Заходи з підвищення стійкості виробничої діяльності об’єкта 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Заходи з підвищення стійкості виробничої діяльності об’єкта



1. Захист працівників і службовців:

¾ будівництво захисних споруд;

¾ роззосередження;

¾ використання засобів індивідуального захисту.

2. Управління, оповіщення, зв’язок:

¾ завчасне створення і обладнання запасних пунктів управління, оповіщення, зв’язку;

¾ дублювання систем управління, оповіщення, зв’язку.

 

 

3. Постачання:

¾ встановлення надійного зв’язку з підприємствами – постачальниками;

¾ дублювання шляхів доставки палива та сировини.

4. Запаси матеріально – технічних засобів:

¾ завчасне визначення необхідного об’єму запасів сировини, палива, обладнання, матеріалів та комплектуючих виробів;

¾ забезпечення надійного зберігання запасів на об’єкті.

5. Підготовка до відновлення порушеного виробництва:

¾ завчасна розробка документації по відновленню об’єкта;

¾ створення необхідних запасів матеріальних засобів для відновлення виробництва;

¾ завчасне створення бригад для проведення ремонтно-відновлювальних робіт.

 

ВИСНОВОК

На об’єкті, можливі декілька видів аварій, пов’язаних з небезпечними властивостями речовин, що обертаються.

Основними видами аварій є пожежі проливів. Аналіз стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації, яка може виникнути внаслідок вибуху газоповітряної суміші показав, що зони слабких і середніх руйнувань виходять за межі території АЗС і знаходяться в межах ~ 400 метрів.

При виникненні вибухів можливе потрапляння обладнання (вантажні автомобілі і автоцистерни, резервуарів зберігання палива) в зону дії теплового випромінювання з подальшим перегрівом небезпечних речовин та виникненням пожежі.

Зони ураження від вибухів можуть спричинити травмування людей, руйнувань найменш міцних конструкцій будинків, споруд і агрегатів; заповнень дверних і віконних прорізів, покрівель, перегородок.

При аваріях на території АЗС можуть утворюватись вибухонебезпечні хмари, які можуть розповсюджуватись на значні відстані в залежності від маси викиду. Максимальний розмір можливої зони дії надлишкового тиску становить ~ 400 м та виходить за межі території АЗС.

 

 

Схема розташування АЗС


                           
   
 
   
 
     
L3=265
 
 
   
 
   
     
L2=250
 
 
 
 
     
 
 
 
   
 

 

 

 

 


Розгерметизація резервуара
Створення паро-повітряної суміші з концентрацією вищою за НКМПП
Прояви природи (блискавки, землетрус)
Знос чи втома матеріалу, механічний, корозійний знос, ушкодження арматури, шлангу
Вихід параметрів за критичні значення
Викид струменю нафтопродукту під тиском
Загазованість на території АЗС
Факельне горіння струменя нафтопродукту
Інтоксикація людей
Розвиток аварії за межі підприємства
Розвиток аварії на сусідні блоки
Пожежа, вплив теплового випромінювання
Виникнення ударної хвилі
Помилки ремонтного та обслуговуючого персоналу
Вихід з ладу запобіжних пристроїв
Сценарій виникнення і розвитку аварії на АЗС

Список літератури

1. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. 8.06.2000р.

2. Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» 18.01.2001 р.

3. Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02. №956.

4. Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02. №956.

5. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001.

6. Наказ МНС України N 98 від 23.02.2006 “Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів”.

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями''.

8. Наказ МНС України від 19.04.2003 р. № 119 "Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій".

9. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18.12.2000 №338 «Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів».

10. Рекомендації щодо ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки. - К.: Основа, 2004.- 36 с.

11. Ризики небезпечних об’єктів та методика їх оцінки. Павлюк Ю.Е., Сибірний А.В., Бабаджанова О.Ф./ Навч.посібник. -ЛДУ БЖД, 2007.- 62 с.

12. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения: Справ. изд.: В 2-х кн./А.Н. Баратов, А.Я. Корольченко, Г.Н. Кравчук и др.-М.: “Химия”, 1990. Кн. 1-496 с. Кн. 2 - 384 с.

13. НАОП 1.3.00-1.01-88. Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожеженебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв.

14. ГОСТ 12.1.004-91. Пожарная безопасность. Общие требования.

15. ГОСТ 12.1.044-89. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.

16. ГОСТ 12.1.007-76 Вредные вещества. Классификация и общие требования.

17. Збірник основних нормативних документів з питань роботи Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки. - Львів, 2006.- 719 с.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 120; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.111.183 (0.006 с.)