Відомчі мережі передавання даних

Залежно від масштабу відомства (організації, фірми, корпорації) мережі передавання даних, які йому належать, поділяють на мережі відділів, мережі кампусів (міжбудинкові мережі) та корпоративні мережі.

Мережі відділів будуються, як правило, на базі однієї з базових технологій, містять невелике число комп'ютерів (до 50) і розміщені в межах одного будинку. Метою побудови таких мереж є забезпечення колективного доступу до дорогих розподілених ресурсів (прикладних програм, баз даних, периферійного обладнан­ня). Вони переважно не діляться на підмережі і не вимагають для свого обслуговування високоваліфікованого адміністратора. Фізичним середовищем таких мереж є здебільшого кабелі на основі скручених пар і коаксіальний кабель.

Мережі кампусів складаються з окремих підмереж і охоплюють декілька будинків, розміщених на площі в декілька квадратних кілометрів. Для них характерна неоднорідність апаратного і програмного забезпечення. Окремі під­мережі можуть будуватися на базі різних мережевих технологій. Основна мета побудови мережі кампусів - доступ до відомчої бази даних. Для з'єднання під­мереж між собою використовують повторювачі, концентратори, комутатори, шлюзи та маршрутизатори. Фізичне середовище мережі кампусів - це кабелі на основі скручених пар, коаксіальний та оптоволоконний кабель, на якому будують магістральні лінії зв'язку.

Корпоративні мережі охоплюють всі підрозділи організації (корпорації, фірми), які розміщені на великій території (місто, держава, континент). До їх складу можуть входити декілька LAN і WAN, які використовують різноманітні лінії зв'язку, зокрема телефонні канали, радіо- і супутниковий зв'язок. Вони можуть використовувати складне комунікаційне обладнання і багатофункціо­нальну апаратуру передавання даних.

На рис. 2.4 наведено приклад побудови корпоративної мережі. На цій схемі підмережі трьох відділів побудовані на основі базових технологій Ethernet, Fast Ethernet та FDDI і під'єднані через відповідні комутатори до розподіленої магістралі FDDI, побудованої за стандартом PMD на базі багатомодового волоконно-оптичного кабелю. Мережа кампусу складається з підмереж будинків, з'єднаних магістраллю FDDI, побудованою за стандартом SMF-PMD на базі одномодового волоконно-оптичного кабелю максимальною довжиною до 60 км. З локальною мережею філії, яка може бути віддаленою на декілька тисяч кілометрів, зв'язуються глобальною мережею Х.25, до якої мережа кампусу і мережа філії під'єднані за допомогою маршрутизаторів. Порти маршрутизаторів, які під'єднані до WAN, повинні містити апаратуру передавання даних і підтримувати протоколи технології Х.25, а порти, під'єднані до LAN - протоколи цих технологій.

Для корпоративних мереж є характерним використання тисяч PC, сотень серверів, різноманітних операційних систем і пакетів прикладних програм, великих обсягів даних, які зберігаються у спільній базі даних.

Наведена структура корпоративної мережі належить до класу інтернет-мереж (об'єднаних, великих), до складу яких входять різнорідні, побудовані за різними технологіями глобальні і локальні мережі. Принципи побудови та роботи об'єднаних мереж будуть розглянуті нижче.

Якщо мережа нараховує більше від двох комп'ютерів, то для забезпечення надійного зв'язку між ними кожному комп'ютеру необхідно присвоїти свою адресу (ім'я). Ця адреса має відповідати певним вимогам:

1. Бути унікальною і однозначно визначати комп'ютер.

2. Бути зручною для користувача і легко запам'ятовуватися.

3. Бути компактною і займати небагато місця в пам'яті комп'ютерів і
комунікаційних пристроїв.

4. Дозволяти адресувати комп'ютери у великих об'єднаних мережах, тобто
мати ієрархічну структуру.