Направити до ЛОР-спеціаліста

База тестів «Онкологія ЩЛД»

1. Хворий 60 років звернувся до лікаря-стоматолога з метою протезування. При обстеженні виявлено повну адентію і охриплість голосу на протязі 3-х місяців. Яка тактика лікаря?

1. Приступити до протезування

2. Направити в ООД

Направити до ЛОР-спеціаліста

 

2. Хворий 16 років звернувся до лікаря зі скаргами на наявність ущільнених лімфовузлів і нориці в пдщелепній ділянці, загальну слабість, субфебрильну температуру. Об’єктивно: в підщелепній ділянці наявні щільні, незначно болючі л/в з чіткими межами. Із норичного ходу виділяється сирнистий вміст. Найбільш імовірний діагноз:
1. Сифілітичний лімфаденіт
2. Актиномікоз лімфовузлів
3. Туберкульоз лімфовузлів
4. Хронічний остеомієліт
5. Підшкірна гранульома

 

3.У хворого під час обстеження виявлено новоутворення округлої форми в підпідборідній ділянці. Шкіра над новоутворенням у кольорі не змінена, збирається в складку. Після пункції, в пунктаті виявляється рідина солом’яно-жовтого кольору з домішками холестерину. Встановіть попередній діагноз:
1. Природжена серединна киста
2. Ліпома
3. Лімфаденіт
4. Ретенційна киста під’язикової слинної залози
5. Дермоїдна киста

4. Хворий 20 років скаржиться на пухлиноподіне утворення на боковій поверхні шиї справа. Пухлину виявили 1 рік тому. При огляді: на боковій поверхні шиї справа пухлина напівокрулої форми з чіткими контурами, 3*2 см. Пухлина зі шкірою не спаяна, не болюча, щільно-еластичної консистенції, рухома в вертикальному і горизонтальному напрямку. Регіонарні л/в не збільшені. При пункції пухлини отримана світло-жовта рідина, що біохімічно складається із злущеного епітелію, кристалів холестерину, лімфоцитів, еритроцитів. Діагноз:
1. Серединна кіста шиї справа
2. Бокова кіста шиї справа
3. Дермоїдна кіста шиї справа
4. Хемодектома шиї справа
5. Хронічний лімфаденіт шиї справа

 

5.Хворий 64 років звернувся до лікаря зі скаргами на наявність злегка болючої виразки на боковій поверхні язика, яка виникла більше 2 міс. назад. Об’єктивно: на боковій поверхні язика виразка з припіднятими краями, навколо неї тканини інфільтровані. Визначаються збільшені, спаяні один з одним і навколишніми тканинами підщелепні л/в. Попередній діагноз:

1. Виразково-некротичне ураження при захворюваннях крові

2. Сифіліс (твердий шанкр)

3. Туберкульозна виразка

4. Декубітальна виразка

Рак язика

 

6.Хворий 65 років скаржиться на біль в ділянці останнього зуба нижньої щелепи зліва, затруднене відкривання рота. Об’єктивно: коронка 48 торкається ерозивної поверхні слизової щоки. Краї ерозії щільні, вкриті зернистими грануляціями, неболючі, злегка кровоточать.Збільшені, неболючі підщелепні лімфовузли. Попередній діагноз:

Рак слизової оболонки щоки

2. Декубітальна виразка

3. Травматична виразка

4. Лейкоплакія щоки

5. Перикоронарит

 

7.Під час обстеження хворого встановлено, що пухлина на язиці займає більшу його частину, рухомість язика обмежена, виявляються поодинокі регіонарні лімфатичні вузли на боці ураження. Після цитологічного дослідження встновлено діагноз: рак язика T2N1M0. Яке лікування необхідно застосувати у цього хворого:

1. Хіміотерапія

2. Променева терапія

3. Хірургічне видалення новоутвору

Комбінований метод

5. Видалення лімфовузлів

 

8.У хворого, 67 років, на слизовій оболонці ретромолярного простору наявне новоутворення на вузькій основі, росте повільно, поверхня білувата, ворсинчаста, часто травмується. Порожнина рота не санована, коронки молярів верхньої і нижньої щелепи зруйновані. Поставте діагноз:

1. Лейкоплакія

2. Фіброма

3. Рак

4. Гіперкератоз

Папілома

9.У хворого, 45 років, в анамнезі хронічна травма слизової оболонки щоки справа гострими краями зубів. Об’єктивно: на слизовій щоки по лінії змикання зубів наявна білувата пляма, що не підвищується над оточуючими запаленими набряклими тканинами; поверхневі шари утворення не знімаються при зішкрібуванні. Поставте діагноз:

1. Травматична виразка слизової щоки

2. Верукозна форма лейкоплакії

Плоска лейкоплакія

4. Папіломатоз

5. Верукозно-ерозивна форма лейкоплакії

 

10.Режим диспансерного спостереження хворих передраками слизової оболонки порожнини рота?

