Вступ. Витоки українського народу

ПЕРЕДМОВА

Шановні студенти! Вашій увазі пропонуються методичні вказівки з курсу «Історія України». Вони містять програму з курсу «Історія України», яка укладена з урахуванням програми курсу «Історія України» для вищих навчальних закладів економічного профілю. Методичні вказівки містять також тематику і плани семінарських занять, завдання для першої та другої рейтингової контрольної роботи, питання й завдання до самостійної та індивідуальної роботи студентів, перелік тем рефератів та рекомендовану літературу до курсу в цілому, типові тестові завдання з курсу, карту самостійної роботи студента, тематику індивідуальних завдань з проблеми «Історія України в іменах», типові питання для підготовки до іспиту з дисципліни, критерії оцінювання поточних та підсумкових знань студента.

Слід зазначити, що історія України втілює в собі етапи історичного шляху українського народу, який зробив значний та неповторний внесок у розвиток та поступ європейської й світової цивілізації, економіки, форм господарювання, матеріальної та духовної культури людства. Історичний розвиток та еволюція українського суспільства переконливо свідчить про те, що український народ протягом декількох століть мав свою власну національну державність, відстоював її, боровся за її відродження та збереження. В сучасних умовах розбудови новітньої української держави великого значення набуває процес зростання інтересу до проблем вітчизняної історії, витоків українського народу, формування його державності та використання кращих історичних традицій та позитивного досвіду у практичній життєдіяльності як суспільства в цілому, так і окремого індивіда. Причому це стосується фактично всіх галузей, сфер та ділянок суспільного буття – економіки, ринкових реформ, політичних перетворень, соціальних трансформацій, духовно-культурних процесів тощо.

Зазначимо, що курс «Історія України» є базовою нормативною дисципліною, затвердженою Міністерством науки і освіти України, він є невід’ємною складовою гуманітарної підготовки студентів. Даний курс має на меті сприяти формуванню громадянської відповідальності та національної свідомості майбутніх фахівців - економістів, управлінців, допомогти студенту набути глибоких та нових знань, виробити молодій людині навички самостійного неупередженого аналізу та оцінки ключових історичних подій, а також будувати свою професійну та громадську діяльність на сталій основі багатющого й водночас драматичного історичного досвіду українського народу.

Глибоке і всебічне вивчення історії України неможливе без опанування документально-джерельної бази, навчальної та методичної літератури, результатів наукових досліджень вчених, систематизованих матеріалів відповідних енциклопедій, словників, довідників, що відображають політичний, соціально-економічний та духовно-культурний розвиток українського народу від найдавніших часів до сьогодення. Якісне осмислення, засвоєння та освоєння програми й змісту курсу стане додатковим чинником формування сучасної молодої людини – спеціаліста своєї справи, зрілого громадянина своєї держави, цивілізованого учасника світових процесів взаємообміну та взаємодії, який усвідомлює власну самобутність та національну ідентичність.

ПРОГРАМА

З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

Тема. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності

Тема. Національно-визвольна війна українського народу під проводом

Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності

Київської Русі та державності.

(2 години)

 

План

1. Європейська ранньофеодальна держава - Київська Русь та її політичний розвиток. Роль київських князів у державотворчих процесах.

2. Соціально-економічне становище Київської Русі. Формування аграрного суспільства: еволюція господарства та відносин власності. Економічна політика київських князів.

3. Галицько-Волинська держава - спадкоємиця Київської Русі.

 

Методичні рекомендації.

Вивчаючи історію Київської Русі, слід, перш за все, мати на увазі те, що вона була великою державою всього східнослов’янського світу. Це була перша українська держава, яка відіграла значну роль і у вітчизняній, і у світовій історії. Тому її політичний та соціально-економічний розвиток необхідно розглядати в контексті світової історії, а також впливу західної цивілізації на Україну, що опинилася на межі європейського та азіатського світів з ІХ ст. Протягом чотирьохсот років свого існування Київська держава була однією з наймогутніших держав Європи. Вона мала розвинені для свого часу продуктивні сили й високий рівень розвитку господарства, міцні зовнішньоекономічні та зовнішньополітичні зв’язки.

