Південно-західні руські князівства в період феодальної роздробленості

План

1. Причини роздроблення Київської Русі.

2. Політичний та соціально-економічний розвиток південно-західних руських князівств.

3. Монголо-татарська навала на Русь та її наслідки.

4. Культура Південно-Західної Русі доби феодальної роздробленості.

Методичні рекомендації

При вивченні теми слід з’ясувати причини феодальної роздробленості. Розвиток феодального способу виробництва призвів до виникнення місцевих економічних центрів, які в силу натурального характеру феодального господарства були слабо пов’язані один з одним. Місцеві економічні інтереси в умовах натурального господарства породжували прагнення до відособлення. Дружинники, колишня опора великого київського князя, перетворившись на вотчинників (бояр), пройнялися місцевими інтересами, влада Києва стала для них обтяжливою, бо вимагала служби і матеріальних витрат. З загостренням класових суперечностей феодали створили апарат влади ближче до своїх вотчин. Центром місцевих політичних сил стало головне місто певної області. Створення апарату феодальної влади на місцях сприяло дальшому розвитку феодального виробництва. Проте, втрата державної єдності і князівські міжусобиці підірвали політичну і військову міць давньоруської держави, чим скористалися вороги.

Значну увагу потрібно приділити розвитку окремих руських земель – Київської, Переяславської, Чернігово-Сіверської, Галицької і Волинської. В цей період Київ номінально зберігає статус головного міста. За володіння Києвом ведеться постійна боротьба між руськими князями, внаслідок якої в другій половині ХІІ ст. Київ остаточно втратив значення столиці Русі. Одночасно зростає економічна і політична могутність Галицького і Волинського князівств, які в 1199 р. об’єднуються в єдину державу. З цього часу Галицько – Волинське князівство, розквіт якого припадає на князювання Данила Галицького, стає на чолі процесу об’єднання південно – руських земель. Охарактеризувати Галицько – Волинську державу за князя Данила та його наступників.

Розгляд питання про боротьбу народів Русі проти монголо – татарських завойовників варто починати з соціально – економічних відносин кочових племен у Середній Азії. В ХІ-ХІІ ст. у них відбувся розклад родового ладу і зародився феодалізм. Потреба в нових пасовищах при екстенсивному веденні скотарства призводила до посилення войовничості кочових племен. Причиною поразок Руської держави у боротьбі з монголо – татарами була політична роздробленість. Героїчна боротьба руського народу проти завойовників мала всесвітньо – історичне значення. Окремо слід розглянути наслідки монголо – татарського панування для руських земель.

При вивченні культури Русі періоду феодальної роздробленості треба конкретно зупинитися на питаннях розвитку знань і освіти, літератури, архітектури. В цілому, вона зробила великий крок вперед і вплинула на розвиток культури сусідніх народів.

 

Рекомендована література

1. Історія України. Під ред. Зайцева. - Львів, 1996, 2000.

2. Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999.

3. Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1996.

4. Смолій В. Історія України. – К., 2000.

5. Котляр М. Ф. Данило Галицький. – К., 1984.

6. Крип'якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. - К, 1984.

7. Рыбаков В. А. Киевская Русь и русские княжества XII-XIII вв. - М„ 1982.

8. Свідерський Ю. Ю. Боротьба Південно-Західної Русі проти католицької' експансії в X-XIII ст. - К., 1983. Толочно П. П. Древнерусский феодальный город. - К., 1989.

9. Толочно П. П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности XII –XIII вв. – К., 1980.

Семінарське заняття № 4

Українські землі у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.

План

1. Політичне становище українських земель.

2. Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського.

3. Соціально-економічний розвиток українських земель.

4. Етнічні процеси в Україні. Пам'ятки культури.

Методичні рекомендації

Вивчаючи матеріали цієї теми, важливо простежити такі процеси: захоплення феодалами Литви і Польщі південно-західних руських земель і створення на них нового політико-адміністративного устрою й управління; піднесення Московського князівства та утворення централізованої московської держави, їх роль у політичному житті українських земель; взаємовідносини Великого князівства Литовського і Польського королівства; остаточна ліквідація князівств.

У ході вивчення питання соціально – економічного розвитку необхідно прослідкувати насамперед за тим, як феодальні відносини досягли на Україні своєї зрілості. Важливо також знати про основні тенденції в економічному розвитку і соціальних відносин на українських землях в період феодалізму.

Знайомлячись із розвитком основних галузей сільського господарства, варто звернути увагу не тільки на повільність змін у ньому, обумовлену феодальним способом виробництва, а й на те, що нового з’явилося в ньому. Особливу увагу слід закцентувати на процесі формування феодального землеволодіння – основі феодально – кріпосницької системи, визначити шляхи його зростання та форми, висвітлити соціальну структуру населення. Необхідно знати причини виникнення з ХV ст. фільваркової системи землеробства, охарактеризувати феодальні повинності та простежити процес закріпачення. Потрібно знати ряд положень, які стосуються розвитку промислів, ремесла, що було пов’язано з дальшим поглибленням суспільного поділу праці, виникнення цехів.

Вивчення матеріалу про міста треба розпочати з того, як засновувалися нові міста і зростали старі; їх поділ на державні і приватновласницькі; надання деяким містам магдебурзького права; дати характеристику основних груп міського населення. Розвиток торгівлі на Україні ХІV – першої половини ХVІ ст. обумовлювався розвитком продуктивних сил, поглибленням суспільного поділу праці, зростанням товарної продукції сільського господарства і ремесла. Відзначивши це, слід зупинитися на організації торгівлі, на внутрішній (торги, ринки і ярмарки) і зовнішній (з Московією, Молдавією, країнами Західної Європи, зі Сходом) торгівлі.

Розглядаючи питання розвитку культури, варто з’ясувати історичні умови її розвитку та перейти до засвоєння матеріалу про різні галузі культури і виявити головні тенденції в їх розвитку. Шкільна освіта цього періоду представлена школами, що існували при монастирях, церквах, інколи в маєтках феодалів. Особливу увагу слід звернути на православні школи вищого ступеня – “греко – слов’яно – латинську” колегію, заснована князем К.Острозьким. Розвиток шкільної освіти сприяв появі наукових праць з різних галузей науки – математики, медицини, філології тощо. До цього ж часу відноситься і виникнення друкарства в Україні, яке тісно пов’язане ім’ям Івана Федорова. В ХV ст. зародилися нові епічні твори – історичні пісні і думи, своєрідними творами літератури були літописи. У театральному мистецтві наприкінці ХІV – першій половині ХVІ ст. виникає театр у вигляді декламацій і діалогів та народно-площадний театр (інтермедія), з’являється вертеп. При розгляді мистецтва необхідно звернути на такі важливі процеси: виникнення в них національних, народних рис; зменшення церковних впливів та збільшення світських елементів тощо.

Рекомендована література

1. Історія України. Під ред. Зайцева. - Львів, 1996, 2000.

2. Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999.

3. Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1996.

4. Смолій В. Історія України. – К., 2000.

5. Крип'якевич I. П. Галицько-Волинське князівство. - К., 1984.

6. Насонов А. Н. Монголы и Русь (История татарской политики на Руси. - М.Л., 1940.

7. Шабульдо ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. - К., 1987.

 

Семінарське заняття № 5