 

1. 1 раз в місяць

2. 1 раз в 3 місяці

3. 1 раз в рік

Хворобу Боуена

3. Тріщини

4. Ввиразки

5. Верукозну лейкоплакію

 

12.Хворий, 33 р., звернувся зі скаргами на виразку дна порожнини рота, яка розташована від 45 до 35 зубів між тілом нижньої щелепи та під’язиковим валиком. Вона утруднює рухомість язика, мову та прийом їжі. При огляді відмічається щільний конгломерат підщелепних та підпідборідних л/в, визначаються лімфатичні вузли в середньо-боковому відділі шиї справа. Поставте діагноз:

1. Сифілітична виразка

2. Декбітальна виразка дна порожнини рота

3. Туберкульозна виразка дна порожнини рота

4. Виразково-некротичний стоматит

Рак дна порожнини рота

 

13.Хворий 62 років, скаржиться на біль та рану на боковій поверхні язика, яка існує півроку. При огляді має місце виразка розміром 0,5-1,5 см, поверхнева, неправильної форми. Навколишні тканини та основа її гіперемовані та інфільтровані. Пальпація утворення безболісна, порожнина рота не санована. Регіонарні л/в не збільшені, безболісні при пальпації. Попередній діагноз:

1. Туберкульозна виразка бокової поверхні язика справа

2. Декубітальна виразка бокової поверхні язика справа

Гістологічний

4. Радіоізотопний

17.Який плоскоклітинний рак протікає агресивніше?

1. Ороговіваючий

Без ороговіння

18. Хворий І, 43 років, скаржиться на новоутворення в правій підщелепній ділянці, яке з’явилося 2 міс. тому після перенесеного грипу. В правій підщелепній ділянці при пальпації виявляється слабо болюче шароподібне новоутворення щільно-еластичної консистенції з рівними контурами, не спаяне зі шкірою. З протоки підщелепної слинної залози виділяється прозора слина. Під’язиковий валик незмінений. Якому захворюванню відповідає описана клінічна картина?

1. Ліпома

2. Хронічний сіалоденіт

3. Слинокам’яна хвороба

4. Аденома слинної залози

Хронічний лімфаденіт

19. Хворий 58 років звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на гострий біль в 35 зубі.При обстеженні виявлено виразку з підритими краями на боковій стінці глотки і збільшеним лімфатичним вузлом бокової поверхні шиї. Тактика лікаря-стоматолога:

1.Відмовити у наданні стоматологічної допомоги і направити хворого в ООД

2.Направити хворого в ООД.

3.Зняти гострий біль і направити хворого до ЛОР-спеціаліста

Стоматолог

4.Хірург

 

21. У якого лікаря знаходяться на диспансерному обліку хворі з облігатними передраками слизової оболонки рота?

1. Дерматолог

2. Онколог

3. Стоматолог

4. Стоматолог + онколог

 

22.У хворого 36,5 років при стоматоскопії виявлено на слизовій порожнини рота плоскі білясті ділянки гладкі та м’які при пальпації. Регіонарні л/вузли не змінені. Лікар встановив попередній діагноз:

1. Лейкокератоз

2. Кератоакантоми

3. Лімфангіоми

4. Рак СОПР

Лейкоплакія

23.Пацієнт 48 років звернувся зі скаргами на субфебрильну темепературу та наявність виразки на СО ясен в ділянці молярів, яка поступово збільшується; розхитаність зубів у зоні ураження, кашель. Об’єктивно: на слизовій оболонці ясен в ділянці нижніх лівих молярів мають місце дві поверхневі, різко болючі виразки, які мають підриті краї. Дно виразок жовтувате, зерняткового вигляду, вкрите жовтуватими, а подекуди й рожевими грануляціями. Виразки оточені бугорками. Шийки зубів оголені, спостерігається патологічна рухомість зубів. Регіонарні л/в збільшені, утворюють щільні пакети. Попередній діагноз:

1. Сифіліс

Туберкульоз

3. Гострий афтозний стоматит

4. Інфекційний мононуклеоз

5. Декубітальна виразка

 

24.Хворий, 33 років, звернувся зі скаргами на виразку дна порожнини рота, яка розташована під язиком, на рівні від 43 до 33. При огляді має підриті фестончаті краї, її дно неглибоке, сіро-жовтого кольору, вкрите дрібними грануляціями, які легко кровоточать. Інфільтрація виразки відсутня. Визначте клінічний діагноз хворого:

Біопсія

4.Пункція

5.Термографія.

 

27. У хворого клінічні ознаки малігнізації пігментного невусу шкіри обличчя в злоякісну меланому. Яку біопсію можна застосовувати?

