Фолії до тем з історії України

ФОЛІЇ ДО ТЕМ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Лекція І. Вступ. Стародавня Україна. Київська Русь та її місце у світовій історії.

1. Предмет “Історії України”, методологія, джерела та значення вивчення у вищій школі.

2. Дослов”янські поселення та найдавніші державні утворення на території України.

3. Передумови утворення Давньоруської держави та її подальший розвиток.

4. Галицько-Волинська держава – правонаступниця та спадкоємиця Київської Русі.

 

Лекція ІІ. Українські землі в ХІ\/ - Х\/ІІІ ст.

1. Українські землі у складі Литви та Польщі. Феномен українського козацтва.

2. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. Утворення української гетьманської держави.

3. Україна у другій половині Х\/ІІ-Х\/ІІІ ст. Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії.

4. Західна Україна у Х\/ІІІ ст.

 

Лекція ІІІ. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій. (кінець Х\/ІІІ – початок ХХ ст.)

1. Становище України в складі Російської імперії: соціально-економічний розвиток, суспільно-політичні процеси.

2. Українські землі в Австро-Угорській імперії. Національне відродження.

3. Україна в роки першої світової війни.

 

 

Лекція І. Вступ. Стародавня Україна. Київська Русь та її місце у світовій історії.

1. Предмет “Історії України”, методологія, джерела та значення вивчення у вищій школі.

2. Дослов’янські поселення та найдавніші державні утворення на території України.

3. Передумови утворення Давньоруської держави та її подальший розвиток.

4. Галицько-Волинська держава – правонаступниця та спадкоємиця Київської Русі.

 

Література:

1. Бойко О.Д. Історія України: Посіб. для студ. Вузів. – К.: ВЦ „Академія”, 1999, 2001.

2. Грушевський М. Історія України-Русі. – В 11тт., 12 кн. – К.: Наук. Думка, 1991-1998.

3. Грушевський М. Ілюстрована історія України: Репринтне відтворення видання 1913 року. – К.: Либідь, 1992.

4. Довідник з історії України / За ред. І. Підкови і Р. Шуста. – К.: Генеза, 2001.

5. Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2-х т. – К.: Дніпрова хвиля, 1992.

6. Історія Русів. – К.: Рад. Письм., 1991.

7. Історія України (Кер.авт.кол.Ю.Зайцев). – Л.: Світ, 1996.

8. Історія України: нове бачення / За ред. В.А. Смолія. – К.: Альтернативи, 2000.

9. Полонська – Василенко Н. Історія України. – У 2-х т. – К.: Либідь, 1995.

10. Семененко В.І. Історія України з найдавніших часів до сьогодення. Навч. Посібник. – Вид. 2-ге. – Х.: Торсінг, 2000.

11. Історія України: Хрестоматія: У 2-х ч. – Вид., перероб. І доп. – К., 1996.

12. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навч.посіб. – К.: Либідь, 1999.

ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ КИЇВСЬКА РУСЬ:

1. Норманська;

Антинорманська.

ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ РУСІ:

І – к. ІХ ст. – к. Х ст. – п-д утворення і розвитку держави

(Князювали: Олег, Ігор, Ольга, Святослав).

ІІ – к. Х ст. –сер. ХІ ст. – п-д розквіту

(К-ли: Володимир Великий, Ярослав Мудрий).

ІІІ – 2-а пол. ХІ – ХІІІ- ІV ст. – п-д занепаду і феодальної роздробленості Київської Русі.

(В.Мономах).

Політичний устрій Київської Русі.

Київська Русь – Ранньофеодальна держава з монархічною

Формою правління.

Міжнародні зв’язки Київської Русі.

В Х – ХІІІ ст. тісні контакти підтримувались з Польщею, Чехією, Болгарією, Угорщиною, Грузією, Вірменією, Середньою Азією, Країнами Зх. Європи –Францією, Англією, Данією, із скандинавськими країнами, а також з Візантією.

Дрібні феодали

Дружинники

Феодально залежне населення:

Смерди

Закупи

Рядовичі

Челядь

Холопи

КИЇВСЬКОЇ РУСІ

1199 р. – утворення Галицько-Волинського князівства

князем Романом Мстиславичем (1199-1205рр.)

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Гуржій О.І, Гетьманська Україна.: „Україна крізь віки”. – К.: Альтернативи, 1999.

2. Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Л.: Світ, 1990.

3. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: - У 3-х т. – Л.: Світ, 1990. – 1992

4. Андрущенко В.Л., Федосов В.М. Запорозька Січ як український феномен. – К.: ЗАРЕЛІТ, 1995.

5. Антонович В.Б. Про козацькі часи на Україні. – К.: Дніпро, 1991.

6. Апонович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. – К.: Дніпро, 1993.

7. Апанович О. Українсько-російський договір 1654 року: міфи і реальність. – К.: Варта, 1994.

8. Іван Сірко. Кошові Запорозької Січі. К.: Либідь, 1992.