Вивчення першого питання слід розпочати з аналізу передумов утворення Київської Русі, яка виникла в результаті тривалого процесу політичної, економічної, етнокультурної консолідації східнослов’янських племен, ознайомитись з писемними джерелами, які показують політичний розвиток Київської Русі та роль київських князів у державотворчих процесах («Повість минулих літ», «Руська правда», «Повчання дітям» Володимира Мономаха тощо). Вони містяться у збірниках: «Історія України. Документи та матеріали» (уклад. В.Король), «Історія України. Документи та матеріали» у 2-х томах.

Об’єктивному аналізу процесів державотворення у Київській Русі сприяє визначення сутності самого терміну «державність». Сучасні історики (А.Гуржий, С.Кульчицький, В.Литвин та ін.) головними ознаками існування державності в ранньосередньовічному суспільстві вважають: наявність влади, відчуженої від народу; розміщення за територіальним, а не племінним принципом; збирання данини для утримання влади; успадкування влади князем. В умовах Київської Русі основними формами державності були: окняження земель і поширення на ті землі систем збирання данини, управління та судочинство.

Важливо визначити основні етапи державного розвитку Київської Русі, роль київських князів у формуванні та зміцненні Давньоруської держави, характеристика яких розглядається в опорному конспекті лекцій з курсу «Історія України», розміщеному на офіційному сайті кафедри історії України університету:

Земель у ХІХ столітті.

(2 години)

План

1. Капіталістична еволюція України у складі Російської та Австро-Угорської імперій, її особливості.

2. Суспільно-політичні течії в Україні ХІХ ст. та український національний рух.

 

Методичні рекомендації.

При підготовці першого питання, звернути увагу на те, що політичний, соціально-економічний та культурний розвиток України у ХІХ столітті був тісно пов’язаний з об’єктивним процесом формування української нації та утвердженням капіталістичних відносин.

Серед українських земель, що у ХІХ столітті становили південно-західну частину Російської імперії, виділялося чотири великих регіони: Лівобережна Україна, Слобожанщина, Правобережна Україна та Південна Україна. Реформування адміністративної системи країни на початку ХІХ ст. мало на меті посилити владу царського уряду над окраїнами, ліквідувати їхні національні особливості та русифікувати неросійське населення. Одним із наслідків політики царського уряду в Україні стало витіснення корінного населення із суспільного життя. Більшість української нації становило селянство. У першій половині ХІХ століття відбувався інтенсивний розклад феодально-кріпосницької системи. Руйнування натурального господарства, його товаризація призвели до розвитку капіталістичної промисловості. Це стимулювало розшарування селянства і дедалі ширше застосування вільнонайманої праці та машин. Поступово формувалися класи найманих робітників і буржуазії, що супроводжувалося розвитком національного ринку.

Подальший розвиток промисловості України – збільшувалося число промислових підприємств і обсяг промислової продукції, виникали нові галузі виробництва. Швидкими темпами розвивалася цукроварна, машинобудівна, металургійна і кам’яновугільна галузі промисловості. Розвивався річковий транспорт. Зростав оборот вантажу Чорноморсько-Азовських портів. Розвиток промисловості супроводжувався формуванням нових промислових і торговельних центрів. Розвиток капіталістичної промисловості, початок промислового перевороту, формування класів пролетаріату та буржуазії були виявом розкладу та кризи кріпосницької системи, що гальмувала соціально-економічний розвиток України у першій половині ХІХ століття.Ліквідація кріпосного права відповідно до “Загального положення про селян, звільнених від кріпосної залежності”, підписаного 19 лютого 1861 р. Олександром ІІ, відкрила нові можливості для розвитку товарно-грошових відносин у господарстві України.