1. Інцизійну

Ексцизійну в умовах ООД.

3. Пункційну

4. Робити не можна.

 

28.У якого лікаря знаходяться на диспансерному обліку хворі з передраковими захворюваннями шкіри обличчя?

1. Стоматолог

2. Онколог

3. Хірург

4. Дерматолог

Стоматолог – дерматолог

29. У хворого рак губи. Ваша тактика?

1. Взяти біопсію

Направити в ООД

3. Направити в ОСП

4. Сананція порожнини рота

 

30. Ви направили хворого в 00Д з діагнозом рак нижньої губи ст.ІІ, кл. гр.ІІ. Який документ потрібно заповнити?

1. Направлення.

2. Протокол ф.027-2/о.

Повідомлення ф.090/о.

4. Контрольна карта ф.ОЗО-6/о.

 

31. Пацієнт Р. 42 років хворіє біля 1 року. Об’єктивно: асиметрія обличчя внаслідок деформації верхньої щелепи. Шкірні покриви над деформацією не змінені. В підочно-ямковій ділянці оніміння шкіри. З носа смердючі гнійно-геморагічні виділення. В порожнині рота 24,25,26,27 зуби рухомі ІІІ ступеня. Регіонарні л/в не збільшені, рухомі. На Rtg-мі додаткових пазух носа відмічається затемнення верхньощелепної пазухи зліва та резорбція її зовнішньої стінки. Діагноз:
1. Перелом верхньої щелепи зліва
2. Остеобластокластома верхньої щелепи зліва
3. Злоякісна пухлина верхньої щелепи зліва
4. Хронічний одонтогенний гайморит зліва
5. Актиномікоз верхньої щелепи зліва

 

 

32.У хворого 53 роки на нижній губі появилась тріщина, яка не загоюється біля 2-х тижнів. Застосування різних мазевих середників до покращення не привело. Об’єктивно: на червоній облямівці нижньої губи зліва тріщина (0.5 х 0,1 см) із щільними краями, брудним дном. Підщелепні л. вузли не змінені

1. Інфікована тріщина нижньої губи

2. Лейкоплакія

3. Хейліт

Рак нижньої губи

5. Кератоакантома

 

33.Злоякісні пухлини н.губи найчастіше являються?

Епітеліальними

2. Лімфоїдними

3. Судинними

4. Сполучно-тканинними

5. Нейрогенними

 

34.Хворий 43 років скаржиться на наявність незаживаючої виразки в ділянці нижньої губи. Хворіє близько 2 міс. Палить. До лікаря не звертався. Об’єктивно: в ділянці ЧОГ зліва виразка округлої форми діаметром до 2см. Краї виразки припідняті у вигляді валика білуватого кольору, ущільнені. В лівій піднижньощелепній ділянці пальпуються збільшені, неболючі, щільні л/в, обмежено рухомі. Діагноз:

1. Кератоакантома

2. Лейкоплакія, верукозно-виразкова форма

3. Сифілітична виразка

Рак нижньої губи

 

35. У хворого на нижній губі зліва утвір діаметром 4,5 см, збільшений, щільний не болючий Л. вузол з боку ураження 3,5 см д. При обстеженні віддалених метастазів не виявлено. Хворому виставлено діагноз рак н. губи стадія

1. Т2Н1Мо

Т3Н2Мо

3. Т3Н1Мо

4. Т1Н1Мо

5. Т3Н3Мо

 

36. У хворого 67 років який зловживає палінням на протязі 2-х років появились множинні дрібні вирости н. губи які з часом злились між собою, нагадуючи цвітну капусту. Появилось ущільнення, інфільтрація навколишніх тканин.. Окремі ділянки звиразковані. Гістологія з країв виразки – плоско- клітинний рак. Захворювання виникло на фоні:

1. Папіломи

2. Еритроплакії

3. Хейліту

Симптоматичне

4. Комплексне

43. Чоловіка 65 років турбує наявність виразки на слизовій оболонці н.губи в місці травматизації її протезом. Виразка існує біля року, медикаментозному лікуванню не піддається; за останні 3 місяці збільшилась удвічі. Розмір виразки 2 - 2,5 см, дно - некротичне. Регіонарні лімфовузли - підщелепні до 2 см, щільні, обмежено рухомі в кількості 3-х.

1. Лейкоплакія

Симптом «перлини»

4.Підриті краї

 

45. Яка особливість базальноклітинного раку?

1. Швидкий ріст

2. Дає ранні метастаза

Не метастазує

4. Повільний ріст

46.Хворий 42 років травмував пігментне утворення на шкірі. Розміри утворення та його стан до травми вказати не може. Об’єктивно: на шкірі чола пігментний новоутвір 1,5 см в діаметрі коричневого кольору з чорним вкрапленням, покритий кіркою. Периферичні л.вузли не збільшені. Тактика лікаря.

