Організаційна побудова і форми діяльності Верховної Ради України.

Конституційний статус Верховної Ради України (далі —Верховна Рада) характеризується закріпленням в Основному Законі принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада, її не слід розглядати як вищестоящий орган щодо інших загальнодержавних органів (Президента, Кабінету Міністрів, Конституційного Суду і Верховного Суду України) та органів місцевого самоврядування. У чинній Конституції України не встановлюється принцип єдності представницьких органів. Місцеві ради визначаються не як органи держави, а як органи місцевого самоврядування. Тому вплив Верховної Ради на діяльність інших органів держави та органів місцевого самоврядування може здійснюватися виключно через прийняття законів, які обов'язкові до виконання на території України всіма без винятку суб'єктами.

Отже, Верховна Рада є парламентом України і єдиним органом 'й законодавчої влади.

Парламенти і парламентаризм у Європі мають давню історію. Парламенти розглядаються як органи законодавчої влади. Проте парламенти визначають і забезпечують функціонування всього державного механізму, бо саме вони у більшості країн світу приймають або безпосередньо беруть участь у прийнятті конституцій, які і встановлюють державний і правовий механізм.

Парламенти — це виборні і колегіальні загальнодержавні органи, які функціонують в умовах демократичного правління і компетентні здійснювати законотворчу діяльність.

Парламентарзм — це система взаємодії держави і суспільства для якої характерним є визнання провідної або особливої і досить істотної ролі у здійсненні державновладних функцій загальнонаціонального постійно діючого представницького органу.

Його не слід пов'язувати з будь-якими конкретними формами державного правління. У кожній країні конкретні форми визначаються історично.

До основних ознак парламенту належать:

•це колегіальний орган, що складається з групи депутатів, чисельність яких залежить від його представницького характеру;

•повинен мати легітимний характер;

•формується шляхом виборів;

•є органом загальної компетенції;

•як загальнодержавний орган поширює свої повноваження на територію всієї держави.

Залежно від ролі в державному механізмі парламенти бувають:

— типу арени, діяльність яких зводиться до обговорення ідей та напрямів політики, що формуються урядом держави;

—типу перетворюючих законодавчих органів — розробка та прийняття законів, визнання основних напрямів зовнішньої і внутрішньої політики, безпосереднє перетворення ідей на закони.

Верховна Рада є парламентом типу перетворюючого законодавчого органу. Саме вона розробляє та приймає закони, визначає основні напрями зовнішньої і внутрішньої політики, здійснює безпосереднє перетворення ідей на закони. Вона виконує такі функції: а) розглядає і вирішує питання державного і суспільного життя, що потребують врегулювання законами України; б) приймає закони України; в) здійснює установчі, контрольні, координаційні і міжнародні функції, передбачені Конституцією України. Деякі автори виділяють ще й освітню та ідеологічну функції парламенту. Так, Верховна Рада України здійснює: а) контроль за діяльністю уряду; контроль за бюджетними витратами; в) контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина тощо.

Конституційний склад Верховної Ради — чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. 225 депутатів обирається за пропорційною системою по одному багатомандатному загальнодержавному виборчому округу за списками партій та їх виборчих блоків, а 225 — по одномандатним округам, що утворюються в Україні з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі.

Верховна Рада складається з однієї палати. Верховна Рада обирається вільними виборами строком на чотири роки. Вибори до неї можуть бути черговими і позачерговими.

Відповідно до ч. і ст. 77 Конституції України чергові вибори до Верховної Ради відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень діючого її складу.

Позачергові вибори до парламенту України призначаються тоді, коли Президент достроково припиняє її повноваження. Це може статися за умови, що протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання Верховної Ради не можуть розпочатися, внаслідок чого Президент України достроково припиняє її повноваження та призначає нові вибори, які й називатимуться позачерговими. Такі вибори мають відбутися протягом шістдесяти днів з дня опублікування президентського указу про дострокове припинення повноважень попереднього складу парламенту.