Розглядаючи друге питання, акцентувати увагу на історії утворення громадських та суспільно-політичних організацій та їх впливу на національний рух в Україні. Також необхідно дослідити діяльність навчальних закладів (Харківський, Київський університети), що активно долучилися до національно-культурного відродження. Важливим також було утворення на території України таємних політичних організацій. Найбільш впливовими політичними силами в Україні у другій половині ХІХ століття були загальноросійські течії народників, соціал-демократів, лібералів, громадівський та жіночий рухи, український національний рух, діяльність товариства “Просвіта”, товариства ім. Т.Г. Шевченка.

У січні 1846 р. у Києві виникло Кирило-Мефодіївське товариство – перша українська нелегальна державницько-політична організація. Саме з цього часу розпочалася політизація українського національного руху. Ця таємна антикріпосницька організація була названа на честь слов’янських просвітителів, проповідників православної християнської релігії ІХ ст. Кирила і Мефодія. Програмні документи і матеріали, публіцистичні та художні твори, наукові праці, практичну громадську й просвітницьку діяльність Кирило-Мефодіївського товариства пронизує ідея національного відродження України. Кирило-мефодіївці виявили себе справжніми мислителями, послідовними борцями за вільну Україну, інтелектуальною елітою української нації. Незважаючи на те, що Кирило-Мефодіївське братство було розгромлено царизмом, а його учасники піддані репресіям, вплив його ідей на подальший розвиток України важко переоцінити – знову в усій його складності на порядок денний було винесено національне питання.

Питання для самоконтролю.

1. У чому полягала сутність економічних реформ на українських землях у ХІХ ст.?

2. Які галузі промисловості найбільше розвивалися в Наддніпрянській Україні?

3. Які характерні риси українського суспільно-політичного та національного руху у ХІХ ст.?

 

Тема 6. Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.)

(2 години)

План

1. Особливості соціально-економічного розвитку українських земель на початку ХХ ст. Україна в роки Першої світової війни.

2. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр. Доба Центральної Ради. Утворення УНР. Українська держава гетьмана П.Скоропадського, її внутрішня та зовнішня політика. Директорія УНР.

3. Історичне значення революції. Визначні постаті та їх роль у державотворчих процесах 1917-1920 рр.

 

Методичні рекомендації.

Вивчаючи особливості економічного розвитку українських земель у складі Росії на початку ХХ ст., слід звернути увагу на зміст наступних аспектів: концентрація промислового виробництва, утворення великих монопольних об’єднань, серед яких синдикати “Продамет”, “Продвугілля”, “Продвагон”, виявити ступінь впливу іноземного капіталу на розвиток промисловості України, зокрема, Південного регіону.

На основі вивчення джерел та наукової літератури, показати, що важливе місце в економічному розвитку українських земель займають зрушення у сільськогосподарському виробництві України а саме: столипінська аграрна реформа та її наслідки для українського народу, переселення селянства на Середнє Поволжя, Північний Кавказ, у Сибір, Далекий Схід, а також політизація національного життя в Україні. Слід показати вплив революції 1905-1907 рр. на Україну.

На початку ХХ ст. у західноукраїнських землях відбувається поступовий перехід до капіталістичних форм господарювання. Більшість західноукраїнських промислових підприємств були малими, недостатньо механізованими, розташовувалися в селах та невеликих містах. На західноукраїнські землі інтенсивно проникає іноземний капітал, який, намагаючись поставити під контроль основні промислові галузі краю, створював акціонерні товариства, концерни, синдикати, банки.

При підготовці відповіді на питання «Україна в роки Першої світової війни» звернути увагу на причинах розв’язання війни, наголосити, що війна була трагедією для українського народу. Українці, не маючи власної державності, розділені кордонами, змушені були воювати один проти одного в арміях інших держав, які ігнорували українські національні інтереси. Наддніпрянська Україна дала російській армії 3,5 млн. солдатів, а із Західної України було мобілізовано понад 250 тис. українців.