1. Електрокоагуляція

2. М’язеві повязки

3. Обробка антисептиками до загоєння

Широке висічення

5. Спостереження за хворим

 

47. Хворий 48 років скаржиться на новоутворення в правій підщелепній ділянці, яке виникло місяць тому після перенесеної ангіни. Температура тіла до 37,0-37,2С. Хворому проводилась протизапальна терапія, але новоутворення не зменшилось. В правій підщелепній ділянці при пальпації виявляється слабоболюче шароподібне новоутворення щільно-еластичної консистенції з рівними контурами, не спаяне зі шкірою.З протоки підщелепної залози виділяється прозора слина. Якому захворювання найбільш вірогідно відповідає ця клінічна картина?
1. Хронічний лімфаденіт
2. Хронічний сіалоденіт
3. Слинокам’яна хвороба
4. Аденома слинної залози
5. Атерома

 

48.Яка ознака злоякісного процесу являється основною?

1. Нориця

2. Виразка

Інфільтрат

4. Набряк

 

49.Хворий 35 років звернувся зі скаргами на наявність припухлості в ділянці нижньої щелепи, рухомість зубів, біль, що турбує переважно вночі. Припухлість помітив 2 місяці тому, тиждень тому з’явилось оніміння нижньої губи. Об’єктивно: пухлина нерухома, щільної консистенції, слизова оболонка над нею бліда. На рентгенограмі: ділянки ущільнення кістки з нечіткими межами і наявність кісткових спікул, розташованих перпендикулярно до поверхні щелепи. Про яке захворювання йдеться?
1. Амелобластома

2. Рак нижньої щелепи

3. Остеобластокластома нижньої щелепи

4. Саркома нижньої щелепи
5. Загострення хронічного остеомієліту

 

50. До хірурга-стоматолога звернувся хворий 45 років зі скаргами на пухлиноподібне утворення в правому підщелепному трикутнику. Помітив новоутворення рік тому. Об’єктивно: в правому підщелепному трикутнику визначається пухлиноподібне утворення округлої форми до 3,5 см в діаметрі, неболюче, м’якої консистенції з чіткими границями, рухоме разом із підщелепною слинною залозою. Зі сторони порожнини рота змін немає. При пункції отримана безколірна, в’язка рідина. Попередній діагноз:
1. Лімфангіома
2. Дермоїдна киста
3. Аденома
4. Ретенційна киста підщелепної слинної залози
5. Ліпома

 

51. Хворий 56 років звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на наявність припухлості в правій привушно-жувальній ділянці, відчуття важкості в ділянці залози, солонуваті виділення з протоків. Об’єктивно: пружно-еластична припухлість, в деяких ділянках наявні безболісні ущільнення. Рот відкривається вільно, слизова щік рожева, волога. З протоків виділяється слина з домішками слизу і гною. Найбільш ймовірний діагноз:
1. Паренхіматозний сіалоденіт
2. Епідемічний паротит
3. Хвороба Мікуліча
4. Синдром Гутнера- Шегрена
5. Гострий сіалодохіт

 

52. Хворий С., 52 років, скаржиться на біль та припухлість в правій привушній ділянці. Хворіє близько 2-х років. За останній місяць припухлість збільшилась, біль посилився. Об’єктивно: лице асиметричне за рахунок щільного інфільтрату в правій привушній ділянці, спаяного з навколишніми тканинами, без чітких меж, болючий при пальпації. В ділянціго шиї справа попереду і позаду кивального м’язу визначаються збільшені, щільні, рухомі л/в. Права носо-щічна складка згладжена, кут рота опущений. Рот відкривається вільно. Виражені симптоми парезу правого лицевого нерва. Діагноз:
1. Актиномікоз привушно-жувальної ділянки
2. Хронічний паротит
3. Аденокарцинома привушної слинної залози
4. Хронічний лімфаденіт
5. Плеоморфна аденома привушної залози

53. Хвора, 57 років, звернулась до лікарні зі скаргами на наявність пухлини в лівій привушній ділянці, яка замічена 3 роки тому. За останні півроку пухлина значно збільшилась. При огляді в лівій привушній ділянці виявляється малорухома пухлина, дольчата, відмічається легкий біль при пальпації. Шкіра над нею береться в складку, верхній її відділ має чіткі межі, нижній іде в товщу залози. Розміри пухлини 3*2,5 см. Попередній діагноз:
1. Кіста
2. Хронічний паротит
3. Фіброма
4. Змішана пухлина
5. Рак привушної залози

 

