Тема 3 : зображення – види, розрізи та перерізи. Виносні елементи

Питання теми:

1 Види конструкторської документації 7

2 Види……………………………………………………………………………………………………………………….…….…8

3 Розрізи…………………………………………………………………………………………….......................................... 13

4 Поєднання частини виду з частиною розрізу. 14

5 Перерізи. 14

6 Виносні елементи. 17

7 Умовності та спрощення. 17

1 Види конструкторської документації

Згідно з ГОСТ 2.101-68 розрізняють: деталі, складальні одиниці, комплекси, комплекти.

Деталь – це виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій.

Складана одиниця – це виріб, складові частини якого з’єднані за допомогою складальних операцій таких як: зварювання, паяння, склеювання, згвинчування, тощо.

Згідно з ГОСТ 2.102-68 конструкторські документи включають такі одиниці:

- Пояснювальна записка, дає опис побудови та принцип дії виробу.

- Кресленик деталі, містить зображення деталі та необхідні дані про її виготовлення і контроль.

- Складальний кресленик, містить зображення виробу та всі необхідні дані про його виготовлення (складання) і контроль.

- Схема дає умовне зображення складових частин виробу та зв’язок між ними.

- Специфікація – документ, який визначає зміст складальної одиниці, комплексу або комплекту.

Вимоги до виконання робочих креслеників та ескізів

Кресленик деталі є основним конструкторським документом. Робочі кресленики розробляють на всі нестандартні деталі, які входять до складу виробу. Кресленик повинен мати:

- мінімальну, але достатню кількість зображень (виглядів, розрізів, перерізів, виносних елементів), які з урахуванням умовностей та спрощень розкривають форму деталі,

- необхідні розміри з граничними відхиленнями,

- вимоги щодо шорсткості поверхонь,

- позначення матеріалу деталі,

- технічні вимоги.

Етапи розробки креслеників та ескізів

Рекомендується така послідовність виконання робочого кресленика:

1. Проаналізувавши форму та розміри деталі, вибрати формат робочого кресленика.

2. За ГОСТ 2.302-68 вибрати масштаб зображення. Перевагу віддавати масштабу 1:1.

3. Скласти схему компонування кресленика, тобто намітити місця основних і додаткових зображень з необхідними розмірами, основного напису, технічних вимог.

4. Провести осі симетрії, нанести тонкими лініями видимий контур зображення, намітити невидимий контур, виносні елементи. Нанести виносні та розмірні лінії.

5. Уважно перевірити виконану побудову й усунути зайві допоміжні лінії. Заштрихувати розрізи та перерізи. Обвести видимий контур зображення суцільною основною лінією. Проставити розмірні числа, нанести знаки шорсткості поверхні.

6. Заповнити основний напис і технічні вимоги.

 

Модуль № 1 2 Види

ГОСТ 2.305-68 встановлює правила зображення деталей для всіх галузей промисловості та будівництва. Згідно зі стандартом ГОСТ 2.305-68 зображення поділяються на види, розрізи і перерізи.

Вид – ______________________________________________________________________________________________

Види поділяють на а) основні, б) додаткові, в) місцеві.

Основні види

ГОСТ 2.305-68 встановлює шість основних видів, які отримують методом прямокутного проектування. Основними площинами проекцій вважають шість граней куба (рисунок 2.1)

Якщо види розташовані в проекційному зв’язку, вони не позначаються.

 

 

Рисунок 2.1 - Розташування основних видів

Число зображень предмета повинно бути мінімальним, але достатнім для визначення його форми. Необхідно основні види раціонально розташовувати на полі кресленика з урахуванням нанесення необхідних розмірів (рисунок 2.2)

а б Рисунок 2.2 – Раціональне (а) та нераціональне (б) розташування видів на кресленику

На машинобудівних креслениках лінії проекційного зв’язку не зображують, але сам зв’язок зберігають. Якщо на кресленику немає місця для зображення видів у проекційному зв’язку, то вони можуть бути зображені в будь-якому місці кресленика. В такому разі напрям проектування показують стрілкою. Над стрілкою і над побудованим видом наносять одну і ту ж велику літеру слов’янського алфавіту (рисунок 2.3). Форму і розміри стрілки показано на рисунку 2.4.