Причини, через які пленарні засідання Верховної Ради не можуть розпочатися, можуть корінитися у її діяльності. До них відносять: а) відсутність кворуму, тобто кількості народних депутатів України, необхідної для визнання засідань Верховної Ради правомочними вирішувати питання, віднесені до її компетенції; б) результати відмови частини народних депутатів зареєструватися учасниками пленарного засідання; в) безрезультатність спроб обрати Голову Верховної Ради, який повинен вести ЇЇ засідання та ін.

Але щоразу ці причини мають свідчити про нездатність даного складу народних депутатів розв'язувати питання організації роботи парламенту. Повноваження Верховної Ради, обраної на позачергових виборах, не можуть бути припинені протягом одного року її функціонування. Це правило зумовлене недоцільністю створення частих перерв у діяльності законодавчого органу та істотних затрат, пов'язаних з виборчими кампаніями. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради не допускається і в останні шість місяців строку повноважень Президента України, що спрямовано на запобігання створенню можливих політичних та організаційних ускладнень у період організації і проведення виборів Президента.

Порядок проведення виборів Верховної Ради деталізується законами України «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 р. та «Про Центральну виборчу комісію України» від 17 грудня 1997 р.

Таким чином, Верховна Рада (парламент) є колективним, представницьким, однопалатним, законодавчим державним органом, що обирається громадянами України, які мають право голосу, на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні.

Організаційно-правові форми і методи роботи Верховної Ради

Верховна Рада України має свої форми і методи роботи. Як вже зазначалося, організаційно-правові форми діяльності Верховної Ради включають в себе проведення її пленарних засідань і засідань комітетів та комісій (сесії), організацію роботи інших органів і посадових осіб Верховної Ради. Організація їх роботи закріплюється Конституцією, законами України та Регламентом. Конституція України встановлює, що Верховна Рада працює сесійно. Сесії складаються з пленарних засідань і засідань комітетів, тимчасових спеціальних комісій та депутатських груп чи фракцій. Учасниками сесій є народні депутати, Голова Верховної Ради, його Перший заступник і заступник, голови комітетів Верховної Ради, їх заступники і секретарі, уповноважені депутатських груп і фракцій Верховної Ради. Забезпечує організацію роботи Верховної Ради її Секретаріат.

Отже, розглядаючи роботу Верховної Ради України, можна сказати, що форма її діяльності — це зовнішній вияв її існування.

Методи діяльності Верховної Ради характеризуються методами управління, тобто способами, прийомами й засобами цілеспрямованого її впливу на об'єкти управління. Управління розглядається різними науками: кібернетикою, філософією, правом та ін. Його сутність зводиться до впливу суб'єкта на об'єкт. Воно може бути свідомим і стихійним, об'єктивним і суб'єктивним, зовнішнім і внутрішнім та ін. Об'єктами управління в нашому випадку є усі суб'єкти права в його зовнішньому розумінні та органи і посадові особи Верховної Ради України у внутрішньому розумінні управління. Основним призначенням методів управління є забезпечення правомірної поведінки людей.

Таким чином, форми і методи організації пленарних засідань ерховної Ради та засідань ЇЇ органів і посадових осіб є предметом нашого дослідження.

Порядок роботи Верховної Ради встановлюється Конституцією України та регламентом Верховної Ради. Згідно зі ст. 82 Конституції України Верховна Рада працює сесійно. Вона є легітимною за умови обрання не менше як двох третин народних депутатів від її конституційного складу, тобто не менше 300 депутатів.

Сесія являє собою головну організаційно-правову форму, за допомогою якої парламент України реалізує свої повноваження. Це загальні збори народних депутатів України, що проходять у вигляді засідань, скликаються у встановленому законом порядку для вирішення питань, які включаються у компетенцію Верховної Ради України. Сесії складаються з пленарних засідань і засідань комітетів та тимчасових (спеціальних і слідчих) комісій. У процесі проведення сесії найбільшою мірою виявляється принцип колективізму.

Розрізняють порядок організації і проведення:

• першої;

• чергових;

• позачергових;

• надзвичайних сесій.