Розкриваючи добу української національно-демократичної революції 1917-1920 рр., перш за все, потрібно зробити наголос, що революційні перетворення в Україні розпочалися з утворенням у Києві 4(17) березня 1917 р. міжпартійного об’єднання, яке отримало назву “Українська Центральна Рада, головою якої був обраний М. Грушевський. Тимчасовий уряд не поділяв прагнень українців до здобуття своєї свободи і не поспішав визнавати перші завоювання Української революції. Тому 23 червня 1917 р. Центральна Рада звернулась до населення з І Універсалом, яким проголошувався автономний статус України. Повідомлялося про створення українського уряду – Генерального секретаріату на чолі з В.Винниченком. Третім Універсалом було проголошено утворення Української Народної республіки. Дати характеристику універсалам Центральної Ради, особливо, звернути увагу на ІV Універсал, прийнятий 11 січня 1918 р., яким проголошувалось: “Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу”. Доцільно розкрити державотворчу діяльність Центральної Ради та основні положення Конституції УНР.

29 квітня 1918 р. Всеукраїнський хліборобський з’їзд проголосив генерала П.Скоропадського гетьманом України. Внаслідок майже безкровного державного перевороту Центральна Рада була розпущена і в українських землях виникло нове державне утворення – гетьманат “Українська держава”. Певне економічне піднесення України періоду гетьманату базувалося на відновленні приватної власності, підтримці вільного підприємництва, наданню можливості промисловим і торговельним колам суттєво впливати на економічну політику влади, на сприянні широкому збуту товарів до Австро-Угорщини та Німеччини. У цей час було налагоджено грошовий обіг, створено державний бюджет, відкрито українські банки, засновані нові акціонерні компанії, відроджено промислові підприємства та біржі. У листопаді 1918 р. відкрито Українську Академію Наук, президентом якої став В.В.Вернадський.

Але поразка Німеччини у війні позбавила гетьмана опори. 14 грудня 1918 р. він був змушений зректися влади і незабаром виїхав за кордон, у Києві до влади повернулися діячі Центральної Ради, які створили Директорію УНР.

Але між керівниками Директорії не було єдності. Непримиренність С.Петлюри та В.Винниченка посилювала анархістські елементи в уряді та багато в чому вплинула на незавершеність та непослідовність реформаторської діяльності уряду УНР. Політичний рух нового режиму не відзначався послідовністю. Після приходу до влади Директорії в Україні була відновлена попередня назва держави, республіканська форма державного устрою, чинність усіх законів УНР.

21 березня 1921 р. Польща й РСФРР уклали в Ризі мирний договір, за яким поляки отримували територіальні здобутки, а в обмін на це визнавали більшовицький уряд УСРР і зобов’язувалися заборонити перебування на своїй території всіх антибільшовицьких організацій, включаючи уряд УНР. Це означало завершення доби Директорії.

Висвітлюючи третє питання, слід зазначити, що поразка Української Народної Республіки під керівництвом Центральної ради 1917-1918 рр. мала багато причин. Основна причина поразки полягала в тому, що ні український народ, ні його керівники не були підготовлені до боротьби за державну самостійність. Центральна Рада не зуміла створити державний апарат, не зуміла організувати надійного самоуправління, влади на місцях, та найголовніше – не змогла створити армії, що і стало безпосередньою причиною програної війни з більшовицькою Росією.

Питання для самоконтролю.

1. Які основні положення І-ІV Універсалів Центральної Ради? У чому їх значення для історії України?

2. У чому сутність економічної політики Центральної Ради, гетьманату П.Скоропадського та Директорії?

3. Охарактеризуйте найважливіші постаті та їх роль в української національно-демократичній революції 1917-1920 рр.

 

 

Тема 7.Україна в 20 – 30 роки ХХ століття.

(2 години)

План

1. Міжнародно-правовий статус УСРР на початку 20-х рр. Нова економічна політика та її здійснення в Україні. 1921-1928 рр.

2. Утвердження тоталітарного режиму в Україні. Голодомор 1932-33 рр. та його трагічні наслідки.

3. Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30 рр.

 

Методичні рекомендації.

Розглядаючи перше питання семінарського заняття, важливо визначити дійсні причини переходу більшовиків до нової економічної політики, її зміст, показати особливості, реальну практику і наслідки її здійснення в Україні.

