Географічні особливості забруднення

Відразу після катастрофи, розпочались спроби відновити особливості поширення та осідання радіоактивних опадів,виходячи з конкретних гідрометеорологічних умов в кожен наступний день викиду з пошкодженого реактора частинок палива,аерозольних частинок та радіоактивних газів.

В цілому, більша частина газоаерозольних радіонуклідів,викинутих з 4-го реактора ЧАЕС, осіла за межами Білорусії,України та Західної Росії.

Європа

За різними даними на Європу припало 68-89 % газоаерозольних радіонуклідів,що осіли на суходолі. Розподілилися вони вкрай нерівномірно.

За час активного викиду з реактора (з 26 квітня до 5 травня 1986 року) повітряні маси навколо м.Чорнобиль повернулись на 360 градусів, внаслідок чого радіоактивні викиди (різного радіонуклідного складу в різні дні) покрили великі площі.

Викиди радіонуклідів з палаючого реактора продовжувались до середини травня.Кожен з них визначав власну географію та радіонуклідну композицію забруднення.

Інструментальних даних по забрудненню всіх країн Європи усіма чорнобильськими радіонуклідами немає.Розрахункові дані (в середньому на 1 км2) опубліковані тільки для цезію-137 і плутонію.Забруднення цезієм-137 торкнулося всіх без виключення європейських країн.

У вигляді газів, аерозолів та «гарячих частинок» по території всієї Європи в перші тижні і місяці були масово поширені в значних дозиметричних кількостях такі радіонукліди,як: цезій-134, йод-131, стронцій-90, телур-132 та йод-132.Так,наприклад, в Уельсі (Англія) в травні 1986 р.у дощовій воді було до 345 Бк/л йоду-131 та 150 Бк/л цезію-134.В перерахунку на ефективну дозу співвідношення опалих в травні 1986р. радіонуклідів в Англії склало: цезій-134 та цезій-137 – 27 мЗв, йод-131 – 6 мЗв, стронцій-90 – 0,9 мЗв.

Якщо прийняти,що розподіл об’ємів радіоактивності між цезієм-134 і цезієм-137 повинен відповідати їх співвідношенню у викидах із реактора,тоді пропорційний розподіл основних викинутих радіонуклідів в Англії виглядає таким чином:

Таблиця 1.1 «Пропорційний розподіл радіонуклідів в Англії, мЗв»

	мЗв	%
Цезій-137	17,3	51,0
Цезій-134	9,7	28,6
Йод-131	6,0	17,7
Стронцій-90	0,9	2,7
Сумарно	33,9

 

Якщо прийняти,що пропорційний розподіл чорнобильських радіонуклідів в Англії характерний і для інших європейських країн (тобто,70 ПБк цезію-137 складало 51% від усіх викинутих радіонуклідів),можна припустити,що загальний об’єм радіоактивних опадів у Європі повинен складати близько 137 ПБк:

Таблиця 1.2 «Пропорційний розподіл радіонуклідів в Англії, ПБк»

	%	ПБк
Цезій-137	51,0
Цезій-134	28,6
Йод-131	17,7
Стронцій-90	2,7	3,7
Всього		136,7

 

 

Багато європейських територій були радіоактивно забруднені навіть через 20 років після аварії.Наприклад,за даними Міністерства охорони здоров’я Великобританії 355 ферм Уельсу,11 – Шотландії і 9 – Англії (на яких в 2006 році налічувалось більше 200 000 овець),залишились небезпечно забрудненими цезієм-137.

Білорусь

Практично вся територія Білорусії була огорнута чорнобильською хмарою.Забруднення радіоізотопами йоду-131,йоду-132 і телуру-132 торкнулося всієї площі держави.Максимальне забруднення йодом-131 в травні 1986 року було у Гомельській області біля села Свєтловичі – 600 Кі/км2.

23% території держави (47 тис.км2) було забруднено цезієм-137 більше 1 Кі/км2.Площа територій,де щільність забруднення цезієм-137 перевищує 37 кБк/м2 на початку 2004 року складала 41,11 тис.км2.

Максимальні рівні забруднення цезієм-137 виявлені в Гомельській області – 475 Кі/км2 (в с.Залісся Брагинського району), 500 Кі/км2 в с.Довляди Норовлянського району.Максимальний рівень радіоактивного забруднення грунту виявлений в 1993 році – 5402 кБк/м2 або 145 Кі/км2 (с.Чудяни Могилевської області),що перевищує доаварійний рівень в 3500 разів.

Рис. 1.1 Щільність забруднення території Гомельської області цезієм-137 у 1986 році

Рис. 1.2 Щільність забруднення території Гомельської області цезієм-137 у 2006 році

Забруднення території держави стронцієм-90 носить більш локальний характер,ніж забруднення цезієм-137.Рівні забруднення грунту стронцієм-90,щільністю більше 5,5 кБк/м2,виявлені на площі 21,1 тис.км2,що складає 10% території держави.

Забруднені грунти ізотопами плутонію-238,-239 і -240 більше 0,37 кБк/м2 охоплюють близько 4,0 тис.км2,або майже 2% території Білорусії.

В цілому,у Білорусії виявлено забрудненими більше 18 тис.км2 сільськогосподарських угідь (22% від загальної площі сільгоспугідь),з яких 2,64 тис.км2 виключені із господарського користування.Основна частина території створеного в найближчій від ЧАЕС зоні Поліського державного радіаційного заповідника (1,3 тис.км2) через високу щільність забруднення довгоживучими ізотопами, практично назавжди виведена з використання.

Азія

На території Азії осіло до 10% всіх чорнобильських радіонуклідів,в основному з першого,найпотужнішого викиду в перший день аварії (декілька десятків ПБк).Величезні площі Росії (Сибір,Далекий Схід),Східного та Центрального Китаю,азійської частини Туреччини забруднені на високому рівні.

В Закавказзі особливо сильно була забруднена Західна Грузія: середня радіоактивність грунтів за цезієм-137 склала у 1995-2005рр. 530 Бк/кг і була вдвічі вищою,ніж у Східній Грузії,а загальна радіоактивність за цезієм-137 та стронцієм-90 складала 1500 Бк/кг.Чорнобильські опади були відмічені в Середній Азії та Японії.

До сих пір залишається висока вірогідність зустрічі невеликих за площею,але сильно забруднених місць на Кавказі і в Закавказзі,Передній,Центральній та Середній Азії,в районі Перської затоки.