Легка персистуюча бронхіальна астма

Клінічні симптоми до початку лікування:

• Симптоми частіше 1 разу/тиждень, але рідше 1 разу/день на протязі більше 3-х місяців

• Загострення захворювання можуть порушувати активність і сон, потреба в симптоматичному лікуванні майже щоденно

• Нічні симптоми астми частіше 2-х разів на місяць

• ОФВ₁ або ПОШ_вид ³ 80 % від належних

• Добові коливання ПОШ_вид або ОФВ₁ - 20 - 30 %

 

Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма

Клінічні симптоми до початку лікування

• Щоденні симптоми

• Загострення викликають порушення активності і сну

• Нічні симптоми астми виникають більше 1 разу на тиждень

• Щоденний прийом b₂-агоністів короткої дії

• ОФВ₁ або ПОШ_вид в межах 60 - 80 % від належних

• Добові коливання ПОШ_вид або ОФВ₁ > 30 %

 

Тяжка персистуюча бронхіальна астма

Клінічні симптоми до початку лікування

• Постійна наявність денних симптомів

• Часті, тяжкі загострення

• Часті нічні симптоми астми

• Обмеження фізичної активності за рахунок астми

• ОФВ₁ або ПОШ_вид < 60 % від належних

• Добові коливання ПОШ_вид або ОФВ₁ > 30 %

Досягнення контролю БА може бути неможливим.

 

Оцінка рівню контролю БА

 

Характеристика	Контрольований перебіг	Частковий контроль	Неконтрольований перебіг
Денні симптоми	Немає (≤2/тиждень)	>2/тиждень
Обмеження активності	Немає	Будь коли
Нічні симптоми	Немає	Будь коли
Застосування бронхолітиків за потребою	Немає (≤2/тиждень)	>2/тиждень	≥3ознаки часткового контролю наявні у будь який тиждень
ФЗД (ПОШвид або ОФВ1)	Норма	<80% від повинного або персонально кращого
загострення	Немає	≥ 1 /рік	Будь коли

 

 

Діагностика бронхіальної астми

Потенційні фактори ризику розвитку бронхіальної астми

Провідні

- генетична схильність

- атопія

- гіперреактивність бронхів

Фактори оточуючого середовища, що сприяють розвитку бронхіальної астми у схильних осіб

1.2.1. Домашні алергени

- алергени домашнього пилу

- алергени свійських тварин

- алергени тарганів

- алергени грибів, плісняви, дріжджів

1.2.2. Зовнішні алергени

- пилок рослин

- гриби, пліснява, дріжджі

1.2.3. Професійна сенсибілізація

1.2.4. Паління тютюну

- активне паління

- пасивне паління

1.2.5. Повітряні полютанти

- зовнішні

- домашні

1.2.6. Респіраторні інфекції (переважно вірусні)

1.2.7. Вади в дієті

1.2.8. Споживання деяких ліків (нестероїдних протизапальних, бета-блокаторів)

1.2.9. Ожиріння

Фактори, що сприяють розвитку загострень та/або хронізації симптомів

1.3.1. Домашні та зовнішні алергени

1.3.2. Домашні та зовнішні повітряні полютанти

1.3.3. Респіраторні інфекції

1.3.4. Фізичні вправи та гіпервентиляція

1.3.5. Зміни погоди

1.3.6. Двоокис сірки

1.3.7. Окремі види їжі, харчових добавок, медикаментів

1.3.8. Надмірні емоції

1.3.9. Паління тютюну (активне та пасивне)

1.3.10. Іританти в домашньому побуті

Клінічні симптоми БА

- Епізодична задишка з утрудненням при видиху

- Кашель, більше вночі та при фізичному навантаженні

- Епізодичні свистячі хрипи в легенях

- Повторна скованість грудної клітки

Симптоми здебільшого посилюються вночі та в ранній ранковий час і пробуджують хворого. Симптоми БА виникають та погіршуються при:

- фізичному навантаженні

- вірусній інфекції

- впливі алергенів (харчових, свійських тварин, домашнього пилу, пилку рослин)

- палінні

- перепаді зовнішньої температури

- сильних емоціях (плачу, сміху)

- дії хімічних аерозолів

- прийманні деяких ліків (нестероїдних протизапальних, бета-блокаторів).