Як відомо, нову економічну політику було запроваджено у 1921 р. Вона базувалася на відносно широкому використанні ринкових механізмів і стимулів. Х з’їзд РКП(б) у березні 1921 р. прийняв постанову «Про заміну розкладки натуральним податком». Будучи комплексом заходів перехідного періоду, нова економічна політика включала: заміну продрозкладки продподатком; використання товарно-грошових відносин; формування інфраструктури ринку; кооперування трудящих; запровадження госпрозрахунку, особистої зацікавленості трудівника у результатах праці; тимчасовий допуск капіталістичних елементів в економіку. Наукові основи нової економічної політики розроблялися українськими вченими-економістами С.Солнцевим, Г.Тіктіним, Т.Осадчим, А.Бориневичем та ін.

Однак з другої половини 20-х років поступово почали змінюватися головні принципи економічної політики, що потребувало застосування інших методів управління економікою. НЕП з його спрямованістю на госпрозрахунок, матеріальні стимули, ініціативу людей підмінявся командно-адміністративною системою керівництва. В період хлібозаготівельної кризи 1927-1928 рр. нову економічну політику було остаточно відкинуто, хоча завдяки НЕПу було відновлено господарство, зруйноване за роки війни, зросло промислове та сільськогосподарське виробництво, пожвавилася торгівля і товарообмін, була знята соціальна напруга. Проте НЕП базувався на протилежностях і ті галузі важкої промисловості, які залишалися під контролем держави, значно відставали.

Розкриваючи друге питання, необхідно зазначити, що індустріалізація в Україні, збігаючись із загальносоюзними тенденціями, мала цілий ряд особливостей: вкладання у промисловість республіки, особливо у початковий період, значної частини коштів; зведення в Україні у роки перших п’ятирічок більшості запланованих промислових об’єктів; нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки; поява у промисловості України нових галузей; витіснення приватного сектора в економіці України йшло вищими темпами, ніж у СРСР у цілому. У результаті індустріалізації Україна з аграрної перетворилася на індустріальну країну.

Однак форсована індустріалізація стимулювала появу негативних тенденцій в економіці: домінуюче становище виробництва засобів виробництва; побудова й реконструкція підприємств-монополістів; незавершене будівництво багатьох об’єктів через нестачу сировини, палива, обладнання, робочої сили; нерівномірне формування промислового потенціалу України; централізація економіки.

Переходом до політики суцільної колективізації у 1929 р. покладено початок кардинальним змінам у сільському господарстві. При цьому були визначені надзвичайно жорсткі строки. Основною формою об’єднання селян стала сільськогосподарська артіль, яка пізніше увійшла в історію СССР під назвою “колгоспи”. Проголосивши політику суцільної колективізації, радянська влада почала насильно заганяти селян до колгоспів. Насильницька колективізація зруйнувала продуктивні сили села, призвела до страшних людських втрат, голодомору 1932-1933 рр.

Зробити висновок, що розвиток народного господарства України у 1928-1939 рр. свідчить про те, що саме в ці роки в нашій країні формувалася адміністративно-командна система управління. У період становлення командної системи управління на зміну товарно-грошовим, ринковим відносинам прийшла жорстока система централізації, яка відобразилась в абсолютизації ролі держави в господарському житті, ліквідації свободи і самостійності товаровиробника, зміцненні основ тоталітарного режиму, невід’ємною частиною якого став репресивний апарат.

 

Питання для самоконтролю.

1. У чому сутність нової економічної політики 1921-1928 рр.?

2. Коли і чому більшовицьке керівництво вдалося до політики коренізації і в чому її сутність?

3. Опишіть процеси модернізації економіки та сутність політки індустріалізації в Україні.

4. Покажіть становище західноукраїнських земель у міжвоєнний період.

 

З курсу «Історія України»

Перша контрольна робота

Варіант 1

1.Охарактеризуйте дослов’янський етап державотворення на території України у найдавніші часи. Еволюція господарства первісної доби.

2. Наукові концепції історії національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. під проводом Б.Хмельницького.

 

Варіант 2

1. Східні слов’яни у давнину. Племінні союзи, перші державні об’єднання (VI -IX ст.). Особливості розвитку господарства.

