Де a і b - константи, які залежать від того, до якої лінії спектра віднесено це рівняння.

Закон Мозлі теоретично пояснив Бор: коли на метал діють елект­рони високої енергії, із внутрішніх енергетичних рівнів зникають електрони, а на звільнені місця переходять електрони з вищих рівнів. Кожному переходу відповідає випромінювання кванта цілком певної енергії, тобто певна лінія в спектрі. Якщо взя­ти якийсь певний перехід електрона в різних ато­мах, то енергія виділених квантів має бути тим більшою, чим більший заряд ядра атома Z:

→ порядковий номер еле­мента N збігається з зарядом ядра атома Z.

Закон Мозлі дав змогу визначити заряди ядер атомів і встановити, що порядок розміщення елементів у ПС, а отже, і їхні властивості визначаються зарядом ядра атома →. нове формулювання ПЗ: "Властивості елементів, а також властиво­сті їхніх сполук перебувають у періодичній залежності від зарядів ядер атомів".

Було також уточнено поняття "елемент" як сукупність атомів з однаковим зарядом ядра; визначено місце ізотопів у ПС. Пари елементів Ar-K, Co-Ni, Te-I розташовані в порядку зростання зарядів ядер.

Структура ПС в світлі теорії БА

• Кожний період (крім І-ого) починається з лужного металу.

• кожний період починається заповненням нового енергетичного рівня.

• Елементи одного й того самого періоду мають однакове число енергетичних рівнів.

• Номер періоду відповідає числу енергетичних рівнів або значенню головного квантового числа для електронів зовнішнього енергетичного рівня.

Оскільки запов­нення енергетичного рівня починається з відповідного s-підрівня, то кожний наступний період починається з елемента, у якого починає заповнюватися ns-підрівень (n - номер періоду).

Найважливіші властивості елементів

Енергія іонізації

Здатність атомів віддавати електрони характеризується енергією іонізації (I) - min енергія, яка необхідна для відриву ē від ізольованого атома, що перебуває в нормальному стані/

І залежить від Z_ядра, екрануючої дії електронів внутрішніх енергетичних рівнів, R_атома та будови зовнішнього енергетичного рівня.

від Li до Ne збільшується Z_ядра й посилюєть­ся притягання електронів → R_атома зменшується. Екрануюча дія внутрішніх електронів (1s²) практично не змінюється → І збільшується, але це зростання не є монотонним: наполовину (N) або цілком заповнені підрівні (Ве,Ne) мають підвищену стійкість

В елементів головних підгруп зверху вниз ↓ спостерігається значне збільшення Z_ядра; збільшення R_а; збільшується екрануюча дія ē внутрішніх енергетичних рівнів; будова зовнішнього енер­гетичного рівня в елементів однієї підгрупи однакова → І зменшується.

Енергія спорідненості з електроном

Енергія спорідненості з ē (Е) характеризує здатність ізольованого атома приєднувати ē - енергія, яка виділяється в результаті приєднання ē до атома, що перебуває в нормальному стані: А+ ē = A^-+ E.

Залежить від тих самих факторів, що й І. найбільші значення Е в атомів, яким бракує для завершення рівня одного або двох ē. Навпа­ки, в атомів із завершеними або наполовину заповненими підрівнями Е негативна.

Електронегативність

Хімічний зв'язок утворюється завдяки спільним елект­ронам. Напрям їхнього зміщення залежить від того, наскільки кожний атом здатний утримувати свої й притягувати додаткові (чу­жі) електрони.

електронегативність (æ) характеризує здатність даного атома зміщувати до себе електрони хімічного зв’язку і дорівнює півсумі енергій іонізації й спорідненості з електроном: æ = (І + Е)/2

Найзручніше користуватися шкалою відносних значень, у якій за оди­ницю прийнято æ літію.

У межах періоду значення æ зростають зліва направо, у головних підгрупах зростають знизу вгору ↑. Для металів æ < 2, для неметалів (як правило) æ > 2. Спільні електрони хімічного зв’язку зміщуються до атома з більшою æ.