Ветсанекспертиза з основами технології та стандартизації

Продуктів тваринництва

Відповідно до Закону України „Про ветеринарну медицину” кваліфікаційна характеристика вимагає від лікаря ветеринарної медицини чіткого знання і виконання діючих ветеринарно-санітарних нормативних документів при вирішенні питань санітарної доброякісності продуктів тваринництва і сировини тваринного походження на всіх технологічних етапах – виробництва, транспортування, зберігання та реалізації. Лікар ветеринарної медицини повинен досконало володіти практичними навичками приймання і здачі забійних тварин, їх транспортування, підготовки до забою, знати технологічний процес виробництва і вимоги державних стандартів, володіти сучасними методами досліджень і ветеринарно-санітарної експертизи.

На ринках обов’язками лікаря ветеринарної медицини є проведення ветеринарно-санітарної експертизи та оцінка якості і безпеки м’яса та м’ясопродуктів, молока та молочних продуктів, риби та рибних продуктів, яєць, рослинних харчових продуктів, меду та інших продуктів бджільництва.

На виробничій практиці студент знайомиться із структурою, роботою та організацією ветеринарного обслуговування одного із підприємств по забою та переробці худоби, птиці, риби, сировини (м’ясокомбінати, м’ясопереробні заводи, птахокомбінати, забійні пункти, рибгоспи, рибокомбінати, молочні ферми, молокопереробні підприємства, транспортні ветеринарно-санітарні дільниці, ветеринарні виробничі лабораторії та лабораторії ветсанекспертизи на ринках).

Вивчає умови заготівлі, транспортування, підготовки тварин до забою. Приймає участь у проведенні передзабійного огляду тварин та післязабійному огляді туш і органів.

Знайомиться з технологією переробки харчового жиру. Під керівництвом лікаря ветеринарної медицини підприємства проводить експертизу м’ясних туш та санітарну оцінку продуктів забою.

Засвоює техніку дослідження на цистицеркоз, трихінелоскопії, бактеріоскопії та фізико-хімічних досліджень для визначення якості м’яса хворих тварин (величина рН в м’ясі, бензидинова та пероксидазна проби).

Вивчає діючі нормативні документи щодо санітарної оцінки м’яса при різних захворюваннях худоби, птиці, риби.

Досконало знайомиться з методикою і технікою знезараження умовно придатного м’яса, консервування крові, шкур, кишкової та ендокринної сировини.

Приймає участь у проведенні ветеринарно-санітарного контролю при доїнні корів та первинній обробці, охолодженні, зберіганні та транспортуванні молока на одній із ферм господарств різної форми власності.

Вивчає особливості ветеринарно-санітарної експертизи м’яса, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів, овочів, фруктів в умовах ринку.

На одному із м’ясопереробних підприємств, в лабораторії ветсанекспертизи на ринку, молочній фермі студент повинен засвоїти методику ветсанекспертизи та оцінки якості і безпеки продуктів тваринництва. Студент-практикант знайомиться з документацією лабораторії ветсанекспертизи, вивчає методики дослідження м’яса, м’ясних продуктів, риби, рибних продуктів, яєць, рослинних продуктів, зокрема грибів, меду та інших продуктів бджільництва. Знайомиться з організацією ветсанконтролю продуктів тваринництва в районі, ветеринарній дільниці, приватних підприємствах (за місцем виробничої практики).

При виявленні туш та органів, інвазованих трихінелами, цистицерками, ехінококами та іншими паразитами, студент готовить консервовані препарати, описує їх і доставляє на кафедру ветсанекспертизи та патанатомії.

Під час виробничої практики по дисципліні студент повинен критично осмислити і проаналізувати виробничі процеси в кожному конкретному випадку даного господарства, підприємства, впровадити у виробництво, передові технології, методи дослідження та наукові розробки кафедри.

 

Іхтіопатологія

Мета: виробничої практики з даного курсу заключається в засвоєнні студентом основ ставкового рибництва, методів діагностики хвороб риб, принципів профілактики та ліквідації хвороб, правил ветеринарного огляду та санітарної оцінки ставкових риб.

За місцем проходження виробничої практики студент відвідує рибницькі господарства (державні, приватні, арендні) з метою ознайомлення з основами біотехнології ставкового рибництва.

Під керівництвом лікаря ветеринарної медицини – іхтіопатолога господарства, приймає участь у складанні плану та проведенні заходів з профілактики та ліквідації хвороб риб.

Вивчає втрати у ставковому рибництві від хвороб та отруєнь за матеріалами звітності за останні три роки.

У випадку виникнення хвороб риб приймає участь у постановці діагнозу (протокол розтину) та проведенні лікувально-профілактичних заходів (план проведених заходів додається до звіту). Хворих риб, зібраних паразитів студент консервує, етикує, описує препарати та представляє їх на кафедру.

Під керівництвом лікаря ветеринарної медицини проводить ветеринарно-санітарну експертизу ставкової риби при її вилові і видає ветеринарне свідоцтво (форма № 2) або ветеринарну довідку при реалізації риби в межах адміністративного району (копія до звіту).

Студент критично, на основі отриманих знань, оцінює стан технологічних процесів у рибництві та рівень ветеринарного обслуговування, впроваджує передову технологію та наукові розробки кафедри у виробництво.