2. Діяльність Гетьмана Пилипа Орлика та оцінка його документів «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» та «Вивід прав України».

Варіант 3

1. Проаналізуйте політичний та соціально-економічний розвиток Київської Русі (ІХ – ХІІ століття).

2. Формування Української козацької держави в ході національно-визвольної війни середини ХVІІ ст. Роль Б.Хмельницького у державному будівництві.

 

Варіант 4

1. Розкрийте роль київських князів у державотворчих процесах.

2. Проаналізуйте Переяславсько-Московський договір, «Березневі статті Б.Хмельницького» від 1654 р. та їх наслідки для України. Питання приєднання України до Росії у контексті розвитку сучасної історичної науки.

 

Варіант 5

1.Економічний розвиток Київської Русі. Формування аграрного суспільства: еволюція господарства та відносин власності.

2. Україна в другій половині ХVІІ ст. Руїна: її соціально-політична сутність та наслідки.

 

Варіант 6

1. Ґенеза українського козацтва та його історична роль: передумови виникнення, джерела формування, основні функції українського козацтва.

2. Соціально-економічний розвиток України у ХVІІІ ст. Зміни в промисловому та сільськогосподарському виробництві. Юридичне запровадження кріпосного права (1783 р.).

 

Варіант 7

1.Запровадження християнства та його історичне значення.

2. Охарактеризуйте політику царського уряду по обмеженню прав автономії України. Остаточна ліквідація української державності (кінець ХVІІ - ХVІІІ ст.)

 

Варіант 8

1. Входження українських земель до складу Литви та інших держав. Суспільно-політичні процеси в Україні у другій половині ХІV-XVI ст.

2. Проаналізуйте внутрішню і зовнішню політику гетьманів Правобережної та Лівобережної України у другій половині XVII - XVIIІ ст. (Два-три на вибір).

 

Варіант 9

1. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.

2. Соціально-економічне становище України в середині ХIV – першій половині XVII ст. Вплив зовнішніх факторів на розвиток економіки окремих регіонів.

 

Варіант 10

1. Приєднання Південної України до Російської імперії наприкінці XVIIІ ст. Освоєння території й заснування міст (Катеринослав, Миколаїв, Одеса, Херсон).

2. Розкрийте передумови, причини, характер та рушійні сили національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Укладення Зборівського договору (1649 р.)

 

Друга контрольна робота

Варіант 1

1. Розкрийте процес капіталістичної еволюції України у складі Австро-Угорської та Російської імперії, її особливості у ХІХ ст.

2. Нова економічна політика 1921-1928 рр. та розробка українськими вченими-економістами її наукових основ: С.Солнцев, Г.Тіктін, А.Бориневич та ін.

 

Варіант 2

1. Адміністративно-політичний статус України у складі Російської та Австро-Угорської імперій у ХІХ ст.

2. Проаналізуйте національну політику більшовиків в Україні у 20-ті-30-ті роки ХХ ст. та її основні напрямки. М.Скрипник, М.Хвильовий, О.Шумський та ін.

 

Варіант 3

1. Модернізаційні процеси у ХІХ ст.: зародження й становлення індустріального суспільства та початок формування модерної української нації.

2. Опишіть особливості модернізації економіки в Україні (кінець 20-х-30-ті роки). Примусова колективізація сільського господарства, її наслідки.

 

Варіант 4

1. Проаналізуйте соціально-економічні реформи в Російській імперії у другій половині ХІХ ст. Формування товарно-грошових відносин в аграрному секторі. Розвиток міст, банківської системи, центрів зовнішньої торгівлі.

2. Українське питання напередодні Другої світової війни. Оформлення нового політико-правового статусу Західної України.

Варіант 5

1. Суспільно-політичні течії в Україні та український національний рух у ХІХ ст. Кирило-Мефодіївське товариство. Т.Г.Шевченко, його роль в національному відродженні.

2. Наукові концепції історії Другої світової війни та Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.