На свою першу сесію Верховна Рада збирається не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання сесії Верховної Ради відкриває найстарший за віком народний депутат України. У Регламенті Верховної Ради деталізуються конституційні положення щодо порядку організації і проведення першої сесії. Вона скликається після проведення відповідної підготовки.

Секретаріат Верховної Ради не пізніше як через 10 днів після; обрання надсилає кожному народному депутату: а) Конституцію України; б) Віденську конвенцію про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р.; в) Закон України «Про статус народних депутатів України»; г) Регламент Верховної Ради; д) Закон України «Про комітети Верховної Ради України; е) перелік комітетів Верховної Ради попереднього (або поточного) скликання і Положення про них; є) Положення про порядок розробки проектів законів; ж) Положення про структуру, виклад, зміст і оформлення проектів законів; з) Положення про референта-консультанта народного депутата України; й) Положення про Секретаріат Верховної Ради; і) список посадових осіб Секретаріату Верховної Ради та їх службові телефони.

Депутату пропонується не пізніше як за 20 днів до початку сесії надіслати свої попередні побажання щодо входження до складу того чи іншого комітету та повідомити про житлові умови, в м. Києві, необхідні для здійснення депутатських повноважень.

Секретаріат Верховної Ради не пізніше як за 15 днів до початку першої сесії Верховної Ради нового скликання надсилає депутатам довідкові матеріали про обраних народних депутатів України та збірник їх передвиборних програм (платформ). Довідковий матеріал про депутатів має містити, зокрема: а) прізвище, ім'я та по батькові депутата; б) назву, номер і місцезнаходження (область чи місто) виборчого округу; в) дату народження депутата; г) дані про освіту, професію, посаду, місце роботи, партійність; д) поштову адресу та номери телефонів, вказані депутатом. Народним депутатам надсилають і деякі інші документи до початку першої сесії Верховної Ради.

Для розробки проекту порядку денного першої сесії Верховної Ради нового скликання та проектів інших документів, що виносяться на першу сесію, підготовки пропозицій щодо організації її роботи Верховна Рада попереднього скликання організовує формування Підготовчої депутатської групи з числа новообраних народних депутатів України. Вона складається з представників — депутатів від Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя. Від кожних десяти депутатів вказаних регіонів делегується один представник з урахуванням пропорційності представництва від депутатів, що є членами різних партій, та безпартійних. Делегування представників здійснюється на зборах депутатів від відповідних регіонів. Перше засідання Підготовчої депутатської групи скликає Голова Верховної Ради попереднього скликання не пізніше як за 20 днів до початку першої сесії Верховної Ради нового скликання. Про проведену роботу Підготовча депутатська група готує звіт на'першу"сесію".""

На першому пленарному засіданні Верховної Ради народні депутати України складають присягу. Процедуру складання присяги встановлює Конституція України, згідно з якою текст присяги зачитує найстарший за віком народний депутат перед відкриттям першої сесії кожного наступного скликання. Депутати скріплюють текст присяги своїми підписами. У разі коли депутат відмовляється підписати текст присяги, то це тягне за собою втрату депутатського мандата. Повноваження народного депутата України починаються з моменту складання присяги. Потім головуючий пропонує депутатам розпочати формування депутатських груп (Фракцій), дає пояснення про їх права і порядок формування. Далі приймається рішення з питань обрання Голови Верховної Ради і його заступників та створення комітетів.

Президія сесії створюється Верховною Радою з числа народних депутатів України на підставі пропорційного представництва від різних партій та безпартійних, а також з урахуванням їх домовленості про відступ від такого представництва. Вона створюється шляхом відкритого голосування за списком без обговорення.

Для проведення таємного голосування і визначення його результатів обирається Лічильна комісія, яка проводить підрахунок голосів під час відкритого голосування або визначає присутність депутатів на засіданні в разі неспрацювання електронної системи підрахунку голосів чи за дорученням головуючого на засіданні. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову, заступника голови і секретаря. Засідання Лічильної комісії проводяться гласно і лише відкрито. У роботі Лічильної комісії не можуть брати участь народні депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.

