Рельєфні візерунки на полотнах платированих і філейних переплетень

Для одержання рельєфних візерунків на трикотажі застосовують платировані переплетення, у яких грунт в'яжеться за допомогою однієї вушкової гребінки, повністю набраною нитками; за допомогою інших (чи іншої) платировочних гребінок, набраних нитками частково, утворяться рельєфні ділянки шляхом стягування переплетення грунту.

На мал. а показаний патрон-графік малюнка у виді поперечних валиків по всій ширині полотна. Валик формується з рядів 9-12 ґрунтового переплетення сукно шляхом стягування їх протяжками переплетення трико. Подібним чином виходить основов’язане полотнj плісе, у якому валик складається з великого числа рядів.

На мал. б даний патрон-графік платированого полотна з рельєфом у

 

вигляді валиків шахового розташування. Грунтова гребінка Г₃ утворить суконний грунт, а гребінки Г₁ і Г₂, у яких десять вушковин заправлені нитками, а наступні десять пропущені, прокладають поперемінно трико протягом шести рядів. При в'язанні наступних чотирьох рядів їхньої нитки провисають за цими рядами, стягають переплетення грунту і створюють валики.

Для одержання рельєфних візерунків на полотнах філейних переплетень застосовують неповну проборку нитками гребінок і асиметричні кладки ниток. Для створення на полотнині рельєфного ефекту використовують таке перетинання ниток різних кладок, при якому утворяться стовщення в полотні у вигляді подовжніх смуг, прямих і зиґзаґоподібних, випуклостей, бугорків. Часто при цьому одночасно з рельєфом у деяких місцях виникають невеликі отвори, що властиві філейним переплетенням трикотажу.

Переплетення з рельєфним ефектом виходять найчастіше шляхом вироблення грунту однією гребінкою; на цьому ґрунті за допомогою однієї чи декількох додаткових гребінок виконуються підібрані кладки ниток під кілька голок. При цьому перетинаються протяжки декількох ниток.

Випуклості формуються петлями, утвореними з ниток грунтової гребінки. Рельєф виділяється на поверхні полотна більш чітко, якщо грунтова гребінка знаходиться позад додаткових. З мал. а видно, що нитки грунту перетинаються іншими, додатковими, нитками, що утворять довгі протяжки. Ці додаткові нитки стягають петлі грунту і створюють подовжні випуклі смуги. Грунт в'яжеться за допомогою задньої гребінки Г₃, а додаткові нитки прокладаються гребінками Г₁ і Г₂.

Для ґрунту і додаткових ниток можна застосовувати різні кладки. Прикладом є інший одинарний трикотаж (мал. б). Тут як грунт застосовані ланцюжки, утворені зустрічними, триковими кладками двох ниток, що йдуть із гребінок Г₁ і Г₂, набраних 1:3. Третя гребінка Г₃ із проборкою 2:2 виконує кладки шарме через три голки. Трикові кладки утворять невеликі подовжні випуклості, а шармезні кладки - петельні стовпчики з зиґзаґоподібним розташуванням петель.

На мал. в показаний графічний запис трикотажу, складений по декільком ниткам. Випуклості зиґзаґоподібного розташування утворяться на атласному фоні, зв'язаному за допомогою гребінки Г₃. Рельєф формується прокладанням додаткових ниток гребінок Г₁ і Г₂.

Полотно з рельєфним візерунком у вигляді „плетенки” можна одержати з застосуванням чотирьох вушкових гребінок при атласній кладці ґрунту (мал. г). У цьому випадку всі гребінки беруть участь в утворенні як грунту, так і випуклостей і мають однакову проборку нитками 2:6.

На мал. д ефект у виді невеликого ізольованого бугорка на фоні трикового переплетення утвориться визначеними кладками ниток першої і другої гребінок.

Рельєфні візерунки можна одержувати подвійними філейними переплетеннями. Однак рисунчастий ефект у подвійному трикотажі формується по-іншому. Якщо в одинарному трикотажі рельєф є наслідком стягування ґрунтових петель додатковими нитками, то в подвійному трикотажі він утвориться як результат зближення чи роз'єднання сусідніх петель на одній зі сторін полотна (іноді на обох).