 

Варіант 6

1. Розкрийте особливості соціально-економічного розвитку українських земель на початку ХХ ст. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для українського народу.

2. Україна у Другій світовій та Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. Внесок українського народу у розгром нацистської Німеччини.

 

Варіант 7

1. Діяльність Центральної Ради доби української національно-демократичної революції 1917 – 1920 рр. І – ІV Універсали УЦР. Конституція УНР.

2.Дайте характеристику соціально-економічного становища України в повоєнні роки (1946-1955).

Варіант 8

1. Охарактеризуйте стан Української держави доби української національно-демократичної революції 1917 – 1920 рр. Економічна та національно-культурна політика уряду П.Скоропадського.

2. Соціально-економічний розвиток України в умовах хрущовської «відлиги». Економічні реформи 60-х років, їх незавершений характер.

 

Варіант 9

1. Діяльність Директорії Української Народної Республіки доби національно-демократичної революції 1917-1920 рр. Акт Злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року та його історичне значення.

2. Охарактеризуйте процеси державотворення в незалежній Україні: політичні, економічні, культурні та міжнародні аспекти (з 1991 року до сьогодення).

 

Варіант 10

1. Історичні постаті та їх роль у державотворчих процесах періоду української національно-демократичної революції 1917-1920 рр. (М.Грушевський, В.Винниченко, П.Скоропадський та ін.).

2. Розкрийте основні тенденції розвитку української економіки у новітню добу та покажіть роль економічної науки в умовах трансформації ринкової економіки.

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни: І С Т О Р І Я У К Р А Ї Н И

для студентів денної форми навчання всіх спеціальностей

кількість годин СРС згідно з навчальним планом – 60 годин

Види самостійної роботи	Трудо- містк. (годин)	Планові терміни виконання	Форми контролю	Макс. Кільк. Балів
Денна форма навчання
І. О б о в ’я з к о в і
За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях
1.1 Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу (конспект лекцій, підручник, посібник, додаткова література).	10	До кожної наступної лекції та семінару (за розкладом занять)	- опитування - бесіда - дискусія - тестування - рейтингова КР
1.2. Підготовка до семінарських занять: - обов’язкове конспектування історичної літератури та першоджерел; - пошук відповідей на тести; - опрацювання історичної карти; - складання хронологічної таблиці; - термінологічного словничка; - списку видатних історичних осіб; - відвідування музеїв.	30	До кожного семінару (за розкладом занять)	- Перевірка законспектованої історичної літератури та першоджерел - Оцінювання: а)усних відповідей; б) знання тестів; в) історичної карти; г)аналітичного мислення під час дискусій.	20
За виконання модульних (контрольних) завданнь
1.3. Підготовка до рейтингових КР: - перша КР (Теми 1-6) - друга КР(Теми 7-12).	10	За графіком контрольних заходів	Перевірка правильності виконання завдань рейтингових КР	25 25
Всього				50
За виконання завдань для самостійного опрацювання
1.4.Виконання індивідуального завдання з теми ”Історія України в іменах”, що передбачає аналіз діяльності визначних постатей української історії, політики, держави, економіки та культури (перелік тем додається).	5	Терміном вико- нання ІЗ є дата семінару чи ІКР, тема якого спів- відноситься з темою обраного завдання.	Захист під час аудиторних занять чи ІКР.
Всього
Разом балів за обов’язкові види СРС
ІІ. В и б і р к о в і
За виконання завдань для самостійного опрацювання
2.1.Аналітичний розгляд наукової публікації з однієї з тем навчального курсу.		Діє вимога зазначена в пункті - 1.4.	Захист аналітичного огляду під час аудиторних занять чи ІКР.
2.2. Написання реферату з найважливіших тем курсу, з актуальних питань історико-економічної спрямованості.		- // -	- // -
2.3. Підготовка доповідей, повідомлень на наукові студентські конференції, “круглі столи”, дискусійні клуби, що мають історико-економічний характер.	5	Відповідно до робочої програми.	Виступи на наукових, студентських конференціях, “круглих столах”, тощо.
Всього
Всього балів за СРС у семестрі

 

 

