Передмова, вступна стаття, післямова

Москаленко А. Переднє слово // Животко А. П. Історія української преси / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик.- К.: Наша культура і наука, 1999.- С. 7-8.

Стаття зі збірника, журналу, наукових праць і т.п.

Дияк О. В. Формально-семантичні відношення слова-вершини срібл-(-о) і членів ад'єкативної парадигми // Система і структура східнослов'янских мов: Сучасні тенденції розвитку слов'янских мов: 36. наук, праць. - К.: Т-во «Знання» України, 2003. - С. 36– 42.

Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А., Даниленко Л. І. Динаміка слов­никового складу сучасної української мови на тлі міжслов'янських паралелей // Мовознавство. - 2003. - № 2-3. - С. 96-111.

Стаття з газети

Пепа В. З горіха мова // Слово Просвіти.- 2003.- 12-18 листоп.

Стаття з енциклопедії, довідника

Бібліофіл // Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як,
Ю.І. Ковалів та ін,- К.: ВІД «Академія», 1997. – С. 88.

 

ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВІ ПИТАННЯ:

1. Назвіть основні види оброблення науково-технічної інформації.

2. Назвіть види планів.

3. Визначте поняття „реферат”.

4. Назвіть види рефератів.

5. Для чого складають автореферат?

6. Дайте визначення анотації.

7. Назвіть елементи структури тексту статті.

8. Які документи має містити дипломний проект бакалавра?

9. Охарактеризуйте частини пояснювальної записки.

10. У яких видах текстів може бути виражене наукове знання?

11. Чим тези відрізняються від плану і конспекту?

12. Які є види тезування?

13. Яке конспектування має назву текстуального, вільного, змішаного?

14. Дайте характеристику етапів підготовки реферату та назвіть його структурні елементи.

15. З будь-якого наукового журналу доберіть для аналізу статтю. Проаналізуйте її за поданим планом.

16. Анотація – це короткий огляд, короткий виклад чи критичний відгук?

17. Дайте порівняльну характеристику реферату і автореферату.

 

 

ЛЕКЦІЯ 8. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АБРЕВІАТУР ТА ГРАФІЧНИХ СКОРОЧЕНЬ У НАУКОВИХ ТЕКСТАХ

 

Абревіатура як згорнена мовна формула.

Класифікація абревіатур.

Правопис абревіатур.

Рід абревіатур.

Графічні скорочення.

 

1. Процеси розбудови молодої української держави, формування у суспільстві нових політичних, економічних та культурних відносин, а також відповідних інституцій об'єктивно супроводжуються активним поповненням фонду сучасної української мови. Як відомо, до специфічних рис наукового спілкування належать точність і однозначність повідомлення, а звідси й потреба вживання в науковому мовленні певних усталених мовних висловів, які можна назвати мовними формулами. Частину мовних формул наукового тексту становлять багаточленні номінації з історико-культурними, політичними та іншими компонентами, які не можна замінювати семантично близьким одиницями, модифікувати, бо вони позначають одне суспільно і соціально важливе поняття: Організація Об’єднаних Націй, Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, Організація безпеки і співробітництва в Європі та ін. Разом з тим, культура мовлення не дозволяє вдаватися до частих повторів цих довгих найменувань, оскільки вони уодноманітнюють текст і створюють ефект непотрібного нагнітання певного концепту.

Натомість використовується процес абревіації: скорочення довгих мовних формул шляхом заміни кожного слова однією першою літерою і «згортання» всієї мовної формули до одного графічного і звукового слова: Організація безпеки і співробітництва в Європі – ОБСЄ; Чорнобильська атомна електростанція – ЧАЕС; Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй – РБ ООН. Особливість абревіації як способу словотворення полягає в тому, що вона спрямована на створення більш коротких порівняно з вихідними структурами (словосполуками або реченнями) номінацій-синонімів. Через стислість плану виразу абревіатури часто використовуються у текстах функціональних видів літератури — ділової, наукової, навчальної, ужиткової. Часто трапляються вони й в мові друкованих засобів масової інформації. Вживання абревіатур дозволяє економити місце на газетних та журнальних шпальтах.