 

 

На мал. а показаний графічний запис переплетення, складений по декільком ниткам, для трикотажу з ефектом подовжніх рубчиків, що імітують кулірний ластик. Графічний запис переплетення цікавої рельєфної структури зображений на мал. б. Виворітна сторона його рівна і має зовсім прямі петлі. На лицьовій стороні, якщо її розглядати ізольовано від виворітної, видна ажурна сітка, у якій отвори розташовані в шаховому порядку. У цілому виходить переплетення, що складається з двох накладених одне на інше переплетень (гладкого й ажурного), на лицьовій стороні якого утвориться дрібний рельєф у вигляді бджолиних сот. При в'язанні трикотажу цього переплетення обидві гребінки виконують протилежні сукноні кладки.

Варіант полотна, на якому візерунок у виді вертикальних смуг формується зі сполучення ділянок з різною фактурою. Ефект досягається використанням платированих і неповних переплетень при відповідній пробірці

 

нитками гребінок. Ділянка А являє собою щільне в'язання з рівною поверхнею, а ділянка Б - менш щільне в'язання з чітко вираженою фактурою. Така фактура при використанні ниток, що володіють блиском, створює відтінковий ефект. У рапорті проборки 26 вушковин.

Рельєфні візерунки на полотнах уточних переплетень

Рельєфні ефекти у виді поперечних валиків чи бугорків на полотні можна одержати шляхом послідовного комбінування одинарних уточних переплетень з головними чи філейними переплетеннями. Для цього вушкові гребінки повинні працювати поперемінно.

На мал. а зображений графічний запис трикотажу з поперечними валиками, що утворяться шляхом прокладання в рядах 1-6 ланцюжка гребінкою Г₁ і утоку гребінкою Г₂, а в рядах 7-9 – пров’язування трико тільки за допомогою гребінки Г₂. В останніх рядах нитки гребінки Г₁ не прокладаються, а провисають у вигляді вертикальних протяжок. Провисаючі нитки стягають ряди трико, утворені гребінкою Г₂, і в такий спосіб формують валик по всій ширині полотна. Чим більше рядів петель буде у валику, тим більше рельєфно він буде виступати на поверхні.

У даному випадку рельєфний ефект можна сполучити з кольоровим ефектом, якщо грунт виробляти нитками одного кольору, а валики – нитками іншого кольору. Якщо валики розташовувати близько один до іншого, то колір усього малюнка буде залежати в основному від кольору валиків. Однак якщо дивитися на полотно під різними кутами зору, то в деяких місцях буде помітний колір ґрунтового переплетення; у цих місцях у результаті оптичного (просторового) змішання кольорів створюється новий, проміжний, колір, відтінок якого буде залежати від напрямку проміння зору на розглянуту поверхню полотно. Подібним чином колір змінює свої відтінки в складках полотнини. Це один з багатьох способів одержання ефекту „шанжан”.

Якщо валики розділити на окремі ділянки шляхом відповідних кладок філейних переплетень, то замість них можна одержати ряд бугорків (мал. б). На такому трикотажі ряд валиків чергується з рядом бугорків.

При утворенні рельєфних ефектів уточними переплетеннями найчастіше уточні нитки мають комбіновані кладки. Для одержання виразних візерунків в якості уточної нитки використовується товста пряжа. Ці візерунки найбільш характерні для полотен з машин рашель і рашель-вертілка.

На мал. зображені графічний запис переплетення і патрон візерунка полотна, рельєфний ефект у якому досягнутий шляхом застосування товстої уточної нитки. Уточна нитка то обвиває протяжки грунту, то проходить під ними.

 

Полотно з рельєфним ефектом, у якому поверхня повністю покрита відрізками ниток, нахиленими то вліво, то вправо, може бути отримане по графічному записі, приведеному на мал. Відрізки ниток провисають на виворітній стороні переплетення, зацеплюючись із ґрунтом тільки в поворотних рядах. Грунт в'яжеться переплетенням атлас при повній проборці нитками гребінки Г₁; уточна гребінка Г₂ заправлена нитками, що у два рази товщі грунтових.

Цікавий рельєфний ефект створює товста уточна нитка на грунті переплетення з ланцюжків, з'єднаних утком. На мал. зображені графічний запис переплетення і патрон малюнка у виді ромбовидних рельєфних кліток, утворених зигзагоподібно йдучими уточними нитками на фактурному фоні грунтового переплетення. Для одержання цього трикотажу використовуються чотири вушкові гребінки: дві грунтові Г₁ і Г₄ і дві рисунчасті Г₂ і Г₃. Ефект, створюваний уточними нитками, буде більш помітним, якщо уточні нитки з'єднувати з грунтом не в кожному сусідньому петельному стовпчику, а через визначені інтервали, наприклад, через стовпчик, через два стовпчики і більш. Для цього необхідно передбачити відповідне переплетення грунту.