Порушення показників зовнішнього дихання

- Бронхіальна обструкція: зменшення пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШ_вид) та об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ₁)

- Добова варіабельність ПОШ_вид та ОФВ₁ > 20%

- Висока зворотність бронхіальної обструкції (підвищення більш, ніж на 12 % (або 200 мл) ПОШ_вид та ОФВ₁ в фармакологічних пробах з b₂-агоністами короткої дії).

Алергологічне дослідження

- Алергологічний анамнез: алергічний риніт, екзема, сінна лихоманка або родинний анамнез БА чи атопічних захворювань

- Позитивні шкіряні проби з алергенами

- Підвищений рівень загального та специфічного IgE

Гіперреактивність бронхів

Позитивні провокаційні тести з:

- гістаміном, метахоліном, фізичним навантаженням.

 

Ускладнення БА діляться на:

- легеневі: емфізема легень, дихальна недостатність, ателектаз, пневмоторакс;

- позалегеневі: дистрофія міокарда, хронічне легеневе серце, серцева недостатність.

 

Диференціальний діагноз. БА необхідно диференціювати з захворюваннями, що супроводжуються обструкцією бронхів. Це хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), трахеобронхіальна дискінезія. У хворих на ХОЗЛ, на відміну від БА, задишка та утруднення видиху має постійний характер, посилюється після фізичного навантаження, характерна відсутність зворотності обструкції бронхів навіть після проведеного лікування, відсутні еозинофіли в крові, харкотинні і змиві з бронхів, проби з алергенами негативні. Трахеобронхіальна дискінезія (експіраторний стеноз трахеї і крупних бронхів) проявляється болючим, пароксизмальним, бітональним кашлем і утрудненням видиху. Приступ кашлю провокується фізичним навантаженням, сміхом, ГРВІ. Кашель пов’язаний із слабістю мембранозної частини трахеї. При цьому відсутні ознаки алергічних змін, відсутні розсіяні сухі хрипи в легенях. Діагноз підтверджується під час бронхоскопії.

Часто доводиться проводити диференціальний діагноз приступу бронхіальної і серцевої астми. При серцевій астмі потрібно враховувати наявність задишки на вдосі або змішаного характеру, серцевий анамнез, характерне положення хворого (ортопноє), відсутність у хворого поза легеневих проявів алергії, еозинофілії.

 

Лікування. Відповідно до міжнародних рекомендацій стратегія лікування БА передбачає:

- контроль перебігу і прогресування астми, попередження загострень;

- максимальне підвищення якості життя;

- запобігання розвитку незворотного компонента бронхіальної обструкції;

- запобігання смертності від захворювання.

Ці цілі можуть бути досягненні за допомогою програми дій за такими напрямками:

- просвіта та навчання пацієнтів;

- оцінка і контроль ступеня тяжкості захворювання;

- запобігання контактів з тригерними факторами або спроба взяти їх під контроль;

- створення плану постійного тривалого лікування БА;

- забезпечення регулярного спостереження за хворим, контроль БА, регулярності і послідовності лікування.

Медикаментозне лікування БА ґрунтується на використанні двох основних видів лікарських препаратів: для тривалої підтримуючої терапії (протизапальні засоби і бронходилататори пролонгованої дії) і препаратів для зняття приступу ядухи (бронходилататори короткої дії). Медикаментозна терапія БА проводиться різними шляхами - інгаляційним, пероральним, парентеральним. Найбільші переваги має інгаляційний шлях медикаментозного лікування, що забезпечує високу місцеву дію в легенях, не викликає небажаної системної дії, дає можливість прискорити ефект терапії, зменшити ефективні дози ліків. Контролюючі медикаменти застосовуються щоденно, довготривало, базисно, що спрямовано на постійне утримання БА під контролем. До профілактичних, контролюючих БА, належать протизапальні препарати (найбільш показані - інгаляційні глюкокортикостероїди) та b₂-агоністи пролонгованої дії. Незважаючи на те, що БА є хронічним захворюванням контроль, його може бути досягнутий у багатьох хворих і визначається як:

- мінімальні (в ідеалі відсутні) хронічні симптоми, включаючи нічні;

- мінімальні (нечасті) загострення;

- відсутність необхідності викликів швидкої допомоги;

- мінімальна (в ідеалі відсутня) необхідність в застосуванні b₂-агоністів короткої дії за потребою;

- відсутність зниження активності, включаючи фізичну;

- циркадна варіабельність ПОШ_вид менше 20 %;

- близькі до норми показники ПОШ_вид;

- мінімальні (або відсутні) побічні ефекти терапії.