9. Історія України в особах. – ІХ – Х\/ІІІ ст. – К.: Україна, 1993.

10. Кулиняк Д.І. Соловецький в’язень: останній кошовий Січі Запорізької. – К.: Рад. письм., 1991.

11. Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький. Хроніка життя та діяльності. – К.: Наук. Думка, 1994.

12. Смолій В.А. Українська національна революція (1648-1676 рр.): „Україна крізь віки”. – К.: Альтернативи, 1999.

13. Субтельний О. Мазепинці: Український сепаратизм на початку Х\/ІІІ ст. – К.: Либідь, 1994.

 

Р. – Кревська унія.

Хід війни.

 

1. Битва під Жовтими Водами – травень 1648 р.- перемога козаків;

2. Битва під Корсунем – травень 1648 р. – перемога козаків;

3. Б –ва біля села Пилявці на Волині – вересень 1648 р –переможна

4. Б – ва під Зборовом – літо 1649 р. – зрада кримського хана Іслама Гірея

Підписано Зборівський договір:

---- територія козацької держави охоплювала Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства;

----козацький реєстр становив 40 тис. осіб;

----Київський митрополит одержав місце в сенаті.

5. Битва під м. Берестечком – червень 1651 р. – поразка (зрада хана)

6. Бої під Білою Церквою – вересень 1651 р. – поразка козаків

Підписано Білоцерківський договір:

--- козацький реєстр зменшувався до 20 тис. осіб;

--- територія – лише Київське воєводство;

--- гетьман не мав права зносин з іноземними державами, повинен розірвати союз з Кримом;

--- шляхті було дозволено повертатись до своїх маєтків.

7. Битва на рівнині Батіг(Вінницька обл.) – липень 1652 р.- 20 тис. польське військо було майже знищене, що анулювало Білоцерківський договір.

8. Битва під Жванцем (поруч Кам’янець Подільський)- зрада хана, що призвело до підписання нового договору з Польщею у грудні 1653р. на засадах Зборівського договору.

1 жовтня 1653 р. – Земський Собор у Москві прийняв рішення про прийняття України „під руку царя”.

Рр. - Руїна

Гетьманщина – адміністративно-територіальна одиниця Лівобережної України, на чолі якої стояв гетьман, вона знаходилась у складі Російської імперії як автономія і зберігала всі державні права, була центром політичного і культурного життя в Україні.

Кубанське козацтво.

Три поділи Польщі.

1 – 1772 – Українські Галичина та Буковина потрапили під Австрійську державу;

2 – 1793 – Возз’єднання Правобережної України з Росією;

3 – 1795 – До складу Росії ввійшла Західна Волинь.

Лекція ІІІ. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій. (кінець Х\/ІІІ – початок ХХ ст.)

1.Становище України в складі Російської імперії: соціально-економічний розвиток, суспільно-політичні процеси.

2.Українські землі в Австро-Угорській імперії. Національне відродження.

3. Україна в роки першої світової війни.

список рекомендованої літератури

1. Бойко О.Д. Історія України: Посіб. для студ. Вузів. – К.: ВЦ „Академія”, 1999, 2001.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття: Навч. посіб. –К.: Вища шк., 1998.

3. Винниченко В.К.Відродження нації. – К.: Політвидав України, 1990.

4. Грушевський М. Історія України-Русі. – В 11тт., 12 кн. – К.: Наук. Думка, 1991-1998.

5. Грушевський М. Ілюстрована історія України: Репринтне відтворення видання 1913 року. – К.: Либідь, 1992.

6. Довгич В. Українська ідея у політичній теорії М. Драгоманова. – К.: Либідь, 1991.

7. Довідник з історії України / За ред. І. Підкови і Р. Шуста. – К.: Генеза, 2001.

8. Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2-х т. – К.: Дніпрова хвиля, 1992.

9. Історія Русів. – К.: Рад. Письм., 1991.

10. Історія України (Кер.авт.кол.Ю.Зайцев). – Л.: Світ, 1996.

11. Історія України в особах. – ХІХ – ХХ ст. / І. Войцехівська та ін. – К.: Україна, 1995.

12. Історія України: нове бачення / За ред. В.А. Смолія. – К.: Альтернативи, 2000.

13. Полонська – Василенко Н. Історія України. – У 2-х т. – К.: Либідь, 1995.

14. Історія України: Хрестоматія: У 2-х ч. – Вид., перероб. І доп. – К., 1996.

ІІ-га половина ХІХ століття

Головним чинником розвитку України цього періоду стала реформа 1861 року. Саме вона створила умови для розвитку капіталістичних відносин в Україні. В Україні сформувалося два промислові райони: центром важкої промисловості була Катеринославська губернія, а також міста Харків, Миколаїв, Одеса; центром цукрово-гуральної промисловості була Правобережна Україна (Київська, Подільська та Волинська губернії).

Бурхливе будівництво залізниць: --1866 – 1879 рр. – прокладено 5 тис. км..