Абревіатура (іт. abbreviatura від лат. abbrevio – «скорочую») – скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових звуків, назв початкових літер чи початкових частин слів, на основі яких утворюється скорочення. Абревіація спрямована на створення коротших порівняно з вихідними структурами і синонімічних до них номінацій. В Європейських мовах це явище набуло поширення на початку ХХ ст., в українській мові бурхливий розвиток абревіації почався після революції 1917 р.

 

2. Абревіація – це наймолодший спосіб словотворення, але досить продуктивний у сучасних мовах, який спрямований на все більшу регламентацію та впорядкованість. Очевидно, тому цим визначенням охоплюються досить різнотипні утворення, що мають одну спільну ознаку – скорочуваність. Це дає підстави виділити серед абревіатур типи, що активно функціонують у СУЛМ взагалі і в наукових текстах зокрема. Класифікацію абревіатур можна подати у такому вигляді:

І. Ініціальні абревіатури, які є н айбільш продуктивним способом абревіації (коли абревіатура складається з початкових звуків або літер слів, що входять до словосполуки): ВР (Верховна Рада); СБУ (Служба безпеки України); РНБО (Рада національної безпеки й оборони); ФДМ (Фонд державного майна), рагс (загс) – реєстрація актів громадянського стану тощо. Серед них виділяють:

а) буквені абревіатури – ті, що складаються з назв початкових літер слів, які входять у вихідне словосполучення: СНД – Співдружність незалежних держав, МЗС – Міністерство закордонних справ, СБУ – Служба безпеки України, ВР – Верховна Рада, ЄС – Європейський союз та ін. б) звукові абревіатури – складаються з початкових звуків слів вихідного словосполучення. Ці абревіатури читаються, як одне звичайне слово: УНІАН – Українське національне інформаційне агентство новин, СНІД – синдром набутого імунного дефіциту, ЗМІ – засоби масової інформації, ЗУНР – Західноукраїнська Народна Республіка, неп – нова економічна політика;

в) буквено-зорові абревіатури – складаються як із назв початкових букв, так і з початкових звуків вихідного словосполучення: ПАРЄ – Парламентська асамблея Ради Європи; РЄАП – Рада євроатлантичного партнерства. Основна сфера виникнення ініціальних абревіатур – професійне мовлення, наприклад: ІХС – ішемічна хвороба серця, ЕШЛ – електрошлакове лиття, ЗОТ – засоби обчислювальної техніки, ШАЗ – широка атмосферна злива. Абревіатурного вигляду набирають назви об’єднань, установ. Особливо поширені утворення з такими опорними словами, як товариство, організація, асоціація, федерація, зокрема: НТТ – науково-технічне товариство, УТТ – Українське театральне товариство, ООН – Організація Об’єднаних Націй, МОЖ – Міжнародна організація журналістів, МАЛК – Міжнародна асоціація літературних критиків, МФА – Міжнародна федерація астронавтики. У процес абревіації включаються, як правило, стійкі словосполучення, рідше – елементи складних слів. Проте під впливом своєрідної моди виникає чимало ініціальних абревіатур від тимчасових, оказіональних сполук локального вжитку, наприклад: АД – Академія Допитливих, клуб ЮК – клуб юного конструктора (рубрики в журналі), ЗП – зелений патруль. Загалом слід відзначити тенденцію в науковому, науково-популярному та публіцистичному стилях замінювати частовживані сполуки (навіть нетермінологічного характеру) ініціальними скороченнями, що сприяє економії висловлювання. Розшифровка таких абревіатур або дається тут же в тексті, або виноситься у кінець сторінки статті. Тільки загальновідомі скорочення не потребують розшифровки.

На другому місці – усічено-словесний спосіб абревіації (коли абревіатура складається з початкової частини слова (слів) та цілого слова): Нацбанк; Державтоінспекція; Генпрокуратура, Кабмін; виконком; Мінфін. Демсоюз; Соцпартія. Тут розрізнюють:

1 Абревіатури складового типу. що утворилися шляхом усічення основ двох слів: торгпред – торговельний представник; торгпредство – торговельне представництво; Інтерпол – Інтернаціональна поліція, Бенілюкс – об’єднуюча назва трьох європейських держав (Бельгія, Нідерланди, Люксембург), утворена з початкових складів їх назв, генсек – генеральний секретар, нардеп – народний депутат та ін.