Народний депутат до визнання його повноважень не може бути обраний на посаду у Верховній Раді та до її органів (крім Президії сесії, тимчасових Лічильної та Мандатної комісій). У комітеті Верховної Ради за депутатом, для визнання повноважень якого призначена додаткова перевірка, резервується місце. Народний депутат, щодо визнання повноважень якого призначена додаткова перевірка, зупиняє свою участь у роботі Президії сесії, тимчасових Лічильній та Мандатній комісій.

Чергові сесії Верховної Ради проводяться два рази на рік і починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.

Відкриття чергової сесії Верховної Ради оголошує головуючий на засіданні на початку першого пленарного засідання, яке проводиться у перший день роботи сесії. Тривалість сесії визначається Верховною Радою. Вона може доручити окремим комітетам чи комісіям продовжити роботу сесії на їх засіданнях. За звичайних обставин перший і третій тижні місяця сесійного періоду відводяться для пленарних засідань Верховної Ради, другий — для роботи комітетів і комісій Верховної Ради, четвертий — для роботи депутатів у виборчих округах, їх самостійної роботи, пов'язаної із здійсненням депутатських повноважень, а також для роботи комітетів і комісій за дорученнями Верховної Ради.

У сесійний період щотижнева робота Верховної Ради та її комітетів і комісій починається у вівторок о 10 годині і закінчується у п'ятницю о 14 годині. Понеділок кожного тижня відводиться для самостійної роботи депутатів, здійснення депутатських повноважень, їх роботи в депутатських групах (фракціях) або у виборчих округах. Верховна Рада не може приймати рішення щодо використання у понеділок їх робочого часу для інших цілей, за винятком випадків, коли депутати залучаються до роботи під час надзвичайного чи воєнного стану або для виконання доручень за рішеннями Верховної Ради. Робочий день Верховної Ради, її комісій та комітетів у сесійний період починається о 10 годині і триває до 18 години з перервою з 12 години до 12 години 30 хвилин і з обідньою перервою з 14 до 16 години, за винятком випадків, коли депутати залучаються до роботи під час надзвичайного чи воєнного стану або для виконання доручень за рішеннями Верховної Ради. Вона, якщо не приймає іншого рішення, проводить протягом дня два засідання сесії: ранкове — з 10 до 14 години і вечірнє — з 16 до 18 години. Засідання Верховної Ради або її робочого органу головуючий на засіданні може подовжити понад визначений робочий час не більше ніж на 15 хвилин. Інші одноразові зміни часу роботи можуть здійснюватися, якщо за це без обговорення проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості. За звичайних обставин рішення про продовження пленарного засідання після 18 години приймає Верховна Рада не пізніше як на ранковому засіданні того ж дня.

У середу першого і третього тижня місяця з 16 до 18 години на засіданні Верховної Ради керівники та посадові особи будь-яких державних органів (крім органів судової влади) відповідають на запити і запитання депутатів. У разі коли надходить велика кількість запитів і запитань, для їх розгляду можуть бути відведені окремі засідання Верховної Ради, але не більше одного дня засідань на тиждень пленарної роботи. Перша година засідань у пріоритетному порядку відводиться для запитів і запитань

ЩОДО ПОТОЧНИХ ПОДІЙ.

Інформація про місце і час проведення засідань Верховної Ради (якщо засідання передбачається провести не в сесійному залі), а також про місце і час реєстрації народних депутатів публікується в газеті «Голос України», повідомляється іншими засобами масової інформації та заздалегідь доводиться до відома кожного депутата.

Проекти законів, постанов та інші документи надсилаються депутатам не пізніше як за 10 днів до початку чергової сесії Верховної Ради. Можуть встановлюватися і триваліші терміни надсилання документів.

Таким чином, перша сесія Верховної Ради нового скликання та чергові сесії проводяться відповідно до Конституції України, законів та Регламенту.

