Тема: безпека - базовий чинник сталого людського розвитку. Охорона оточуючого середовища.

ЛЕКЦІЯ № 1

Тема: Безпека - базовий чинник сталого людського розвитку. Охорона оточуючого середовища.

Мета: ознайомити курсантів(студентів) з основними категоріями та поняттями навчальної дисципліни безпека життєдіяльності.

Компетентність: базові уявлення про основи філософії, психології, педагогіки, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості, схильності до етичних цінностей, знання вітчизняної історії, економіки й права, розуміння причинно-наслідкових зв'язків розвитку суспільства й уміння їх використовувати в професійній і соціальній діяльності(Загальнонаукова)

План:

Вступна частина.

1. Модель життєдіяльності людини.

2. Визначення головних категорій і понять БЖД.

Вступна частина

На сучасному етапі розвитку цивілізації науково-технічний прогрес не лише не гарантує повної безпеки людству, а часто його результати призводять до надзвичайних ситуацій через антропогенний вплив на довкілля, недосконалість технологій та обладнання і суб’єктивний чинник виробництва. В умовах постійного зростання інтенсивності життєдіяльності людини, впровадження високих технологій та унікального обладнання різко зростає роль суб’єктивного чинника в оптимізації взаємовідносин людини з середовищем перебування і сучасною виробничою та побутовою технікою.

Незалежно від сфер діяльності серед причин, які призводять до нещасних випадків, перше місце належить людському чиннику (близько 75 %), друге – техніці (близько 15 %) і нарешті – середовищу (близько 10 %).

Ієрархія загальнолюдських цінностей сьогодні будується на пріоритеті здоров’я людини – стану її повного фізичного, духовного і соціального благополуччя. Визнання цієї ієрархії та керівництво нею у практичних діях стане реальністю тоді, коли кожна людина перейметься сучасним поглядом на природні та техногенні умови її власного існування – людина є частиною природи і її благополуччя цілком залежить від благополуччя природи.

Якщо донедавна науково-технічний прогрес сприймався як гарант благополуччя людини, то сьогодні через потужний антропогенний вплив на довкілля та загрозу порушення глобальної рівноваги і знищення життя на Землі ця думка змінюється. У висвітленні світоглядних проблем дедалі частіше акценти ставляться на негативних наслідках науково-технічного прогресу. Немає сумніву в тому що сучасний етап науково-технічного прогресу характеризується загостренням питань безпеки життєдіяльності людини, а відтак постає проблема пошуку шляхів їхнього вирішення.

У декларації міжнародної конференції з навколишнього середовища і розвитку, яка відбулась у Ріо-де-Жанейро в 1992 р. під егідою ООН, проголошена концепція стійкого розвитку суспільства, а отже, виникає проблема управління науково-технічним прогресом – продуктом постійної людської потреби пізнання навколишнього світу. Тому актуальним питанням, передусім, є встановлення оптимального співвідношення між науково-технічним прогресом, розвитком та безпекою цивілізації.

 

Ідентифікація (розпізнавання) небезпек.

Аналіз небезпек і оцінка ризику їх виникнення.

Врахування залишкового ризику.

Профілактика ідентифікованих небезпек.

Дії щодо захисту від залишкового ризику в умовах реальної небезпеки.

Метою дисципліни БЖД є: підготовка особи до активної участі у забезпеченні тривалого повноцінного життя у суспільстві, яке динамічно змінюється, озброєння сучасними знаннями про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їхні властивості, можливий вплив на здоров'я, життя людини; уміннями і навичками для виявлення, запобігання, протидії, ліквідації, та захисту від небезпек і НС.

Безпека в різних її аспектах є об’єктом дослідження багатьох різноманітних наук. Згідно з Європейською програмою навчання у сфері наук з ризиків, науки про безпеку мають світоглядно-професійний характер. До них належать:

1 гуманітарні (філософія, теологія, лінгвістика);

2 природничі (математика, фізика, хімія, біологія);

3 інженерні науки (опір матеріалів, інженерна справа, електроніка);

4 науки про людину (медицина, психологія, ергономіка, педагогіка);

5 науки про суспільство (соціологія, економіка, право).

Науки про безпеку мають спільну та окремі частини (рис. 1).

Рис. 1. Структура наук про безпеку.

Гуманітарні, природничі, інженерні науки, науки про людину та про суспільство є складовими галузі знань, яка зветься безпекою життєдіяльності, свого роду корінням генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності. З цього коріння «проросли» екологічна культура, соціальна екологія та інші науки.

Загроза для життя,

Заподіяння шкоди довкіллю.

Відчуття небезпеки має також глибоко індивідуальний відтінок, що головним чином залежить від:

а) рівня соціального і духовного розвитку особистості;

б) ситуації і суспільного устрою, які позитивно або негативно впливають на світосприймання громадянина.

 

Кількісною оцінкою небезпек є ризик – частота або ймовірність виникнення подій з негативними наслідками за визначений часовий проміжок. Відповідно стан людини, при якому з визначеним ризиком виключається вплив небезпек і є її безпекою.

Аксіома небезпек говорить, що не можна створити умови з нульовим рівнем ризику.

 

Рекомендована література

1. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 320 с.