2. Абревіатури змішаного типу. Складаються з початкової частини слова (слів) та цілого слова: держмито – державне мито, генконсул – генеральний консул, спецзамовлення – спеціальне замовлення, диппредставник – дипломатичний представник, дипкур’єр – дипломатичний кур’єр, Нацбанк – Національний банк. Сюди належать абревіатури, які поєднують початкову частину слова з формою непрямого відмінка: завкафедри – завідувач кафедри, завканцелярією – завідуючий канцелярією.

Абревіатури назв підприємств, установ та організацій найчастіше утворюються за схемою: форма власності організації – у вигляді офіційно визнаної ініціальної абревіатури (ВАТ, ЗАТ, ДКВП, ТОВ, ПП) + назва організації – у вигляді ініціально-уламкової («Нафтопроммаш»). Майже всі абревіатури назви міжнародних об'єднань та організацій є ініціальними, а вживання їх чітко регламентованим. Частина таких абревіатур утворена від початкових літер українських слів (ООН; МВФ; ЄЕС); частина – від початкових літер чужомовних слів (ЮНЕСКО – UNESKO англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури; НАТО – NATO, англ. North Atlantic Treaty Organization (Північно-атлантичний альянс).

 

3. Написання абревіатур:

а) ініціальні абревіатури завжди пишуться разом, без крапок між ними. Вони передаються великими (якщо є скороченням власної назви) чи малими літерами (якщо виражають загальну назву): ООН (Організація Об’єднаних Націй), США (Сполучені Штати Америки), загс (запис актів громадянського стану), неп (нова економічна політика);

б) скорочення від загальних назв звичайно відмінюються (до загсу; під час непу). Так само відмінюються ініціальні скорочення типу ВАК, ТЮГ, а їхні закінчення, що пишуться з малої літери, приєднуються до останньої літери абревіатури: до ВАКу, ВАКом, ТЮГу, ТЮГом;

в) скорочені назви установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів пишуться:

- з великої літери, якщо ці слова вживаються на позначення одиничних установ (Укрінформ, Укрпрофрада);

- з малої літери, якщо такі слова є родовими назвами (медінститут, райрада);

г) скорочення змішаної форми пишеться разом тоді, коли воно при читанні вимовляється як одне слово: Дніпрогес, райвно;

ґ) разом пишуть складноскорочені назви, які є частковими скороченнями від складових компонентів (повпред, мінфін, універсам) чи поєднанням скорочень та повних слів (держзамовлення, корпункт, оргкомітет);

д) в ініціальних абревіатурах, які вживаються на позначення марок машин і механізмів, цифри, що стоять перед абревіатурою, пишуться разом, якщо після неї, то відділяються дефісом: Фільтр 25ФЧРБ, ЛАЗ-105;

