Техніка вишивки швом «зерновий вивід»

«Зерновий вивід» – це техніка вишивання з допомогою швів, які утворюють діагональні лінії, що складаються з невеликих контурних квадратиків. Шов «Зерновий вивід» зазвичай використовується в комбінації з іншими швами («лічильною гладдю», «виколюванням») в геометричних орнаментах.

Техніка Виколювання

Виколювання – це техніка вишивання, згідно з якою на полотні проколювали дірочки та обмітали їх відповідним швом. Ця техніка найбільш поширена на Чернігівщині та Покутті. Техніку «Виколювання» дуже часто українці поєднували з хрестиком, вирізуванням та настилуванням.

Вишивка видовженим хрестиком

Видовжений хрестик – це звичайний хрестик, який витягнутий у висоту або у довжину. Тобто такий хрестик вишивається по прямокутнику, сторони якого не рівні. Переважно такий прийом вишивання використовується у декоративних вишивках.

 

Правила виготовлення пплікації

Аплікація – один із видів декоративно-ужиткового мистецтва, може використовуватися для оздоблення одягу, головних уборів, предметів інтер’єру, аксесуарів. В якості матеріалів для аплікації може слугувати будь-який текстильний матеріал і фурнітура (сукно, драп, фетр, шовк, вовна, синтетика, мереживо, оксамит, штучне хутро, бавовна, нитки, пряжа, стрічки, тасьма, гудзики, кнопки, бісер, намистини тощо.) Для надання об’єма аплікації використовується синтапон. Виріб з аплікацією можна виготовляти з використанням машинних швів, ручних стібків і за допомогою клейових матеріалів (текстильного клею, термоплівки, прошитого флізеліну, клею ПВА.)

Сьогодні ми навчимося робити аплікацію, яка може служити як доповненням в клаптевих роботах, так і основною технікою у виконанні, наприклад, клаптевих картин.

Почнемо з вибору малюнка

Для перших робіт краще вибирати прості малюнки, що складаються з однієї-трьох деталей (сердечко, яблуко, аркуш). Знайти їх можна в дитячих книжках. Особливо добре підходять розмальовки для самих маленьких: спрощені форми, мінімум деталей, товсті чіткі лінії контуру, а відсутність кольору надає широкий простір для фантазії.
1. Переводимо малюнок на папір (кальку або папір для принтера, вона досить просвічує) і вирізаємо шаблони. Можна також скористатися копіювальним папером.

Якщо ви плануєте використовувати шаблони неодноразово, то краще їх продублювати картоном, щоб довше служили.

При необхідності збільшення або зменшення мотиву, расчертите його на квадрати і, зменшивши або збільшивши розмір квадрата, акуратно перемалюють частині кожної клітини.

У вас немає під рукою відповідних мотивів або ви хочете проявити власну фантазію? Можете зробити аплікацію по своїх малюнках. І не обов'язково прагнути до реальної точності зображуваного предмета. У спрощеному, умовному зображенні має свою чарівність.

2. Вибираємо клаптики тканини, відповідні за кольором і фактурою. Тут ви цілком можете дати волю своїй уяві. Кішка, наприклад, у вас може вийти в клітинку або в горошок.

 

Види вишивки гладдю та технологія вишивки

Ви́шивка гла́ддю — один із видів народного декоративного мистецтва; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках, вишиванках, рушниках, серветках, скатертинах, картинах.

Головне — знайти або створити власноруч малюнок та підібрати гармонійно кольори.

Види швів

· Плоска гладь — двобічна, стібки щільно укладаються один до одного

· Гладь вприкріп.

· Гладь із настилом.

· Шов «уперед голку».

· Шов «назад голку».

· Шов «вузький гладяний валик».

· Плоска гладь.

· Володимирський шов («верхошов»).

· Шов «вузлик».

· Шов «петля вприкріп».

· Тіньова гладь — виконується нитками різних кольорів.

· Прорізна гладь.

· Стебловий шов

· Петельний шов

· Шов «ланцюжок»