Форми контролю знань і критерії оцінки

Порядок поточного оцінювання знань студентів.

Поточне оцінювання здійснюється під час проведення семінарських (практичних) занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Об’єктами поточного контролю є:

1) систематичність, активність та результативність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; відвідування занять;

2) виконання індивідуального навчально-дослідного завдання;

3) захист реферату;

4) виконання проміжного контролю;

5) виконання модульного контрольного завдання.

Оцінювання проводиться за такими критеріями:

· розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

· ступінь засвоєння матеріалу навчальної дисципліни;

· ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

· вміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв’язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні завдань, винесених для самостійного опрацювання, та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

· логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

При оцінюванні практичних завдань увага також приділяється якості, самостійності та своєчасності здачі виконаних завдань викладачу (згідно з графіком навчального процесу). Якщо якась із вимог не буде виконана, то на розсуд викладача оцінка буде знижена.

Проміжний модульний контроль рівня знань передбачає виявлення опанування студентом матеріалу лекційного модуля та вміння застосовувати його для вирішення практичної ситуації і проводиться у вигляді комплексного завдання (теоретичні питання, тести, практичне завдання). При цьому тестове завдання може містити як запитання, що стосуються суто теоретичного матеріалу, так і запитання, спрямовані на вирішення невеличкого практичного завдання.

Тести для проміжного контролю обираються із загального переліку тестів за відповідними модулями.

Критерії оцінювання індивідуального навчально-дослідного завдання

Індивідуальне навчально-дослідне завдання оцінюється за критеріями:

1) самостійність виконання;

2) логічність та послідовність викладення матеріалу;

3) повнота й глибина розкриття теми;

4) обґрунтованість висновків;

5) використання додаткових літературних джерел.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання оцінюється у 20 балів.

Загальна кількість балів, що відводиться на навчальну дисципліну – 100 балів. Із них на поточно-модульний контроль виділяється 100 балів.

Розподіл балів при оцінюванні знань з економічного оцінювання наведено нижче. Бали за відвідування занять не нараховуються. За пропуск лекційних і семінарських занять без поважних причин здійснюється віднімання 1 балу.

У разі, коли студент не з’явився на проведення модульної контрольної роботи без поважних причин, він отримує 0 балів. Перездача модульної контрольної роботи допускається у строки, які встановлюються викладачем.

Рейтинговий показник студента виставляється відповідно до набраної кількості балів. Взаємозв’язок між рейтинговим показником із дисципліни, національною шкалою оцінювання знань студента і шкалою оцінок ECTS встановлює шкала оцінювання знань.

Шкала оцінювання знань

Рейтинговий показник	Оцінка у національній шкалі	Оцінка ECTS
90 – 100	Зараховано	A (відмінно)
82 – 89	B (добре)
75 – 81	C (добре)
68 – 74	D (задовільно)
60 – 67	E (задовільно)
35 – 59	Незараховано	FX (незадовільно) з можливістю повторного складання
1 – 34	F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням

 

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Тема №	Назва теми	Кількість годин
Всього	Лекції	Семінари	Самостійне Вивчення	Індивідуальні заняття
Модуль І
	Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
	Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
	Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. до н е – V н.е.).
Модуль ІІ
	Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (V – XV ст.).
	Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI – перша половинаXVII ст.).
	Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина ХVII – перша половина XIX ст.)
Модуль ІІІ
	Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)					-
	Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ століття).
Модуль ІV
	Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.).
	Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом НТР (друга половина ХХ ст.).					-
	Світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ – початок ХХІ ст.).					-
Модуль V
	Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній науці.
	Формування засад нового господарства в Україні в 90-ті роки ХХ ст.					-
	Всього

 

Зміст тем дисципліни