е) при переносі з рядка в рядок не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані, які складаються з ініціальних скорочень і цифр. А тепер докладніше про відмінювання абревіатур.
Не відмінюються абревіатури: а) літерні, які читаються за назвами букв (БМВ, НЛО); б) звукові, у яких рід основного слова не збігається зі значенням роду самої абревіатури. Однак при тривалому вживанні такого типу абревіатури відмінюються як іменники чоловічого роду (НЕП – НЕПу, БАМ – БАМу, хоч політика, магістраль жіночого роду). Цікаво, що в 20 – 30-ті роки слово НОП (наукова організація праці) вживалось як звичайний іменник чоловічого роду і писалося ноп. Ініціальна абревіатура ЖЕК утворена зі словосполучення з опорним іменником жіночого роду (житлово-експлуатаційна контора). Ця назва настільки усталилася в мові, що часто сприймається як звичайне слово чоловічого роду. До речі, його можна вживати й у варіантній формі: бути в жеку і бути в ЖЕК. Ясна річ, скорочені слова з опорним іменником жіночого роду в сполуці досить повільно переходять у розряд звичайних іменників чоловічого роду. На початкових етапах цього процесу вони зберігають відтінок розмовності або професійності. Поряд з відмінюваною абревіатурою може використовуватися й невідмінювана. А ось ініціальні абревіатури, утворені на основі сполучень з опорним іменником чоловічого роду, значно ширше перетворюється на звичайні слова. Напр.: “Я зустрів свого товариша, виходячи з ЦУМу ”; “Боротися зі СНІДом слід активніше”. Принагідно скажемо, що почасткові абревіатури звичайно відмінюються (до військкомату, на лінкорі). Щодо узгодження присудка з абревіатурою – підметом.
1. Абревіатура не іншомовного походження:
а) узгодження граматичне, якщо абревіатура відмінюється. “ДОК (деревообробний комбінат) поліпшує виробничі показники”;
б) узгодження з основним словом найменування, якщо абревіатура не відмінюється. “СРСР перестав існувати”.
2. Абревіатура іншомовного походження (розгорнуте словосполучення тільки іноземною мовою): а) “НАТО (Організація Північноатлантичного договору) провело нараду”. “ЮНЕСКО (Генеральна конференція ООН з питань освіти, науки і культури) підготувало ряд пропозицій щодо мирного врегулювання на Близькому Сході”.
б) рідше присудок узгоджується за змістом.
Оскільки рід абревіатури ЮНЕСКО визначається за опорним словом (конференція), правильно також її вживати в жіночому роді. “Гуманні цілі, в ім’я яких створювалася ЮНЕСКО, набувають особливої значущості й глибокого змісту”.

4. Слід зауважити, що в категорії іменника клас абревіатур не має індивідуальних засобів вираження родової належності, система передачі граматичних значень роду тут іще остаточно не сформувалася, що зумовлене їх не постійним характером існування, залежністю від потреб суспільного розвитку: абревіатури виникають услід за повним найменуванням, а зникають або функціонують залежно від долі цього найменування. Засобами родової кваліфікації абревіатур є структура складноскороченого слова, його значення й зовнішня форма. Окремо або в сукупності кожний із згаданих засобів актуалізує родову ознаку, специфічну для абревіатури або орієнтовану на родову належність стрижневого слова.

Здебільшого рід абревіатур визначається за родовою віднесеністю стрижневого слова, яке є її граматичним центром, при цьому враховується структура слова, що містить буквені, звукові й змішані абревіатури.

У незмінюваних буквених абревіатурах родова належність встановлюється за родовою ознакою стрижневого слова, напр.: КПІ (Київський політехнічний інститут), АТС (автоматична телефонна станція).

У змінюваних і незмінюваних звукових абревіатурах продовжує діяти семантичний принцип родової кваліфікації, коли рід визначається за стрижневим словом, напр.: МАУ (Міжнародна асоціація україністів) об’єднала українознавців світу, ДАІ (Державна автоінспекція) вимагала додаткової перевірки обставин аварії.

У незначної частини звукових абревіатур простежуються випадки зміни роду. Так у найменуваннях з іменниками середнього роду, напр.: агентство, товариство, бюро, у мовному вжитку формально-граматичне значення середнього роду може втрачатися й набувати ознак імен чоловічого роду: «На засіданні ТУМу (Товариства української мови…) обговорювалися питання мовної політики…». Таке явище поширюється також на складноскорочені слова, де граматичним центром повного найменування є іменники жіночого роду, напр.: комісія, організація, ділянка та ін., пор.: «На початку 90-х років до Інтерполу (Міжнародної організації кримінальної поліції) входила 131 країна»; «Працівники ЖЕДу (житлово-експлуатаційної дільниці) радять звернутися до районної влади»; «Рішенням ВАКу (Вищої атестаційної комісії) йому присвоєно звання кандидата наук...». Якщо абревіатура відмінюється, то рід визначається типом відмінювання: міський загс (ч.), ворожий дот (ч.). Якщо не відмінюється, він визначається за основним словом розгорнутого найменування: ГЕС (гідроелектрична станція), НТР (науково-технічна революція). Обидва слова жіночого роду, але ТАРС повідомив (хоч це й агентство). Початковим етапом переходу абревіатури у розряд відмінюваних слів нерідко стає форма множини. Так, засвідчуються різні стадії переходу однієї й тієї ж абревіатури у відмінюване слово; пор.: «У Київській МАН (Мала академія наук) діє дев’ять наукових секцій» і «На жаль, поки що МАНи утвердилися тільки в двох містах – Сімферополі й у Києві». Не завжди тенденція перетворення абревіатури у відмінюване слово розвивається докінця. Так сталося, зокрема, із словом ГЕС. З’явившись у 20-і роки, воно дуже швидковвійшло в мовний обіг і почало відмінюватися. В поезії А. Малишка відбито зміну навітьграфічного зображення абревіатури: «До вогнів збудованого гесу Простягає [черемха] гілля молоде». Проте пізніше, з появою нових видів електростанцій (атомних – АЕС, атомнихводоелектричних – АВЕС, припливних – ПЕС тощо), абревіатурні назви яких не втратилизв’язку з відповідними словосполученнями, слово ГЕС почало використовуватися вже якнезмінне. Тепер відмінкові закінчення при ньому доречні лише у невимушеному розмовномустилі: «Влаштувалась би собі десь у місті або принаймні в селищі ГЕСу» (О. Гончар).