Позачергові сесії Верховної Ради України із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менше як третини народних депутатів України від їх конституційного складу (150 депутатів) або на вимогу Президента України. Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії Верховної Ради, підписані ініціаторами, надсилаються Голові Верховної Ради із зазначенням питань і, за звичайних обставин, з проектами документів, розгляд яких пропонується, при цьому підпис депутата не може бути відкликаний.

Позачергова сесія Верховної Ради за звичайних обставин скликається не пізніше як у 10-денний строк після надходження пропозиції про ЇЇ скликання. Розпорядження Голови Верховної Ради про скликання позачергової сесії Верховної Ради публікується не пізніше як за 3 дні до її відкриття із зазначенням питань, які пропонується винести на розгляд позачергової сесії. Документи позачергової сесії Верховної Ради видаються депутатам при їх реєстрації.

Отже, Конституція України і Регламент Верховної Ради закріплюють суб'єктів і порядок скликання позачергових сесій. У разі запровадження на території України або її частині режиму воєнного, надзвичайного чи іншого стану, пов'язаного з обмеженням конституційних прав громадян, Верховна Рада збирається на свою сесію без скликання у дводенний строк після запровадження такого режиму. У цьому разі Секретаріат Верховної Ради терміново повідомляє депутатів про місце засідань Верховної Ради, якщо вони відбуватимуться не в Будинку Верховної Ради, а в іншому приміщенні.

Всі сесії проводяться відкрито. Закриті засідання проводяться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради (226 депутатів). Рішення про проведення закритих сесій приймаються виключно на пленарних засіданнях шляхом голосування. Кожен народний депутат України на засіданнях голосує особисто.

Регламент передбачає і порядок формування порядку денного сесії, який включає в себе два розділи: перший — питання, які повністю підготовлені для включення до розкладу пленарних засідань Верховної Ради; другий — питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам Верховної Ради та відповідним органам.

До першого розділу порядку денного сесії Голова Верховної Ради за погодженням з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) включає лише ті питання, документи щодо яких підготовлені згідно з вимогами Регламенту. Відповідні голови комітетів Верховної Ради подають Голові Верховної Ради свої висновки щодо готовності закріплених за ними для підготовки і доопрацювання питань і пропозиції про включення їх до того чи іншого розділу порядку денного сесії.

Проект порядку денного сесії, сформований відповідно до вимог, обговорюється і затверджується в цілому Верховною Радою більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.

Рішення про включення питання до ще не затвердженого в цілому порядку денного сесії приймається, якщо за нього проголосувала не менш як третина депутатів від їх фактичної кількості, за винятками, встановленими законом. Якщо за наслідками голосування Верховної Ради питання до порядку денного сесії не включено, то воно вважається відхиленим. Рішення про виключення питання з не затвердженого ще в цілому порядку денного приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від їх фактичної кількості.

Питання затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради можуть розглядатися в іншій, ніж у передбаченій у ньому, послідовності, відкладатися, змінюватися чи виключатися з порядку денного за рішенням Верховної Ради, прийнятим після обговорення за скороченою процедурою. При цьому заслуховується виступ ініціатора такої пропозиції з її обгрунтуванням, а також повідомленням про виконану згідно з Регламентом підготовчу роботу і ступінь підготовленості питання до розгляду, про термін роздачі відповідних документів депутатам, а також заслуховується виступ з цього питання голови відповідного комітету або комісії.

Рішення про зміну чи виключення питань із затвердженого в цілому порядку денного приймається не менше як двома третинами голосів депутатів від їх фактичної кількості. У разі коли із зазначеного питання є пропозиція Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій), рішення щодо неї приймається без обговорення більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.

Більшістю голосів Верховна Рада може прийняти мотивоване рішення відкласти розгляд питання затвердженого порядку денного сесії на наступну чергову сесію. Таке рішення може прийматися не більше як один раз щодо одного й того самого питання порядку денного, за винятком питань про ратифікацію або денонсацію міжнародних договорів. Прийняття рішення з питання затвердження державного бюджету не може відкладатися на наступну сесію, якщо це за висновком Президента України призведе до перешкод у бюджетному регулюванні. Відкладене питання порядку денного може бути розглянуто на позачерговій сесії.