2. Буралев Ю.В., Павлова Е.И. Безопасность жизнедеятельности на транспорте. М.: "Транспорт", 1999 г.

3. Чирва Ю.О., Баб'як О.С. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2001.-304 с.

4. Конопелько Г.Л., Кургузов В.П. Охорона життя на морі. М.: Транспорт; 1990 р.

5. Міжнародна конвенція по охороні людського життя на морі "СОЛАС-74".

6. Міжнародна конвенція з пошуку та рятування на морі, 1979 р.

 

Питання для самоконтролю:

Тестові завдання до Лекції № 1.

Пояснення: наступні завдання мають один варіант правильної відповіді. Намагайтеся підібрати більш точну відповідь, лише вона буде вірною.

1. Навколишнє середовище поділяється на:

A. Природне, соціальне, техногенне;

B. Природне, психологічне, техногенне;

C. Природне, виробниче, техногенне.

D. Суспільство,діяльність, економіка.

 

2. БЖД – це наука про:

A. збереження здоров'я і безпеку праці;

B. безпеку праці в навколишньому середовищі;

C. збереження здоров'я і безпеки людини в середовищі проживання;

D. збереження здоров'я і здоровий спосіб життя.

 

3. БЖД виконує задачі:

A. класифікувати небезпеки, аналізувати небезпеки, знижувати ризик виникнення небезпеки, планувати заходи щодо ліквідації небезпек;

B. Ідентифікувати небезпеки, аналізувати небезпеки, знижувати ризик виникнення небезпеки, планувати заходи щодо ліквідації небезпек;

C. класифікувати небезпеки, аналізувати небезпеки, знижувати можливість виникнення небезпеки, планувати заходи щодо ліквідації небезпек;

D. Ідентифікувати небезпеки, вивчати методи аналізу небезпек, знижувати ризик виникнення небезпеки, планувати заходи щодо ліквідації небезпек;

 

4. Які основні категорії БЖД ви знаєте?

A. безпека, небезпека, ризик;

B. можливості, довкілля, функції;

C. психіка, довкілля, функції;

D. безпека, небезпека, функції.

 

5. Ризик – це

A. ймовірність створення нульового ризику;

B. частота або ймовірність проходження подій з негативними наслідками за визначений часовий проміжок;

C. частота або ймовірність виникнення подій з негативними наслідками;

D. частота або ймовірність виникнення подій з негативними наслідками за визначений часовий проміжок.

 

ЛЕКЦІЯ № 1

Тема: Безпека - базовий чинник сталого людського розвитку. Охорона оточуючого середовища.

Мета: ознайомити курсантів(студентів) з основними категоріями та поняттями навчальної дисципліни безпека життєдіяльності.

Компетентність: базові уявлення про основи філософії, психології, педагогіки, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості, схильності до етичних цінностей, знання вітчизняної історії, економіки й права, розуміння причинно-наслідкових зв'язків розвитку суспільства й уміння їх використовувати в професійній і соціальній діяльності(Загальнонаукова)

План:

Вступна частина.

1. Модель життєдіяльності людини.

2. Визначення головних категорій і понять БЖД.

Вступна частина

На сучасному етапі розвитку цивілізації науково-технічний прогрес не лише не гарантує повної безпеки людству, а часто його результати призводять до надзвичайних ситуацій через антропогенний вплив на довкілля, недосконалість технологій та обладнання і суб’єктивний чинник виробництва. В умовах постійного зростання інтенсивності життєдіяльності людини, впровадження високих технологій та унікального обладнання різко зростає роль суб’єктивного чинника в оптимізації взаємовідносин людини з середовищем перебування і сучасною виробничою та побутовою технікою.

Незалежно від сфер діяльності серед причин, які призводять до нещасних випадків, перше місце належить людському чиннику (близько 75 %), друге – техніці (близько 15 %) і нарешті – середовищу (близько 10 %).

Ієрархія загальнолюдських цінностей сьогодні будується на пріоритеті здоров’я людини – стану її повного фізичного, духовного і соціального благополуччя. Визнання цієї ієрархії та керівництво нею у практичних діях стане реальністю тоді, коли кожна людина перейметься сучасним поглядом на природні та техногенні умови її власного існування – людина є частиною природи і її благополуччя цілком залежить від благополуччя природи.

Якщо донедавна науково-технічний прогрес сприймався як гарант благополуччя людини, то сьогодні через потужний антропогенний вплив на довкілля та загрозу порушення глобальної рівноваги і знищення життя на Землі ця думка змінюється. У висвітленні світоглядних проблем дедалі частіше акценти ставляться на негативних наслідках науково-технічного прогресу. Немає сумніву в тому що сучасний етап науково-технічного прогресу характеризується загостренням питань безпеки життєдіяльності людини, а відтак постає проблема пошуку шляхів їхнього вирішення.

У декларації міжнародної конференції з навколишнього середовища і розвитку, яка відбулась у Ріо-де-Жанейро в 1992 р. під егідою ООН, проголошена концепція стійкого розвитку суспільства, а отже, виникає проблема управління науково-технічним прогресом – продуктом постійної людської потреби пізнання навколишнього світу. Тому актуальним питанням, передусім, є встановлення оптимального співвідношення між науково-технічним прогресом, розвитком та безпекою цивілізації.