54.До хірурга-стоматолога звернувся хворий зі скаргами на асиметрію обличчя. Об’єктивно: в ділянці привушної слинної залози виявлено безболісну, рухому, округлої форми з горбкуватою поверхнею пухлину щільно-еластичної консистенції. Пухлина повільно протягом декількох років збільшувалась. Якому захворюванню характерна описана клінічна картина:
1. Плеоморфна аденома
2. Мукоепідермальна пухлина
3. Кавернозна гемангіома
4. Хронічний паренхіматозний сіалоденіт
5. Хвороба Мікуліча

 

55. У хворого 64 років з’явились кров’янисті виділення із лівої половини носа, відмічається рухомість зубів верхньої щелепи зліва. Хворий протягом останніх 2-х років відчуває ниючий біль в лівій половині верхньої щелепи. На боковій поверхні шиї зліва визначається щільне пухлиноподібне утворення. Хворий виснажений. Найімовірніший діагноз:
1. Лівосторонній гайморит

Рак верхньої лівої щелепи

3. Кіста лівої верхньої щелепи

4. Хронічний остеомієліт лівої верхньої щелепи

5. Остеобластокластома лівої верхньої щелепи

56. У хворого в районній стоматполіклініці діагностована хвороба Боуена слизової оболонки н.губи. В якій медичній установі показано лікувати хворого?

1.Райстоматполіклініка.

2.Облстоматполіклініка.

3. Онкологічний диспансер.

4.Хірург, кабінет ЦРП.

57. У хворого папілома нижньої губи діаметром 3x4мм з ознаками запалення. Ваша тактика?

1.Направити в ООД.

2.Направити в ОСП.

Ексцизійна біопсія

4. Взяти на диспансерний облік

 

58. У якого лікаря знаходяться на диспансерному обліку хворі з факультативними передраками червоної облямівки губи і слизової оболонки порожнини рота?

1.Дерматолог

2.Онколог

Стоматолог

4.Хірург

 

59. Чоловік, 56 р., скаржиться на наявність утворення на нижній губі, яке з'явилося біля
4 місяців тому. На протязі останніх 10 діб почало різко збільшуватися в розмірах. 06-
но: на червоній каймі нижньої губи визначається папула розміром 1,0х2,0 см
полусферичної форми, сірувато-червоного кольору з воронкоподібним заглибленням в
центрі, виповнена зроговілими масами, які легко видаляються. При пальпації вузлик
щільний, не болючий, безболісний. Який найбільш вірогідний діагноз?

1. кератоакантома;

2. обмежений гіперкератоз;

3. хейліт Манганотті;

4. ретенційна кіста;

5. твердий шанкр

 

60. До облігатних передпухлинних процесів н. губи відносять:

1. Дифузний дискератоз

2. Кератоакантома

3. Тріщини

4. Виразки

Борордавчастий передрак

 

 

61. Хворий скаржиться на рухомість 26,27,28 зубів, періодичний біль, відчуття важкості у відповідній половині верхньої щелепи, геморагічні виділення з лівої половини носа. Хворіє 4 міс. Протягом останнього місяця біль збільшився, з’явилась загальна слабкість. В порожнині рота рухомість 26, 27, 28 зубів 2 ступеню. При пальпації бугра верхньої щелепи - явища відсутності кісткової стінки. На рентгенограмі гомогенне затемнення гайморової пазухи, з відсутністю чітких контурів кісткових структур у вигляді розталого цукру. Який найбільш імовірний діагноз?
1. Остеобластокластома верхньої щелепи

2. Адамантинома верхньої щелепи

3. Саркома верхньої щелепи
4. Хронічний одонтогенний гайморит

Рак верхньої щелепи

 

62.Хвора,41 рік, скаржиться на потовщення тіла нижньої щелепи. Об’єктивно: лице хворої асиметричне за рахунок потовщення нижнього відділу лівої щоки. 35,36,37 рухомі. Ліва половина тіла нижньої щелепи веретеноподібно вздута. Пальпаторно досить тверда, поверхня її гладка, безболісна. На рентгенограмі лівої половини нижньої щелепи в ділянці тіла – зона деструкції у вигляді колоподібної порожнини з достатньо чіткими контурами. Корені 35,36,37 зубів резорбовані на ¼ своєї довжини. Поставте діагноз:
1. Хронічний остеомієліт нижньої щелепи
2. Радикулярна киста нижньої щелепи
3. Остеобластокластома нижньої щелепи
4. Адамантинома нижньої щелепи
5. Фіброзна остеодисплазія

 

63. Хворий 43 років скаржиться на постійний біль в ділянці верхньої щелепи справа, що іррадіює в скроню. Біль виник місяць тому. Об’єктивно: асиметрія лиця за рахунок припухлості правої щоки. Слизова оболонка порожнини рота не змінена. Затруднене дихання через правий носових хід, тут наявні кров’янисто-гнійні виділення з неприємним запахом. На оглядовій рентгенограмі лицевого скелету в напіваксіальній проекції визначається інтенсивне затемнення правої гайморової пазухи, порушення цілісності внутрішньої і верхньої її стінок. Найвірогідніший діагноз:
1. Рак верхньої щелепи
2. Хронічний одонтогенний гайморит
3. Хронічний одонтогенний остеомієліт верхньої щелепи
4. Невралгія 2 гілки трійчастого нерва
5. Остеома верхньої щелепи

 

64. Хто проводить організаційно-методичну роботу по онкології в районі?