-- з ІІ-ї пол. 90-х рр.. прокладено понад 20 тис. км.

Реформи ІІ-ї пол. ХІХ ст.

1861 р. – земельна реформа (скасування кріпацтва);

1862 р. – фінансова реформа;

1864 р.- земська та судова реформи;

1870 р. – міська реформа;

1874 р. – військова реформа.

Суспільно-політичні рухи.

У 30-40 рр. в західноукраїнських землях відбувається пожвавлення суспільно-політичної активності мас.

1832 р. – гурток „Руська трійця” заснований у м. Львові М. Шашкевичем, І. Вагилевичем та Я. Головацьким.

Піднесення національного руху в Західній Україні відбувалося в період європейських революцій 1848 року.

2 травня 1848 р. у Львові створено „Головну Руську Раду” на чолі з єпископом Г. Яхимовичем. Рада займалася освітою, фінансами, селянськими справами.

У ІІ пол. ХІХ ст.

У зазначений період національні рухи на західноукраїнських землях помітно активізувались. Провідну роль у цьому русі відігравала інтелігенція, переважно духовенство.

1863 р. – утворено першу „громаду” у м. Львові.

1867 р. – започатковано часопис „Правда” у м. Львові, в якому друкувалися твори П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, М. Драгоманова, П. Мирного.

1873 р. – у Львові започатковано Літературне товариство ім.Т. Г. Шевченка, яке в 1892 р. було реорганізоване в наукове.

1885 р. – засновано політичну організацію – „Народну Раду”.

1890 р. – заснована перша політична партія - Русько-українська радикальна партія (М. Драгоманов, І. Франко, М. Павлик).

Велике значення з огляду розвитку українського руху мав заснований 1898 року М. Грушевським та І. Франком загальноукраїнський часопис „Літературно-науковий вісник”.

Утворення та діяльність ЦР.

У лютому 1917 р. в Росії перемогла демократична революція. Цар зрікся влади. В країні встановилося двовладдя: -- Тимчасовий уряд;

-- Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. Носієм ідеї національного відродження України стала Центральна Рада на чолі з М. Грушевським.

УНІВЕРСАЛИ ЦР.

І – й Універсал – 10 червня 1917 р. – проголосив автономію України в складі Росії.

ІІ – й Універсал – 3 липня 1917 р. – практично перекреслив І –й:

--- ЦР позбавлялася законодавчих прав;

--- до складу ЦР могли входити представники національних

меншин;

--- Генеральний секретаріат мав стати органом Тимчасового уряду;

--- питання автономії України відкладалось до Всеросійських Уста-

новчих Зборів, дата яких призначена не була.

ІІІ – й Універсал – 7 листопада 1917 р.

--- Проголосив УНР у складі Росії;

--- встановлення демократичного контролю над виробництвом;

--- скасовано поміщицьке землеволодіння;

--- скасовано смертну кару;

--- забезпечення українському народові демократичних прав і свобод;

--- запровадження 8-ми годинного робочого дня;

--- скликання 9 січня 1919 р. Всеросійських Установчих Зборів.

ІУ – й Універсал – 9січня 1918 р. – Проголосив УНР самостійною незалежною державою.

Після проголошення І-го Універсалу створено Тимчасовий революційний уряд – Генеральний секретаріат на чолі з В. Винниченком.

28 грудня 1917 р. розпочалася Брест-Литовська конференція.

С. Петлюри.

Причини введення НЕПу.

1. Закінчення бойових дій, перехід до мирного будівництва, відбудова господарства.

2. Кризовий стан економіки.

3. Невдоволення селянства продрозкладкою.

НЕП – це комплекс заходів перехідного періоду, який передбачав:

n заміну продрозкладки продподатком;

n використання товарно-грошових відносин, формування ринку;

n кооперування трудящих;

n Запровадження госпрозрахунку, посилення особистої зацікавленості у результатах праці;

n Тимчасовий допуск капіталістичних елементів у економіку.

Державна промисловість активно переходила на ринкові відносини.

Важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля залишалися державними.

Отже, були створені умови для організації народного господарства на принципах ринкової системи.

Наслідки НЕПУ.

--- У 1928-1929рр. – електроенергії вироблено на 138% більше ніж у 1913р;

n камяного вугілля – на 119,3 %;

n сталі – на 117 %;

n поступово виходило з кризи С/Г, яке за обсягом валової продукції вже 1927-1928рр. Перевищило рівень 1913р.

 

Причини згортання НЕПУ.

1. зниження темпів розвитку;

2. поява кризових явищ(товарний голод, інфляція, фінансова криза та ін.)

3. нестача капіталів для реконструкції промисловості;

4. вичерпання ресурсів;

5. небажання більшовицької партії ділитися владою і поширити дію економічного плюралізму на сферу політичну;

6. швидка диференціація суспільства, зростання соціальної напруги.

 

 

Українізація.

ФОЛІЇ ДО ТЕМ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