях вони не обов'язкові.

Відомості про мову тексту, з якого перекладений матеріал

Під час публікації матеріалів, перекладених з інших мов, крім української, відомості про мову оригіналу розміщують після тексту публікації, праворуч.

Дата надходження авторського оригіналу до редакції

4.11.1 Дату надходження авторського оригіналу до редакції (редколегії)
позначають арабськими цифрами (наприклад, «05.12.2010»).

Перед датою надходження авторського оригіналу до редакції (редколегії) можна вказати: «Отримано...», «Матеріал надійшов до редакції (редколегії)...» тощо.

4.11.2 Дату надходження авторського оригіналу до редакції (редколегії)
у статтях (крім передових), внутрішньожурнальних (внутрішньо-
книжкових) бібліографічних оглядах і коротких наукових повідомленнях
розміщують після пристатейного бібліографічного списку.

Відомості про продовжування чи закінчення публікації

4.12.1 Якщо публікацію подають частинами в кількох номерах
(нипусках) періодичного або продовжуваного видання наприкінці кожної
частини, крім останньої, ставлять позначку «Продовження (Закінчення) в
наступному номері (випуску)».

На сторінці з початком кожної наступної частини публікації в періодичному або продовжуваному виданні в підрядковій примітці або перед текстом зазначають «Продовження (Закінчення). Початок див....» (і вказують номер(и) випуску(ів) видання, в якому(их) були надруковані попередні частини публікації).

4.12.2 Якщо публікацію подають у різних місцях одного видання
(номера, випуску), в кінці кожної частини, крім останньої, ставлять
позначку «Продовження-(3акінчення) на с....».

На сторінці з початком кожної наступної частини матеріалу, який публікується в одному виданні (номері, випуску), перед текстом матеріалу (.•ґавлять позначку «Продовження (Закінчення). Початок на с....».

Додаток

Додаток до публікації наводять із власною назвою.

Відомості про публікацію (ім'я автора і (або) назву публікації), до якої належить додаток, наводять у підзаголовкових даних цього додатка, якщо попи не входять до його назви, після слова «Додаток».

Приклад.

Листи Миколи Лисенка до Анатолія Вахнянина.

Додаток до статті Я. Горака Взаємини між Анатолієм Вахнянином піч Миколою Лисенком (до історії контактів М. Лисенка з галичанами)'.'

За наявності двох і більше додатків їх треба нумерувати.

Примітка

4.14.1 Примітку, що містить бібліографічний опис у бібліографічних
посиланнях, оформляють згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

Якщо публікацію передруковано, в примітці зазначають відомості про ипдання, з якого здіснено передрук.

Якщо публікацію перекладено з іншої, крім української мови, в Примітці зазначають відомості про видання, з якого здіснено переклад.

І і і домості про видання, з якого перекладено або передруковано публікацію, и примітці наводять тільки у формі бібліографічного посилання.

І і і домості про рецензований твір, якщо їх незазначено в підзаголовкових
дІІІІих, наводять у рецензії з власною назвою у формі бібліографічного
посилання. І

4.14.2 Примітки за місцем їх розташування поділяють на середтекстові,
по ^текстові й підрядкові.

 

 

національні стандарти

ДСТУ 7152:2010

 

Середтекстові примітки розміщують у тексті матеріалу, відокремлюючи їх від тексту дужками.

Позатекстові примітки розміщують безпосередньо після основного тексту публікації.

Підрядкові примітки розміщують внизу сторінки під останнім рядком тексту публікації.

Позатекстові та підрядкові примітки зв'язують із текстом, до якого вони належать, знаками виноски: арабськими цифрами або зірочками.