1. Стоматолог

2. Дерматолог

Онколог

4. Хірург

 

65. У якого лікаря знаходяться на диспансерному обліку хворі злоякісними пухлинами щелепно-лицевої ділянки?

1. Дерматолог

Онколог

3. Стоматолог

4. Стоматолог + онколог

66.У якого лікаря знаходяться на диспансерному обліку хворі з передраковими захворюваннями шкіри обличчя?

Стоматолог

2. Онколог

3. Хірург

4. Дерматолог

5. Стоматолог + дерматолог

67.Скільки клінічних груп онкологічних хворих ви знаєте?

1. II

2. III

IV

4. V

5. I

68.Які онкологічні хворі відносяться до І кл. гр.?

1. Рак І ст.

2. Хворі з вперше виявленим злоякісним процесом.

3. Хворі з підозрою на злоякісний процес.

4. Хворі з підозрою на злоякісний процес + хв. з передраком.

5. Хв. з передраков. захвор.

 

69. Під час прийому стоматологічних хворих ви запідозрили непластичний процес шкіри кінчика носа. Яка ваша тактика?

1. Взяти біопсію

2. Направити в ОСП

3. Напрвити до ЛОР-спеціаліста

Направити в ООД

 

70. З яких клітин розвивається рак?

1. Лімфоїдних

2. Остеобластів

Епітеліальних

71. Чоловік 37 років, під час гоління травмував пігментний утвір на щоці. Яка лікувальна тактика в даній ситуації?

1. Кріодеструкція

2. Лімфаденектомія

Ф-0.3О/0

2.Ф-0.90/0

3.Ф-0.27.2/0

 

74. Термін диспансерного спостереження хворих передраками н.губи?

1. 1 раз в місяць

2. 1 раз в 3 місяці

3. 1 раз в рік

Рак язика

3. Ураження язика при лейкозі

4. Туберкульозна виразка язика

5. Сифілітична виразка язика

76.У хворого діагностований плоскоклітинний ороговіваючий рак слизової оболонки переднього відділу дна порожнини рота ІІІ ступеню. На рентгенограмі нижньої щелепи є резорбція альвеолярного паростку у фронтальному відділі 1*0,5 см. Яке лікування показане хворому?

Комбіноване

2. Хірургічне

3. Променева терапія

4. Хіміотерапія

5. Паліативне хіміо-променеве і симптоматичне

77.Хворий 70 років скаржиться на біль в ділянці нижньої щелепи справа. Користується повними знімними протезами верхньої і нижньої щелеп протягом 12 років. Палить. Об’єктивно: в ретромолярній ділянці справа є розростання слизової оболонки у вигляді цвітної капусти, місцями щілиноподібні звиразкування щільної консистенції. Слизова оболонка навколо ціанотична, інфільтрована. При зімкнутих зубних рядах утворення знаходиться в контакті з задніми краями протезів. Попереній діагноз:

1. Гіпертрофічний гінгівіт

2. Лейкоплакія

3. Декубітальна виразка

Рак слизової оболонки

5. Папіломатоз

 

78. Хвора 66 років скаржиться на біль в лівій привушно-жувальній ділянці, прогресуючу асиметрію обличчя, яку помітила 2-3 місяці тому. Хвора мало харчується, бліда. Відмічається парез мімічних м’язів обличчя зліва. Попереду від мочки вуха відмічається інфільтрат без чітких меж, розміром 4*5 см. Шкіра над ним ціанотичного кольору, напружена, спаяна з підлеглими тканинами. Із протоки лівої привушної слинної залози не вдалось отримати слини. На оглядовій рентгенограмі нижньої щелепи порушень структури кістки не відмічається. Вкажіть найбільш імовірний діагноз:

1.Псевдопаротит Герценберга

2.Актиномікоз лівої привушно-жувальної ділянки

Аденокарцинома

4.Змішана пухлина лівої привушної слинної залози

5.Загострення хронічного паротиту

 

