Тема: “Загальна вірусологія І”. Варіант 3.

 

1. Що собою являють простi вiруси?

А. Нуклеопротеїди, якi складаються з РНК або ДНК, 1-2 х бiлкових оболонок та не мають лiпопротеїдної оболонки

В. Нуклеопротеїди, якi складаються з РНК або ДНК, бiлкової оболонки та лiпопротеїдної оболонки

С. Голi нуклеїновi кислоти, що мають iнфекцiйнi властивостi

Д. Бiлковi субстанцiї, що мають iнфекцiйнi властивостi

Е. Нуклеїновi кислоти (РНК або ДНК) та біліпідний шар навколо них

 

2. Адсорбцiю складних вiрусiв на поверхню чутливої клiтини здiйснюють:

А. Капсиднi вiруснi бiлки

В. Бiлки-ферменти вiрусiв

С. Суперкапсиднi глiкопротеїни (глiколiпопротеїни) вiрусiв

Д. Лiпiднi молекули суперкапсиду вiрусiв

Е. Матриксні білки

 

3. У хворого з підозрою на аденовірусний кон’юнктивіт зробили зіскрібок з кон’юнктиви з метою виділення вірусу. Для культивування вірусу слід обрати:

А. Перещеплювану культуру клітин

В. Середовище 199

С. Середовище Ігла

Д. 0,5% гідролізат лактальбуміну

Е. МПА

 

4. Інтегративний тип вірусної взаємодії може виникати внаслідок:

А. Зараження чутливих клітин дефектним вірусом

В. Зараження стандартним вірусом генетично резистентних до нього клітин

С. Зараження стандартним вірусом чутливих клітин в непермісивних умовах

Д. Зараження клітин онкогенним вірусом

Е. В жодному з наведених варіантів

 

5. При якому типі взаємодії фагів з бактеріями геном фага встроюється в хромосому бактерії та співіснує з нею?

А. Абортивний тип

В. Продуктивний тип

С. Інтегративний тип

Д. При всіх типах взаємодії

Е. При інтегративному та продуктивному типах взаємодії

 

6. Який тип тканинної культури часто містить різні типи клітин, хоча і формує моношар та здатний до субкультивування впродовж кількох генерацій?

А. Органна культура

В. Культура первинних клітин

С. Перещеплювані лінії клітин

Д. Лінії диплоїдних клітин

Е. Жодна із вказаних

 

7. Якi поживнi середовища або розчини iз перелiчених забезпечують рiст клiтин в перещеплюваних культурах?

А. Середовище 199

В. 5% гемогiдролiзат

С. Збалансований сольовий розчин Хенксу

Д. Збалансований сольовий розчин Ерла

Е. Природнi та штучнi поживнi середовища, якi мiстять вiд 5 до 15% сироватки кровi тварин

 

8.Хiмiчний склад простих вiрусiв:

А. ДНК, РНК, бiлки, вуглеводи

В. ДНК або РНК, бiлки

С. РНК, лiпiди, бiлки, вуглеводи

Д. ДНК, РНК та білки

Е. РНК або ДНК

 

9. Вірус, інтегрований в клітинний геном, має назву:

А. Провірус

В. Віроїд

С. Вірусоїд

Д. Віріон

Е. Пріон

 

10. Якi ферменти вірусів з перелiчених необхiднi для протеолітичної активації вірусних білків?

А. Полімерази

В. Протеази

С. Нейрамінідази

Д. Нуклеази

Е. Тимідинкінази

 

Вірні відповіді на тести з теми “Загальна вірусологія І”.

 

	Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3
	В	С	А
	Е	Е	С
	С	В	А
	С	С	Д
	В	В	С
	Е	Д	В
	А	В	Е
	А	Д	А
	В	С	В
	А	Д	В

 

 

Рекомендована література

Основна:

1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 316-338.

2. Вороб’єв А.А., Кривошеїн Ю.С., Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии.— М., 2002. – С. 144-156.

3. Воробьев А.А., Быков А.С., Пашков Е.П., Рыбакова А.М. Микробиология.—М.: Медицина, 1998. – С. 166-189.

4. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: Учебник / Под. ред. А.А. Воробьева. – М.: Медицинское информационное агенство, 2004. – 691 с.

5. Борисов Л.Б. и др. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии М., «Медицина», 1987. – С. 75-79.

6. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология: Учебник. М.: ООО “Медицинское информационное агенство”, 2005. – С. 68-92.

7. Медицинская микробиология. Гл. ред. Покровский В.И., Подзеев О.К.- М., 1999. – С. 657-697.

8. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія; К.,1992р. – С. 38-41.

 

Додаткова:

1. Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования, М.,1983 г. – С. 56-78.

2. Гирін В.М., Порохницький В.М., Вороненко С.Г. та ін. Посібник з медичної вірусології. – К.: Здоров’я, 1995. – с. 8-23.