Функціонально-економічне обґрунтування оновлення асортименту продукції

Для того, щоб організувати виготовлення нового товару, необхідно переконатися в його ефективності. Тому є потреба провести функціонально-вартісне обґрунтування інноваційного товару. Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) не є суто математичним методом оптимізації, але він сприяє наближенню до оптимальних технічних та економічних рішень на основі їх поетапної диференційованої оцінки. Метод ФВА в узагальненому вигляді можна записати як математичну формулу:

(4.10),

де СК – споживча корисність об’єкта (виробу) аналізу;

В – витрати для досягнення необхідних споживчих вартостей, тобто на виготовлення товару (виробу).

Головними завданнями ФВА слід вважати:

- пошук та реалізацію ефективних рішень, підвищення технічного рівня та якості виробів;

- зменшення матеріаломісткості продукції, вибір раціональної технології;

- зменшення трудомісткості продукції; підвищення технологічності та надійності виробів;

- створення нових організаційних форм колективної творчої роботи, скорочення циклу “дослідження – виробництво”.

Таким чином, головне завдання ФВА полягає в тому, щоби знайти резерви зниження витрат на виробництво та експлуатацію продукції шляхом дослідження функцій як об’єкта аналізу в цілому, так і його складових.

ФВА необхідно виконувати на всіх етапах розробки, виготовлення і використання виробу, а саме: підготовчому; інформаційному; аналітичному; творчому; дослідному; рекомендаційному; етапі запровадження.

Підготовчий етап ФВА найдоцільніше проводити до випуску продукції, тому що в цьому випадку є резерв часу для внесення змін у конструкцію виробів або технологію їх виробництва, оскільки ще не витрачені засоби на придбання устаткування, комплектуючих матеріалів, виробів і інструментів, не укладені договори на постачання сировини й енергоносіїв, і тому багато чого можна відкоригувати.

Інформаційний етап передбачає збір інформації про досліджуваний об’єкт: призначення і технічні можливості майбутнього виробу, його якість і собівартість. Вся інформація заноситься в спеціальні картки або в пам’ять комп’ютера. Докладно перераховуються функції окремих деталей і вузлів виробу, матеріали і собівартість виготовлення. Паралельно для порівняння приводиться вартість виготовлення деталей на стороні або вартість покупних деталей. Багато уваги приділяється оцінкам споживачів майбутнього виробу. На цьому етапі доцільно зібрати інформацію про аналогічні параметри аналогічних виробів, що випускаються конкурентами.

Аналітичний етап передбачає детальне вивчення функцій майбутнього виробу і витрат на їх забезпечення. Розглядаються питання основних функцій виробу, його сучасної і перспективної вартості.

На цьому етапі конкретно описують службові (техніко-економічні, експлуатаційні, ергономічні і естетичні) функції виробу в цілому і додаткові технічних функції окремих його частин. Ці функції підрозділяються на основні, другорядні і зайві. Питома вага окремих функцій у загальній сукупності споживчих властивостей виробу називається коефіцієнтом важливості, або вагомості. При визначенні цього коефіцієнта враховують параметри, які найбільше важливі для споживача.

Відношення питомої ваги параметра (функції) у витратах до вагомості, або важливості параметра (функції) називається коефіцієнтом витрат за окремими функціями.

Якщо >1, це вказує на несумісність витрат і важливість функції, тому що в теорії ФВА повинно бути . Якщо <1, співвідношення вважається більш сприятливим. При >1 рекомендується знижувати витрати.

Для визначення вагомості параметрів (функцій) використовують також ранжування і метод експертних оцінок.

На основі проведених етапів аналізу і пов’язаних із цим досліджень пропонують декілька варіантів рішення, кожний із який має визначені переваги і економічний ефект. Проте переваги можуть виявитися нерівноцінними, тому що при значному підвищенні якості виробу по одному з варіантів витрати збільшуються, а по другому - знижуються, але якість залишаєтьсяна попередньому рівні. Існує також третій варіант, коли якість поліпшується незначно, а собівартість знижується, але в меншому розмірі, ніж у другому варіанті. Який із варіантів є оптимальним з’ясовується за допомогою економічних розрахунків і визначення впливу того або іншого конструкторського рішення на собівартість і рентабельність виробу.

Дослідницький етап передбачає оцінку ідей і варіантів рішень, одержаних на попередніх етапах, з метою виявлення диспропорцій між функціями і витратами.

Рекомендаційний етап пов’язаний із вибором найбільш прийнятного для даного виробництва варіанту удосконалення виробу.

Впроваджувальний етап вважається заключним варіантом удосконалення виробу (товару).

В залежності від цілеспрямованості функціонально-вартісного обґрунтування технічних рішень може бути використана одна з трьох форм ФВА: корегуюча, творча, інверсна.

Коригуюча сприяє зниженню витрат на виготовлення конкретного виробу, ліквідації зайвих функцій, елементів і витрат за одночасного збереження якості.

Інверсна форма ФВА використовується для адаптування товару до вимог цільового ринку, пошуку нових можливостей для продукції, що виготовляється; вона сприяє пристосуванню наявних функцій та елементів виробу до умов споживання.

Творча форма запобігає появі зайвих функцій, елементів і витрат також за одночасного збереження або підвищення якості виробу.

Таким чином, сферою використання коригуючої форми ФВА є виробництво; творчої – проектування, інверсної – експлуатація.

Творча форма ФВА орієнтується на розробку принципово нового товару, який може суттєво розширити ринок фірми або створити новий ринок товару. Мета цієї форми ФВА – виявити та реалізувати в товарі досі не задоволену потребу окремої групи споживачів.

Виходячи з аналізу нашої реальної практики, слід зазначити, що творча форма ФВА ще перебуває в стадії розвитку, але вже і нині визначилася чітка тенденція поступового переходу від ФВА окремих розробок, технологічного процесу та інших об’єктів наукової і господарської діяльності до оцінювання раціональності організаційної побудови й ефективності методів управління маркетинговою діяльністю підприємств на принципах функціонального підходу, вартісної оцінки всіх рішень та системного аналізу.