Рішення про розгляд на пленарному засіданні питання, не включеного до порядку денного сесії чи засідання, Верховна Рада може прийняти більшістю голосів депутатів від їх фактичного складу.

Питання про розгляд законопроекту (іншого акта) автоматично виключається з порядку денного сесії Верховної Ради у разі відхилення законопроекту (іншого акта) Верховною Радою, а також у разі офіційного опублікування прийнятого відповідного закону (чи введення в дію відповідного іншого акта).

З розгляду і підготовки до розгляду питань складається певний розклад. Розклад засідань Верховної Ради має містити інформацію про день і час проведення пленарних засідань не менше як на двотижневий строк, про порядок денний кожного пленарного засідання, реєстраційні номери, назви, редакції та дати розповсюдження серед депутатів проектів документів (у тому числі й альтернативних), що стосуються включених до розкладу засідань питань.

Проект розкладу засідань Верховної Ради готується Головою Верховної Ради спільно з- Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) і повідомляється депутатам не пізніше як за 10 днів до відкриття чергової сесії.

Розклад засідань Верховної Ради для розгляду питань порядку денного приймається Верховною Радою без обговорення за пропозицією Голови Верховної Ради, погодженою з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій). Рішення приймається більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості. Якщо за наслідками голосування без обговорення погоджену пропозицію буде відхилено або якщо погоджену пропозицію щодо проекту розкладу засідань не буде внесено, розклад засідань приймається Верховною Радою після скороченого обговорення.

Зміни у розклад засідань Верховної Ради вносяться у встановленому порядку. Верховна Рада наприкінці кожного тижня її пленарних засідань уточнює розклад засідань на наступний не менш як двотижневий строк. Уточнений розклад засідань розповсюджується серед депутатів.

До порядку денного пленарного засідання включаються питання з першого розділу розкладу, якщо додержано вимоги щодо готовності питання до розгляду і строків забезпечення депутатів відповідними матеріалами.

До порядку денного засідань Верховної Ради щотижня під час її пленарної роботи включається не менше двох годин для проведення обговорення питань (у тому числі і заздалегідь означених), які можуть бути не пов'язані з питаннями порядку денного сесії (різне). Рішення з таких обговорюваних питань у зазначений час Верховною Радою не приймаються. Такі обговорення проводяться, якщо на засіданні присутня більш як половина

депутатів від їх фактичної кількості. Час для таких обговорень може використовуватися частинами після розгляду питань порядку денного.

Щоденно на початку першого пленарного засідання (без включення цього питання до порядку денного засідання) відводиться до 30 хвилин для стислих (до 3 хвилин) виступів депутатів із внесенням пропозицій (крім тих, що їх вносять у спеціально встановленому порядку), оголошення запитів, заяв, повідомлень. При цьому обговорення не відкривається.

До порядку денного кожного останнього пленарного засідання тижня без голосування включається питання «Про причини відсутності депутатів».

На пленарному засіданні головуючий після попереднього погодження відповідних пропозицій, що надійшли від депутатів, депутатських груп (фракцій), з Головою Верховної Ради та за наявності висновків комітету Верховної Ради, до повноважень якого входять питання культури, оголошує про урочисті або траурні дати чи події, за винятком тих, що стосуються народних депутатів України поточного скликання. У разі порушення зазначеного порядку будь-ким з учасників засідання головуючий оголошує, що Верховна Рада взяла до відома зроблене повідомлення.

У невідкладних випадках у період між пленарними засіданнями під час сесії на вмотивовану вимогу осіб і органів, які згідно з Конституцією мають право порушувати питання про скликання позачергової сесії Верховної Ради, може порушуватися питання про скликання позачергових сесій. За звичайних умов до порядку денного цих засідань вносяться лише питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такого засідання.

Отже, законодавством передбачено порядок формування порядку денного і розкладу сесій. Крім роботи пленарних засідань, народні депутати працюють у комітетах і комісіях.