Найдовша абревіатура в українській мові – це, мабуть, ЦНДІТЕДМП – Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Абревіатура містить 9 літер.

 

5. У науковому тексті широко вживаються умовні графічні скорочення, які слід відрізняти від абревіатур. Графічні скорочення вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Крім стандартних скорочень значень метричних мір (м – метр, мм – міліметр, км – кілометр і т. д.), графічні скорочення пишуться з крапкою на місці скорочення, при цьому зберігається написання великих і малих літер та дефісів, як і в повних назвах: півн.-сх. (північно-східний), Півд.-Зах. залізниця (Південно-Західна залізниця) Півн. крим. канал (Північнокримський канал).

До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі:

акад. – академік о. - острів

вид. – видання обл. - область

гр. – громадянин оз. – озеро

див. – дивись пор. – порівняйте

доц. – доцент проф. – професор

ім. – імені р. – річка

і т. д. – і так далі рр. – роки

і под. – і подібне с. – село, сторінка

напр. – наприклад ст. – сторіччя

При довільних скороченнях слід пам’ятати:

- слова не скорочуються на літеру, що позначає голосний, якщо вона не початкова в слові, і на ь. Наприклад, слово селянський може бути скорочене: сел., селян., селянськ.;

- при збігу двох однакових приголосних скорочення треба робити після першого приголосного: півден. вітер, багатогран. поверхня;

- при збігу двох (і більше) різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного, залежно від структури слова: власноруч. або власноручн. (власноручний), але тільки власт. (властивий), державн. (державний).

 

 

У наш час пошук максимально стислої і виразної форми передачі інформації має принципово важливе значення. Чи не найяскравішим проявом цього можна вважати поширення в мові складноскорочених слів Причому в сучасній практиці особливо інтенсивно утворюються ініціальні НДІ (науково-дослідний інститут), АТС (автоматична телефонна станція), ЦСУ (Центральне статистичне управління), абревіатури складового типу та змішаного типу.

Проблемно-пізнавальні питання:

1. Аргументуйте появу згорнених мовних формул у наукових текстах.

2. Доведіть, що абревіатура – наймолодший спосіб словотворення.

3. Чому в українській мові бурхливий розвиток абревіації почався після революції 1917 р.?

4. Що ви знаєте про правопис абревіатур?

5. Яким чином встановлюється родова належність складноскорочених слів?

6. Чи відрізняються графічні скорочення від абревіатур?

7. Доберіть приклади різних типів абревіатур з підручника за фахом.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1.Я. Ф. Клименко. Абревіація // Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2000.

2. Абревіація // Український словотвір у термінах. Словник-довідник. Вакарлюк Л. О., Панцьо С. Є. Тернопіль, 2007.

3.Бойченко Л. М. Структурно-семантичні типи абревіатур і діапазон їх дериваційної активності в сучасній українській мові. «Мово­знавство», 1982, № 5;

4. Волкотруб Г. Й. Практична стилістика сучасної української мови. – К.,1998.

5. Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. – К., 1999.
6. Дьяков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичний та соціолінгвістичний аспект. – Київ: Вид. дім "КМ Academia", 2000. – 218 с.