Завдання для самостійної роботи студента (СРС)

 

Приступаючи до самостійного опрацювання курсу, окремих його тем, слід пам’ятати, що самостійна робота студента є ключовою формою підготовки до практичних занять. Пізнавальна діяльність студента університету ґрунтується на чотирьох послідовних етапах – фіксація навчального матеріалу, його подальше осмислення, засвоєння та вміння використовувати на практиці (освоєння). Від рівня виконання даних функцій залежить успішність не лише поточного характеру, а й підсумкового (іспит). Нижче запропоновані питання та завдання мають посприяти Вашій самостійній роботі над змістом курсу, зорієнтувати у виборі оптимальних шляхів та напрямків Вашої інтелектуальної праці.

 

1. Охарактеризуйте державницьку діяльність князів Київської Русі за напрямками: економіка, політика, кордони, військо, право, релігія, освіта, власність, міжнародні відносини.

2. Складіть історичний портрет одного з князів Київської Русі.

3. Внутрішні та зовнішньоекономічні зв’язки Київської Русі.

4. Назвіть теорії походження українського козацтва.

5. Складіть хронологію ключових подій Визвольної війни.

6. Зробіть порівняльну характеристику дипломатичних угод, укладених

у ході Визвольної війни.

7. Охарактеризуйте основні етапи ліквідації української автономної державності у XVIII столітті.

8. Складіть порівняльну характеристику статусу українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій.

9. Перерахуйте форми і охарактеризуйте зміст українського національного руху ХІХ століття.

10. Складіть соціально-політичний портрет одного з членів Центральної Ради: М. Грушевського, В. Винниченка, С. Єфремова.

11. Дайте характеристику економічного змісту універсалів Центральної Ради та конституції УНР.

12. У чому полягає історичне значення та уроки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.?

13. Розкрийте зміст поняття “договірна федерація” у контексті політичних подій 20-х років ХХ століття.

14. Визначте сутність понять “тоталітарний режим”, “директивне планування”, “індустріалізація”, “колективізація”.

15. Складіть хронологічну таблицю основних подій у ході Другої світової війни.

16. Назвіть причини кризових та застійних явищ у політичній та соціально-економічній сферах УРСР.

17. Дайте характеристику міжнародних економічних зв’язків суверенної Україні (1991-2010 рр.).

18. Охарактеризуйте основні напрямки економічної політики української держави у новітні часи.

Завдання

Для індивідуальної роботи

Починаючи індивідуальну роботу в ході вивчення курсу, пам’ятайте, що індивідуально-консультативна робота (ІКР) зі студентами є важливою складовою всього навчального процесу. В ній беруться до уваги та набувають значної ваги саме індивідуальні особливості того чи іншого студента, його особистісні пізнавальні інтереси, дослідницькі зацікавленості, тематичні та проблемні уподобання. Нижче наведені питання та завдання дають змогу зосередитися на найвагоміших аспектах курсу, спрямувати Вашу роботу на досягнення максимально ефективних результатів.

 

1. Джерела вивчення історії України та їх загальна характеристика.

2. Перші наукові праці з історії України та їх характеристика.

3. Теорії походження Київської держави та їх оцінка в сучасній історичній літературі.

4. Київська Русь та її досягнення у соціально-економічній сфері.

5. Запорозька Січ – військово-організаційний центр українського козацтва, її устрій та господарство.

6. Переяславська Рада та українсько-російський договір 1654 року: наукова оцінка та концепції в сучасній історичній літературі.

7. Які процеси відбувались у формуванні національної самосвідомості українського народу у XVII – XVIII ст.?

8. Які наслідки щодо українських земель мали буржуазні реформи 60-70-х років ХІХ ст.?

9. Проаналізуйте наслідки аграрної політики П.Столипіна в Україні.

10. У чому полягала суть української національної ідеї на початку ХХ ст.?

11. Дайте оцінку історичному значенню утворення та діяльності Центральної Ради та охарактеризуйте її соціально-економічну діяльність.

12. Економічна політика Української держави гетьмана Павла Скоропадського.