79. Чоловік 56 років скаржиться на біль в лівій привушно-жувальній ділянці, прогресуючу асиметрію обличчя, котру помітив місяць тому. Під час огляду: парез мімічних м’язів зліва. Спереду від мочки вуха є інфільтрат без чітких кордонів. Шкіра над ним синюшна, натягнута. Збільшені шийні лімфовузли зліва. Відкриття рота обмежене до 2,5 см. З протоку лівої привушної залози слина не виділяється. Для якого захворювання характерний даний клінічний перебіг:
1. Аденокарцинома
2. Змішана пухлина
3. Кіста залози
4. Туберкульоз залози
Е. Хронічний лімфаденіт

 

80. Хворий 56 років звернувся зі скаргами на наявність припухлості в правій привушній залозі, біль. Припухлість помітив 5-6 міс. тому. Об’єктивно: визначається парез мімічних м’язів правої половини лиця. Пальпаторно визначається горбиста пухлина, спаяна з навколишніми тканинами, помірно болюча. В центрі пухлини – розм’якшення. Піднижньощелепні і шийні л/в справа збільшені, ущільнені. Рот відкриває в повному обсязі. Із протоки правої підщелепної залози виділення слини не визначається. Який діагноз:

1. Хронічний лімфаденіт правої привушної слинної залози

2. Хронічний неепідемічний паротит
3. Аденокарцинома правої привушної слинної залози
4. Змішана пухлина правої привушної слинної залози
5. Актиномікоз правої привушної синної залози

 

81. До облігатних передпухлинних процесів н. губи відносять:

1. Дифузний дискератоз

Обмежений гіперкератоз

3.Тріщини

4. Виразки

5. Ерозію

 

82.До облігатних передпухлинних процесів н. губи відносять

1. Дифузний дискератоз

Хейліт Манганотті

3. Тріщини

4. Виразки

5. Ерозію

 

83. Жінка 42 р. звернулася зі скаргами на наявність утворення на нижній губі. Об’єктивно: на незміненій червоній каймі нижньої губи спостерігається підвищення над рівнем слизової 4-5 мм, яке має вигляд вузла напівкулястої форми, зверху вкритого щільно прикріпленими лусочками, пальпація не болюча. Гістологічна картина: вогнище дифузної гіперплазії клітин багатошарового епітелію. Встановіть діагноз:

1. кератоакантома;

2. бородавчастий передрак червоної кайми губ;

3. папілома;

4. гострий афтозний стоматит;

5. бородавка.

 

84.У хворого 58 років на боковій поверхні середньої третини язика зліва утворилась виразка, що переходить на дно рота. Виразка неправильної форми з нерівними, підритими краями. Оточуючі тканини ущільнені, хрящеподібної консистенції. Дно виразки вкрите сірим брудним нальотом. Неприємний запах з рота. Піднижньощелепні л/в зліва збільшені, щільні, обмежено рухомі. Яке захворювання можна припустити?

1. Виразково-некротичний стоматит

2. Актиномікоз язика

Рак язика

4. Туберкульозна виразка язика

5. Сифілітична виразка язика

 

85.Хворий 64 років звернувся до лікаря зі скаргами на наявність злегка болючої виразки на боковій поверхні язика, яка виникла більше 2 міс. назад. Об’єктивно: на боковій поверхні язика виразка з припіднятими краями, навколо неї тканини інфільтровані. Визначаються збільшені, спаяні один з одним і навколишніми тканинами підщелепні л/в. Попередній діагноз:

1. Виразково-некротичне ураження при захворюваннях крові

2. Сифіліс (твердий шанкр)

3. Туберкульозна виразка

4. Декубітальна виразка

Рак язика

86. Хворий 43 років скаржиться на відчуття важкості в правій привушній ділянці, солонуватий присмак в роті, часті загострення. При огляді: залоза щільна, гнучко-еластичної консистенції, неболюча. Із устя проток виділяється слина з домішками комків слизу. На сіалограмі в паренхімі залози велика кількість дрібних порожнин.
Діагноз:
1. Аденома правої привушної слинної залози
2. Паротит Герценберга
3. Хронічний інтерстиціальний паротит
4. Синдром Шегрена
5. Хронічний паренхіматозний паротит

 

87. Чоловік 56 років скаржиться на біль в лівій привушно-жувальній ділянці, на прогресуючу асиметрію, котру помітив місяць тому. У хворого діагностовано рак привушної залози T2N2М0. Який метод лікування найбільш оптимальний у даному випадку:
1. Хіміотерапія
2. Хірургічне видалення новоутвору
3. Променева терапія
4. Комбінований метод
5. Видалення лімфовузлів

88.До якої групи пухлин належить базаліома?

1. Доброякісні

2. Злоякісні

Обличчя

4. Шия

База тестів «Онкологія ЩЛД»

1. Хворий 60 років звернувся до лікаря-стоматолога з метою протезування. При обстеженні виявлено повну адентію і охриплість голосу на протязі 3-х місяців. Яка тактика лікаря?

1. Приступити до протезування

2. Направити в ООД

Направити до ЛОР-спеціаліста

 

2. Хворий 16 років звернувся до лікаря зі скаргами на наявність ущільнених лімфовузлів і нориці в пдщелепній ділянці, загальну слабість, субфебрильну температуру. Об’єктивно: в підщелепній ділянці наявні щільні, незначно болючі л/в з чіткими межами. Із норичного ходу виділяється сирнистий вміст. Найбільш імовірний діагноз:
1. Сифілітичний лімфаденіт
2. Актиномікоз лімфовузлів
3. Туберкульоз лімфовузлів
4. Хронічний остеомієліт
5. Підшкірна гранульома

 

3.У хворого під час обстеження виявлено новоутворення округлої форми в підпідборідній ділянці. Шкіра над новоутворенням у кольорі не змінена, збирається в складку. Після пункції, в пунктаті виявляється рідина солом’яно-жовтого кольору з домішками холестерину. Встановіть попередній діагноз:
1. Природжена серединна киста
2. Ліпома
3. Лімфаденіт
4. Ретенційна киста під’язикової слинної залози
5. Дермоїдна киста

4. Хворий 20 років скаржиться на пухлиноподіне утворення на боковій поверхні шиї справа. Пухлину виявили 1 рік тому. При огляді: на боковій поверхні шиї справа пухлина напівокрулої форми з чіткими контурами, 3*2 см. Пухлина зі шкірою не спаяна, не болюча, щільно-еластичної консистенції, рухома в вертикальному і горизонтальному напрямку. Регіонарні л/в не збільшені. При пункції пухлини отримана світло-жовта рідина, що біохімічно складається із злущеного епітелію, кристалів холестерину, лімфоцитів, еритроцитів. Діагноз:
1. Серединна кіста шиї справа
2. Бокова кіста шиї справа
3. Дермоїдна кіста шиї справа
4. Хемодектома шиї справа
5. Хронічний лімфаденіт шиї справа

 

5.Хворий 64 років звернувся до лікаря зі скаргами на наявність злегка болючої виразки на боковій поверхні язика, яка виникла більше 2 міс. назад. Об’єктивно: на боковій поверхні язика виразка з припіднятими краями, навколо неї тканини інфільтровані. Визначаються збільшені, спаяні один з одним і навколишніми тканинами підщелепні л/в. Попередній діагноз:

1. Виразково-некротичне ураження при захворюваннях крові

2. Сифіліс (твердий шанкр)

3. Туберкульозна виразка

4. Декубітальна виразка

Рак язика

 

6.Хворий 65 років скаржиться на біль в ділянці останнього зуба нижньої щелепи зліва, затруднене відкривання рота. Об’єктивно: коронка 48 торкається ерозивної поверхні слизової щоки. Краї ерозії щільні, вкриті зернистими грануляціями, неболючі, злегка кровоточать.Збільшені, неболючі підщелепні лімфовузли. Попередній діагноз:

Рак слизової оболонки щоки

2. Декубітальна виразка

3. Травматична виразка

4. Лейкоплакія щоки

5. Перикоронарит

 

7.Під час обстеження хворого встановлено, що пухлина на язиці займає більшу його частину, рухомість язика обмежена, виявляються поодинокі регіонарні лімфатичні вузли на боці ураження. Після цитологічного дослідження встновлено діагноз: рак язика T2N1M0. Яке лікування необхідно застосувати у цього хворого:

1. Хіміотерапія

2. Променева терапія

3. Хірургічне видалення новоутвору

Комбінований метод

5. Видалення лімфовузлів

 

8.У хворого, 67 років, на слизовій оболонці ретромолярного простору наявне новоутворення на вузькій основі, росте повільно, поверхня білувата, ворсинчаста, часто травмується. Порожнина рота не санована, коронки молярів верхньої і нижньої щелепи зруйновані. Поставте діагноз:

1. Лейкоплакія

2. Фіброма

3. Рак

4. Гіперкератоз

Папілома

9.У хворого, 45 років, в анамнезі хронічна травма слизової оболонки щоки справа гострими краями зубів. Об’єктивно: на слизовій щоки по лінії змикання зубів наявна білувата пляма, що не підвищується над оточуючими запаленими набряклими тканинами; поверхневі шари утворення не знімаються при зішкрібуванні. Поставте діагноз:

1. Травматична виразка слизової щоки

2. Верукозна форма лейкоплакії

Плоска лейкоплакія

4. Папіломатоз

5. Верукозно-ерозивна форма лейкоплакії

 

10.Режим диспансерного спостереження хворих передраками слизової оболонки порожнини рота?

 

1. 1 раз в місяць

2. 1 раз в 3 місяці

3. 1 раз в рік